Рішення № 138680288, 03.08.2026, Господарський суд Чернігівської області

РІШЕННЯ

Іменем України

03 серпня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/427/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Новик Т.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання) справу

за позовом: Акціонерного товариства "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ 00135390), провул. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТКО" (код ЄДРПОУ 39770772), вул. І.Мазепи, 22, м. Чернігів, 14017

про стягнення 4224,61 грн

представники сторін не викликались

Суть спору. Позиції учасників справи, їх заяви і клопотання та процесуальні дії суду щодо розгляду справи.

Акціонерним товариством "УКРНАФТА" 08.05.2026 подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТКО" про стягнення 4224,61 грн штрафу за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань.

Свої вимоги позивач обґрунтовує невиконанням відповідачем умов Договору поставки № 04004/8933 від 25.06.2026 через несвоєчасне надання на етапі здійснення постачання товару супровідних документів, що призвело до порушення строку поставки товару на 5 днів.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 13.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без повідомлення (виклику) сторін; зобов`язано відповідача зареєструвати свій електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі відповідно до вимог частини 6 статті 6 ГПК України, також встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

Ухвала суду від 13.05.2026 надіслана позивачу до його електронного кабінету ЄСІТС 13.05.2026 о 11:24 год., що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Ухвала суду від 13.05.2026 направлена відповідачу за його місцем реєстрації та отримана останнім 20.05.2026, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № R068096345210.

В розумінні положень ст. 242 ГПК України сторони належним чином повідомлені про розгляд справи в суді, встановлені строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, заперечень.

09.06.2026 відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано зустрічну позовну заяву, яка за змістом є відзивом на позов, відповідно до якого відповідач повідомив наступне:

- відповідно до п. 2 Технічної специфікації строк поставки становить 60 календарних днів з моменту підписання Договору Сторонами. Відповідно до правил обчислення строків (ст. 254 ЦК України) граничним строком виконання зобов`язання є 25 серпня 2025 року. Посилання Позивача у позовній заяві на дату 24.08.2025 року є юридично та арифметично помилковим;

- у вимозі від 27.11.2025 Позивач стверджував про прострочення тривалістю 4 календарні дні, проте в позовній заяві зазначає вже про 5 днів. Така непослідовність свідчить про штучне нарахування санкцій та суперечить принципу добросовісності господарського судочинства;

- відповідно до Видаткової накладної № П-621 від 15.08.2025 товар було поставлено 15.08.2025 у повному обсязі, у строки, передбачені договором, що також не заперечується позивачем;

- під час огляду Товару (згідно з Актом № 438 від 18.08.2025) виявлено відсутність інструкції з експлуатації українською мовою та гарантійного талона;

- вказані недоліки відповідач усунув у строки, передбачені п. 6.5 Договору, надавши 29.08.2025 року належний переклад документації;

- оскільки недоліки оформлення паперів врегульовано у повній відповідності до спеціального п. 6.5 Договору, протиправне прострочення поставки в розумінні ст. 612 ЦК України та ст. 218 ГК України є повністю відсутнім;

- предметом Договору є промисловий верстат, а не супровідні документи, а тому Позивач неправомірно ототожнює поняття «Товар» та «паперовий переклад інструкції» для нарахування штрафу відповідно до п. 8.2 договору;

- застосування штрафу від повної вартості складного обладнання за декілька днів очікування технічного перекладу (при тому, що сам верстат уже перебував на території Покупця) є грубим порушенням балансу інтересів сторін;

- Позивач безпідставно завищив позовні вимоги виключно за рахунок державного податку на суму 704,10 грн (4 224,61 - 3520,51) оскільки обчислив 7% штрафу від суми Договору разом з податком на додану вартість (ПДВ), що становить: 60 351,60 грн*7% = 4224,61 грн; ПДВ є загальнодержавним податком, який не є майном чи доходом учасника господарських відносин, а акумулюється виключно для державного бюджету; відтак математично правильний розрахунок договірного штрафу (виключно від вартості майна без ПДВ): 50 293,00 грн. * 7% = 3 520,51 грн.

Разом з тим Відповідач просить суд зменшити розмір штрафу до 0,00 грн (або мінімального символічного розміру), якщо суд дійде висновку про наявність формальних підстав для застосування штрафу, з огляду на повну відсутність збитків у Позивача, незначний характер допущеного зауваження (документація), випередження графіка фізичної поставки верстата на 10 днів, а також враховуючи, що 30.10.2025 Позивач здійснив повну 100% оплату Товару (платіжна інструкція № 99328УГ25) без жодних претензій.

Відзив на позов прийнятий судом до розгляду та долучений до матеріалів справи.

11.06.2026 позивачем через підсистему «Електронний суд» подано відповідь на відзив, відповідно до якого позивач заперечив проти доводів відповідача з огляду а таке:

- в Договорі поставки за №04004/8933 від 25.06.2025р. (далі - Договір) пунктом 5.3 визначено, що супровідні документи, що зазначені у Технічній специфікації, повинні бути надані: постачальником резидентом України - українською мовою; постачальником нерезидентом України - англійською мовою, з наданням перекладу українською мовою (застосовується у разі встановлення відповідної вимоги в Технічній Специфікації);

- пунктом 8 Додатку №2 Договору передбачено, що Документи, що надаються на етапі здійснення постачання продукції - це технічний паспорт або інструкція з використання або експлуатаційно-технічна документація українською мовою, де міститься зображення або креслення, технічний опис із зазначенням габаритних розмірів, технічних параметрів продукції, що постачається; примітка: усі документи складені на українській мові або повинні мати переклад на українську мову у разі, якщо мова документу відмінна від української;

- в процесі приймання 18.08.2025 Товару комісією зафіксовані наступні недоліки: Відсутні документи: Технічний паспорт або інструкція з використання або експлуатаційно-технічна документація українською мовою, гарантійний лист;

- 20.08.2025 відповідачу на електронну пошту - baevskiy@gmail.com було направлено вимогу щодо усунення недоліків поставленого товару за вих №01/01/13/10/28/02-02-01-13368 від 19.08.2025;

- відсутні документи були надані відповідачем 29.08.2025, у зв`язку з чим позивачем вказане зауваження в акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №438 від 18.08.2026 було знято, вчинено відповідні записи про зняття зауважень та прийнято товар;

- у п. 5.4 Договору встановлено, що датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється Покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації). Таким чином, датою поставки Товару вважається дата підписання видаткової накладної №П-621 від 18.08.2025, тобто 29.08.2026 року;

- останнім днем поставки Товару відповідно до умов Договору є 25.08.2026 включно, це підтверджується також п. 2 технічної специфікації, якою визначено строк поставки товару - 60 календарних днів після підписання договору;

- відповідач, стверджуючи про неправомірне ототожнення «Товару» та «паперовий переклад інструкції» намагається обґрунтувати недотримання вимог Договору щодо надання супровідних документів, якими в даному разі є технічний паспорт або інструкція з використання або експлуатаційно-технічна документація українською мовою, де міститься зображення або креслення, технічний опис із зазначенням габаритних розмірів, технічних параметрів продукції, що постачається;

- щодо невірності нарахування штрафу позивач зазначає, що в п. 3.3. Договору вказано, що загальна ціна Договору разом з ПДВ становить 60351,60 грн, Договір не містить застережень про необхідність неврахування ПДВ при визначенні розмірів штрафів.

Відповідь на відзив прийнятий судом до розгляду та долучений до матеріалів справи.

Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Судом враховано, що всіма учасниками судового процесу висловлена своя правова позиція у даному спорі.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення в межах розумних строків розгляду справи, враховуючи перебування судді Новик Т.О. у відпустці в період з 06.07.2026 по 31.07.2026 на підставі наказу голови суду № 78 від 19.06.2026.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

25.06.2025 між Публічним акціонерним товариством "Укрнафта" (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Смартко" (постачальник) укладено Договір поставки № 04001/8933 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору предмет закупівлі: верстат для відрізання та зачистки РВТ (надалі за текстом - «Товар»). На умовах цього Договору Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця у погоджені Сторонами строки Товар, а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий Товар на умовах цього Договору.

Номенклатура, кількість, ціна Товару визначені у Специфікації до даного Договору, що є Додатком № 1 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (далі - Специфікація) (п.2.1 договору).

Згідно з п. 2.1 Договору інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики, умови гарантії Товару, перелік супровідних документів, що надаються під час поставки Товару, визначені у "Технічній специфікації, інформації про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі", що є Додатком № 2 до цього Договору та є його невід`ємною частиною (далі - Технічна специфікація).

Якість Товару, що поставляється, повинна відповідати вимогам, зазначеним у Технічній специфікації (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору Ціна Товару в Договорі визначається в національній валюті України та вказується у Специфікації.

Загальна ціна Договору становить - 50 293,00 грн (п`ятдесят тисяч двісті дев`яносто три гривні 00 копійок), ПДВ (20%) - 10 058,60 грн (десять тисяч п`ятдесят вісім гривень 60 копійок), разом з ПДВ - 60 351,60 грн (шістдесят тисяч триста п`ятдесят одна гривня 60 копійок) (п. 3.3 договору).

Розділом ІV Договору сторони узгодили порядок розрахунків та домовились про наступне.

Платежі за даним Договором здійснюються Покупцем шляхом перерахування безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний у Договорі, або на інший рахунок, зазначений у письмовому (в тому числі у формі електронного документу) повідомленні Постачальника, підписаному уповноваженою особою Постачальника (п. 4.1 договору).

Розрахунок за Товар (кожну окрему партію Товару) здійснюється після здійснення процесу приймання за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) у строки, зазначені в Специфікації, які відраховуються з дати підписання уповноваженими представниками Сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту (-ів) приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України) (п. 4.2 договору).

Відповідно до п. 5.1 Договору строк поставки, умови поставки (у тому числі які встановлюються відповідно до Міжнародних правил тлумачення торговельних термінів «ІНКОТЕРМС-2020»), орієнтовне місце поставки, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів визначаються в Технічній специфікації. Про точне місце поставки Товару Покупець письмово повідомляє Постачальника протягом 5 робочих днів з дати підписання цього Договору.

Згідно з п. 5.2 Договору постачальник разом з Товаром (в тому числі разом з частиною/партією Товару) зобов`язується передати Покупцю супровідні документи, визначені Технічною специфікацією.

Супровідні документи, що зазначені у Технічній специфікації, повинні бути надані:

- Постачальником резидентом України - українською мовою;

- Постачальником нерезидентом України - англійською мовою, з наданням перекладу українською мовою (застосовується у разі встановлення відповідної вимоги в Технічній Специфікації).

У разі надання супровідних документів з порушенням вимог цього пункту, документи вважаються ненаданими (п. 5.3 договору).

Датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється Покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації) (п. 5.4 договору).

Право власності на Товар переходять від Постачальника до Покупця з моменту підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України) згідно з умовами даного Договору. При цьому, товарно-транспортні накладні та інші товарно-супровідні документи не є документами, що свідчать про прийом Товару за кількістю та якістю (п. 5.5 договору).

Відповідно до п. 6.1 договору Постачальник зобов`язаний щоразу не пізніше ніж за 5 (п`ять) календарних днів до дати поставки Товару (в тому числі кожної частини/партії Товару), письмово сповістити Покупця про дату надходження Товару вантажоотримувачу ПАТ «Укрнафта» та іншу інформацію, що необхідна Покупцю для прийняття Товару.

Поставка Товару здійснюється після отримання листа-дозволу Покупця на поставку Товару, оформленого в довільній формі, яким Покупець підтверджує готовність до приймання Товару. Такий дозвіл направляється Постачальнику у порядку, визначеному пунктом 17.10 цього Договору (п. 6.2 договору).

Приймання Товару Покупцем здійснюється за умови надання документів (супровідних документів), зазначених в Технічній специфікації (п. 6.3 договору).

Відповідно до п. 6.4 договору приймання Товару Покупцем здійснюється:

- за кількістю - у відповідності до товарно-супровідних документів згідно Специфікації;

- за якістю - у відповідності до вимог, зазначених у Технічній специфікації.

У разі виявлення при прийманні Товару відхилень від вимог щодо кількості та/або якості та/або комплектності Покупець протягом 5-ти робочих днів з дня виявлення недоліків повідомляє про це Постачальника шляхом направлення йому письмового (у паперовій формі або у формі електронного документу) листа-вимоги, оформленого в довільній формі із зазначенням на вибір Покупця однієї із умов згідно п.п. 6.10, 6.11 Договору. Постачальник зобов`язаний усунути недоліки за власний рахунок протягом 14 календарних днів з дати отримання листа - вимоги від Покупця (або в іншій письмово погоджений Сторонами термін) (п. 6.5 договору).

Відповідно до п. 6.10 договору якщо Постачальник передав Покупцю частину Товару (в тому числі партії Товару), номенклатура якого відповідає умовам цього Договору, і частину Товару (в тому числі партії Товару) з порушенням номенклатури, Покупець має право на свій вибір:

1) прийняти частину Товару (в тому числі частину партії Товару), що відповідає умовам Договору і відмовитися від решти Товару, а також від оплати такого Товару;

2) відмовитися від усього Товару;

3) вимагати заміни частини Товару (в тому числі частини партії Товару), що не відповідає номенклатурі, Товаром, який визначено в Специфікації до цього Договору.

Згідно із п. 6.11 договору Якщо в процесі приймання Покупцем Товару виявилось, що Товар або частина Товару не відповідає якості та/або комплектності Товару, встановленим в Технічній специфікації, Покупець має право на свій вибір:

1) відмовитись від переданого, але не прийнятого Товару та його оплати;

2) прийняти частину Товару, що відповідає умовам Технічної специфікації, і відмовитися від решти Товару;

3) вимагати заміни частини Товару, що не відповідає умовам Технічної специфікації.

Відповідно до п. 6.13 договору у випадку, якщо покупець виявить помилки в документах, що передбачені Технічною специфікацією, Постачальник зобов`язаний виправити такі помилки. Строк поставки не буде продовжено на час виправлення помилок. Це вважається порушенням Постачальником умов Договору, до усунення якого Покупець має право відстрочити виконання свого зобов`язання з оплати Товарів.

Як вбачається з пунктів 8.1, 8.2 договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором.

У разі прострочення Постачальником виконання зобов`язань з поставки Товару Покупець має право нарахувати Постачальнику:

- за прострочення до 30 днів - штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару;

- за прострочення від 30 днів і більше - штраф у розмірі 15% від вартості не поставленого або несвоєчасно поставленого Товару, який Постачальник зобов`язаний сплатити.

Ненадання разом з Товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки Товару.

Згідно з п. 12.1 договору Договір набирає чинності з дня його підписання уповноваженими представниками Сторін (шляхом проставлення власноручного підпису або накладання електронних підписів, у залежності від форми складання Договору: паперовій чи у формі електронного документу відповідно) та діє до 31.12.2025 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами грошових зобов`язань за Договором.

Відповідно до пунктів 17.10.1, 17.10.2 Договору контактна особа від Постачальника: Адреса: 14017, м. Чернігів, вул.І.Мазепи, 22, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_2, телефон: НОМЕР_3 ПІБ: Баєвський Микола Миколайович. Контактна особа від Покупця: Адреса: пров.Несторівський, 3-5, м.Київ, е-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 телефон: НОМЕР_1, НОМЕР_2 ПІБ: Лукінов Сергій Олексійович .

Повідомлення, передбачені умовами цього Договору, можуть направлятися на електронну пошту Постачальника, вказану в цьому пункті, з подальшим направленням оригіналу на адресу Постачальника, вказану в цьому пункті. В такому випадку датою отримання Постачальником повідомлення вважається дата направлення Покупцем повідомлення на електронну пошту Постачальника.

Сторонами підписана специфікація №1, яка є додатком № 1 до договору поставки №04001/8933, відповідно до якої найменування товару, який постачається, верстат для зачистки та нарізання гумових шлангів, виробник товару: Weifang JYC import and export Co, Ltd, у кількості 1 штука загальної вартості 60351,60 грн з ПДВ.

Строки оплати товару: протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати підписання уповноваженими представниками сторін відповідної видаткової накладної та акту приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття зауважень).

Додатком №2 до договору поставки №04001/8933 сторонами підписана Технічна специфікація, відповідно до п. 1 якої умови поставки (ІНКОТЕРМС 2020): DDР - склад вантажоодержувачів. Ціна товару включає вартість тари та доставку на склад вантажоодержувачів.

Термін постачання: 60 календарних днів після підписання договору (п. 2 Технічної специфікації).

Шістдесятий календарний день припадає на 24.08.2025 (неділя).

Відповідно до п. 5 та п. 8 Технічної специфікації місцем призначення (поставки) є Україна, Полтавська обл., Полтавський р-н. (Про точне місце поставки Товару, Покупець письмово повідомляє Постачальника протягом 5 робочих днів з дати підписання договору). Документи, що надаються на етапі здійснення постачання продукції: технічний паспорт або інструкція з використання або експлуатаційно-технічна документація українською мовою, де міститься зображення або креслення, технічний опис із зазначенням габаритних розмірів, технічних параметрів продукції, що постачається. Примітка: усі документи складені на українській мові або повинні мати переклад на українську мову у разі, якщо мова документу відмінна від української.

Видатковою накладною №П-621 від 15.08.2025 ТОВ «Смартко» надіслало АТ «Укрнафта» Товар - верстат для зачистки та нарізання гумових шлангів у кількості 1 шт., загальною вартістю 60351,60 грн з ПДВ.

Відповідно до Акту приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №438 від 18.08.2025 місцем складання акту приймання передачі продукції є Управління нафтопромислового сервісу АТ «Укрнафта». Час початку приймання продукції - 18.08.2025 о 10:35:00 год.

В процесі приймання Товару комісією Покупця зафіксовані наступні недоліки: відсутні документи: Технічний паспорт або інструкція з використання або експлуатаційно-технічна документація, гарантійний лист, що підтверджується Актом приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №438 від 18.08.2025.

Як зазначає позивач, на виконання п. 6.5 Договору 20.08.2025 на електронну пошту відповідача: baevsкіу@gmail.com, що зазначена у п.п. 17.10.1 Договору позивач направив Відповідачу «Вимогу щодо усунення недоліків поставленого Товару за Договором №04001/8933 від 25.06.2025р» (вих. №01/01/13/10/28/02-02/01/13368 від 19.08.2025).

У вимозі щодо усунення недоліків поставленого Товару Позивач також вказав, що технічний паспорт або інструкція з використання, або експлуатаційно-технічна документація повинна бути складена українською мовою.

Відповідачем 29.08.2026 на усунення недоліків надано позивачу відсутні документи, зокрема, паспорт/інструкцію з експлуатації українською мовою та Гарантійний талон, про що в Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №438 від 18.08.2025 вчинено відповідні записи про зняття зауважень та прийняття позивачем Товару 29.08.2025.

Платіжною інструкцією №99328УГ25 від 30.10.2025 сплачено за Товар 60351,60 грн.

За доводами позивача, ненадання разом з Товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією є порушенням строків поставки Товару (п. 8.2. Договору) на 5 днів, враховуючи граничний строк поставки до 24.08.2025 включно.

У зв`язку з порушенням умов Договору 27.11.2025 відповідачу було направлено на електронну пошту «Вимогу щодо сплати штрафних санкцій за несвоєчасну поставку товару по договору №04001/8933 від 25.06.2025» за вих. №01/01/13/10/28/02-02/01/19777, у якій позивач вказав, що з урахуванням терміну усунення зауважень до поставки Товару, які викладені в листі від 19.08.2025, товар прийнято вантажоотримувачем 29.08.2025, а тому поставка товару вважається простроченою, у зв`язку з чим нараховується штраф у сумі 4224,61 грн (7% х 60351,60) відповідно до п. 8.2 Договору, які позивач і просив сплатити відповідача.

Відповіді на вказану вимогу матеріали справи не містять.

Як зазначає Позивач, ТОВ «СМАРТКО» у добровільному порядку штраф не сплатив, що стало підставою звернутися до суду з позовом про стягнення штрафних санкцій з відповідача.

Нормативно-правове обґрунтування, оцінка доказів та висновки суду.

Відповідно до положень статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що сторони відповідно до статті 6 цього Кодексу є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В частині 1 статті 638 Цивільного кодексу України зазначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Укладений між сторонами договір, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав і обов`язків.

Суд при вирішенні спору враховує, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, а правовідносини, що склалися між сторонами, підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України .

Згідно зі статтею 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ст. 666 ЦК України).

Статтею 664 Цивільного кодексу України передбачено, що обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Як встановлено судом, пунктом 5.4. Договору сторони погодили, що датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України). Підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється Покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації).

За змістом пунктів 6.3, 6.4 договору приймання Товару Покупцем здійснюється:

- за кількістю - у відповідності до товарно-супровідних документів згідно Специфікації;

- за якістю - у відповідності до вимог, зазначених у Технічній специфікації. Приймання Товару Покупцем здійснюється за умови надання документів (супровідних документів), зазначених в Технічній специфікації.

Пунктом 8 Технічної специфікації обумовлено перелік документів, що надаються на етапі здійснення постачання продукції: технічний паспорт або інструкція з використання або експлуатаційно-технічна документація українською мовою, де міститься зображення або креслення, технічний опис із зазначенням габаритних розмірів, технічних параметрів продукції, що постачається; примітка: усі документи складені на українській мові або повинні мати переклад на українську мову у разі, якщо мова документу відмінна від української.

Із досліджених судом матеріалів справи вбачається, що на виконання умов Договору відповідачем поставлено Товар, зокрема, верстат для зачистки та нарізання гумових шлангів у кількості 1 шт. загальною вартістю 60351,60 грн з ПДВ, що підтверджується видатковою накладною №П-621 від 15.08.2025.

В процесі приймання Товару комісією Покупця зафіксовані недоліки поставки, зокрема: відсутні документи: Технічний паспорт або інструкція з використання або експлуатаційно-технічна документація, гарантійний лист, про що складено Акт приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №438 від 18.08.2025 та відповідно до п. 6.5. Договору 20.08.2025 повідомлено відповідача з вимогою щодо усунення недоліків поставленого Товару за Договором №04001/8933 від 25.06.2025 (вих. №01/01/13/10/28/02-02/01/13368 від 19.08.2025).

У вимозі щодо усунення недоліків поставленого Товару Позивач також вказав, що технічний паспорт або інструкція з використання, або експлуатаційно-технічна документація повинна бути складена українською мовою.

Відповідачем 29.08.2026 на усунення недоліків надано позивачу відсутні документи, а саме Паспорт/інструкцію з експлуатації українською мовою та Гарантійний талон, про що в Акті приймання-передачі продукції (товарів) за кількістю та якістю (на відповідальне зберігання) №438 від 18.08.2025 було вчинено відповідні записи про зняття зауважень та прийняття позивачем Товару 29.08.2025.

Отже, враховуючи положення статей 3, 627, 628, 664, 712 ЦК України та умови пунктів 5.2, 5.4, 5.5, 6.13 Договору, відповідач виконав обов`язок з поставки Товару 29.08.2025 року.

В контексті наведеного висновку суд враховує, що згідно з пунктом 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України однією із загальних засад цивільного законодавства є свобода договору, за змістом якої відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового оборогу, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип свободи договору полягає у наданні особі права на власний розсуд реалізувати: - можливість укласти договір або утриматися від його укладення; - можливість визначити зміст договору на власний розсуд, враховуючи, зокрема, зустрічну волю іншого учасника договору та обмеження щодо окремих положень договору, встановлені законом.

Приписи частин другої та третьої статті 6 Цивільного кодексу України встановлюють, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов`язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Тобто, особам надається право вибору: використати вже існуючі диспозитивні норми законодавства для регламентації своїх відносин або встановити для себе правила поведінки на свій розсуд. Відтак цивільний (господарський) договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, виявляє автономію волі сторін щодо врегулювання їхніх правовідносин на власний розсуд (у межах, встановлених законом), тобто є актом встановлення обов`язкових правил для сторін договору, регулятором їх відносин.

Норми частин другої та третьої статті 6 та статті 627 ЦК визначають співвідношення між актами цивільного законодавства і договором. Допустимість конкуренції між актами цивільного законодавства і договором випливає з того, що вказані норми передбачають ситуації, коли сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства та врегулювати свої відносини на власний розсуд, і коли вони не вправі цього робити.

Свобода договору, як одна з принципових засад цивільного законодавства, є межею законодавчого втручання у приватні відносини сторін. Водночас сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд, крім випадків, коли такий відступ неможливий в силу прямої вказівки акта законодавства, а також якщо відносини сторін регулюються імперативними нормами.

Суд звертає увагу на те, що в даному випадку, зважаючи на договірний характер правовідносин сторін в частині визначення умов постачання Товару, сторони погодилися з тим, що датою поставки Товару вважається дата підписання Сторонами відповідної видаткової накладної (у випадку, якщо Постачальником Товару є резидент України) або акту приймання-передачі Товару (у випадку, якщо Постачальником Товару є нерезидент України), а підписання видаткової накладної або акту приймання-передачі здійснюється Покупцем після приймання за кількістю та якістю (у тому числі після зняття усіх зауважень) та здійснення вхідного контролю (якщо такий передбачено умовами Технічної специфікації). При цьому ненадання разом з Товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, сторони обумовили як порушення строків поставки Товару, який не підлягає продовженню на час виправлення помилок в документах, що передбачені Технічною специфікацією (за змістом пунктів 5.4, 6.13, 8.2 Договору).

Суд зазначає, що одним із фундаментальних принципів цивільного права є обов`язковість договору для виконання сторонами. Закріплений у статті 629 ЦК України принцип pacta sunt servanda (договори мають виконуватися) покладає на сторони обов`язок дотримуватися домовленостей та виконувати взяті на себе зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

З урахуванням умов пунктів 5.1, 5.2, 5.4 Договору, пункту 2 Технічної специфікації та положень ст. 254 ЦК України граничним строком поставки Товару є 25.08.2025.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ч. 1 ст. 599 ЦК України).

Верховний Суд неодноразово наголошував, що принцип належного виконання полягає в тому, що воно має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див., зокрема, постанову Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №910/11949/21).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Стаття 612 ЦК України визначає одним із основних видів порушення зобов`язання прострочення боржника. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання чи не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо поставки товару, а тому несвоєчасне виконання/невиконання в повному обсязі зобов`язання є його порушенням.

Отже Відповідач, поставивши товар з порушенням строку на 4 дні, свої договірні зобов`язання із своєчасної поставки товару належним чином не виконав, чим порушив договірні умови постачання.

Доказів існування спору між сторонами щодо зміни умов Договору по строкам поставки (наприклад, листування, позов до суду) матеріали справи не містять та суду не надано.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки (п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. (частини 1, 2 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до статей 550, 624 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Проценти на неустойку не нараховуються. Якщо за порушення зобов`язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За змістом пункту 8.2. Договору у разі прострочення Постачальником виконання зобов`язань з поставки Товару Покупець має право нарахувати Постачальнику штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого Товару за прострочення поставки до 30 днів. Ненадання разом з Товаром супровідних документів, передбачених Технічною специфікацією, є порушенням строків поставки Товару.

Оскільки відповідачем прострочена поставка товару на строк до 30 днів, позивачем нараховано та пред`явлено до стягнення 7% штрафу у сумі 4224,61 грн.

Здійснивши перерахунок, судом встановлено, що розрахунок штрафу є арифметично вірними, а вимога позивача про стягнення штрафу у сумі 4224,61 грн є обґрунтованою.

Водночас, суд не погоджується із доводами відповідача відносно неправомірності включення позивачем до розрахунку штрафу суми ПДВ, з огляду на таке.

Справляння податку на додану вартість регулюється розділом V. "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.

Статтею 185 Податкового кодексу України, яка входить до цього розділу, об`єктом оподаткування податком на додану вартість (далі - ПДВ) визначено: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; ввезення товарів на митну територію України; вивезення товарів за межі митної території України; постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв`язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних від простроченої суми та інфляційні витрати, відшкодування шкоди, у тому числі відшкодування упущеної вигоди за рішеннями міжнародних комерційних та інвестиційних арбітражів або іноземних судів, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов`язань.

Таким чином законодавець виключає з договірної вартості та відповідно з бази оподаткування ПДВ суму податку на додану вартість виключно з метою визначення розміру податкового зобов`язання з ПДВ. Іншими словами, в такий спосіб закон виключає можливість повторного нарахування податку на додану вартість на вже нарахований такий же вид податку, і ці спеціальні норми не мають відношення до правовідносин, які виникли між сторонами у справі.

У відповідача виникло зобов`язання перед позивачем з поставки товару на суму 60351,60 грн і зазначена вартість товару визначена та погоджена сторонами з урахуванням ПДВ.

Вказаний розмір зобов`язання перед позивачем відповідачем не спростовано.

Відтак, зважаючи що законодавство передбачає стягнення неустойки (зокрема штрафу), виходячи з суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання, доводи відповідача щодо необґрунтованого розрахунку неустойки на договірну вартість з урахуванням ПДВ є безпідставними.

Крім того, ані нормами чинного законодавства, ані умовами спірного договору не передбачено, що нарахування неустойки здійснюється на вартість товару без урахування ПДВ, який входить в їх ціну.

Разом з тим, розглянувши клопотання представника відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, суд зазначає таке.

Загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення.

З метою захисту інтересів постраждалої сторони законодавець може встановлювати правила, спрямовані на те, щоб така сторона не була позбавлена компенсації своїх майнових втрат. Такі правила мають на меті компенсацію постраждалій стороні за рахунок правопорушника у певному заздалегідь визначеному розмірі (встановленому законом або договором) майнових втрат у спрощеному порівняно зі стягненням збитків порядку, і ця спрощеність полягає в тому, що кредитор (постраждала сторона) не повинен доводити розмір його втрат, на відміну від доведення розміру збитків.

Наприклад, такими правилами є правила про неустойку, передбачені статтями 549-552 Цивільного кодексу України. Для того щоб неустойка не набула ознак каральної санкції, діє правило частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України про те, що суд вправі зменшити розмір неустойки, якщо він є завеликим порівняно зі збитками, які розумно можна було б передбачити.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають значення.

Аналіз приписів статті 551 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку про те, що право суду зменшити заявлені до стягнення суми штрафних санкцій пов`язане з наявністю виняткових обставин, встановлення яких вимагає надання оцінки; господарський суд повинен надати оцінку поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і заперечення інших учасників щодо такого зменшення. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен, зокрема, об`єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру неустойки наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків та інше.

При застосуванні частини третьої статті 551 ЦК України приймається до уваги, що поняття "значно" та "надмірно" є оціночними та конкретизуються судом у кожному конкретному випадку, а вказані норми направлені на запобігання збагаченню кредитора за рахунок боржника, недопущення заінтересованості кредитора у порушенні зобов`язання боржником, оскільки за своєю правовою природою штрафні санкції, виконують стимулюючу функцію.

У той же час зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.09.2019 року в справі № 904/4685/18, від 21.11.2019 року в справі № 916/553/19.

Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій. Зазначені норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Отже, наявність обставин, які мають істотне значення при вирішенні питання про зменшення розміру санкцій, вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації.

Суд зазначає, що неустойка має подвійну правову природу. Вона є водночас способом забезпечення виконання зобов`язання та мірою відповідальності за порушення виконання зобов`язання, завданням якого є захист прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання боржником. Завданням неустойки, як способу забезпечення виконання зобов`язання та міри відповідальності, є одночасно дисциплінування боржника (спонукання до належного виконання зобов`язання) та захист майнових прав та інтересів кредитора у разі порушення зобов`язання шляхом компенсації можливих втрат, у тому числі у вигляді недосягнення очікуваних результатів господарської діяльності внаслідок порушення зобов`язання. Метою застосування неустойки є в першу чергу захист інтересів кредитора, однак не застосування до боржника заходів, які при цьому можуть призвести до настання негативних для нього наслідків як суб`єкта господарської діяльності. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов`язань.

Якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного виконання зобов`язання не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Він може бути несправедливим щодо боржника, а також щодо третіх осіб, оскільки майновий тягар відповідних виплат може унеможливити виконання боржником певних зобов`язань, зокрема з виплати заробітної плати своїм працівникам та іншим кредиторам, тобто цей тягар може бути невиправдано обтяжливим чи навіть непосильним. У таких випадках невизнання за судом права на зменшення розміру відповідальності може призводити до явно нерозумних і несправедливих наслідків. Тобто має бути дотриманий розумний баланс між інтересами боржника та кредитора.

Відтак, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності та справедливості.

Справедливість, добросовісність, розумність належать до загальних засад цивільного законодавства, передбачених статтею 3 Цивільного кодексу України, які обмежують свободу договору, встановлюючи певну межу поведінки учасників цивільно-правових відносин.

Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами.

Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з`ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об`єктивну істину.

Отже законодавець надав суду можливість зменшувати штрафні санкції, який, у свою чергу, має керуватися при вирішенні такого питання не лише принципом свободи договору, який полягає у можливості узгодити сторонами правочину різноманітні штрафні санкції, але і принципом справедливості, добросовісності та розумності.

При цьому законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, і дане питання вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Усе зазначене судом вище кореспондує усталеній та послідовній позиції Верховного Суду, відступів від якої станом на момент виникнення спору та розгляду цієї справи Верховним Судом не зроблено.

Зі встановлених у цій справі обставин та викладеного вище слідує:

- штраф є лише санкцією за неналежне виконання зобов`язання, а тому при зменшенні розміру неустойки позивач не несе значного негативного наслідку в своєму фінансовому становищі;

- основною метою інституту неустойки є стимулювання боржника до виконання основного зобов`язання. Товар за Договором відповідачем поставлено 29.08.2025, тобто відповідач виконав своє зобов`язання з поставки товару у повному обсязі, що свідчить про добросовісний характер дій відповідача, який без зволікань виконав зобов`язання з поставки, не чекаючи звернення до нього з позовом до суду; жодних претензій щодо якості Товару матеріали справи не містять, а період прострочення відповідача склав лише 4 дні;

- ТОВ "Смартко" не ухилялось від виконання взятих на себе зобов`язань за договором поставки, зокрема в діях відповідача прямого умислу, спрямованого на порушення зобов`язання не встановлено. Доказів протилежного матеріали справи не містять;

- відсутні підстави вважати, що порушення зобов`язання відповідачем потягло за собою значні збитки або інші негативні наслідки для позивача; обставин понесення будь-яких збитків, майнових та/або фінансових втрат позивача судом не встановлено.

При цьому, на думку суду, виявлення позивачем відсутності супроводжуючих документів та надсилання відповідного повідомлення (вимоги щодо усунення недоліків поставленого Товару за Договором №04001/8933 від 25.06.2025 (вих. №01/01/13/10/28/02-02/01/13368 від 19.08.2025)) відповідачу через 5 днів (20.08.2025) після отримання Товару на підставі видаткової накладної (15.08.2025) та нарахування штрафних санкцій за прострочення поставки Товару за аналогічний період, не зважаючи на узгодженість таких дій з умовами Договору, не може відповідати критеріям добросовісності та справедливості, позаяк цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватись на засадах справедливості, добросовісності, розумності, як складових елементів принципу верховенства права.

Такий висновок суду ґрунтується через призму обов`язку кожного з учасників відносин, у тому числі й позивача сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про зменшення розміру штрафу на 90%, у зв`язку з чим стягненню підлягає штраф у сумі 422,46 грн.

Таке зменшення суд вважає адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язання в цій справі та оптимальним балансом інтересів сторін у спорі.

При цьому суд звертає увагу відповідача на те, що зменшення розміру штрафу до 0,00 грн фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Водночас, суд зауважує, що відповідачем не було надано жодних доказів настання для нього обставин непереборної сили, визначених розділом 10 договору, які б звільняли його від відповідальності за невиконання своїх зобов`язань.

Припинення зобов`язань сторін за договором не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, які мали місце під час дії Договору.

Суд зазначає, що під час розгляду справ у порядку господарського судочинства обов`язок доказування покладається на учасників справи. При цьому доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Господарським процесуальним кодексом України закріплені основні засади господарського судочинства. Зокрема, згідно з принципами рівності, змагальності та диспозитивності (статті 7, 13, 14 Господарського процесуального кодексу України) обов`язок із доведення обставин, на які посилається сторона, покладається на таку сторону.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 73 ГПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 77 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з обов`язку відповідача сплатити неустойку за порушення зобов`язання за договором щодо своєчасної поставки товару.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів належного виконання зобов`язань за договором щодо своєчасної поставки товару та сплати неустойки.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин суд, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, зокрема з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 422,46 грн штрафу.

В решті вимог, зокрема, в частині стягнення 3802,15 грн штрафу позов задоволенню не підлягає.

При цьому судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясовано усі основні питання, винесені на його розгляд, які входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як в матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Розподіл судових витрат.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Водночас, у разі зменшення судом розміру неустойки (штрафу) на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України судовий збір відповідно до вимог ч. 9 ст. 129 ГПК України покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки (штрафу), оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, і таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права, передбаченого наведеними нормами, на таке зменшення.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 04.05.2018 у справі №917/1068/17, від 05.04.2018 у справі №917/1006/16, від 03.04.2018 у справі №902/339/16.

Зважаючи на положення ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та зміст заявлених позовних вимог, з огляду на обставину подання позивачем позову через підсистему "Електронний суд", розмір судового збору, який підлягав сплаті за звернення до суду становив 2662,40 грн, який сплачено позивачем відповідно до платіжної інструкції № 49727УГ26 від 06.05.2026.

З огляду на викладене, судовий збір в сумі 2662,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАРТКО" (код ЄДРПОУ 39770772, вул. І.Мазепи, 22, м. Чернігів, 14017) на користь Акціонерного товариства "УКРНАФТА" (код ЄДРПОУ 00135390, провул. Несторівський, буд. 3-5, м. Київ, 04053) 422,46 грн штрафу за несвоєчасне виконання договірних зобов`язань та 2662,40 грн судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно зі статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України подається безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя Т.О. Новик