Рішення № 138682075, 22.07.2026, Березівський районний суд Одеської області

Березівський районний суд Одеської області

22.07.2026

Справа № 494/1241/26

Провадження № 2/494/965/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2026 року м. Березівка

Березівський районний суд Одеської області у складі:

судді - Римаря І.А.,

за участю: секретаря судового засідання Авдєєвої С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №494/1241/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

28.05.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» звернулося до Березівського районного суду Одеської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Згідно протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 28.05.2026 року визначено суддю Березівського районного суду Одеської області Римар І.А.

Ухвалою суду від 03.06.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, призначено до судового розгляду та витребувано докази по справі.

Суд вважає зазначити, що у зв`язку з надмірним навантаженням справами, яке виходить за межі фізичної можливості розгляду кожної справи у розумні строки, оскільки у Березівському районному суді Одеської області наразі працює 2 (два) судді (за штатом 4 (чотири)), та які є водночас слідчими суддями на території колишнього Миколаївського, частини Лиманського та Березівського районів; постійними повітряними тривогами на території Одеської області; перебуванням судді Панчишина А.Ю. у липні 2026 року у щорічній відпустці та надходженням усіх справ у цей період лише судді Римар І.А., а тому суд позбавлений можливості проводити розгляд справи в розумні строки визначені ЦПК України.

В обґрунтування своїх позовних вимог представник позивача вказав, що 05.06.2025 року між ТОВ « МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10408765, згідно якого банком останньому надано грошові кошти в сумі 6300.00 грн. ТОВ «МАКС КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі. Взяті на себе зобов`язання, відповідно до кредитного договору відповідач не виконав, тобто не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим, утворилася заборгованість у розмірі 12863.34 грн., яка складається з: 7560.00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 2783.34 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2520.00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 10343.34 грн. 12.11.2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10408765 від 05.06.2025 року ТОВ «Юніт Капітал». У зв`язку з вищевикладеним, позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 10343.34 грн., судові витрати у розмірі 2662.40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 7000 грн.

Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який продовжено до 02.08.2026 року.

У судове засідання 22.07.2026 року представник позивача не з`явилася, однак в позовній заяві просила розгляд справи провести без участі представника ТОВ «Юніт Капітал», вказала, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.8).

Відповідач у судове засідання 22.07.2026 року не з`явивися, однак 29.06.2026 року до суду надіслав відзив на позовну заяву, вказав, що твердження позивача про те, що проценти за користування кредитом нараховуються не лише в межах строку кредитування, а й після спливу такого строку, свідчать про помилкове розуміння позивачем правової природи процентів. На момент виникнення спірних правовідносин та нарахування позивачем процентів, відповідач проходив військову службу, таким чином нарахування процентів після набуття ним статусу військовослужбовця суперечить вимогам чинного законодавства, просив визначити суму до стягнення у розмірі 6300.00 грн основного боргу за кредитом. ОСОБА_1 зазначив, що дана справа є типовою, не потребує проведння експертиз, допиту свідків чи дослідження значного обсягу доказів, тому просить зменшити розмір витрат на професійну правничу допоомгу до розумного та співмірного розміру, а також розгляд справи проводити без його участі (а.с.100-103).

29.06.2026 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказала, що вважає заперечення відповідача необгрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню. Уклавши договір позичальник підтвердив, що ознайомився, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись умов договору. Договір про надання кредиту підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, сторонами узгоджено розмір кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі ОСОБА_1 для укладення спірного договору. Представник позивача вважає, що до матеріалів справи долучено належні докази та доведено факт порушення відповідачем грошового зобов`язання, тому просить задовольнити позов у повному обсязі (а.с.108-110).

07.07.2026 року від відповідача на адресу суду надійшли письмові заперечення на відповідь на відзив, вказав, що позивач не навів жодних аргументів та фактично не спростував наведені у відзиві доводи. ОСОБА_1 зазначив, що факт отримання кредитних коштів не заперечує, однак предметом спору є правомірність нарахування процентів, комісії та інших платежів, а також можливість їх стягнення з урахуванням гарантій, передбачених законодавством для військовослужбовців. Позивач також не спростував доводи відповідача щодо неспівмірності витрат на професійну правничу допомогу (а.с.116-121).

07.07.2026 року представник позивача на адресу суду надіслала додаткові пояснення у справі, зазначила, що відповідач є військовослужбовцем з 17.04.2026 року, а спірний кредитний договір укладено 05.06.2025 року, однак нарахування відсотків здійснювалось в період до проходження ОСОБА_1 військової служби, а саме з 05.06.2025 року по 21.07.2025 року. Вимога відповідача щодо скасування нарахування відсотків на підставі його статусу військовослужбовця є необгрунтованою. Позивачем долучено акт прийому-передачі виконаних робіт, що свідчить про належне виконання наданих послуг, отже робота адвоката виконана належним чином. Враховуючи вищевказане представник позивача просить задовольнити позов у повному обсязі (а.с.122-124).

13.07.2026 року від ОСОБА_1 до суду надійшли додаткові пояснення по справі, зазначив, що починаючи з початку проходження ним військової служби не допускається подальше нарахування процентів. Заявлені позивачем витрати на правову допомогу не є співмірними зі складністю справи, з огляду на вказане просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення комісії (а.с.127-130).

13.07.2026 року до суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення по справі, зазначила, що умови кредитного договору, якими передбачено сплату комісії за видачу кредиту, відповідають вимогам законодавства. При встановленні розміру гонорару адвоката враховується складність справи, гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Вартість виконаних робіт представником позивача є обгрунтованою та такою, що відповідає критеріям обгрунтованості та розумності, є співмірною зі складністю справи (а.с.131-134).

Суд вважає зазначити, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").

За таких обставин, у зв`язку з воєнним станом на території України, з урахуванням заяв представника позивача та відповідача про розгляд справи за їх відсутності, суд дійшов висновку про розгляд справи за їх відсутності, за наявними в матеріалах справи доказами.

В порядку ч.2 ст. 247 ЦПК України розгляд справи здійснюється судом без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Врахувавши думку представника позивача у позовній заяві, відзив на позов відповідача, відповідь на відзив представника позивача, додаткові письмові пояснення сторін, вивчивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 05.06.2025 року між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено договір кредитної лінії №00-10408765, згідно якого банком останньому надано грошові кошти в сумі 6300.00 грн. (а.с.15-19).

12.11.2025 року ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено договір факторингу №12112025-МК/ЮнітКапітал, відповідно до умов якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» відступило право вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10408765 від 05.06.2025 року ТОВ «Юніт Капітал» (а.с.43-45).

Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України зі змінами та доповненнями (далі ЦК України): «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти».

П.1 ч.1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

ТОВ «Юніт Капітал» свої зобов`язання виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Проте, у порушення норм закону та умов договору відповідач за вказаним договором зобов`язань належним чином не виконував.

У відповідності до статті 526 ЦК України: «Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу».

Частиною другою статті 1050 ЦК України передбачено: «Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів…».

Таким чином, утворилася заборгованість у розмірі 12863.34 грн., яка складається з: 7560.00 грн. заборгованість по тілу кредиту; 2783.34 грн. заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 2520.00 грн. заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи). Вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 10343.34 грн.

Факт наявності заборгованості підтверджуються кредитним договором від 05.06.2025 року та розрахунком заборгованості за кредитним договором (а.с.54).

Відповідач, як на підставу для звільнення від сплати заборгованості за процентами по кредиту, вказав, що відноситься до категорії осіб, які мають пільги, встановлені частиною 15 статті 14 Закону України «Про військовий і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», який звільняє його як військовослужбовця від нарахування будь-яких відсотків та штрафних санкцій за кредитними договорами на весь період його служби.

Однак, дане твердження не відповідає дійсності виходячи з наступного.

Указом Президента України «Про загальну мобілізацію» № 69/2022 від 24 лютого 2022 року, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та з метою забезпечення оборони держави, підтримання бойової і мобілізаційної готовності Збройних Сил України та інших військових формувань, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до частини другої статті 102, пунктів 1, 17, 20 частини першої статті 106 Конституції України, оголошено та проведено загальну мобілізацію.

Відповідно до положень п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» початком проходження військової служби для громадян, призваних на військову службу під час мобілізації, вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначено, що Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

З розрахунку заборгованості, який наявний в матеріалах справи, вбачається, що здійснення відповідних нарахувань процентів, які просить стягнути позивач, відбувалося у період з 05.06.2025 року по 21.07.2025 року (а.с.54).

Разом з тим, з документів про проходження військової служби, наданих відповідачем, вбачається, що ОСОБА_1 призваний для проходження військової служби 16.04.2026 року (а.с.103 зворотній бік-104).

Отже, в період виконання умов договору, на відповідача не поширювалися пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", таким чином у нього наявний обов`язок щодо сплати процентів за користування кредитом.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором необхідно задовольнити та стягнути з останнього на користь позивача заборгованість у розмірі 10343 грн. 34 коп.

Крім того, з відповідача відповідно до статті 141 ЦПК України, на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2662.40 коп., сплачений ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ" при зверненні з позовом до суду.

Вирішуючи вимогу позивача про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн. 00 коп., суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст.137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом ч. 4 ст.137ЦПК, України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня2020 року у справі № 904/4507/18).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня2014 року).

Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).

Отже, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Тобто у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

На підтвердження понесення витрат на оплату правової допомоги позивач надав такі докази: договір про надання правничої допомоги (а.с.56-58); додаткова угода до договору про надання правничої допомоги (а.с.60); акт прийому-передачі наданих послуг (а.с.61); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю (а.с.39).

Разом з тим, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 7000.00 грн. не є співмірним, зважаючи на складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг, час, витрачений на виконання відповідних робіт, оскільки дана справа розглянута судом у порядку спрощеного провадження, а тому суд вважає за необхідне обмежити розмір заявлених позивачем про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 1000 грн 00 коп.

Керуючись статями 10, 11, 141,169, 209, 212, 214, 215, 224 ЦПК України, статями 526, 530, 1054 ЦК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №00-10408765 від 05.06.2025 року у розмірі 10343 (десять тисяч триста сорок три) грн. 34 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 1000 (одну тисячу) грн. 00 коп.

В іншій частині вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163).

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ).

У зв`язку з надмірним навантаженням, повний текст рішення виготовлений та підписаний 03.08.2026 року.

Суддя І.А. Римар