Рішення № 138679766, 03.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 Справа № 914/1345/26

Суддя Господарського суду Львівської області Никон О.З., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ДІОНІС» про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1345/26

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДК ДІОНІС, м. Тернопіль

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Плюс, м. Львів

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської перебувала справа за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ДК ДІОНІС до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Авангард-Плюс про стягнення 25 989, 48 грн.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.07.2026 позовні вимоги задоволено частково та присуджено стягнути з відповідача на користь позивача 25 384,77 грн, з яких: 23 732,90 грн основного боргу, 1 248,41 грн пені, 403,46 грн інфляційних втрат, а також 2 395,57 грн судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

23.07.2026 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, в якій останній просив стягнути на його користь з відповідача витрати на оплату правничої допомоги на суму 10 000,00 грн.

Згідно із пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення (частина 3 статті 244 ГПК України).

Зважаючи на те, що ухвалення судового рішення у справі №914/1345/26 здійснювався судом без участі сторін, адже вказана справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін, а також те, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення стосується виключно питання розподілу судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу), то розгляд відповідної заяви здійснюватиметься судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін.

Як передбачено частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Суд зазначає, що вимога щодо строку та порядку подання доказів про розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, має застосовуватися і до справ, що розглядаються в спрощеному провадженні, де судові дебати відсутні (правова позиція, викладена у постанові Верховного Суду від 26.05.2023 у cправі №910/13813/21).

Зважаючи на це, а також враховуючи, що розгляд справи №914/1345/26 проводився у порядку спрощеного позовного провадження, а заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесення витрат на професійну правничу допомогу подано до суду через п`ять днів після ухвалення рішення у цій справі, суд доходить висновку, що позивачем подано докази понесення витрат на професійну правничу допомогу у встановлений процесуальним законом строк. Тому наявні підстави для її розгляду по суті.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1345/26, суд встановив таке.

У позовній заяві позивач зазначив, що попередній розрахунок суми судових витрат у вигляді професійної правничої допомоги, пов`язаних з розглядом справи №914/1345/26 становить 10 000,00 грн.

У заяві про ухвалення додаткового рішення позивач не змінив суму витрат та просив стягнути з відповідача на його користь 10 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до положень частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Отже, необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Від відповідача заперечень чи клопотань про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не надходило.

Позивач долучив договір про надання професійної правничої допомоги від 05 квітня 2026 року, укладений Адвокатом Братівником Ігорем Васильовичем та Товариством з обмеженою відповідальністю «ДК ДІОНІС», у якому згідно з пунктом 1.1 Клієнт доручає, а Адвокат приймає доручення від Клієнта про надання йому правничої допомоги, а саме:

- представництво та захист законних прав та інтересів клієнта з усіма необхідними повноваженнями в усіх державних, громадських, адміністративних, правоохоронних, господарських та інших органах, установах, організаціях незалежно від їх підпорядкування;

- підготовка, підписання та подання необхідних заяв, позовних заяв, скарг, клопотань та інших документів;

- отримання в інтересах клієнта рішень, витягів, протоколів, постанов, виконавчих листів та інших документів.

Пунктом 4.1 сторони погодили, що вартість правничої допомоги встановлюється в наступному розмірі:

- за підготовку та супровід справи в суді першої інстанції 10 000, 00 грн.

На підтвердження понесених витрат позивач надав копію рахунка-оферти №38 від 29.04.2026, акта виконаних робіт від 29.04.2026 та платіжну інструкцію №247 від 04.05.2026.

Згідно з актом виконання робіт від 29.04.2026, адвокат надав клієнту такий вид робіт (послуг):

- ознайомлення, детальне вивчення та аналіз проблеми Клієнта, юридичні консультації 1 год вартістю 2 000,00 грн;

- підготовка процесуальних документів 3 год вартістю 6 000, 00 грн;

- процесуальний супровід справи 1 год вартістю 2 000,00 грн.

Загальна вартість надання правової допомоги складає 10 000, 00 грн.

У матеріалах справи наявні також копія ордеру серії ВО №1139510 від 07.05.2026, виданого адвокатом, що здійснює адвокатську діяльність індивідуально Братівник І.В. на представництво інтересів позивача у Господарському суді Львівської області.

Суд встановив, що адвокат Братівник І.В. подав та підписав позовну заяву.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою-сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Також, суд вважає за доцільне додатково звернутися до практики Європейського суду з прав людини з цього питання. Зокрема, у рішенні від 18.02.2022 у справі "Чоліч проти Хорватії" Європейський суд з прав людини зазначив (пункт 77), що згідно з практикою скаржник має право на відшкодування витрат у випадку, якщо такі витрати були дійсними, необхідними а також були розумними у своєму розмірі.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

До понесених витрат відповідно до акта від 29.04.2026 представник позивача окремим пунктом виділив ознайомлення, детальне вивчення та аналіз проблеми Клієнта, юридичні консультації на суму 2 000, 00 грн. Проте суд вважає, що такі правничі послуги включено у підготовку позовної заяви, що виділене наступним пунктом на суму 6 000, 00 грн. Тому суд вважає, що задоволенню підлягає 6 000, 00 грн за підготовку позовної заяви, у решті 2 000, 00 грн слід відмовити.

Також у акті виконаних робіт представник позивача окремим пунктом виділив процесуальний супровід справи тривалістю 1 год роботи загальною вартістю 2 000, 00 грн.

Водночас розгляд цієї справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) сторін, а позивач фактично подав лише позовну заяву. Тому суду не видається за можливе встановити про який «процесуальний супровід справи» йдеться.

Оскільки відсутній детальний опис та конкретизація, що ж включено у послугу "процесуальний супровід справи", суд не вбачає підстав для покладення вартості таких послуг на відповідача.

Враховуючи викладене вище, суд, керуючись принципами співмірності, розумності, необхідності витрат, врахувавши незначну складність та її типовість, встановив, що позивач обгрунтовано заявив до стягнення з відповідача 6 000, 00 грн витрат на правничу допомогу.

Оскільки позовні вимоги задоволено частково, фактичному відшкодуванню підлягають витрати на професійну правову допомогу на суму 5 860,40 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог). Решта витрат покладається на позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 234, 235, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ДІОНІС» про ухвалення додаткового рішення у справі № 914/1345/26 задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Плюс» (місцезнаходження: 79057, м. Львів, вул. Коновальця, буд. 103, кімната 412; ідент. код: 37655810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДК ДІОНІС» (місцезнаходження: 46016, м. Тернопіль, вул. Київська буд. 10, кв. 100; ідент. код: 45789343) 5 860, 40 грн витрат на професійну правничу допомогу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили в строки, визначені статті 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в порядку, визначеному розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Никон О.З.