Рішення № 138681572, 30.07.2026, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/491/26

Провадження №2/472/554/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року с-ще Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого судді Тустановського А.О.,

за участю секретаря Маслюк А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Веселинове Миколаївської області матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

12 травня 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки.

Позовні вимоги позивач ОСОБА_1 обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її донька ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 19 від 14.12.2010 року Луб`янською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області.

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, та зокрема: право на завершення процедури приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 3,9140 га з кадастровим номером 4821782000:01:000:0333 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (колишньої Луб`янської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області, право власності на яку не вдалося зареєструвати за життя покійної.

ОСОБА_3 заповіту не залишила, тому спадкування майна відбулося за законом у порядку ст. 1258 ЦК України.

На момент смерті її донька ОСОБА_3 проживала разом з нею за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з чим, вона як мати в першу чергу набула право на спадкування за законом та прийняла спадщину.

Земельну ділянку ОСОБА_3 отримала у формі частки на право на земельну частку (пай) розміром 8,72 умовних кадастрових гектарів по колишньому КСП ім. Чапаєва Веселинівського району Миколаївської області, яка належала їй на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Веселинівською державною нотаріальною конторою 26 червня 2003 року, за № 694. Цю земельну частку (пай) її покійна донька ОСОБА_3 успадкувала в рівних частках зі своєю сестрою та її донькою ОСОБА_4 після смерті їхнього батька ОСОБА_5 , право якого було посвідчено Сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія МК № 0195184, зареєстрований 12.12.1997 року у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай) за № 7579.

Для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку вона в інтересах неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , звернулися до Веселинівської районної державної адміністрації з заявою про надання дозволу на виготовлення державного акту на право власності на земельну частку (пай) по колишньому КСП ім. Чапаєва в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Відповідно до розпорядження Веселинівської райдержадміністрації № 305-р від 25.07.2008 «Про передачу у власність громадянам України (6 чоловік) земельних ділянок (паїв)» ОСОБА_3 отримала право на передачу у власність «1/2 ділянки № НОМЕР_1 площею 8,05 га ріллі».

Однак за життя доньки вона не мала змоги отримати державний акт, виготовлений на її ім`я, оговтавшись після смерті доньки вона звернулася до Відділу Держземагенства у Веселинівському району Миколаївської області з метою одержання державного акту на підтвердження права власності на ім`я ОСОБА_3 .

Листом Відділом Держземагенства у Веселинівському районі Миколаївської області № 31-28-0.3-496/2-15 від 25.02.2015 року повідомлено, що на підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації від 25.07.2008 року № 305-р ще за життя на ім`я ОСОБА_3 , після відведення земельної частки (пай) в натурі на місцевості, виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 933931 загальною площею 3,9100 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, який на сьогоднішній день не зареєстровано та не видано його власнику. Державний акт зберігається у Відділі Держземагенства у Веселинівському районі Миколаївської області.

У зв`язку з набранням чинності Законів України «Про державний земельний кадастр», «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та змін внесених до Земельного кодексу України, з 01.01.2013 року видача державних актів на право власності на землю припинено, а так, зареєструвати та видати державний акт, виготовлений на ім`я ОСОБА_3 не вбачається можливим.

На підставі розпорядження Веселинівської райдержадміністрації від 25 липня 2008 року № 305-р успадковану земельну частку (пай) ОСОБА_3 було відведено в натурі (на місцевості) та на її ім`я виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 933931 загальною площею 3,9100 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області.

Оскільки право власності на земельну ділянку за ОСОБА_3 зареєстровано не було, вона не набула це право, а отже право власності на земельну ділянку не може входити до складу спадщини.

Разом із ти, Сертифікат на право на земельну частку (пай) втратив свою чинність, як правовстановлюючий документ, з моменту відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості). Таким чином склалася ситуація, за якої відсутні правовстановлюючі документи щодо належності спадкодавцеві спадкового майна.

У зв`язку з цим, вона звернулася до суду, просить суд визнати за нею, право на завершення процедури приватизації та право реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на її ім`я, права власності на земельну ділянку площею 3,9140 га з кадастровим номером 4821782000:01:000:0333 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (колишньої Луб`янської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області.

Ухвалою суду від 19 травня 2026 року відкрито провадження у справі та справу призначено до підготовчого судового засідання.

23 червня 2026 року ухвалою суду було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилася, але де суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримує повністю та просить їх задовольнити.

Представник відповідача Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився. Від начальника відділу з юридичних питань та взаємодії з правоохоронними органами Веселинівської селищної ради Стаднічук А.І. надійшла заява про розгляд справи у відсутність представника селищної ради, позовні вимоги визнають в повному обсязі.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, але до суду надійшла заява про розгляд справи у її відсутності та не заперечує щодо задоволення позову.

Суд, дослідивши матеріали справи та заяви сторін, приходить до наступних висновків.

За змістом ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла донька позивачки ОСОБА_3 , про що складено відповідний актовий запис № 19 від 14.12.2010 року Луб`янською сільською радою Веселинівського району Миколаївської області (а.с.13).

Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої відповідно до ст. 1218 ЦК України входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок її смерті, та зокрема: право на завершення процедури приватизації та реєстрації права власності на земельну ділянку площею 3,9140 га з кадастровим номером 4821782000:01:000:0333 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташована в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (колишньої Луб`янської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області, право власності на яку не вдалося зареєструвати за життя покійної (а.с. 19).

ОСОБА_3 заповіту не залишила, тому спадкування майна відбулося за законом у порядку ст. 1258 ЦК України.

У відповідності до ст. 1216 ЦК України, спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до статті 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 5 ст. 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно зі ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою.

Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування, виникає у день відкриття спадщини, мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 1258 та 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч. 1 ст. 1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Частинами 1 ст. 1297 та ст. 1298 ЦК України встановлено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

На момент смерті донька позивачки ОСОБА_3 проживала разом з позивачем за адресою: АДРЕСА_1 . У зв`язку з чим, остання як мати в першу чергу набула право на спадкування за законом та прийняла спадщину.

Однак за життя доньки вона не мала змоги отримати державний акт, виготовлений на її ім`я, оговтавшись після смерті доньки вона звернулася до Відділу Держземагенства у Веселинівському району Миколаївської області з метою одержання державного акту на підтвердження права власності на ім`я ОСОБА_3 .

Листом Відділом Держземагенства у Веселинівському районі Миколаївської області № 31-28-0.3-496/2-15 від 25.02.2015 року повідомлено, що згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 26 червня 2023 року зареєстровано в реєстрі за № 694 спадкоємцями майна гр. ОСОБА_5 є його доньки ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (в рівних частках кожний). Спадкове майно, складається з права на земельну частку (пай), що посвідчується сертифікатом на право на земельну частку (пай) серія МК № 0195184 по колишньому КСП ім. Чапаєва Луб`янської сільської ради Веселинівського району розміром 8,72 умовних кадастрових гектарів та вартістю 23031 грн.

На підставі розпорядження Веселинівської районної державної адміністрації від 25.07.2008 року № 305-р ще за життя на ім`я ОСОБА_3 , після відведення земельної частки (пай) в натурі на місцевості, виготовлено Державний акт на право власності на земельну ділянку серія ЯЛ № 933931 загальною площею 3,9100 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Луб`янської сільської ради Веселинівського району Миколаївської області, який станом на даний час не видано та зберігається у Відділі Держземагенства у Веселинівському районі.

З набранням чинності Законів України «Про державний земельний кадастр», «Про Державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та змін внесених до Земельного кодексу України, з 01.01.2013 року видача державних актів на право власності на землю припинено (а.с.20).

Також, листом Відділу № 2 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Миколаївській області за вих № 1548/354-25 від 07.04.2025 року зазначено, що порядок видачі та заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою регулювався наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325 «Про затвердження Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.08.2009 року за № 735/16751, та від 30.08.2010 року № 631 «Про затвердження Змін до Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1012/18307, які втратили чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України від 09.09.2013 року № 537 «Про визнання такими, що втратили чинність, наказів Держкомзему від 22 червня 2009 року № 325 та від 30 серпня 2010 року № 631», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 24.09.2013 за № 1637/24169.

Згідно пункту 5.1 Інструкції про заповнення бланків державних актів на право власності на земельну ділянку і на право постійного користування земельною ділянкою, затвердженою наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 22.06.2009 року № 325, незаповнені бланки, зіпсовані при оформленні бланки, зіпсовані та пошкоджені державні акти до моменту їх знищення, заповнені, але не видані землевласникам (землекористувачам) та спадкоємцям державні акти, другі примірники державних актів, державні акти з відміткою «скасовано» повинні зберігатись у спеціально обладнаних кімнатах або у вогнетривкому сейфі (шафі).

Відповідно до статті до статті 125 Земельного кодексу України, який діяв на момент видачі державних актів, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Пунктом 3.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею ( в тому числі на умовах оренди), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 15.04.1993 року № 28, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 23.04.1993 за № 31, визначено що державні акти на право приватної власності на землю реєструються у Книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю за формою згідно з додатком № 2. Враховуючи вищевикладене, не можливо надати копію державного акту на право власності на земельну ділянку, у зв`язку з тим що державний акт не зареєстрований у Книзі записів та право власності на земельну ділянку не виникло (а.с.22).

Відповідно до розпорядження Веселинівської райдержадміністрації № 305-р від 25.07.2008 «Про передачу у власність громадянам України (6 чоловік) земельних ділянок (паїв)» ОСОБА_3 отримала право на передачу у власність «1/2 ділянки № 229 площею 8,05 га ріллі» (а.с. 23).

П. 17 Перехідних положень Земельного кодексу України передбачено, що «Сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства» та «є дійсними до виділення власникам земельних часток (паї) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видачі їм державних актів на право власності на землю».

Згідно ст. 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно з ч.1 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до правової позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-1 «Про судову практику з розгляду цивільних справ про спадкування» якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно ст. 125 Земельного кодексу України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, а органами місцевого самоврядування відмовлено спадкоємцям у завершенні процедури приватизації, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Крім того, Верховним Судом в постанові від 13 червня 2018 року у справі № 128/1911/15-ц висловлена правова позиція, згідно якої у разі, коли громадянин, який висловив волю на приватизацію земельної ділянки, помер до прийняття компетентним органом рішення про приватизацію, до його спадкоємців у порядку спадкування переходить право вимагати завершення такої приватизації.

Верховний Суд в постанові від 21 березня 2018 року по справі № 623/633/17 зазначив, що «Якщо спадкодавець не набув права власності на земельну ділянку згідно зі статтею 125 ЗК України, проте розпочав процедуру приватизації земельної ділянки відповідно до чинного законодавства України, то спадкоємці мають право звертатися до суду із позовами про визнання відповідного права в порядку спадкування права на завершення приватизації та одержання державного акта про право власності на землю на ім`я спадкоємця, а не права власності на земельну ділянку.

Враховуючи зазначене,суд вбачає підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , та вважає за можливе визнання за позивачем право на завершення процедури приватизації та право реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, права власності на земельну ділянку площею 3,9140 га з кадастровим номером 4821782000:01:000:0333 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (колишньої Луб`янської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області.

На підставі вищевказаного, керуючись ст. ст. 76, 258, 259, 263-265, 268, 273, 315, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Веселинівської селищної ради Вознесенського району Миколаївської області, третя особа: ОСОБА_2 , про визнання права на завершення процедури приватизації та здійснення державної реєстрації земельної ділянки - задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , право на завершення процедури приватизації та право реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , права власності на земельну ділянку площею 3,9140 га з кадастровим номером 4821782000:01:000:0333 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої в межах території Веселинівської селищної ради Вознесенського району (колишньої Луб`янської сільської ради Веселинівського району) Миколаївської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 липня 2026 року.

Суддя Веселинівського районного суду

Миколаївської області: А.О. Тустановський