Ухвала суду № 138679848, 03.08.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

03 серпня 2026 року Справа № 915/1141/26

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали

за позовом: Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», вул.Погранична, буд.161, м.Миколаїв, Миколаївська область, 54055

електронна пошта: office@vodokanal.mk.ua

до відповідача: Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект», просп.Богоявленський, 42А, м.Миколаїв,

електронна пошта: office@zorya.com.ua

про: стягнення 1 470 650,22 грн.

Міське комунальне підприємство «Миколаївводоканал» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 29.07.2026 (вх.№11065/26 від 29.07.2026) про стягнення з Акціонерного товариства «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря-Машпроект» коштів у розмірі 1 470 650,22 грн. з яких:

- 1 440 371,01 грн. - заборгованість за надані з 01 березня 2026 року по 30 червня 2026 року послуги з централізованого водопостачання та водовідведення за Договором №А/1080 від 16 листопада 2015 року;

- 14 185,12 грн. - 3% річних;

- 16 094,09 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позову посилається на неналежне виконання відповідачем умов Договору №А/1080 від 16.11.2015 в частині своєчасної оплати за надані позивачем послуги.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява №б/н від 29.07.2026 (вх.№11065/26 від 29.07.2026) не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.

Відповідно до ч.2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

У відповідності до ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно з частинами першою, третьою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере, участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У відповідності до ч.1, 4 ст.60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.

Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Подібна (узагальнена) позиція також сформована в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.

Судом враховується правова позиція, наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).

Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР ЮО, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).

Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР ЮО та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР ЮО як на достовірні.

Таким чином, представництво інтересів позивача у даній справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва, і що має підтверджуватись статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).

У даному випадку позов від імені Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду Миколаївської області через систему "Електронний суд" Задунайською Тетяною Вячеславівною (посадове становище цієї особи не вказано).

На підтвердження повноважень до позовної заяви додана Довіреність №57/юр від 01.07.2026, яка видана юрисконсульту юридичного відділу підприємства

Проте, довіреність, за відсутності інших передбачених ч.3 ст.56 Господарського процесуального кодексу України доказів (статуту, положення, трудового договору, контракту тощо), не є доказом, що відповідна особа уповноважена діяти від імені юридичної особи в порядку самопредставництва.

Відтак, в порушення вищевказаних вимог до матеріалів позовної заяви не додано доказів того, що особа, яка підписала позовну заяву Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал», а саме Задунайська Т.В., уповноважена діяти від імені підприємства відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) і діє в порядку самопредставництва, як і не додано доказів повноважень адвоката як представника Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал».

Таким чином, суд звертає увагу позивача на необхідність подання документів на підтвердження повноважень Задунайської Т.В. на представництва інтересів позивача, зокрема, на підписання позовної заяви.

Відповідно до п.5 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

За текстом позовної заяви позивач обґрунтовуючи позовні вимоги зазначає про надання відповідачу послуг у період з 01 лютого 2026 року по 30 червня 2026 року. Разом з тим, у прохальній частині позовної заяви просить стягнути заборгованість за період з 01 березня 2026 року по 30 червня 2026 року.

Отже позивачем не наведено повного викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Таким чином, позивачем оформлено позовну заяву без дотримання вимог п.5 ч.3 ст. 162 ГПК України.

Відповідно до ст.174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем не виконано вимоги ст.ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч. 1 ст.174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву №б/н від 29.07.2026 (вх.№11065/26 від 29.07.2026) Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» - залишити без руху.

2. Позивачу усунути встановлені при поданні позовної заяви недоліки в строк, який не перевищує 10 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал», що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Н.О. Семенчук