Рішення № 138682743, 23.07.2026, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1464/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2026 року Овідіопольський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді Козирського Є.С.,

при секретарі Лепешенковій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Овідіополь цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ», юридична адреса: м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А, код ЄДРПОУ: 30859524, до ОСОБА_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-

ВСТАНОВИВ:

Представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (далі ПАТ «СК «УСГ») звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в порядку регрессу, в обгрунтування якого зазначив, що 01 січня 2024 року між ПАТ ПАТ «СК «УСГ» та ПІІ «ВІП-Рент» (Страхувальник) було укладено Додаток №1 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-КАСКО-0199-2700\24-AVIS від 01 січня 2024 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 .

30.10.2024 року, о 17:20год., водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz S 500 L» д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Одесі, по вул. Тіниста, №4, рухаючись другорядною дорогою , не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався головною дорогою, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Згідно постанови Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2024 року вищевказана ДТП відбулась внаслідок порушення Відповідачем Правил дорожнього руху України.

30 жовтня 2024 року страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

Позивач здійснив виплату страхового відшкодування у розмірі 112 986,32 гривень.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП застрахована не була.

02.01.2025 року Позивачем на адресу Відповідача було направлено претензію № 53016 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак, останній залишив її без задоволення.

Посилаючись на викладені обставини справи, Позивач просить суд: стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» суму страхового відшкодування в розмірі 112 986,32 гривень та судовий збір в розмірі 3328,00 гривень.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заяву в якій позов підтримав у повному обсязі, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Згідно зі ст. 280 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного про дату, час та місце судового засідання належним чином і не з`явився в судове засідання без поважних і без повідомлення причин, не подавши відзив на позов, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача, який не заперечує проти вирішення справи в заочному порядку, ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 281 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Право на захист цивільних прав та інтересів визначено ст. 15 ЦК України.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у ст. 16 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 26 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» - під час судового розгляду, предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення і підлягають встановленню при ухваленні рішення.

Як вбачається з письмових матеріалів справи, 30.10.2024 року, о 17:20год., водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Mercedes-Benz S 500 L» д.н.з. НОМЕР_2 , в м. Одесі, по вул. Тіниста, №4, рухаючись другорядною дорогою , не надав перевагу у русі транспортному засобу, який рухався головною дорогою, в результаті чого скоїв зіткнення з транспортним засобом «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 . В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.

Постанова суду не оскаржувалась та набрала законної сили.

Ч. 6 ст. 82 ЦПК України встановлено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так як обставини вчинення відповідачем ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП встановлені постановою Приморського районного суду м. Одеси від 29 листопада 2024 року, яка не оскаржувалася та набрала законної сили, то такі є обов`язковими та враховуються судом при розгляді справи про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, однак лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

У зв`язку із наведеним суд приходить до висновку, що обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП не підлягають доказуванню.

01 січня 2024 року між ПАТ ПАТ «СК «УСГ» та ПІІ «ВІП-Рент» (Страхувальник) було укладено Додаток №1 до Генерального договору добровільного страхування наземних транспортних засобів №28-КАСКО-0199-2700\24-AVIS від 01 січня 2024 року, предметом якого є страхування транспортного засобу «Skoda Fabia» д.н.з. НОМЕР_1 .

30 жовтня 2024 року страхувальник звернувся до Позивача із заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування й надав усі необхідні документи.

27 грудня 2024 року Позивачем на підставі АВР № ТС-1232 від 23 грудня 2024 року, №ТС-1265 та №ТС-1187 від 20 грудня 2024 року складено страховий акт № СТОКА-24890 та розрахунок страхового відшкодування до нього.

На підставі вищевказаних документів Позивач здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 112 986,32 грн., що підтверджується платіжним дорученням №88941 від 27 грудня 2024 року.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП застрахована не була.

02 січня 2025 року ПАТ «СК « УСГ» на адресу Відповідача було направлено претензію № 53016 з проханням в добровільному порядку сплатити суму страхового відшкодування. Однак останній залишив її без задоволення.

Згідно ч.1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів

Згідно ст.27 Закону України «Про страхування», до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до ч.1 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.22 ЦК України збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ст.993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1191 ЦК України передбачено, що особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно абзацу 1 пункту 21.1. статті 21 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» з урахуванням положень пункту 21.3 цієї статті на території України забороняється експлуатація транспортного засобу (за винятком транспортних засобів, щодо яких не встановлено коригуючий коефіцієнт в залежності від типу транспортного засобу) без поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на території України, або поліса (сертифіката) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного в іншій країні з уповноваженою організацією із страхування цивільно- правової відповідальності, з якою МТСБУ уклало угоду про взаємне визнання договорів такого страхування.

Цивільно-правова відповідальність Відповідача на момент ДТП застрахована не була, підтвердження щодо приналежності водія до пільгової категорії осіб, визначених пунктом 13.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», які звільнені від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України суду Відповідачем не надано.

На час розгляду справи відповідачем не надано доказів відшкодування шкоди у добровільному порядку.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, у порядку страхового відшкодування.

Проаналізувавши вищевикладене, дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3328,00 грн.

Керуючись ст.ст. 3-7, 10-13, 18, 76-83, 95, 133, 141, 174, 213, 228, 229, 241-246, 258, 259, 263-268, 272, 273, 280-283 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (IBAN НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код за ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вул. І. Федорова, 32-А) суму страхового відшкодування в розмірі 112 986,32 гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УСГ» (IBAN НОМЕР_4 в АБ «Укргазбанк», МФО 320478, код за ЄДРПОУ 30859524, адреса: 03038, м. Київ, вул. І.Федорова, 32-А) сплачений судовий збір в розмірі 3328,00 гривень.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку, шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. У випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Су Суддя: Є. С. Козирський