Ухвала суду № 138679920, 03.08.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

______________________________

УХВАЛА

"03" серпня 2026 р.м. Одеса Справа № 916/3147/26

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий 25» про забезпечення позову (вх. №2-1530/26 від 31.07.2026), пред`явленого до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів,

ВСТАНОВИВ:

31.07.2026 до Господарського суду Одеської області від житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий 25» (65069, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 76; ідентифікаційний код 20990795) надійшла позовна заява, пред`явлена до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до якої житлово-будівельний кооператив «Жовтневий 25» (далі по тексту - ЖБК «Жовтневий 25») просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів мешканців ЖБК «Жовтневий 25», скликаних та проведених ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ), які оформлені протоколом від 28.07.2026.

Разом з позовною заявою позивачем було подано до суду заяву про забезпечення позову (вх. №2-1530/26 від 31.07.2026), відповідно до якої позивач просить суд заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та іншим особам, які наділені функціями державного реєстратора, вчиняти будь-які реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ЖБК «Жовтневий 25», зокрема, але не виключно: реєстраційні дії щодо зміни керівника (голови правління), зміни складу органів управління, зміни підписантів, зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни розміру статутного капіталу, а також реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів (статуту) чи реєстрації нової редакції статуту ЖБК «Жовтневий 25» на підставі рішень загальних зборів, які оформлені протоколом від 28.07.2026.

В обґрунтування поданої заяви заявник зазначає, що 28.07.2026 відповідачем з порушенням вимог чинного законодавства було проведено загальні збори членів кооперативу у зв`язку з чим існує очевидна та невідворотна загроза того, що відповідач найближчим часом звернеться до державного реєстратора з метою внесення відповідних змін до відомостей про юридичну особу. Правовим наслідком вчинення таких реєстраційних дій, за переконанням позивача, буде отримання відповідачем контролю над банківськими рахунками кооперативу, майном та печаткою, що заблокує діяльність ЖБК «Жовтневий 25». При цьому позивач звертає увагу на звернення відповідача до Міністерства юстиції України зі скаргою на вчинену державним реєстратором реєстраційну дію. Так, позивач стверджує, що невжиття судом заходів забезпечення позову до засідання колегії Мін`юсту, яке призначено на 04.08.2026, створить критичний ризик того, що колегія може прийняти помилкове рішення про скасування реєстраційних записів, що призведене до протиправної зміни керівництва юридичної особи та унеможливить виконання судового рішенні у цій справі. Крім вищенаведених обставин позивач посилається на вчинення відповідачем дій з протиправного утримання майна позивача, втручання у діяльність кооперативу та самовільне блокування відповідачем поточної роботи ЖБК «Жовтневий 25», що стало підставою для подання позивачем численних заяв до органів Національної поліції України щодо вчинення відповідачем протиправних дій, за якими триває досудове розслідування.

Розглянувши заяву ЖБК «Жовтневий 25» про забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання; іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору (п. 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України).

Заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (п. 2 ч. 1 ст. 138 ГПК України).

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.01.2025 у справі № 903/497/24 дійшла висновку, що з системного тлумачення статей 136, 137, 138, 145 ГПК України вбачається, що: законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі за поданою позовною заявою у разі подання їх одночасно до суду; для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів, відповідно; першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті; у випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі, у разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

Таким чином, розглядаючи заяву ЖБК «Жовтневий 25» про забезпечення позову, суду слід оцінити наявність передбачених законом підстав для забезпечення позову з урахуванням наданих заявником доказів та наведених доводів.

У постанові від 24.04.2024 у справі №754/5683/22 Велика Палата Верховного Суду констатувала, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову.

Адекватність (співмірність) заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Обранням належного, відповідно до предмета спору, заходу забезпечення позову дотримується принцип співвіднесення виду заходу забезпечення позову із заявленими позивачем вимогами, чим врешті досягаються: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору, фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та як наслідок ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження при цьому прав та охоронюваних інтересів інших учасників провадження у справі або осіб, що не є учасниками цього судового процесу.

Під час вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову необхідно враховувати, що такими заходами не повинні порушуватися права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов`язані з предметом спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову за певних обставин може повністю нівелювати результати судового процесу. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 по справі № 922/1533/23, постанові від 11.09.2023 по справі №910/7974/23.

На підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (витяг від 03.08.2026 станом на 03.08.2026) судом було встановлено, що головою правління наразі є ОСОБА_2 , державна реєстрація внесення відомостей про яку як голову правління була проведена 22.06.2026 (реєстраційна дія 1005561070013014375).

Водночас ОСОБА_1 було подано до Міністерства юстиції України скаргу, відповідно до якої скаржник просить, зокрема, скасувати рішення державного реєстратора від 19.06.2026 щодо зміни керівника ЖБК «Жовтневий 25», та реєстрації керівником ОСОБА_2 ; поновити відомості про перебування ОСОБА_1 на посаді голови правління згідно з раніше внесеним записом №1005561070012014375 від 03.05.2024.

З урахуванням наведеного господарський суд доходить висновку про наявність спору між ЖБК «Жовтневий 25» та ОСОБА_1 щодо правомірності внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей, зокрема, про керівника кооперативу.

Згідно наданого ЖБК «Жовтневий 25» скриншота із месенджера ОСОБА_1 було ініційовано скликання та проведення 28.07.2026 загальних зборів членів кооперативу до порядку денного якого були включені наступні питання: обрання голови та секретаря зборів; прийом нових членів кооперативу; припинення повноважень голови правління ОСОБА_2 та членів правління, вказаних в протоколі №2/26 від 18.06.2026; вибори голови правління; підтвердження повноважень правління кооперативу, обраного рішенням від 02.11.2025; про участь в міській програмі.

ЖБК «Жовтневий 25» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів мешканців ЖБК «Жовтневий 25», які оформлені протоколом від 28.07.2026. Одночасно позивачем було заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналу або належним чином засвідченої копії оскаржуваного рішення.

Верховний Суд у постанові від 15.01.2026 у cправі № 916/3668/25 дійшов висновку, що заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Такі заходи не повинні блокувати господарську діяльність юридичної особи, порушувати права осіб, які не є учасниками судового процесу, застосовувати обмеження, не пов`язані з предметом спору. Відсутність у судовому рішенні вказівки на чітко окреслене вичерпне коло реєстраційних дій, що забороняється вчиняти, створює умови для потенційного обмеження прав та законних інтересів юридичної особи, ризик втручання в її господарську діяльність.

ЖБК «Жовтневий 25» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними рішень загальних зборів мешканців ЖБК «Жовтневий 25», які оформлені протоколом від 28.07.2026. Одночасно позивачем було заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналу або належним чином засвідченої копії оскаржуваного рішення.

Таким чином ЖБК «Жовтневий 25» звернулося до суду з позовними вимогами немайнового характеру, а, отже, застосування обраного заходу забезпечення позову матиме наслідком ефективний захист порушених прав позивача у разі задоволення позову в межах одного цього судового провадження без нових звернень до суду.

Вжиття такого заходу забезпечення позову як заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». При цьому, заходи забезпечення позову у вигляді заборони вчинення окремих реєстраційних дій повинні узгоджуватися із питаннями порядку денного загальних зборів.

ЖБК «Жовтневий 25» просить заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, вчиняти будь-які реєстраційні дії, зокрема, але не виключно: реєстраційні дії щодо зміни керівника (голови правління), зміни складу органів управління, зміни підписантів, зміни місцезнаходження юридичної особи, зміни розміру статутного капіталу, а також реєстраційні дії щодо внесення змін до установчих документів (статуту) чи реєстрації нової редакції статуту ЖБК «Жовтневий 25» на підставі рішень загальних зборів, які оформлені протоколом від 28.07.2026.

Заборона вчинення необмеженого кола реєстраційних дій, згідно з висновком Верховного Суду, зробленим у постанові від 15.01.2026 у cправі № 916/3668/25, не узгоджується із вимогами закону. З урахуванням викладеного, враховуючи питання порядку денного, які були предметом розгляду на загальних зборах 28.07.2026, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для заборони вчинення лише реєстраційних дій, які матимуть наслідком зміну керівника (голови правління) та зміну складу органів управління.

Викладене вище, з урахуванням статусу відомостей, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, дозволяє господарському суду дійти висновку про наявність передбачених законом підстав для часткового задоволення поданої ЖБК «Жовтневий 25» заяви шляхом заборони суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та іншим особам, які наділені функціями державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ЖБК «Жовтневий 25», які матимуть наслідком зміну керівника (голови правління), зміну складу органів управління на підставі рішень загальних зборів, які оформлені протоколом від 28.07.2026.

Положеннями ч. 6 ст. 140 ГПК України визначено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 141 ГПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення, як правило, здійснюється шляхом внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів в розмірі, визначеному судом. Якщо позивач з поважних причин не має можливості внести відповідну суму, зустрічне забезпечення також може бути здійснене шляхом: 1) надання гарантії банку, поруки або іншого фінансового забезпечення на визначену судом суму та від погодженої судом особи, щодо фінансової спроможності якої суд не має сумнівів; 2) вчинення інших визначених судом дій для усунення потенційних збитків та інших ризиків відповідача, пов`язаних із забезпеченням позову.

Враховуючи обрання ЖБК «Жовтневий 25» такого заходу забезпечення позову як заборона суб`єктам державної реєстрації проводити реєстраційні дії, господарський суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для вжиття заходів зустрічного забезпечення.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 138, 140, 141, 234 Господарського процесуального кодексу України , суд, -

У Х В А Л И В :

1. Заяву житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий 25» про забезпечення позову задовольнити частково.

2. Заборонити суб`єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріусам та іншим особам, які наділені функціями державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо житлово-будівельного кооперативу «Жовтневий 25» (65069, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 76; ідентифікаційний код 20990795), які матимуть наслідком зміну керівника (голови правління), зміну складу органів управління на підставі рішень загальних зборів, які оформлені протоколом від 28.07.2026.

3. В іншій частині вимог заяви відмовити.

Стягувачем за ухвалою є житлово-будівельний кооператив «Жовтневий 25» (65069, м. Одеса, проспект Добровольського, буд. 76; ідентифікаційний код 20990795).

Боржниками за ухвалою є ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ); суб`єкти державної реєстрації прав, державні реєстратори юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, нотаріуси та інші особи, які наділені функціями державного реєстратора, вчиняти реєстраційні дії в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Ухвала набрала законної сили 03.08.2026 та підлягає негайному виконанню.

Ухвала дійсна для пред`явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції згідно із Законом №1404-VІІІ від 02.06.2016).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Желєзна Світлана Петрівна