Рішення № 13868113, 17.02.2011, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

_________________

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

"17" лютого 2011 р. Справа № 14/106-ПД-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І., розглянувши справу

за позовом фермерського господарства "Південь" с. Новоолександрівка Березнегуватського району Миколаївської області

до приватного підприємства "Серпень-2003" м. Херсон

про визнання частково недійсним договору купівлі-продажу

в с т а н о в и в:

Фермерське господарство "Південь" (позивач по справі) звернулося з позовом до приватного підприємства "Серпень-2003" (відповідач) про визнання недійсним пункту 1.2 договору купівлі-продажу від 09.01.2008року в частині запису "за одну плиту" .

Підставою позовних вимог позивач зазначає ч.3 ст. 203, ч.1 ст. 230, ч.1 ст.215 ЦК України. Позовні вимоги мотивовані тим, що після підписання сторонами договору купівлі-продажу від 09.01.2008року, відповідач без його згоди, шляхом самостійного внесення в обидва екземпляри договору дописки в пункті 1.2 договору - "за одну плиту" без погодження з позивачем, фактично збільшив вартість товару з 500грн.00коп. до 400000грн.00коп., тим самим ввів його в оману щодо обставин, які мають істотне значення.

Рішенням господарського суду Херсонської області від 14.06.2010року позовні вимоги задоволено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.09.2010року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення від 14.06.2010року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду від 06.12.2010року касаційну скаргу відповідача задоволено частково, скасовано рішення суду від 14.06.2010року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.09.2010року, справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області для вирішення по суті.

Розпорядженням голови господарського суду Херсонської області № 493 від 24.12.2010 року справу передано на розгляд судді Ємленіновій З.І.

При новому розгляді справи господарський суд рішенням від 20.01.2011 року в задоволенні позову відмовив і відніс судові витрати в частині сплати державного мита в розмірі 85грн. за подання позову і 312грн. 50коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на позивача.

Однак при прийнятті судом рішення від 20.01.2011 року не було вирішено питання про розподіл судових витрат у зв'язку з поданням відповідачем апеляційної та касаційної.

15.02.2011року відповідач звернувся до суду з заявою, якою просить відшкодувати йому державне мито за подання заяв про перегляд рішення в апеляційному та у касаційному порядку.

Згідно з п. 2 ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення державного мита з бюджету.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було подано апеляційну скаргу від 15.06.2010року на рішення господарського суду Херсонської області від 14.06.2010року, до якої відповідно до вимог чинного законодавства додано квитанцію № 55 від 15.06.2010року про перерахування до Держбюджету 42грн. 50коп. державного мита.

Розглянувши зазначену апеляційну скаргу Запорізький апеляційний господарський суд постановою від 17.09.2010року залишив без задоволення апеляційну скаргу відповідача, рішення від 14.06.2010року залишено без змін.

Крім того, відповідачем було подано касаційну скаргу від 28.09.2010року на рішення господарського суду Херсонської області від 14.06.2010року та постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 17.09.2010року. До касаційної скарги відповідачем відповідно до вимог чинного законодавства додано квитанцію від 29.09.2010року про перерахування до Держбюджету 42грн. 50коп. державного мита.

Розглянувши касаційну скаргу, Вищий господарський суд постановою від 06.12.2010року касаційну скаргу відповідача задовольнив. Рішення суду від 14.06.2010року та постанова Запорізького апеляційного господарського суду від 17.09.2010року скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Херсонської області для вирішення по суті.

Згідно з ст. 49 ГПК України державне мито покладається:

- у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

- у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову - на відповідача;

- при відмові в позові - на позивача;

- при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи із загального принципу розподілу судових витрат , передбаченого ст. 49 ГПК України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд на загальних підставах відшкодовує витрати, пов'язані зі сплатою державного мита за рахунок другої сторони.

Згідно з п. 6.4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 04.0.31998року № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" (із змінами, внесеними згідно з роз'ясненням президії Вищого господарського суду України від 31.05.2002року № 04-5/609) у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судових витрат зі справи, у тому числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному або у касаційному порядку або перегляд його за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Оскільки при новому розгляді справи господарський суд рішенням від 20.01.2011року в задоволенні позову відмовив, відповідачу підлягає відшкодуванню державне мито за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному та у касаційному порядку за рахунок позивача.

З урахуванням викладеного, з позивача на користь відповідача підлягає стягненню 42грн. 50коп. державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному порядку та 42грн. 50коп. державного мита за подання заяви про перегляд рішення в касаційному порядку, а всього - 85гр. 00коп.

Керуючись ст.ст.44, 49, 86, 88 ГПК України, суд -

вирішив:

1. Стягнути з фермерського господарства "Південь" с. Новоолександрівка Березнегуватського району Миколаївської області вул. Шевченка 45, код ЄДРПОУ 23035751 (інші реквізити суду невідомі) на користь приватного підприємства "Серпень-2003" м. Херсон пров. Мідний 51, код ЄДРПОУ 32618670 (інші реквізити суду невідомі) - 85грн. 00коп. державного мита за подання заяви про перегляд рішення в апеляційному та касаційному порядку

Наказ видати.

Суддя З.І.Ємленінова