Рішення № 138682950, 31.07.2026, Ширяївський районний суд Одеської області

Ширяївський районний суд Одеської області

31.07.2026 Справа №: 518/453/26 Провадження № 2/518/436/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2026 року селище Ширяєве

Ширяївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Гуржій А.В.,

секретаря судового засідання Майнич В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Ширяєве Одеської області матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2026 року ОСОБА_1 (далі позивач), в інтересах якої діє адвокат Батченко О.О. звернулася до суду з позовом до Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області (далі відповідач) про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дідусь позивача ОСОБА_2 . Після смерті останнього відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянка розміром 5,96 га., що знаходиться на території Бранкованівської сільської ради Березівського району Одеської області; земельної ділянка розміром 0,5056 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянка розміром 0,2500 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 ; земельної ділянка розміром 0,2500 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; земельної ділянки розміром 0,3353 га., що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 ; земельної ділянки розміром 6,09 га., що знаходиться на території Бранкованівської сільської ради Березівського району Одеської області.

Вказує, що у листопаді жовтні 2025 року звернулася з письмовою заявою до приватного нотаріуса Березівської нотаріальної округу Одеської області Петрова Ю.М. щодо прийняття спадщини після смерті дідуся. 29.10.2025 року за вих. № 211/01-16 отримано інформаційний лист, в якому зазначено, що заяву про прийняття спадщини не було подано у строк, визначений ЦПК України, то спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини. Отже, позивачу рекомендовано звернутися з даного питання з позовом до суду.

На обґрунтування поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач вказує, що у лютому 2022 року дізналася про вагітність та потребувала особливого режиму й медичного нагляду, а в серпні 2022 року змушена була виїхати за кордон разом з дитиною, де й перебуває на цей час. На підтвердження подала медичну документацію.

Враховуючи зазначене, у зв`язку з вагітністю, хворобою та вимушеним переїздом за кордон через воєнний стан, позивач стверджує, що не мала можливості подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини у шестимісячний строк з часу відкриття спадщини.

Ураховуючи наведене, ОСОБА_1 просить суд визначити її, додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті її дідуся - ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді усього майна, що належало спадкодавцю на момент смерті, за заповітом від 30 березня 2017 року, посвідчений секретарем Бранкованівської сільської ради Ширяївського (нині Березівського) району Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 9, з дня набрання законної сили рішенням суду.

Ухвалою суду від 16.03.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 22.06.2026 року закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача адвокат Батченко О.О. подала заяву про розгляд справи за відсутності позивача та представника.

Представник відповідача подав заяву про розгляд справи без його участі та не заперечує проти задоволення позовних вимог.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 24 жовтня 2024 року у справі № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23), якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (див. постанову Верховного Суду від 03 травня 2022 року у справі № 520/5386/15-ц).

З огляду на наявність достатніх матеріалів у справі, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до частини 2 статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відзив на позовну заяву відповідач не подав.

Фактичні обставини справи.

ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 18.11.2021 року Ширяївським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Березівському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),

Відповідно до заповіту, який складений 30.03.2017 року, зареєстрований в реєстрі за №9, посвідчений секретарем Бранкованівської сільської ради Ширяївського (наразі - Березівського) району Одеської області., ОСОБА_2 все своє майно, яке до дня його смерті виявиться йому належним, у чому б таке не полягало і д б воно не знаходилося, а також все те, що він за законом буде мати право, заповів спадкоємиці ОСОБА_1 , 1991 року народження.

Копією свідоцтва про право на спадщину за законом від 04 листопада 2015 року, виданого за спадковою справою № 72/2013 та зареєстрованого в реєстрі за № 1210, підтверджується, що спадкоємцем майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 є її син ОСОБА_2 .

Копією довідки Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області від 15 грудня 2021 року № 103 підтверджується, що ОСОБА_2 проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з копією довідки Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області від 15 грудня 2021 року № 101 про здійснення поховання, поховання ОСОБА_2 здійснила його онука ОСОБА_1 .

Листом № 211/01-16 від 29.10.2025 року, виданому приватним нотаріусом Березівської нотаріальної округу Одеської області Петровим Ю.М., ОСОБА_1 повідомлено, що заяву про прийняття спадщини нею не було подано у строк, визначений ЦК України, то спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити їй додатковий строк, достатній для подання нею заяви про прийняття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2023 року перебувала за межами України у зв`язку з воєнним станом. Крім того, вона потребувала медичного нагляду та лікування у зв`язку з вагітністю, що підтверджується наявними у матеріалах справи виписками, копіями історії вагітності та пологів, а також історії хвороби.

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті рішення

У частині першій статті 4 ЦПК України зазначено, що кожна особа має право у порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст. ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

За правилами ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

У відповідності до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно з ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).

Керуючись ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Отже, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду із позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

За конкретних фактичних обставин кожної справи пропуск строку для прийняття спадщини суд має оцінювати з урахуванням тривалості такого пропуску та загальних засад цивільного законодавства, як-от розумність, добросовісність та справедливість.

При цьому, ознакою поважних причин такого пропуску є те, що вони унеможливлюють своєчасне звернення із заявою про прийняття спадщини.

Згідно з правовим висновком, викладеним Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-496цс17, під час вирішення питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.

Свобода заповіту охоплює особисте здійснення заповідачем права на заповіт шляхом вільного волевиявлення, яке, будучи належно вираженим, підлягає правовій охороні і після смерті заповідача.

Свобода заповіту як принцип спадкового права включає, серед інших елементів, також необхідність поваги до волі заповідача та обов`язковість її виконання.

Тобто, складаючи заповіт, спадкодавець виражає свою волю на набуття спадкоємцем права на визначене в ньому майно. Водночас прийняття спадщини є правом, а не обов`язком спадкоємця, який, відмовляючись від прийняття спадщини, не порушує свободи заповіту, а діє у власних інтересах. Відмова від прийняття спадщини може бути виражена як у формі подання заяви про відмову від прийняття спадщини так і шляхом невчинення спадкоємцем дій, потрібних для прийняття спадщини. Натомість, за загальним правилом, прийняття спадщини потребує активних дій спадкоємця.

Враховуючи зазначене, дотриманням свободи заповіту в частині реалізації волі спадкодавця є забезпечення спадкоємцю можливості прийняти спадщину в порядку, встановленому чинним законодавством.

У ст. 63 Закону України «Про нотаріат» закріплено обов`язок нотаріуса (посадової особи органу місцевого самоврядування, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій) повідомити про відкриття спадщини тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме.

Отже, закріплений у законодавстві обов`язок повідомлення нотаріусом спадкоємців, про яких йому відомо, про відкриття спадщини, та роз`яснення права на її прийняття є одним з правових механізмів забезпечення права на спадкування, дотримання якого має перевірити суд при вирішенні питання про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом через поважність причин пропуску такого строку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26 червня 2024 року у справі № 686/5757/23 зауважила, що наведеними вище правилами передбачено обов`язок нотаріуса після заведення спадкової справи перевіряти наявність заповіту, вчиняти дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому/їй є відомим, а також право зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

При вирішенні цивільно-правового спору суд враховує, що одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року № 15-рп/2004у справі № 1-33/2004.

Стаття 17 Закону України "Про виконання рішення застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Ільхан проти Туреччини" від 27 червня 2000 року зазначив, що при вирішенні питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру.

Згідно з положеннями п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» особа, яка не прийняла спадщину в установлений законом строк, може звернутися до суду з позовною заявою про визначення додаткового строку для прийняття спадщини відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК. Зазначене положення застосовується до спадкоємців, в яких право на спадкування виникло з набранням чинності зазначеним Кодексом. Суди відкривають провадження в такій справі у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не повинен вирішувати питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, установленому статтею 1269 ЦК, звернувшись в нотаріальну контору, після чого вважається таким, що прийняв спадщину. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. У резолютивній частині рішення суд повинен вказати відповідно певний період часу з моменту набрання судовим рішенням законної сили, протягом якого спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини, а не конкретну календарну дату, до якої спадкоємець може подати заяву про прийняття спадщини. Додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини, не може перевищувати шестимісячного строку, встановленого статтею 1270 ЦК України для прийняття спадщини.

Враховуючи те, що в законі не міститься визначення поняття поважності причин пропущення строку для прийняття спадщини і їх поважність повинна визначатися судом у кожному випадку, виходячи з конкретних обставин справи та характеру взаємовідносин сторін, суд дійшов висновку, що позивачка не мала можливості скористатися своїм правом на прийняття спадщини у визначені законодавством строки, у зв`язку з перебуванням позивачки за межами України, вагітністю, необхідністю лікування та об`єктивними труднощами, пов`язаними з воєнним станом, відтак позивачка не мала змоги у встановлений строк подати документи про прийняття спадщини, що є поважною причиною пропуску строку на прийняття спадщини.

Проаналізувавши встановлені обставини по справі, оцінивши надані в силу положень статті 81 ЦПК України докази в їх сукупності, оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, інші спадкоємці відсутні, то суд вважає за необхідне визнати причини пропуску строку подачі заяви про прийняття спадщини спадкоємцем поважними, а позов задовольнити і визначити позивачеві додатковий строк у три місяці для подачі заяви про прийняття спадщини.

Задовольняючи позов суд враховує, що додатковий строк визначається у разі, якщо суд визнає причини пропуску строку для прийняття спадщини поважними, тому, на підставі представлених доказів, суд переконався в тому, що позивач з поважних причин пропустив строк для подання заяви про прийняття спадщини.

На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 81, 258, 259,263-265, 268, 273,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Чогодарівської сільської ради Березівського району Одеської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом трьох місяців з дня набрання законної сили рішенням суду.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Чогодарівська сільська рада Березівського району Одеської області, код ЄДРПОУ 05384554, адреса: вул. Шкільна буд. 1 с. Чогодарівка Березівський район Одеська область.

Суддя А.В. Гуржій