Рішення № 13868029, 17.02.2011, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.02.11 Справа № 5021/237/2011. за позовом: фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Суми

до відповідача: Сумської міської ради, м. Суми

про визнання договору оренди недійсним та стягнення 78635,84 грн.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

За участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2 (Дов. № 2634 від 24.06.2010р.)

від відповідача - не зявився

секретар судового засідання Григорєва О.І.

Розгляд справи розпочато 02.02.2011р., у звязку з незявленням представника позивача у судове засідання, розгляд справи відкладався до 17.02.2011р.

Суть спору: позивач просить суд визнати договір оренди земельної ділянки від 17.08.2007 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Сумською міською радою, який посвідчений нотаріально приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу ОСОБА_3 17.08.2007 року за записом в реєстрі № 5030 та зареєстрований у СМРВ СРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 17.12.2007 року за № 040761200349) недійсним з моменту його укладення; визнати зобовязання фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по сплаті орендної плати та зобовязання Сумської міської ради по відшкодуванню завданих фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збитків внаслідок порушення зазначеного договору припиненими шляхом часткового зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 91597,51 грн.; стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 78635,84 грн. та судові витрати по справі.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подав, в засідання суду не зявився, але подав клопотання б/н від 16.02.2011р., в якому просить суд розгляд справи відкласти в звязку з участю свого представника в іншому судовому засіданні, яке суд відхиляє як безпідставне і як таке, що є ні чим іншим як затягування розгляду справи по суті, тому відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та оцінивши надані докази по справі, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення Сумської міської ради, а саме пункту 18 додатку № 2 від 06.12.2006р. № 259-МР «Про вилучення, надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради» та пункту 3 рішення Сумської міської ради від 18.07.2007р. № 801-МР «Про надання в оренду, продовження терміну користування земельними ділянками підприємствам, установам, організаціям і підприємцям та внесення змін до рішень Сумської міської ради» позивачу, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 була надана в оренду земельна ділянка площею 0,1675 га під розміщення офісу, кафе та літнього майданчика по вул. Харківська, 118/2 із розміром орендної плати в рік за землю у відсотках до грошової оцінки земельної ділянки - 8.0 %.

На підставі зазначених рішень Сумської міської ради між фізичною особою- підприємцем ОСОБА_1 та Сумською міською радою був укладений договір оренди земельної ділянки від 17.08.2007р., нотаріально посвідчений 17.08.2007 за № 5030 та зареєстрований у СМРВ СРФ ДП «Центр Державного земельного кадастру при Держкомземі України» 17.12.2007р. за № 040761200349.

Відповідно до пункту 1.1 договору позивачу була надана в оренду земельна ділянка площею 0,1675 га за адресою: м. Суми, вул. Харківська, 118/2.

Відповідно зазначеного пункту договору відповідач гарантував позивачеві, що зазначена земельна ділянка на момент укладення договору необтяжена недоліками щодо її використання.

Пунктом 2.2 зазначеного договору визначено, що земельна ділянка надається в оренду під розміщення офісу, кафе та літнього майданчика, згідно з Українським класифікатором цільового використання - землі комерційного використання.

У зв'язку з цим позивач при укладенні договору розраховував на отримання в оренду земельної ділянки саме з метою розміщення на ній офісу, кафе та літнього майданчика, та отримання доходу від використання землі за даним цільовим призначенням.

Відповідно до пункту 4.2 договору позивач має право у т.ч.: користуватися правами, передбаченими ст. 95 Земельного кодексу України, (зокрема, самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди), використовувати орендовану земельну ділянку на власний розсуд відповідно до призначення земельної ділянки та умов договору, одержувати продукцію і доходи.

Позивач вважаючи, що йому надається в оренду земельна ділянка у стані придатному для її використання за цільовим призначенням, згідно з договором зобов'язувався забудувати земельну ділянку, розмістивши на ній офіс, кафе та літній майданчик.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі», умови використання та цільове призначення земельної ділянки е істотними умовами договору.

Тобто, позивачу при укладенні договору не було відомо про особливості орендованої земельної ділянки та можливості її використання за цільовим призначенням.

Відповідно до ст. 767 Цивільного кодексу України, наймодавець зобов'язаний передати наймачеві річ у комплекті і у стані, що відповідають умовам договору найму та її призначенню. Наймодавець зобов'язаний попередити наймача про особливі властивості та недоліки речі, які йому відомі і які можуть бути небезпечними для життя, здоров'я, майна наймача або інших осіб або призвести до пошкодження самої речі під час користування нею.

Згідно зі ст. 24 Закону України «Про оренду землі», орендодавець зобов'язаний передати в користування земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору оренди, попередити орендаря про особливі властивості та недоліки земельної ділянки.

У відповідності до пунктів «а», «в» ч. 1 ст. 12, пунктом 12 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить у т.ч. розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України).

Згідно зі ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи зміст укладеного між сторонами договору суперечить чинному законодавству.

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. А недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Позивачем відповідно до умов зазначеного договору було сплачено орендну плату у сумі 56608,84 грн.

Позивач зазначає, що відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 17.12.2009 у справі № 8/117-09 станом на 17.10.2009 заборгованість позивача перед відповідачем по орендній платі складає 46183,85 грн., тому в іншій частині позовної заяви позивач просить суд відшкодувати завдані фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 збитки внаслідок порушення зазначеного договору шляхом часткового зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 91597,51 грн. та стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 78635,84 грн., але оскільки з цих підстав є рішення господарського суду Сумської області від 19.07.2010р. по справі № 13/76-10, провадження у справі в цій частині підлягає припиненню на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині визнання договору оренди земельної ділянки від 17.08.2007 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та Сумською міською радою недійсним, в іншій частині позовних вимог провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 33, 75, п. 2 ст. 80, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати договір оренди земельної ділянки від 17.08.2007 року, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (40034, АДРЕСА_1, ід. номер НОМЕР_1) та Сумською міською радою (40000, м. Суми, площа Незалежності, 2 ід. код 23823253) недійсним з моменту його укладення.

3. В іншій частині позовних вимог провадження у справі - припинити.

СУДДЯ КІЯШКО В.І.

Повний текст рішення складено 18.02.2011 року.