Рішення № 138680658, 31.07.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/4626/25

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 липня 2026 року м. Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Шевчук Л.П.,

при секретарі судового засідання Нога Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну праву за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд» про розірвання договору, стягнення коштів, -

в с т а н о в и в:

Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Мишковська Т.М. через систему «Електронний суд» звернулася до суду з позовом до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд» про розірвання договору, стягнення коштів.

Позовні вимоги обґрунтовано наступним.

24.07.2021 між ОСОБА_1 та Обслуговуючим Кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Віннітербуд», в особі голови кооперативу Марчук Карини В`ячеславівни, укладено договір №105 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Вінінтербуд», відповідно до умов якого сторони погодили, що Кооператив зобов`язується за рахунок внеску учасника та внесків інших асоційованих членів кооперативу організувати будівництво об`єкту а саме: будівництва другої черги Житлового Комплексу «Лайм», забезпечити здачу його в експлуатацію, передати учаснику Новозбудоване майно по АДРЕСА_1 (квартиру АДРЕСА_2 , будівельна площа 31,5 кв. м. кількість кімнат 1, розташована на 1 житловому поверсі об`єкта будівництва) та документи необхідні для реєстрації права власності на новозбудоване майно, а учасник зобов`язується сплатити до кооперативу внесок у розмірі та в порядку, встановлених даним договором та додатками до нього, та після повної сплати внеску має право отримати новозбудоване майно.

Позивачем на виконання умов Договору №105 від 24.07.2021 сплачено пайових внесків на загальну суму 236250,00 грн, шляхом сплати на банківський рахунок Відповідача 140000,00 грн., що підтверджується квитанцією №0.0.2209060602.1 від 24.07.2021, та передачі будівельних матеріалів на суму 96250,00 грн., що підтверджується Актами приймання передачі будівельних матеріалів. Відповідно до п.3.4.1 Договору №105 від 24.07.2021, строк закінчення будівництва об`єкту будівництва та здачі його в експлуатацію четвертий квартал 2022 року. Таким чином, позивач свої зобов`язання за Договором №105 від 24.07.2021 виконала вчасно та у повному обсязі.

В той же час, відповідач свої зобов`язання не виконав, адже будівництво будинку не завершено, в експлуатацію його не здано, документи для реєстрації права власності на квартиру позивачу не передано. Офіційних термінів перенесення дати завершення будівництва відповідач не називає. На даний момент права позивача, як добросовісного асоційованого члену кооперативу (інвестора), порушені. Сторони погодили, що за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Договором також передбачено, що він вступає в силу з моменту підписання і діє до його повного виконання сторонами.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що у випадку порушення терміну здачі об`єкта будівництва в експлуатацію на понад один календарний місяць, ОК, сплачує штраф в сумі 500 грн. за кожен місяць прострочення. Враховуючи, що згідно п. 3.4.1 Договору термін здачі об`єкта будівництва в експлуатацію четвертий квартал 2022 року, період прострочення виконання зобов`язання Відповідачем становить 2 роки 9 місяців (33 місяці). Таким чином, використовуючи розрахунок 500 грн.*33 місяців, сума штрафу становить 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) грн.

Наведені вище обставини підтверджують те, що відповідач дійсно допустив істотне порушення умов Договору, оскільки він не здійснив будівництво об`єкта будівництва, не ввів його в експлуатацію та не передав таке позивачу за умовами Договору, внаслідок чого останній не набув у власність нерухоме майно при тому, що він поніс витрати на оплату вартості об`єкта будівництва, розраховував на позитивні наслідки від укладення договору, що у своїй сукупності є підставою для розірвання договору в судовому порядку у відповідності до змісту ч. 2 ст. 651 ЦК України та позивач отримує право вимагати від відповідача відшкодувати йому збитки.

На підставі викладеного просила:

- розірвати Договір №105 від 24.07.2021 про сплату пайових внесків укладені між ОСОБА_1 та Обслуговуючим Кооперативом «Житлово-будівельний Кооператив «Вінінтербуд»;

- стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 кошти сплачені за договором №105 від 24.07.2021 про пайову участь в загальній сумі 236250 гривень, штраф в сумі 16500 грн. та понесені судові витрати, а саме витрати на правничу допомогу.

Позивачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Мишковська Т.М. в судове засідання не з`вилися, представником позивачки подано до суду заяву, в якій вона просила розгляд справи проводити у відсутність позивачки та у її відсутність, позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити. В разі неявки відповідача в судове засідання не заперечувала щодо ухвалення заочного рішення суду.

Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності позивачки і її представника відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, враховуючи що сторона скористалася своїми процесуальними правами.

Заяв та клопотань до суду не надходило.

Ухвалою суду від 24.11.2025 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду та відкрито провадження, розгляд справи вирішено проводити в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 08.04.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, призначено судове засідання.

Представник відповідача ОК «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд» у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином,за адресою вказаною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 19-20). Заяв про розгляд справи без його участі або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило. Відзив на позовну заяву відповідачем у визначений судом строк до суду не подано.

Направлена судом судова повістка повернулася до суду із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 13.05.2024 у справі № 755/4829/23, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідним поштовим відправленням, яке повернулося до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що є належним повідомленням учасника справи.

Згідно з п. п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з викладеним, суд ухвалив провести заочний розгляд даної цивільної справи у відсутності відповідачки на підставі наявних у справі доказів відповідно до ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

За вказаних обставин суд вважає можливим провести судове засідання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши письмові докази у справі та надавши їм належну правову оцінку, суд дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що 24 липня 2021 року між Обслуговуючим Кооперативом «ЖБК «Вінінтербуд» та Асоційованим членом кооперативу Гайдурою Марією Михайлівною укладено Договір №105 про сплату пайових внесків у КО «ЖБК «Вінітрербуд» (а.с. 4-7).

Відповідно до п. 1.1. Договору за цим Договором «ОК» зобов`язується організувати будівництво другої черги Житлового Комплексу «Лайм» по АДРЕСА_1 за рахунок внесків «Учасника» та внесків інших асоційованих членів «ОК», здати його в експлуатацію, передати «Учаснику» приміщення в об`єкті будівництва, обумовлене цим Договором та всі документи, необхідні «Учаснику» для реєстрації права власності на нього, а «Учасник» зобов`язується сплатити до «ОК» внески у розмірах та в порядку, встановлених даним Договором та додатками до нього, та має право отримати об`єкт нерухомості лише за умови повної сплати внеску, встановленого даним Договором для «Учасника».

Відповідно до п.п. 1.2-1.5, 1.8, 1.9 Договору даний Договір вважається заявою «Учасника» про вступ до асоційованих членів «ОК». Після зарахування вступного та цільового внеску на рахунок «ОК» даний договір вважається рішенням голови «ОК» про прийняття «Учасника» до асоційованих членів «ОК». Сторони домовляються, що розмір внеску, залежить від вартості будівництва одного квадратного метра площі об`єкту нерухомості та остаточної загальної приведеної площі, яка фактично побудована. Внесок, який підлягає сплаті «Учасником», розподіляється наступним чином: вступний внесок разовий грошовий чи інший майновий неповоротний внесок, який зобов`язана сплатити особа при вступі в «ОК». Розмір вступного внеску становить 1% від загального розміру внеску, встановленого п. 1.3 Договору, та сплачується в складі першої суми, що вноситься учасником; цільовий внесок разовий грошовий чи інший майновий неповоротний внесок члена кооперативу, що вноситься понад пай до спеціального фонду кооперативу для забезпечення статутної діяльності «ОК». Розмір цільового внеску становить 1% від загального розміру внеску, встановленого п. 1.3 Договору, та сплачується в складі першої суми, що вноситься «Учасником»; пай грошовий чи інший майновий поворотний внесок, який сплачує особи за будівництво об`єкту нерухомості. Розмір паю становить 98% від внеску, встановленого п. 1.3 Договору, та сплачується частинами, передачею по відповідним актам будівельними матеріалами згідно графіку заявок від «ОК». Сторони домовилися, що об`єкт нерухомості в ЖК «Лайм», розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та передається з наступними характеристиками: об`єкт нерухомості частина будинку, номер 2, кількість кімнат 1, загальна площа, кв.м 31,5, поверх 1, примітка вказана площа проектна, номер будівельний. Учасник здійснює оплату 100% внеску по спорудженню об`єкту нерухомості до введення Житлового Комплексу в експлуатацію будівельними і може отримати його лише за умови повного 100% розрахунку з врахуванням п.п. 2.6-2.9 даного Договору. Акт прийому-передачі будівельних матеріалів складається окремо та визначається як додаток до даного договору.

Вартість будівництва одного квадратного метра загальної приведеної площі об`єкту нерухомості визначається «ОК» відповідно до проектно-кошторисної документації та договору підряду з підрядною організацією і на день укладення цього Договору складає 50% по 11000 грн. за один квадратний метр, та 50% з розтермінуванням платежів строком на один рік по 12000 грн. за один метр квадратний, з виплатою по 15750 грн. в місяць. Вартість будівництва даної частини будинку становить 362250 грн. Обов`язок «Учасника» по сплаті внеску по даному Договору вважається виконаним в день зарахування коштів на рахунок «ОК», зазначений у реквізитах даного Договору або в день підписання останнього акту прийому-передачі будівельних матеріалів (п.м. 2.1, 2.2, 2.9 Договору).

«ОК» зобов`язаний: організувати будівництво об`єкту будівництва та здачу його в експлуатацію у Четвертому кварталі 2022 року при умові дотримання «Учасником» порядку та строків сплати внесків; не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкту будівництва в експлуатацію, оформлення всіх необхідних документів та сплати внеску (за наслідками технічної інвентаризації) передати «Учаснику» за актом прийому-передачі об`єкт нерухомості; надавати «Учаснику» інформацію, що стосується питань будівництва; повідомляти «Учасника» про всі обставини, що роблять неможливим виконання даного Договору; повідомляти «Учасника» про зміну вартості будівництва одного квадратного метра в порядку передбаченому п. 2.3 цього Договору; забезпечити будівництво об`єкту будівництва та введення його в експлуатацію в строки, передбачені цим Договором (п.п. 3.4.1 3.4.6 Договору).

У випадку порушення «ОК» терміну здачі об`єкта будівництва в експлуатацію на понад один календарний місяць «ОК» сплачує учаснику штраф в розмірі 500 грн. за кожен повний календарний місяць прострочення (п. 6.2 Договору).

Позивачкою на виконання умов Договору було сплачено 140000,00 грн, що підтверджується квитанцією №0.0.2209060602.1 від 24.07.2021 (а.с. 8-зворот).

Окрім того, відповідно до копій Актів приймання-передачі будівельних матеріалів №105/1 від 24.07.2021, №105/2 від 24.08.2021, №105/3 від 30.09.2021, №105/4 від 30.10.2021, №105/5 від 30.11.2021 за Договором про сплату внесків у ОК «ЖБК «Вінінретбуд» №105 від 24.07.2021 (а.с. 9-11) позивачкою ОСОБА_1 було придбано та передано відповідачу ОК «ЖБК «Вінінретбуд» будівельні матеріали на загальну суму 96250,00 грн.

Даючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.

За змістом частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - це юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Пай - майновий поворотний внесок члена (асоційованого члена) кооперативу у створення та розвиток кооперативу, який здійснюється шляхом передачі кооперативу майна, в тому числі грошей, майнових прав, а також земельної ділянки.

Пайовий фонд - це фонд, що формується з пайових внесків членів кооперативу і є одним із джерел формування майна кооперативу, розмір якого може змінюватися.

За змістом статті 3 Закону України «Про кооперацію» метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

Статтею 10 Закону України «Про кооперацію» встановлено, що членами кооперативу можуть бути громадяни України, іноземці та особи без громадянства, юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників, які внесли вступний внесок та пай у розмірах, визначених статутом кооперативу, додержуються вимог статуту і користуються правом ухвального голосу.

У відповідності до статті 14 Закону України «Про кооперацію» у кооперативі допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член кооперативу - це фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі. При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.

Порядок вступу до кооперативу та участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов`язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

На підставі статті 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є, зокрема вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї.

Згідно статті 20 Закону України «Про кооперацію» для забезпечення статутної діяльності кооператив у порядку, передбаченому його статутом, формує пайовий, резервний, неподільний та спеціальний фонди.

Пайовий фонд - майно кооперативу, що формується за рахунок паїв (у тому числі додаткових) членів та асоційованих членів кооперативу.

Неподільний фонд створюється в обов`язковому порядку і формується за рахунок вступних внесків та відрахувань від доходу кооперативу. Цей фонд не може бути розподілений між членами кооперативу, крім випадків, передбачених законом. Порядок відрахувань до неподільного фонду частини доходу визначається статутом кооперативу.

Резервний фонд створюється за рахунок відрахувань від доходу кооперативу, перерозподілу неподільного фонду, пожертвувань, безповоротної фінансової допомоги та за рахунок інших не заборонених законом надходжень для покриття можливих втрат (збитків).

Спеціальний фонд створюється за рахунок цільових внесків членів кооперативу та інших передбачених законом надходжень для забезпечення його статутної діяльності і використовується за рішенням органів управління кооперативу.

Стаття 21 Закону України «Про кооперацію» передбачає, що пай кожного члена кооперативу формується за рахунок разового внеску або часток протягом певного періоду. Майнові внески оцінюються у грошовій формі.

Розмір паю члена кооперативу залежить від фактичного його внеску до пайового фонду. Паї, в тому числі резервного і спеціального фондів, є персоніфікованими і у сумі визначають загальну частку кожного члена кооперативу у майні кооперативу.

У разі виходу або виключення з кооперативу фізична чи юридична особа має право на одержання своєї загальної частки натурою, грішми або (за бажанням) цінними паперами відповідно до їх вартості на момент виходу, а земельної ділянки - у натурі. Строк та інші умови одержання членом кооперативу своєї загальної частки встановлюються статутом кооперативу, при цьому строк одержання зазначеної частки не може перевищувати двох років, а відлік його розпочинається з 1 січня року, що настає з моменту виходу або виключення з кооперативу.

Уклавши 24 липня 2021 року Договір №105 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Вінінтербуд», ОСОБА_1 набула права асоційованого члена Обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Вінінтербуд». У цих правовідносинах учасник виступив в якості особи, яка замовила у кооперативі послуги із забезпечення будівництва квартири, за які сплатила грошові кошти, маючи намір отримати її у власність.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною першою статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями частини 1 статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (частина перша статті 611 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

За загальним правилом зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша цієї статті). Про таку зміну або розірвання сторони вправі домовитися у будь-який час на свій розсуд, крім випадків, обумовлених договором або у законодавстві. Тоді як зміна чи розірвання договору у судовому порядку є, зокрема, юридичним наслідком істотного порушення зобов`язання іншою стороною (пункт 2 частини першої статті 611, абзац другий частини другої статті 651 ЦК України), тобто способом реагування та захисту права від такого порушення, яке вже відбулося.

У кожному конкретному випадку істотність порушення договору треба оцінювати з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Поняття такої істотності закон розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору». Тобто критерієм істотного порушення договору закон визначив розмір завданої цим порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати те, на що вона очікувала, укладаючи договір. Мова йде не лише про грошовий вираз зазначеної шкоди, але й про випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Співвідношення завданої порушенням договору шкоди із тим, що могла очікувати від його виконання ця сторона, має вирішальне значення для оцінки істотності такого порушення. Інакше кажучи, для застосування частини другої статті 651 ЦК України суд має встановити не лише наявність порушення договору, але й завдання цим порушенням шкоди (яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди), її розмір, а також те, чи дійсно суттєвою є різниця між тим, на що мала право розраховувати потерпіла сторона, укладаючи договір, і тим, що насправді вона змогла отримати (див. пункти 78, 82 - 83 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі №363/1834/17 (провадження №14-53цс21).

Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 ЦК України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору. Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України. Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору. Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона. У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати (пункти 116 - 120 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі №910/2861/18 (провадження №12-140гс19).

З урахуванням визначеного у п.п. 3.4.1, 3.4.2 Договору обов`язку ОК «ЖБК «Вінінтербуд» ввести об`єкт будівництва в експлуатацію у запланований термін - ІV квартал 2022 року, а також встановлення строку для виконання обов`язку кооперативу передати об`єкт Асоційованому члену не пізніше 15 календарних днів з моменту введення об`єкту будівництва в експлуатацію, судом встановлено порушення відповідачем строків будівництва і введення об`єкта будівництва в експлуатацію більше, ніж на два роки, що є істотним порушенням умов договору. Строк затримки виконання зобов`язання відповідачем є значним, а об`єкт будівництва так і не зданий в експлуатацію на час пред`явлення до суду позову у цій справі. Доказів протилежного відповідачем суду не надано.

За таких обставин, суд вважає доведеним факт істотного порушення Обслуговуючим кооперативом «ЖБК «Вінінтербуд» умов Договору №105 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Віннітербуд» від 24 липня 2021 року та наявність підстав для його розірвання.

У разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються (частина друга статті 653 ЦК України).

Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили (частина 3 статті 653 Кодексу).

Відповідно до частини четвертої статті 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Цією нормою права передбачено відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У постанові від 04 вересня 2019 року по справі №361/5893/16-ц, провадження №61-30809св18, Верховний Суд зазначив, що предметом договору про пайову участь у кооперативі є придбання асоційованим членом кооперативу квартири для особистих потреб за рахунок пайового внеску, а тому суд вважає, що позивачка є споживачем у розумінні статті 1 Закону України «Про захист прав споживачів».

В силу ч. 1 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів», споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов`язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.

Як встановлено судом, позивачка ОСОБА_1 заявила про розірвання Договору та повернення сплачених коштів у повному обсязі.

Положеннями п. 6.2 Договору було обумовлено, що у разі порушення Кооперативом термінів здачі об`єкта будівництва в експлуатацію на понад один календарний місяць «ОК» сплачує Учаснику штраф в розмірі 500 грн за кожен повний календарний місяць прострочення.

Тобто, з моменту виникнення обов`язку ОК «ЖБК «Віннітребуд», згідно п. 3.4.1 Договору, здати об`єкт будівництва в експлуатацію до моменту звернення позивачки до суду із даним позовом пройшло 33 повних календарних місяців. Будь-яких повідомлень відповідачем позивачку про неможливість виконання вищевказаного обов`язку щодо строків здачі об`єкта будівництва в експлуатацію матеріали справи не містять та відповідачем не надано.

У відповідності до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 3 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Верховний Суд у Постанові від 02 червня 2022 року у справі №602/1455/20 вказав, що у цивільному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов`язок розглядати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі, та позбавляє можливості ініціювати судове провадження. Формування змісту й обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Отже, кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно в межах заявлених ними вимог і наданих доказів (статті 12, 13 ЦПК України).

На підставі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивачка, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевірених судом, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню.

Щодо відшкодування судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи (крім іншого), належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частин 1-3 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.

За матеріалами справи, в інтересах позивачки діє адвокат Мишковська Т.М., якою надано ордер серії АВ №1249257 від 14 листопада 2025 року, договір №250/25 від 27 жовтня 2025 року про надання правничої допомоги, додаток №1 до договору про надання правничої допомоги №250/25 від 27 жовтня 2025 року, відповідно до яких розмір плати (гонорару) за надання правової допомоги складає 10000 грн., оплата яких здійснюється наступним шляхом: 5000,00 грн. аванс сплачується під час підписання договору, залишок сплачується протягом 3 днів після ухвалення рішення в суді першої інстанції; квитанція від 27 жовтня 2025, відповідно до якої адвокатом Мишковською Т.М. прийнято від ОСОБА_1 кошти в сумі 5000 грн. згідно договору №250/25 від 27 жовтня 2025 року.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Суд приймає до уваги, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Фактичність витрат на правничу допомогу слід розглядати у широкому сенсі, включаючи не лише оплату таких витрат, але й виходячи власне із того, що достатньою є наявність відповідного договірного обов`язку. Отже, оскільки в даному випадку, договірний обов`язок щодо оплати наявний, то такого обов`язку достатньо для визначення витрат фактичними і такими, що підлягають компенсації позивачу.

На вищевикладене неодноразово звертав Верховний Суд у своїх постановах. Такий же висновок також викладений у рішеннях ЄСПЛ, зокрема, у справі «Савін проти України» (заява № 34725/08), «Тебєті Мюхафізе Кемійветі та Ісрафілов проти Азербайджану» (заява № 37083/03).

За змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 2 ст. 141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч. 2 ст. 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 статті 141 цього Кодексу.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

Матеріали справи не містять клопотань відповідача про зменшення витрат позивачки, які підлягають розподілу між сторонами, а підстави для самостійного вирішення судом питання про зменшення цих витрат, з урахуванням наведених обставин, відсутні.

Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях ч. 5 і ч. 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Водночас, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказані положення процесуального закону дають підстави для висновку, що для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено не тільки, що рішення ухвалене на користь сторони, яка користувалася послугами адвоката, а також що за цих обставин справи такі витрати сторони були необхідними, а розмір є розумний та виправданий.

Суд прийшов до висновку, що зазначена сума витрат позивачки на професійну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн. є неспівмірною з огляду на розумну необхідність витрат для цієї справи, зважаючи на те, що справа є незначної складності, а її розгляд відбувався за відсутності сторін, обсяг долучених до позовної заяви документів є незначний.

При цьому, суд звертає увагу учасників справи на те, що суд не втручається у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару, а лише виконує свій обов`язок щодо розподілу судових витрат.

Зважаючи на викладене вище та приймаючи до уваги те, що вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у заявленій позивачкою сумі (10000,00 грн.) буде суперечити принципу розподілу таких витрат, суд, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який є співмірним у відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, відповідає критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру, становить 6000,00 грн., який і підлягає розподілу між сторонами.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позивачка при зверненні до суду із даним позовом відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнена від сплати судового збору, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в сумі 2517,50 грн., тобто 1% від ціни позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-80, 89, 259, 263-265, 272-273, 280, 354-355 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд» про розірвання договору, стягнення коштів - задовольнити.

Розірвати Договір №105 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Вінінтербуд» від 24 липня 2021 року, укладений між ОСОБА_1 та Обслуговуючим кооперативом «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд».

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд» на користь ОСОБА_1 сплачені за договором №105 про сплату пайових внесків у ОК «ЖБК «Вінінтербуд» від 24 липня 2021 року кошти в сумі 236250 (двісті тридцять шість тисяч двісті п`ятдесят) 00 копійок.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд» на користь ОСОБА_1 штраф в сумі 16500 (шістнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень) 00 копійок.

Стягнути з Обслуговуючого кооперативу «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд» на користь держави 2517 (дві тисячі п`ятсот сімнадцять) гривень 50 копійок судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача, яку він може подати протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Сторони по справі:

Позивачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 , мешканка АДРЕСА_3 ;

Відповідач Обслуговуючий Кооператив «Житлово-Будівельний Кооператив «Вінінтербуд», код ЄДРПОУ 40902041, адреса: с. Агрономічне Вінницького району Вінницької області, вул. Тімірязєва, буд. 18.

Суддя Л.П. Шевчук