Рішення № 138680842, 03.08.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/2140/26

Провадження № 2/202/3288/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра

у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.

за участю секретаря - Коваленко К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

12 березня 2026 року на адресу Індустріального районного суду міста Дніпра через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в особі їх представника, адвоката Шевченко Лесі Олександрівни, до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області про визнання права власності.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі посилаються на те, що їм згідно з Свідоцтвом про право власності на житло, виданим 11.10.1995 року Управлінням житлово-комунального господарства Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімзавод», на підставі рішення органу приватизації від 09.10.1995 № 250 та зареєстрованим Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк 18.10.1995 року за реєстровим номером № 5025, належить на праві власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до технічного паспорту, квартира за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 45,30 кв. м, житлову площу - 30,60 кв. м та складається з трьох житлових кімнат, кухні, вбиральні та коридору.

Позивачі звернулися до Державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Полтавської міської ради з заявою про реєстрацію права власності на квартиру, так як право власності було зареєстроване до 01.01.2013 року.

Відомості в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про державну реєстрацію речових прав на об`єкт нерухомого майна, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 відсутні.

28.11.2025 року державним реєстратором було прийнято рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій. Вказане рішення вмотивоване тим, що на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01.01.2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Авдіївка, в тому числі на зазначений в запиті реєстратора об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказали, що згідно з паспортів громадянина України Позивач 1 - ОСОБА_1 , Позивач 2 - ОСОБА_2 та Позивач 5 - ОСОБА_5 також зареєстрували місце проживання у вказаній квартирі. Позивач 3 - ОСОБА_3 та Позивач 4 - ОСОБА_4 мають іншу адресу реєстрації.

З початку повномасштабного вторгнення позивачі вимушені були переміститись з місця постійного проживання та на теперішній час є внутрішньо переміщеними особами відповідно до довідок про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (копії додаються).

Авдіївська міська територіальна громада відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 р. №376 з 29.02.2024 р. знаходиться в окупації та з 24.02.2022 по 28.02.2024 року перебувала в зоні активних бойових дій.

У окупованій громаді тривають бойові дії та загальновідомим є факт, що будинки, які там знаходяться є в зоні ризику руйнування, однак відстежувати стан майна постійно неможливо через перебування в окупації. Крім того, прийнято «Порядок надання допомоги для вирішення житлового питання окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб, що проживали на тимчасово окупованій території», затв. постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2025 р. № 1176, що передбачає виплату коштів за житло, що залишилося на окупованій території, однак зараз список категорій осіб є обмеженим з подальшим розширенням категорій, що отримають кошти.

Уже зараз можна подати заяву стосовно окупації житла до Реєстру збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України (або Реєстр збитків для України, RD4U), однак для цього необхідно мати реєстрацію житла в ДРРП. Крім цього, Позивачі не можуть ніяким чином розпорядитися своїм майном за відсутності його в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Вказали, що позивачі відповідно до законодавства України набули право спільної сумісної власності на квартиру, однак не можуть реалізувати свої права власників (здійснити його реєстрацію, розпорядитися ним та подати заяву щодо компенсації через його пошкодження) через протиправні дії пов`язані із збройною агресією Російської Федерації, які спричинили втрату можливості отримання державним органом з реєстрації відомостей від КП «Бюро технічної інвентаризації» м. Донецька. Оскільки на сьогоднішній день законодавством України не передбачено механізму вирішення цієї проблеми, то вони можуть захистити своє право власності лише у судовому порядку.

Просили суд: визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 45,3 кв. м, житловою площею - 30,6 кв. м.

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який дії на даний час.

Відповідно до частини сьомої статті 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», враховуючи неможливість судами здійснювати правосуддя під час воєнного стану, Вища рада правосуддя рішенням від 11.06.2024 року № 1802/0/15-24 «Про зміну територіальної підсудності судових справ Авдіївського міського суду Донецької області» змінила з 01 липня 2024 року територіальну підсудність судових справ Авдіївського міського суду Донецької області шляхом її передачі до Індустріального районного суду міста Дніпропетровська.

Законом України «Про внесення змін до Закону України Про судоустрій і статус суддів щодо зміни найменування місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26.02.2025, який набрав чинності 25 квітня 2025 року, змінено найменування Індустріального районного суду м. Дніпропетровська на Індустріальний районний суд міста Дніпра.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Індустріального районного суду міста Дніпра від 13 березня 2026 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П., ухвалою якої від 27 квітня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження з призначенням до розгляду у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Індустріального районного суду міста Дніпра від 22 червня 2026 року закрито підготовче провадження у справі.

Позивачі в судове засідання не з`явилися. Відповідно до заяви представника адвоката Шевченко Л.О., документ сформований в системі «Електронний суд» 20.07.2026 року, просили суд здійснювати розгляд прави без участі позивачів та представника позивачів та задовольнити позов.

Представник відповідача Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області в судове засідання не з`явився. Про час і місце слухання справи повідомлялись належним чином через підсистему «Електронний суд». Відповідно до заяви, представника відповідача - Малярчик Е.Е., повноваження якого підтверджуються випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, документ сформований в системі «Електронний суд», 19.07.2026 року просила суд розглядати справу без їх участі. Проти задоволення позовних вимог не заперечують.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.5 ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними доказами.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню за наступних підстав:

Судом встановлено, що згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 11 жовтня 1995 року, виданого року Управлінням житлово-комунального господарства Відкритого акціонерного товариства «Авдіївський коксохімзавод» та зареєстрованим Бюро технічної інвентаризації м. Донецьк 18.10.1995 року в реєстровій книзі за реєстровим номером № 5025, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_6 належить на праві спільної сумісної власності квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказане свідоцтво підтверджує право спільної сумісної власності в рівних частках та видане на підставі рішення № 250 від 09.10.1995 року.

Відповідно до технічного паспорту, квартира за адресою: АДРЕСА_1 має загальну площу 45,30 кв. м, житлову площу - 30,60 кв. м та складається з трьох житлових кімнат, кухні, вбиральні та коридору.

Відповідно до копії Свідоцтва про Шлюб виданого Шевченківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) 11 червня 2021 року ОСОБА_6 зареєструвала шлюб з ОСОБА_7 , прізвище дружини після одруження « ОСОБА_8 », актовий запис №501 від 11 червня 2021 року.

Місто Авдіївка є центром Авдіївської міської територіальної громади Покровського району Донецької області та відповідно до «Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих: Російською Федерацією», затвердженим наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України 22 грудня 2022 року № 309 - є окупованим Російською Федерацією містом з 29.02.2024 року.

28.11.2025 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Зацеркляна Яною Сергіївною, Департаменту з питань реєстрації Полтавської області прийнято рішення №82104431 про відмову в проведенні реєстраційних дій. Вказане рішення вмотивоване тим, що на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01.01.2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Авдіївка, в тому числі на зазначений в запиті реєстратора об`єкт, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі статтею 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Статтею 328 ЦК України визначено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З аналізу вказаної статті вбачається, що особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов`язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов`язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов`язального права). Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається у належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпоряджання таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин; 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Передумовою для застосування ст. 392 ЦК України є відсутність іншого, окрім судового, шляху для відновлення порушеного права. Наприклад, позов про визнання права власності у разі втрати документа, що засвідчує право власності особи на річ, подається за відсутності можливості одержати у відповідних органах дублікат правовстановлюючого документа, позивачем у позові про визнання права власності - особа, яка вже є власником.

Аналогічна позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 10 травня 2017 року у справі № 910/13348/15.

Відповідно до п. 37 Постанови № 5 Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 та статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Право спільної власності виникає з підстав, не заборонених законом.

Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.

Згідно зі ст.356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю.

Згідно з ч.1 статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Суд вважає доведеним факт належності позивачам на праві спільної сумісної власності квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки це підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, копією реєстраційного напису, зробленого Бюро технічної інвентаризації.

Підстав не довіряти твердженням позивачам про належність їм вищевказаного нерухомого майна у суду немає.

Крім того, відповідач, не заперечує право власності позивачів на це майно, яке набуто в порядку приватизації в жовтні 1995 року.

Суд також звертає увагу, що загальновідомим і таким, що не підлягає доказуванню, є факт окупації російською федерацією частини Донецької області, в тому числі м. Донецька, м. Ясинувата, м. Авдіївки, де зберігалися документи, які підтверджують реєстрацію в установленому до 01.01.2013 року порядку права власності позивача на нерухоме майно.

Враховуючи, що в судовому засіданні підтверджено право спільної сумісної власності на квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , але позивачі позбавлені можливості реалізовувати свої правомочності власників майна через відсутність відповідних відомостей про право власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та неможливість їх отримання у відповідному бюро технічної інвентаризації через окупацію частини Донецької області, де зберігалися реєстраційні документи, що підтверджують право власності на нерухоме майно, суд вважає можливим позов задовольнити, визнавши за позивачами право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .

Відносно розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, то суд вважає, що витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на позивачів, оскільки вказаний вище позов виник не через винні дії Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області і підстав для покладення витрат на Авдіївську міську військову адміністрацію Покровського району Донецької області немає.

Керуючись: ст.ст. 4,13,141,259, 263-265,268 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_5 ) до Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області (86060, Донецька область, м. Авдіївка, вул. Молодіжна, 5, код ЄДРПОУ 44000591) про визнання права власності - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ) право спільної сумісної власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею - 45,3 кв. м, житловою площею - 30,6 кв. м.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 03.08.2026 року.

Суддя Л.П. Слюсар