Рішення № 138682357, 03.08.2026, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/1364/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Урсул Г.К.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3

до

Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області

про

визнання права власності на спадщину

В С Т А Н О В И В:

Позивачі звернулися до суду з позовом до Кілійської міської ради про визнання права власності за спадщиною. З позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер чоловік позивачки ОСОБА_1 ОСОБА_4 . Під час проживання позивачі по справі та спадкодавець, на праві приватної спільної часткової власності набули у власність житловий будинок в АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі продажу житлового будинку від 23.12.2005 р., в результаті чого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 належало по частці кожному вищевказаного житлового будинку. Також, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , є співвласниками без визначення часток у спільній сумісній власності земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007. Позивач, ОСОБА_1 відповідно до ст. 1261 ЦК України є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 . Позивач, ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_4 прийняла спадщину шляхом подачі заяви до нотаріуса про прийняття спадкового майна, внаслідок чого було відкрито спадкову справу та видані відповідні свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно. Позивач, як спадкоємець за законом, звернулася до нотаріальної контори за оформленням спадщини після померлого ОСОБА_4 та їй нотаріусом було пояснено, що оскільки відсутні оригінали правовстановлюючих документів на спадкове майно та неможливо визначити частку померлого у спільному майні відносно земельної ділянки, це питання вирішується в судовому порядку. Нотаріус зазначив, що за вирішенням даного питання необхідно звернутися до суду. Відповідно до вимог Закону України «Про нотаріат» та Наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» від 22.02.2012 № 296/5, спадкоємець, який звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, та нотаріусом була заведена спадкова справа, такий нотаріус повинен видати відповідні свідоцтва про право на спадщину, а така спадкова справа не може бути передана іншому нотаріусу. Так, після смерті приватного нотаріуса Богачової Н.М. в липні 2024 року, якою були видані вказані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, справи не були передані іншому нотаріусу, а передані на зберігання до Одеського обласного державного нотаріального архіву. Під час звернення до Одеського обласного державного нотаріального архіву позивачу ОСОБА_1 було роз`яснено, що нотаріальний архів позбавлений повноважень здійснювати нотаріальні дії, зокрема видавати свідоцтва про право на спадщину замість нотаріуса, в якого була заведена спадкова справа, та нотаріальних архів порадив звернутися до суду за захистом своїх прав, не надаючи ніяку письмову відповідь роз`яснення стосовно даної ситуації. Незважаючи на дані обставини, позивач, як спадкоємець за законом, після звернення до нотаріального архіву, повторно звернулася до нотаріусу Ізмаїльського районного нотаріального округу з вимогою оформити спадщину після померлого ОСОБА_4 . Під час звернення до нотаріуса, її нотаріусом було надане усне роз`яснення, що нотаріуси також як і нотаріальний архів позбавлені можливості видавати свідоцтва про право на спадщину за заповітом по даній спадкові справі, так як нотаріус, який видавав до цього відповідні свідоцтва, помер і справи офіційно не передавалися іншому нотаріусу для їх завершення, тому необхідно звернутися до суду за вирішенням цього питання. Нотаріус також пояснив, що оскільки відсутні всі належні правовстановлюючі документи на спадкове майно, необхідні для оформлення спадщини, також неможливо визначити частку померлого у спільному майні відносно земельної ділянки, позивач повинна звернутися до Кілійського районного суду за захистом свої прав. На вимогу позивача надати письмову відповідь щодо неможливості оформити спадкові права в нотаріальному порядку, нотаріус зазначив, що не має змоги та можливості видати такий лист, так як справа не знаходиться в провадженні нотаріуса та підкреслив необхідність звернутися до суду. На теперішній час вищевказане унеможливлює оформлення спадкових прав в нотаріальному порядку, що стало підставою для звернення до суду з вимогою про захист невизнаних прав. Як вбачається із державного акту на право на земельну ділянку серії ЯЖ № 704291 від 23.12.2008 р. земельна ділянка призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007 перебуває в спільній сумісній власності, тобто частки є невизначеними. Однак, із норм ст.ст.368-370 ЦК України випливає, що частки всіх співвласників є рівними, отже спадкодавцеві та позивачам належала по 1/4 частині земельної ділянки кожному. Ніякої домовленості, а тим більш рішення суду з цього приводу не було. Таким чином, визначення частки померлого відносно земельної ділянки, яка становить 1/4 її частини, надасть ОСОБА_1 можливість скористатись своїм правом на прийняття спадщини після смерті спадкодавця та ОСОБА_2 , ОСОБА_3 надасть можливість реалізувати свої майнові права, шляхом відсутності перетинів у законній реалізації відповідного майна.

В зв`язку з зазначеним, позивачі просили суд:

- визначити за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кілія, Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, 1/4 частину у приватній спільній сумісній власності земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007.

- визначити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОПП НОМЕР_3 , по 1/4 частині кожному у приватній спільній сумісній власності земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007.

- визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на частину земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007, та на частину житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 61,0 кв.м. та загальною площею 79,5 кв.м., літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, сараю літ. Г, сараю літ. Д, вбиральні літ. Е, надвірних споруд - № 1-5, І, як за власником та в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Представником позивачів було надано заяву, відповідно до якої він просив розглянути справу за його відсутності та відсутності позивачів та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача Кілійської міської ради, в судове засідання не прибув, надав відзив в якому просив суд розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги визнає.

На підставі письмових заяв усіх учасників справи, суд за відсутності сторін ухвалює рішення про задоволення позову за наявності для того законних підстав в підготовчому судовому засіданні, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідносвідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_4 від 11.09.1970, рос. ОСОБА_5 та рос. ОСОБА_6 зареєстрували шлюб 11.09.1970 року, про що зроблено актовий запис за № 64. Після реєстрації шлюбу дружині присвоєне прізвище рос. « ОСОБА_7 ».

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5 від 02.07.2021 р., актовий запис № 347, ОСОБА_4 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , є співвласниками земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на праві приватної спільної часткової власності набули у власність житловий будинок в АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі продажу житлового будинку від 23.12.2005 р., в результаті чого ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належало по частці кожному вищевказаного житлового будинку.

Відповідно до технічного паспорту, житловий будинок розташований по АДРЕСА_1 в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 61,0 кв.м. та загальною площею 79,5 кв.м., літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, сараю літ. Г, сараю літ. Д, вбиральні літ. Е, надвірних споруд - № 1-5, І.

З витягу про реєстрацію в Спадковому реєстрі № 70051688 від 16.09.2022 р. сформованої приватним нотаріусом Богачовою Н.М., вбачається, що після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 приватним нотаріусом Богачовою Н.М. була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 69691668 та номером у нотаріуса 141/2022.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

На підставі ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Так за ч. 1 ст. 356 ЦК власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Натомість, згідно із ч. 1 ст. 368 ЦК спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 370 ЦК співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

На підставі ч. 1, 2 ст. 372 ЦК майно, що є у спільній сумісній власності, може бути поділене між співвласниками за домовленістю між ними, крім випадків, установлених законом. У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом. За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. При цьому на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Статтею 1226 ЦК України передбачено, що частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах. При цьому необхідно визначити, якою є доля спадкодавця у праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз`яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об`єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. 1216, 1217 ЦК України - спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом. У порядку спадкування можуть передаватися також право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), право користування чужим майном (сервітут).

Відповідно до ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного у Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595 за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом встановлено, що позивачі не мають можливості отримати свідоцтво про право власності на спадщину у нотаріуса, в зв`язку з чим суд приходить до висновку, що право позивачів на спадщину підлягає судовому захисту в порядку ст. 16 ЦК України шляхом його визнання, а позов задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 16, 328, 355, 1225, 1261, 1269 ЦК України, ст.ст.12, 81, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області про визнання права власності на спадщину- задовольнити повністю.

Визначити за ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Кілія, Ізмаїльського (колишнього Кілійського) району Одеської області, 1/4 частину у приватній спільній сумісній власності земельної ділянки призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007.

Визначити за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОПП НОМЕР_3 , по 1/4 частині кожному у приватній спільній сумісній власності земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007.

Визнати за позивачем ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 право власності на частину земельної ділянки, призначеної для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , площею 0,0710 га, кадастровий номер 5122310100:02:004:0007, та на частину житлового будинку, який розташований в АДРЕСА_1 та в цілому складається з: житлового будинку - літ. А житловою площею 61,0 кв.м. та загальною площею 79,5 кв.м., літньої кухні літ. Б, сараю літ. В, сараю літ. Г, сараю літ. Д, вбиральні літ. Е, надвірних споруд - № 1-5, І, як за власником та в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников