Рішення № 138679578, 23.07.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.07.2026 Справа № 914/1547/26

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Бетонікс, м. Львів

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Новіа Буд, м. Дубляни, Жовківський р-н, Львівська обл.

про: стягнення заборгованості

Суддя Коссак С.М.

за участі секретаря Полюхович Х.М.

Представники: не з`явилися

На адресу Господарського суду Львівської області надійшла засобами поштового звязку позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Бетонікс, м. Львів до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Новіа Буд, м. Дубляни, Жовківський р-н, Львівська обл. про стягнення 52 983,02 заборгованості, з якої: 50 260,00грн. основна сума боргу, 786грн. 3% річних, 1937,02грн. інфляційні втрати.

Також позивач повідомляє суд, що судові витрати, які будуть понесені позивачем складаються із суми судового збору в розмірі 3328,00грн. (платіжна інструкція додана до матеріалів позовної заяви) та витрат на правничу допомогу, докази яких буде надано до прийняття рішення у справі.

Ухвалою суду від 01.06.2026 року прийнято справу до провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та розгляд справи по суті призначено на 02.07.2026 року о 11:40 год.

В судове засідання 02.07.2026 року позивач та відповідач явку представників не забезпечили, були повідомлені про місце, дату і час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду до електронних кабінетів позивача, його представника та розсилкою поштової кореспонденції за 04.06.2026 року, відповідно до якої ухвалу суду надіслано відповідачу на відому офіційну адресу відповідача, згідно даних відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

02.07.2026 року представником позивача подано через систему Електронний суд клопотання за вх.№18816/26 про розгляд справи за відсутності представника позивача та на позовних вимогах наполягає.

Ухвалою суду від 02.07.2026 року відкладено судове засідання на 23.07.2026 року о 09:40 год.

В судове засідання 23.07.2026 року позивач та відповідач явку представників не забезпечили, були повідомлені про місце, дату та час судового засідання, що підтверджується довідками про доставку ухвали суду позивачу та розсилкою про направлення ухвали суду відповідачу. 27.07.2026 року від відповідача повернувся конверт.

Ухвали суду надіслані відповідачу у справі за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та адресою, яка вказана позивачем у позовній заяві та зазначена у відповіді з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, та знаходяться у вільному доступі.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справи за наявними матеріалами.

В матеріалах справи достатньо доказів для з`ясування обставин справи і прийняття судового рішення.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетонікс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Новіа Буд (покупець) укладено усний договір поставки, предметом якого було поставка продукції, а саме бетону товарного.

На виконання умов усного договору поставки в період з 11.09.2025 року по 10.11.2025 рік, позивачем поставлено відповідачу продукції (Бетону) на загальну суму 72 815,00грн., що підтверджується видатковими накладними, які знаходяться в матеріалах справи.

Відтак, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 260,00грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

За невиконання грошових зобов`язань, позивач нарахував відповідачу 786,00грн. 3% річних, 1937,02грн. інфляційні втрати по кожній видатковій накладній окремо.

Позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за отриману продукцію в загальному розмірі 52 983,02грн., з якої: 50 260,00грн. основний борг, 786,00грн. 3% річних, 1937,02грн. інфляційні втрати.

Також позивач просить стягнути з відповідача, понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 3328,00грн.

Аргументи відповідача.

Відзиву відповідачем не подано, вимог ухвали суду не виконав, проти позову в установленому порядку не заперечив. Суд розглянув справу без участі представника відповідача та його відзиву на позов, за наявними у ній матеріалами.

Обставини, встановлені судом.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бетонікс" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Новіа Буд (покупець) укладено усний договір поставки, предметом якого було поставка продукції, а саме бетону товарного.

На виконання умов усного договору поставки в період з 11.09.2025 року по 10.11.2025 рік, позивачем поставлено відповідачу продукції (Бетону) на загальну суму 72 815,00грн., що підтверджується такими видатковими накладними: ВН №29/10-006 від 29.10.2025 року на суму 11 970,00грн.; ВН №30/10-033 від 30.10.2025 року на суму 13 620,00грн.; ВН №3/11-018 від 03.11.2025 року на суму 16940,000грн.; ВН №10/11-013 від 10.11.2025 року на суму 7730,00грн.

При цьому, як зазначив позивач, відповідачем здійснено часткову оплату за отриману продукцію на суму 22 555,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1310 від 11.09.2025 року.

Відтак, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 260,00грн., що підтверджується видатковими накладними та атом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2025 року по 10.11.2025 рік, які підписані та скріплені електронними печатками юридичних осіб.

У надісланій позивачем претензії №07/04-4, для досудового врегулювання спору, позивач просить відповідача погасити заборгованість в розмірі 50 260,00грн. у термін до 18.04.2026 року, яку повинен був сплатити відповідач за отриману продукцію на вказану суму шляхом перерахування коштів у термін 10 банківських днів з моменту прийнятті поставленої партії товару, згідно усних домовленостей.

Крім того, керуючись частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України за невиконання грошових зобов`язань, позивач нарахував відповідачу 786,00грн. 3% річних, 1937,02грн. інфляційні втрати, які обраховував по кожній видатковій накладній окремо, враховуючи 10 банківських днів, у які відповідач мав можливість сплатити за отриману продукцію (бетон), але не оплатив.

Враховуючи вищенаведене, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просить стягнути з відповідача заборгованість за отриману продукцію в загальному розмірі 52 983,02грн., з якої: 50 260,00грн. основний борг, 786,00грн. 3% річних, 1937,02грн. інфляційні втрати.

Норми права та висновки суду.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ст.639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Частинами першою та другою статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього грошову суму.

Відповідно до ч.1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як встановлено судом, на виконання умов усного договору поставки в період з 11.09.2025 року по 10.11.2025 рік, позивачем поставлено відповідачу продукції (Бетону) на загальну суму 72 815,00грн., що підтверджується такими видатковими накладними: ВН №29/10-006 від 29.10.2025 року на суму 11 970,00грн.; ВН №30/10-033 від 30.10.2025 року на суму 13 620,00грн.; ВН №3/11-018 від 03.11.2025 року на суму 16940,000грн.; ВН №10/11-013 від 10.11.2025 року на суму 7730,00грн.

При цьому, як зазначив позивач, відповідачем здійснено часткову оплату за отриману продукцію на суму 22 555,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №1310 від 11.09.2025 року.

Відтак, загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 260,00грн., що підтверджується видатковими накладними та атом звіряння взаємних розрахунків за період 01.01.2025 року по 10.11.2025 рік, які підписані та скріплені електронними печатками юридичних осіб.

Відтак суд доходить висновку про виникнення у відповідача обов`язку сплати 50 260,00грн., заборгованості з отриману продукцію (бетон). Іншого матеріалами справи не встановлено, відповідачем не спростовано, належних та допустимих доказів ним не надано.

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

У надісланій позивачем претензії №07/04-4, для досудового врегулювання спору, позивач просить відповідача погасити заборгованість в розмірі 50 260,00грн. у термін до 18.04.2026 року, яку повинен був сплатити відповідач за отриману продукцію на вказану суму шляхом перерахування коштів у термін 10 банківських днів з моменту прийнятті поставленої партії товару, згідно усних домовленостей.

За умовами статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, що нараховані позивачем по кожній видатковій накладній окремо, враховуючи 10 банківських днів, у які відповідач мав можливість сплатити за отриману продукцію (бетон), але не оплатив, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 786,00грн. 3% річних, 1937,02грн. інфляційних втрат є обґрунтовані і підлягають стягненню в межах заявлених позовних вимог.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідач не спростував доводів позовної заяви, а суд не виявив на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, відтак вважає, позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а стягненню підлягає 52 983,02грн. заборгованості, з якої: 50 260,00грн. основний борг, 786,00грн. 3% річних, 1937,02грн. інфляційні втрати

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судом встановлено, що позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір в розмірі 3328,00грн., що підтверджується платіжною інструкцією №14851 від 22.05.2026 року.

Відповідно до п.2 ч.1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір в сумі 3328,00грн.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Новіа Буд (80381, Львівська обл., Жовківський р-н, м. Дубляни, вул. Зелена, будинок 3, квартира 38, код ЄДРПОУ 43659928) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бетонікс (79045, м Львів, вул. Коломийська, 5/29, код ЄДРПОУ 37800875) 52 983,02грн. заборгованості, з якої: 50 260,00грн. основний борг, 786,00грн. 3% річних, 1937,02грн. інфляційні втрати та 3 328,00 грн. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 28.07.2026 року.

Суддя Коссак С.М.