Рішення № 138679984, 30.07.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" липня 2026 р. м. Рівне Справа № 918/273/25

Господарський суд Рівненської області у складі судді Мовчуна А.І., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго"

до відповідача Манчука Івана Юхимовича

про стягнення заборгованості у розмірі 90178,84 грн

Секретар судового засідання Коваль С.М.

В засіданні приймали участь:

Від позивача: Голубєва З.В.;

Від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Суть спору.

До Господарського суду Рівненської області 28.03.2025 надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" до відповідача Фізичної особи - підприємця Манчук Валентини Степанівни про стягнення заборгованості у розмірі 90178,84 грн

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань щодо оплати за договором № 1430 на постачання теплової енергії від 01.10.2013 та надалі умов Типового індивідуального договору "Про надання послуг з постачання теплової енергії", а саме відповідач несвоєчасно та не повністю розрахувалась за послуги з постачання теплової енергії. Посилаючись на умови договору та ст. 625 ЦК України, з огляду на порушення відповідачем строків оплати, позивач зазначає, що у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 77597,14 грн. Крім того, позивач нарахував 549,49 грн пені, 9050,92 грн інфляційних втрат та 2981,29 грн 3% річних.

Також позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Відповідач відзиву на позов не надав, вимог не заперечив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 01.04.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 01.05.2025.

30.04.2025 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи копії свідоцтва про смерть ОСОБА_1 серїі НОМЕР_1 , виданого Рівненським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 16.11.2024.

01.05.2025 до суду від представника позивача надійшла заява про зупинення провадження у справі та розгляд справи без участі представника.

Ухвалою суду від 01.05.2025 зупинено провадження у справі № 918/273/25 до залучення до участі у справі правонаступника відповідача - Фізичної особи - підприємця Манчук Валентини Степанівни. Зобов`язано сторони повідомити Господарський суд Рівненської області про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі із наданням доказів, що підтверджують зазначені обставини.

12.03.2025 через підсистему "Електронний суд" від представника позивача надійшла заява, у якій просить поновити провадження у справі та замінити відповідача Фізичну особу - підприємця Манчук Валентину Степанівну на правонаступника ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 17.03.2026 поновлено провадження у справі № 918/273/25. Витребувано у приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк Олени Анатоліївни належним чином засвідчену копію спадкової справи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ). Провадження у справі № 918/273/25 зупинено до надходження до суду документів від приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк Олени Анатоліївни.

12.06.2026 до суду від приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Самсонюк Олени Анатоліївни надійшов лист на виконання ухвали суду від 17.03.2026.

Ухвалою суду від 22.06.2026 поновлено провадження у справі № 918/273/25. Задоволено заяву представника позивача про заміну відповідача Фізичної особи - підприємця Манчук Валентини Степанівни на правонаступника ОСОБА_2 . Замінено відповідача Фізичну особу - підприємця Манчук Валентину Степанівну на правонаступника ОСОБА_2 . Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 16.07.2026.

Ухвалою суду від 16.07.2026 розгляд справи відкладено на 30.07.2026.

В судовому засіданні 30.07.2026 представник позивача підтримала вимоги, викладені у позовній заяві, та просила їх задоволити.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, проте до суду повернулася ухвала суду від 16.07.2026 з відміткою відділення зв`язку "адресат відсутній за вказаною адресою".

Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Ухвали суду від 22.06.2026 та 16.07.2026 скеровувалась відповідачу за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за його адресою реєстрації, зазначеною у Єдиному державному демографічному реєстрі.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, ухвали суду від 22.06.2026 та 16.07.2026 повернулися з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою".

Направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Верховного Суду від 18.03.2021 у справі № 911/3142/19, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б).

Слід зазначити, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі ГПК, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною сьомою статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки; повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Таким чином суд вважає, що відповідач про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином і його неявка не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За таких обставин, враховуючи, що неявка учасників не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

01.10.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (надалі - позивач/підприємство) та Фізичною особою - підприємцем Манчук Валентиною Степанівною (надалі - відповідач/споживач) було укладено договір № 1430 на постачання теплової енергії (надалі - договір), згідно предмету якого підприємство зобов`язується надавати споживачеві теплову енергію, а споживач, в свою чергу, зобов`язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Згідно з умовами пункту 1.4. договору, теплова енергія подається споживачу за адресою: м. Рівне, вул. Фабрична, 1а.

Згідно загальних відомостей про об`єкти споживача (додаток № 2 до договору № 1430 від 01.10.2013), що є невід`ємною частиною договору, загальна площа продмагазину "Зірка" відповідача, за адресою м. Рівне, вул. Фабрична, 1а, становить 100,00 м2.

01.05.2021 набрав чинності Закон України від 03.12.2020 № 1060 "Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг" (надалі - Закон № 1060).

Законом № 1060 внесені зміни до Закону України "Про житлово-комунальні послуги" зокрема, до статті 13, якими передбачено запровадження публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Пунктом 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про житлово- комунальні послуги", в редакції Закону № 1060 визначено, що договори про надання комунальних послуг, у тому числі із співвласниками багатоквартирних будинків, які не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, мають бути укладені виконавцями відповідних комунальних послуг протягом двох місяців з дня набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про затвердження типових публічних договорів приєднання про надання комунальних послуг.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 р. № 830 "Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії". Постанова опублікована в офіційному виданні "Урядовий кур`єр" 2021, № 190 від 01.10.2021.

Текст типового договору було розміщено на офіційному сайті Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" http://rivneteploenergo.com/ 28.09.2021.

Відтак, з набранням чинності постанови КМУ від 08.09.2021 № 1022, типові договори з індивідуальними споживачами про надання послуги з постачання теплової енергії вважаються укладеними з відповідною категорією споживачів.

Вказані дії повністю узгоджуються з вимогами пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про житлово-комунальні послуги", в редакції Закону № 1060, якими визначено, що публічні договори приєднання вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.

Відповідно до п 5. Типового індивідуального договору "Про надання послуги з постачання теплової енергії" (надалі - Типовий договір), виконавець зобов`язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов`язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу теплової енергії, спожитої у будинку для потреб опалення, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", та складається з: обсягу теплової енергії на опалення приміщення споживача безпосередньо; частини обсягу теплової енергії на задоволення загальнобудинкових потреб на опалення, який складається з обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування і допоміжних приміщень будинку; та обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Згідно п. 6 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування та допоміжних приміщень будівлі, а також на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення та гарячого водопостачання, розподіляється відповідно до правил встановлених цією статтею, також на власників (співвласників) приміщень, обладнаних індивідуальними системами опалення та/або гарячого водопостачання.

Відповідно до п 4. Типового індивідуального договору "Про надання послуги з постачання теплової енергії", фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви - приєднання (додаток), сплата рахунка за надану послуги, факт отримання послуги.

Згідно п. 11. Типового індивідуального договору "Про надання послуги з постачання теплової енергії", обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22.11.2018 № 315 (надалі - Методика розподілу).

Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку теплової енергії відповідно до вимог Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання", обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої теплової енергії здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги.

Одиницею вимірювання обсягу спожитої послуги є гігакалорія (Гкал).

У відповідності до п. 30. Типового індивідуального договору "Про надання послуги з постачання теплової енергії" споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з:

плати за послугу, визначену відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 (Офіційний вісник України, 2019 р., № 71, ст. 2507), - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 № 1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання;

плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але невище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному вебсайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://rivneteploenergo.com/.

Відповідно до пункту 31 Типового договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.

Розмір тарифу зазначається на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на вебсайті виконавця http://rivneteploenergo.com/.

У разі зміни зазначеного тарифу протягом строку дії цього договору новий розмір тарифу застосовується з моменту його введення в дію без внесення сторонами додаткових змін до цього договору. Виконавець зобов`язаний забезпечити їх оприлюднення на своєму офіційному вебсайті.

У разі прийняття уповноваженим органом рішення про зміну ціни/тарифу на послугу виконавець у строк, що не перевищує 15 днів з дати введення їх у дію, повідомляє про це споживачу з посиланням на рішення відповідного органу.

Пунктом 32 Типового договору передбачено: розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць.

Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця. У разі застосування двоставкових тарифів умовно-постійна частина тарифу нараховується щомісяця.

Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку за платою за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.

Пунктом 34 Типового договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до п. 38 Типового договору, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення цього договору.

У розумінні статті 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" співвласники багатоквартирного будинку (надалі - співвласники) - власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку.

Згідно пункту 6 частини 1 статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово- комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Отже, з усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку та станом на 29.10.2021 не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважається укладеним публічний договір приєднання за формою, встановленою Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 № 830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 № 1022.

Якщо у фізичної особи, яка є власником будівлі або суб`єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору на поставку (купівлі - продажу) теплової енергії, укладеного відповідно до вимог Правил користування тепловою енергією, затверджених постановою КМУ від 03.10.2007 № 1198, одночасно має житлове чи/або нежитлове приміщення у багатоквартирному будинку, до яких поставляється теплова енергія за цим договором, такий договір вважається припиненим, в частині постачання теплової енергії, а замість нього вважатиметься укладеним типовий публічний договір приєднання про надання комунальної послуги постачання теплової енергії.

Новими договорами, які вступили в дію 01.11.2021, змінено підхід до розподілу обсягів спожитих у будівлі послуг, а саме передбачено застосування "Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженої Наказом Мінрегіонбуду № 315 від 22.11.2018. Відповідно до Методики загальний обсяг спожитої теплової енергії, визначений за допомогою вузла комерційного обліку теплової енергії, складається з наступних складових:

- обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, визначений за показниками лічильника;

- обсягу спожитої теплової енергії на опалення приміщення, донарахований до мінімальної частки середнього питомого споживання (середнє споживання із загального обсягу спожитого тепла у будинку для нежитлових приміщень (квартир) з індивідуальними лічильниками);

- обсягу теплової енергії на опалення місць загального користування (МЗК) та допоміжних приміщень будинку;

- обсягу теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкових систем опалення.

Розподіл обсягів спожитих у будинку послуг з постачання теплової енергії здійснюється між споживачами для житлових та нежитлових приміщень (в тому числі вбудовано-прибудованих або прибудованих приміщень, а також приміщень, які обладнані окремим входом). Співвласники будівлі повиннібрати участь у витратах на утримання будинку пропорційно займаній площі.

Державне регулювання цін здійснюється згідно із Законом України "Про ціни і ціноутворення".

Розрахунок вартості наданих Товариством послуг з теплопостачання встановлювала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Закону України "Про національну комісію", а з липня 2021 року дані повноваження передані до органу місцевого самоврядування.

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії був встановлений тариф - 4704,48 грн/Гкал (з ПДВ).

Відповідно до рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради № 127 від 21.12.2021, були внесені зміни до Рішення виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 та встановлені тарифи для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 8526,96 грн/Гкал (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 151 від 28.10.2022, протягом дії воєнного стану та шести місяців після місяця в якому воєнний стан буде припинено чи скасовано було накладено мораторій на підвищення тарифів та застосовано тарифи встановлені Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради "Про встановлення тарифів ТОВ "Рівнетеплоенерго" № 98 від 12.10.2021 для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 8526,96 грн/Гкал (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 125 від 19.12.2023 строком дії з 01.10.2023 по 30.09.2024 установлено тариф для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 5347,07 грн/Гкал (з ПДВ).

Рішенням виконавчого комітету Рівненської міської ради № 140 від 05.11.2024 строком дії з 01.10.2024 по 30.09.2025 установлено тариф для категорії споживачів "інші споживачі" за послугу з постачання теплової енергії - 5603,18 грн/Гкал (з ПДВ).

Також розрахунок вартості наданих Товариством послуг здійснюється "Методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг", затвердженою Наказом Мінрегіону № 315 від 22.11.2018.

Згідно ч. ч. 1,2 ст. 11 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" зняття показань вузлів комерційного обліку щомісяця здійснюється виконавцем комунальної послуги або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, у присутності споживача або його представника (представника об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, управителя багатоквартирного будинку), якщо інше не передбачено договором.

Зняття показань вузлів розподільного обліку, а також приладів розподілювачів теплової енергії здійснюється споживачами, якщо інше не передбачено договором. У разі якщо зняття показань вузлів обліку, а також приладів розподілювачів теплової енергії здійснюється виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, за допомогою систем дистанційного зняття показань, таке зняття може здійснюватися без присутності споживача або його представника.

Відповідно до п. 2 статті 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець послуги з постачання теплової енергії повинен забезпечити постачання теплоносія безперервно, з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску.

Пунктом 2 ч. 5 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено обов`язок споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач зобов`язаний щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Частиною 6 ст. 276 Господарського кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених/визначених відповідно до вимог закону.

Згідно до п. 2 ч. 2 ст. 10 Закону України "Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання" обсяг теплової енергії, витраченої на опалення місць загального користування (надалі - МЗК) та допоміжних приміщень будівлі, визначається та розподіляється між споживачами пропорційно до площі квартири/нежитлового приміщення за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Відповідно до п.12 р.IV Методики обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення будівлі/будинку, розподіляється між усіма власниками (співвласниками) приміщень будівлі/будинку (включаючи приміщення з індивідуальним опаленням та окремі приміщення з транзитними мережами опалення) пропорційно до загальних/опалюваних площ/об`ємів їх житлових/нежитлових приміщень.

У разі відсутності у виконавця розподілу комунальних послуг даних щодо площ МЗК та допоміжних приміщень та/або даних щодо трубопроводів внутрішньобудинкової системи опалення у підвалах, техпідпіллях та на горищах, то обсяг теплової енергії, витрачений на загальнобудинкові потреби опалення, може бути визначений спрощено: як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі/будинку: для 6-10 поверхової будівлі/будинку - 20 % - власне за таким розрахунком проводяться нарахування за об`єктами споживача з 01.02.2022, а саме: за приміщенням продмагазину "Зірка" по вул. Фабрична, 1а - 20%.

До 01.02.2022 нарахування проводились по об`єкту споживача відповідно до п. 2 р. III Методики (в редакції від 22.11.2018), за нормами якого у разі відсутності вузлів розподільного обліку у МЗК та допоміжних приміщеннях будівлі обсяг теплової енергії, витрачений на опалення МЗК та допоміжних приміщень будівлі, визначається як частка від загального обсягу споживання теплової енергії на опалення будівлі: шестиповерхова та вище - 10 % та п. 2 p. V Методики (в редакції від 22.11.2018) за якою обсяг теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи опалення, приймається як частка від загального обсягу теплової енергії, спожитої на опалення будівлі при подачі теплоносія в опалювані приміщення від індивідуального теплового пункту при регулюванні за погодними умовами - 5 %.

Продмагазин "Зірка" відповідача має індивідуальний лічильник, однак через не передачу показів лічильника та передачею показів лічильника із використанням теплової енергії менше мінімальної частки середнього питомого споживання теплової енергії, розрахунок проводився на мінімальну частку використання теплової енергії котра передбачена відповідно до п. 1 р.VІ Методики/

Відповідно до п. 1 р. IV Методики для споживачів, приміщення яких оснащені приладами розподільного обліку теплової енергії, розподілене питоме споживання теплової енергії в розрахунку на 1 квадратний метр площі (1 кубічний метр об`єму) квартири (іншого приміщення) не може становити менше мінімальної частки питомого споживання теплової енергії. Мінімальна частка середнього питомого споживання теплової енергії на опалення визначається для опалюваних приміщень, оснащених приладами розподільного обліку теплової енергії. Цією часткою перевіряють додержання теплового режиму в цих приміщеннях протягом опалювального періоду, в яких не допускається зниження температури повітря більше ніж на 4 градуси С від нормативної температури внутрішнього повітря. Якщо опалюване приміщення спожило менший обсяг теплової енергії, визначений за показаннями приладів розподільного обліку теплової енергії, ніж визначений за мінімальною часткою середнього питомого споживання, такому приміщенню донараховується обсяг спожитої теплової енергії.

Судом встановлено, що позивач здійснив постачання теплової енергії відповідачу за період з жовтня 2021 року по січень 2025 року загальною вартістю 78078,17 грн, що підтверджується довідками про кількість використаної теплової енергії, наявними в матеріалах справи.

Позивачем для відповідача в інформативному порядку виставлялися рахунки про надання послуги з постачання теплової енергії, а саме: № 1430 від 31.10.2021 на суму 122,32 грн; № 1430 від 30.11.2022 на суму 5765,54 грн; № 1430 від 31.12.2021 на суму 7051,72 грн; № 1430 від 31.01.2022 на суму 3803,18 грн; № 1430 від 28.02.2022 на суму 3026,05 грн;№ 1430 від 31.03.2022 на суму 346,60 грн; № 1430 від 30.04.2022 на суму 2005,56 грн; № 1430 від 30.11.2022 на суму 2439,28 грн; № 1430 від 31.12.2022 на суму 5922,80 грн; № 1430 від 31.01.2023 на суму 5514,86 грн; № 1430 від 28.02.2023 на суму 7055,10 грн; № 1430 від 31.03.2023 на суму 4654,87 грн; № 1430 від 30.04.2023 на суму 1519,42 грн; № 1430 від 31.10.2023 на суму 609,94 грн; № 1430 від 30.11.2023 на суму 4133,37 грн; № 1430 від 31.12.2023 на суму 2534,43 грн; № 1430 від 31.01.2024 на суму 3961,85 грн; № 1430 від 29.02.2024 на суму 2968,56 грн; № 1430 від 31.03.2024 на суму 2595,73 грн; № 1430 від 31.10.2024 на суму 916,19 грн; № 1430 від 30.11.2024 на суму 3280,01 грн; № 1430 від 31.12.2024 на суму 4037,50 грн; № 1430 від 31.01.2025 на суму 3813,29 грн.

Проте, договірні зобов`язання відповідачем в повному обсязі не виконані, внаслідок чого за ФОП Манчук В.С. обліковується борг за надані послуги з постачання теплової енергії в сумі 77597,14 грн.

Посилаючись на ст. 625 ЦК України позивач нарахував 549,49 грн пені, 9050,92 грн інфляційних втрат та 2981,29 грн 3% річних.

Згідно з наявним у справі свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 16.11.2024 Манчук Валентина Степанівна померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Згідно з витягом з Державного реєстру речових прав від 10.06.2025 Манчук Іван Юхимович з 10.06.2025 є власником, в порядку спадкування, приміщення (групи приміщень), нежитлового приміщення за адресою Рівненська обл., Рівненський р-н., м. Рівне, вул. Фабрична, буд.1а.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України (ЦК України) за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Об`єктом договору постачання енергетичними та іншими ресурсами може виступати електрична і теплова енергія, природній газ, вода, нафта та інші ресурси, які надаються споживачеві (абонентові) через приєднану мережу електропроводів, трубопроводів тощо.

Статтею 25 Закону України "Про теплопостачання" встановлено обов`язок теплопостачальної організацій забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до частини 7 статті 19 Закону України "Про теплопостачання" споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку (ч. 6 ст. 25 цього Закону).

У силу вимог частини 3 статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 40 Правил користування тепловою енергією, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2007 № 1198 визначено, що споживач теплової енергії зобов`язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих правил.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У силу вимог частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на умови Типового договору (п. 34), у відповідача з`явився обов`язок здійснити оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1218 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Наявність у спадкодавця статусу фізичної особи - підприємця не впливає на можливість заміни боржника (як сторони у справі, так і сторони виконавчого провадження) його правонаступником - фізичною особою (пункт 87 постанови Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17).

Частиною 5 статті 1268 ЦК України передбачено, що незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини

Відповідно до частини 1 статті 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

У постанові Верховного Суду від 18 вересня 2019 року у справі № 640/6274/16-ц (провадження № 61-25487св18) сформульовано правовий висновок, згідно з яким, враховуючи принцип змагальності цивільного процесу, яким передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, доводити обсяг спадкового майна та його вартість повинен спадкоємець, який заперечує проти вимог кредитора спадкодавця, оскільки відповідальність спадкоємця за зобов`язаннями спадкодавця обмежена вартістю успадкованого майна. У цій справі Верховний Суд констатував, що висновки судів про відмову в позові з тих підстав, що позивачем не надано доказів, які підтверджують, яке саме майно одержано спадкоємцями у спадщину та яка вартість цього майна, суперечать вимогам процесуального закону, оскільки суди безпідставно поклали обов`язок доказування наведених обставин на сторону позивача.

Зважаючи, що позивач виконав свої зобов`язання з постачання теплової енергії, а відповідач, який прийняв спадщину, розрахунків не провів, позовні вимоги про стягнення 77597,14 грн основної заборгованості підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача 549,49 грн пені, 9050,92 грн інфляційних втрат та 2981,29 грн 3% річних.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно п. 6.3.3. договору споживач несе відповідальність за порушення порядку розрахунків за теплову енергію, передбаченого п. 5.4 цього договору - сплачує пеню у розмірі не менше подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення, а також борг з урахуванням індексу інфляції за весь період прострочення і 3% вічних від простроченої суми.

Перевіривши за допомогою онлайн-системи "Ліга-Закон" здійснені позивачем розрахунки, суд визнав вимоги про стягнення з відповідача 549,49 грн пені, 9050,92 грн інфляційних втрат та 2981,29 грн 3% річних законними та обґрунтованими.

Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Висновки суду.

За результатами з`ясування обставин, на які позивач посилався як на підставу своїх вимог, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову про стягнення з відповідача на користь позивача 77597,14 грн основного боргу, 549,49 грн пені, 9050,92 грн інфляційних втрат та 2981,29 грн 3% річних

Розподіл судових витрат.

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі, суд вважає, що судові витрати позивача в частині сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн необхідно покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 237-240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Манчука Івана Юхимовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" (33027, м. Рівне, вул. Данила Галицького, 27, код ЄДРПОУ 36598008) 77597 (сімдесят сім тисяч п`ятсот дев`яносто сім) грн 14 коп основного боргу, 549 (п`ятсот сорок дев`ять) грн 49 коп пені, 9050 (дев`ять тисяч п`ятдесят) грн 92 коп інфляційних втрат, 2981 (дві тисяч дев`ятсот вісімдесят одну) грн 29 коп 3% річних та 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп судового збору.

3. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Північно - західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://rv.arbitr.gov.ua.

Повне рішення складено та підписано 03 серпня 2026 року.

Суддя А.І.Мовчун