Рішення № 138679661, 03.08.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.2026 Справа № 914/1814/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Маестро Трейд», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Плюс», м. Львів,

про: стягнення 52 391,30 грн.

Суддя І. Б. КОЗАК

Без виклику сторін.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Маестро Трейд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Плюс» про стягнення 52 391,30 грн.

Ухвалою суду від 17.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем своїх обов`язків за договором суборенди №0111/23 від 01.11.2023 щодо сплати коштів за грудень 2025 року на суму 7200 грн та за договором купівлі продажу №МТ/141 від 06.11.2023 щодо оплати за поставлений товар на суму 38 505 грн. Крім цього просить суд про стягнення 3829,4 грн пені, 2380,46 грн інфляційних втрат, 476,44 грн 3% річних та зобов`язати орган (особу), що здійснюватиме примусове виконання рішення, здійснювати нарахування 3% річних на суму основного боргу у розмірі 45 705, 00 грн починаючи з 13.06.2026, з урахуванням приписів законодавства України.

Попередній розрахунок судових витрат:

- 2662,4 грн - сума сплаченого судового збору;

- 10 000 грн - витрати на правову (правничу) допомогу.

Правова позиція відповідача.

Відповідач відзиву на позовну заяву не подавав.

Обставини справи.

01 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТМ Маестро Трейдер» (Орендар) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Авангард - Плюс» (Суборендар) було укладено договір суборенди № 0111/23.

Відповідно до п.п. 1.1-.1.3 договору суборенди орендар передає, а Суборендар приймає в строкове оплатне користування обладнання (автоматичні кавоварки), для використання виключно за вказаним цільовим призначенням: приготування кави торгової марки JACOBS (Якобз).

Орендоване обладнання буде встановлюватись та використовувати за адресою, яка буде зазначена в Акті прийому - передачі, що є невід`ємною частиною договору. Сторони погодили, що специфікація, кількість та вартість обладнання, яке передається за цим Договором, зазначається в Акті приймання-передачі обладнання, що є невід`ємною частиною Договору (п. 1.2 договору суборенди).

Для забезпечення належного і довгострокового функціонування обладнання, яке передається в оренду, Сторони погодили, що Суборендар зобов`язується купувати, а Орендар зобов`язується поставляти каву торгової марки JACOBS (Якобз) у кількості не менше 4 (чотирьох) кілограмів на місяць за цінами, які діють в момент замовлення (п. 1.3 договору суборенди).

Відповідно до п. 5.4 договору суборенди, всі орендні платежі здійснюються суборендарем щомісячно не пізніше кожного 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим.

Згідно акту наданих послуг від 31 грудня 2025 року № 1813 ТОВ «ТМ Маестро Трейдер» були надані відповідачу послуги із суборенди автом. кавоварки Bianchi Gaia Style на суму 7200 грн.

Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за договором суборенди заборгованість ТОВ «Авангард - Плюс» перед позивачем станом на 31.01.2026 становить 7200 грн.

Однак взятих на себе зобов`язань з оплати за надані послуги відповідач не здійснив.

06 листопада 2023 року між сторонами був укладений договір купівлі- продажу №МТ/141.

Відповідно до п. 1.1.1 договору купівлі-продажу, за цим договором і на умовах, погоджених сторонами у цьому договорі продавець зобов`язується передати у власність каву тортової марки JACOBS (Якобз) сухі суміші та супутні товари, відповідно до переданої продавцем Комерційної пропозиції та\або прайс-лист, надалі «Товар», а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, а також використовувати дані продукти харчування для приготування на обладнанні наданому продавцем згідно договору суборенди.

Згідно п. 1.1.2 договору купівлі-продажу, предметом цього договору є товар, який є у продавця на момент укладення Договору та/або на момент узгодження замовлення покупця.

Відповідно до п. 1.7.1. договору купівлі продажу, покупець зобов`язаний оплатити продавцю прийнятий від останнього товар протягом 7 (семи) календарних днів з моменту прийняття партії товару шляхом безготівкового перерахунку вартості Товару, на банківський рахунок продавця, який вказаний у цьому договорі.

Пунктом 1.7.2. договору купівлі-продажу, погоджено, що вартість товару до оплати визначається на підставі накладної (товарно-транспортної накладної або іншого документу) про приймання-передачу товару. При здійсненні оплати посилання в платіжному документі на цей договір і накладну (товарно-транспортну накладну чи інший документ) є обов`язковим.

На виконання умов договору купівлі-продажу позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 41 764 грн згідно видаткових накладних за листопад 2025 - січень 2026 року. Проте, отриманий відповідачем товар був оплачений частково, несплаченим залишився товар на суму 38 505 грн.

Згідно Акту звірки взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу заборгованість ТОВ «Авангард - Плюс» перед позивачем станом на 31.01.2026 становить 38 505 грн.

Листом №б/н від 04.05.2026 позивач направив на поштову адресу відповідача претензію щодо оплати заборгованості за договорами суборенди та купівлі-продажу на суму 45 705 грн. Однак відповіді не отримав.

На суму основного зобов`язання позивачем було нараховано та заявлено до стягнення 3829,4 грн пені, 2380,46 грн інфляційних втрат та 476,44 грн 3% річних.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів оплати заборгованості.

Оцінка суду.

Щодо стягнення 7200 грн заборгованості за договором суборенди суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір є договором суборенди майна.

Матеріалами справи підтверджується факт надання відповідачу послуг із суборенди автом. кавоварки Bianchi Gaia Style на суму 7200 грн, згідно акту наданих послуг від 31 грудня 2025. Відповідно до акту звірки взаєморозрахунків за договором суборенди заборгованість ТОВ «Авангард - Плюс» перед позивачем станом на 31.01.2026 становить 7200 грн.

Вказані документи підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено факт надання відповідачу послуг із суборенди обладнання на суму 7200 грн. Докази оплати вказаної суми в матеріалах справи відсутні.

Згідно зі ст.525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи відсутність оплати заборгованість за надані послуги, строк оплати яких настав у відповідності до п.5.4. Договору суборенди, суд дійшов висновку, що вимога про стягнення 7200 грн є обґрунтованою, підтвердженою матеріалами справи та такою, що підлягає до задоволення.

Щодо стягнення 38 505 грн заборгованості за договором купівлі-продажу.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Згідно з частиною першою статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 610 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов Договору, Продавець відвантажив, а Покупець товар на суму 41 764 грн, що підтверджується:

- Видатковою накладною №8 від 05 січня 2026 року на суму 4955 грн;

- Видатковою накладною №1785 від 24 грудня 2025 року на суму 5314 грн;

- Видатковою накладною №1778 від 23 грудня 2025 року на суму 1270 грн;

- Видатковою накладною №1769 від 22 грудня 2025 року на суму 3770 грн;

- Видатковою накладною № 1720 від 10 грудня 2025 року на суму 5840 грн;

- Видатковою накладною № 1710 від 08 грудня 2025 року на суму 480 грн;

- Видатковою накладною № 1706 від 08 грудня 2025 року на суму 330 грн;

- Видатковою накладною № 1703 від 05 грудня 2025 року на суму 2990 грн;

- Видатковою накладною № 1685 від 04 грудня 2025 року на суму 1895 грн;

- Видатковою накладною № 1686 від 02 грудня 2025 року на суму 6510 грн;

- Видатковою накладною № 1672 від 01 грудня 2025 року на суму 3220 грн;

- Видатковою накладною № 1645 від 26 листопада 2025 року на суму 5190 грн.

Проте, отриманий відповідачем товар був оплачений частково, несплаченим залишився товар на суму 38 505 грн.

Між сторонами підписано Акт звірки взаєморозрахунків за договором купівлі-продажу від 06.11.2023 № МТ/141, в якому зафіксовано, що заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард - Плюс» станом на 31.01.2026 становить 38 505 грн.

Вказані видаткові накладні та акт звірки взаєморозрахунків підписані та скріплені печатками позивача та відповідача.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено факт поставки товару за договором відповідачу на загальну суму 41 764 грн. В свою чергу відповідач сплатив позивачу кошти за поставлений товар частково. Не сплаченою залишилась заборгованість в розмірі 38 505 грн. Докази оплати вказаної суми в матеріалах справи відсутні.

Відтак позов в цій частині є обґрунтований, підтверджений матеріалами справи та підлягає до задоволення.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ч. 2 ст. 625 ЦК України).

Враховуючи положення ч. 2 ст. 625 ЦК України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

У п. 4.2 договору купівлі-продажу сторонами погоджено, що за порушення (прострочення виконання) зобов`язань за п. 1.7.1 цього договору покупець повинен сплатити продавцеві неустойку (пеню) в розмірі 3% від несплаченої суми (суми заборгованості) за кожен день порушення (прострочення)

Здійснивши перерахунок суми пені, 3% річних та інфляційних втрат, за період зазначений позивачем, суд встановив правомірність до стягнення з відповідача 3829,4 грн пені, 2380,46 грн інфляційних втрат та 476,44 грн 3% річних у межах визначеного позивачем періоду.

Згідно з ч. 10 ст. 238 ГПК України, суд, приймаючи рішення про стягнення боргу, на який нараховуються відсотки або пеня, може зазначити в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування. Остаточна сума відсотків (пені) у такому випадку розраховується за правилами, визначеними у рішенні суду, органом (особою), що здійснює примусове виконання рішення суду і відповідні дії (рішення) якого можуть бути оскаржені в порядку, передбаченому розділом VI цього Кодексу.

Приписи ч. 10 ст. 238 ГПК України носять диспозитивний характер та надають право виключно суду вирішувати питання доцільності застосування механізму стягнення відсотків, пені. Вимога позивача про зазначення в рішенні про нарахування відповідних відсотків або пені до моменту виконання рішення за своєю правовою природою є клопотанням заявленим до суду, задоволення якого убезпечує позивача від повторних звернень з вимогами про стягнення нарахування після ухвалення рішення.

Подальша реалізація ч. 10 ст. 238 ГПК України після ухвалення рішення та видачі виконавчого документу відображена у ч. 11, 12 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», якими передбачено, що якщо у виконавчому документі про стягнення боргу зазначено про нарахування відсотків або пені до моменту виконання рішення, виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження розраховує остаточну суму відсотків (пені) за правилами, визначеними у виконавчому документі.

До закінчення виконавчого провадження виконавець за заявою стягувача перераховує розмір остаточної суми відсотків (пені), які підлягають стягненню з боржника, не пізніше наступного дня з дня надходження заяви стягувача про такий перерахунок, про що повідомляє боржника не пізніше наступного дня після здійснення перерахунку.

Враховуючи наведені норми, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача щодо визначення органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення (в тому числі приватному виконавцю) право нараховувати 3% річних за формулою: сума 3% річних = С х 3 х Д : 365 : 100 (С -сума заборгованості, Д - кількість днів прострочення): - на суму боргу 45 705 грн за період з 13.06.2026 до моменту повної оплати боргу, з урахуванням приписів законодавства України.

Судові витрати.

Сплачений позивачем судовий збір покладається на відповідача повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авангард-Плюс» (адреса: 79057, Львівська обл., місто Львів, вулиця Коновальця, будинок 103 кімната 412; ідентифікаційний код: 37655810) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТМ Маестро Трейд» (адреса: 79011, Львівська обл., місто Львів, вулиця Уласа Самчука, 13/2; ідентифікаційний код 40045073, IBAN НОМЕР_1 в АТ «Райфайзен Банк») 7200 грн заборгованості за договором суборенди, 38 505 грн заборгованості за договором купівлі-продажу, 3829,4 грн пені, 2380,46 грн інфляційних втрат, 476,44 грн 3% річних та 2662,4 грн судового збору.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Суддя Козак І.Б.