Рішення № 138681598, 31.07.2026, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/2297/26

РІШЕННЯ

іменем України

"31" липня 2026 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Вуїва О.В.,

за участю секретаря судового засідання Москаленко С.Л.,

розглянувши у підготовчому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дорошівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Дорошівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування, в якому вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла його мати ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та звернувся до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Франкевич І.М. із заявою про посвідчення його спадкових прав на вказаний будинок. Проте нотаріус відмовила позивачу в оформленні спадкових прав щодо будинку у зв`язку з неможливістю встановлення факту належності спадкодавиці спадкового майна (посвідчувальний напис у Договорі купівлі-продажу житлового будинку від 31 січня 1986 року, згідно якого ОСОБА_2 купила житловий будинок АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам закону, а сам правовстановлюючий документ містить дописки).

Оскільки можливість приведення правовстановлюючого документа про набуття спадкодавицею у власність спірного майна у відповідність з вимогами закону втрачена, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право на спадкування, а тому ОСОБА_1 просив в судовому порядку визнати за ним право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 .

В підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явився, проте надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представниця відповідача Дорошівської сільської ради в підготовче засідання не з`явилася, однак надіслала на адресу суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги визнає повністю.

Суд вважав можливим провести розгляд справи без особистої участі позивача та представниці відповідача, оскільки матеріали справи містять достатньо інформації та доказів для вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до висновку про можливість застосування передбачених ст.ст. 200, 206 ЦПК України наслідків визнання відповідачем позову з ухваленням рішення у підготовчому засіданні, оскільки таке визнання не суперечить вимогам закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб.

При цьому, суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 .

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої увійшов житловий будинок АДРЕСА_1 .

Позивач, як спадкоємець першої черги за законом, у встановленому законом порядку прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 та звернувся до приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Франкевич І.М. із заявою про посвідчення його спадкових прав на вказаний будинок. Проте нотаріус відмовила позивачу в оформленні спадкових прав щодо будинку у зв`язку з неможливістю встановлення факту належності спадкодавиці спадкового майна (посвідчувальний напис у Договорі купівлі-продажу житлового будинку від 31 січня 1986 року, згідно якого ОСОБА_2 купила житловий будинок АДРЕСА_1 , не відповідає вимогам закону, а сам правовстановлюючий документ містить дописки).

У той же час, факт належності спадкодавиці спірного майна знайшов своє повне підтвердження дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- копією Договору купівлі-продажу від 31 січня 1986 року, посвідченого секретарем Білоусівської сільської ради народних депутатів Вознесенського району Миколаївської області Радуловою Н.А., реєстр. №1, за яким ОСОБА_2 купила у ОСОБА_3 житловий будинок у с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області, якому в подальшому було присвоєно окрему адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 18, 23-25). При цьому, вказаний договір є чинним, не оспорений у встановленому законом порядку його сторонами або іншими заінтересованими особами;

- копією довідки про технічний стан будинку, виданою КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 19 листопада 2025 року за вих. №194, згідно якої ОСОБА_2 є власницею житлового будинку по АДРЕСА_1 (а.с. 21);

- копією довідки КП «Вознесенське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 19 листопада 2025 року за вих. №2720, згідно якої за ОСОБА_2 на підставі Договору купівлі-продажу від 31 січня 1986 року, реєстр. №1, зареєстровано право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 (а.с. 22);

- іншими доказами в сукупності.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою (ч. 1 ст. 1220 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом, а в разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини - за законом (ст.ст. 1217, 1223 ЦК України).

Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ст. 1222 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу (ст. 1258 ЦК України).

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ст. 1261 ЦК України).

Відповідно до ст.ст. 1268-1270 ЦК України для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець прийняв її в шестимісячний строк в порядку, передбаченому законом.

Судом встановлено, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом, належним чином прийняв спадщину, оскільки постійно проживав зі спадкодавицею на час відкриття спадщини.

Інших спадкоємців, які прийняли спадщину або мають право на її обов`язкову частку, судом не встановлено.

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, виходячи з того, що позивач, як спадкоємець першої черги за законом, має право на спадщину у вигляді спірного будинку, проте не має іншої можливості оформити свої права на спадщину, зокрема через органи нотаріату, а тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 200, 206, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Дорошівської сільської ради про визнання права власності в порядку спадкування задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Білоусівка Вознесенського району Миколаївської області.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: О.В.Вуїв