Рішення № 138679525, 03.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2026 р. м. Київ Справа № 911/1475/26

Суддя О.В. Конюх, при секретарі судового засідання Лівандовському О.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газ» , м. Київ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантех Інжиніринг»,

с. Дослідницьке Київської області,

про стягнення 115 681,94 грн.,

без виклику представників;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газ», м. Київ (далі по тексту ТОВ «Твій Газ») 20.05.2026 через систему «Електронний суд» звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантех Інжиніринг», с. Дослідницьке Київської області (далі по тексту ТОВ «Грантех Інжиніринг»), в якій позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР300-14374-25 від 21.08.2025 в розмірі 115 681,94 грн., з яких:

- 107 210,08 грн. основного боргу,

- 604,45 грн. 3% річних, нарахованих за сукупний період з 17.03.2026 по 19.05.2026,

- 6044.47 грн. пені, нарахованої за сукупний період з 17.03.2026 по 19.05.2026,

- 1822,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих за період з квітня по травень 2026 року.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача судовий збір в сумі 3328,00 грн.

Позов обґрунтований тим, що позивач на виконання умов Договору №41АР300-14374-25 від 21.08.2025 поставив, а споживач прийняв природний газ згідно з Актами приймання-передачі №ТГ860027684 від 28.04.2026 та №ТГ860041374 від 31.03.2026. Всупереч умовам Договору відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов`язання щодо оплати за поставлений природний газ, внаслідок чого виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 22.05.2026 позовну заяву ТОВ «Твій Газ» залишено без руху, зобов`язано ТОВ «Твій Газ» усунути недоліки позовної заяви в строк не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали.

25.05.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подав заяву про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 29.05.2026 відкрито провадження у справі №911/1475/26 за правилами спрощеного позовного провадження.

Цією ж ухвалою суд зобов`язав відповідача ТОВ «Грантех Інжиніринг» подати суду у строк п`ятнадцять днів з дати отримання цієї ухвали докази оплати за поставлений природний газ за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР300-14374-25 від 21.08.2025 за лютий та березень 2026 року (частина 2 ст. 74 ГПК України).

01.06.2026 через систему «Електронний суд» відповідач подав відзив на позову заяву, в якому визнає позов позивача та просить суд просить суд прийняти визнання ТОВ «Грантех Інжиніринг» позовних вимог ТОВ «Твій Газ» з урахуванням часткової оплати, здійсненої 25.05.2026 у сумі 5000,00 грн. Ухвалити рішення з урахуванням визнання відповідачем позову відповідно до ст. 191 ГПК України та з урахуванням часткової оплати основного боргу, підтвердженою інструкцією №5929 від 25.05.2026.

У відзиві відповідач заявляє клопотання про розстрочення виконання рішення суду строком на 6 місяців шляхом сплати суми, присудженої до стягнення з урахуванням часткової оплати, рівними щомісячними платежами. Вказане клопотання обґрунтоване тимчасовим фінансовим навантаженням на відповідача, необхідність забезпечення безперервної господарської діяльності підприємства, виплати заробітної плати працівникам, сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску та інших обов`язкових платежів.

Відповідач твердить, що одноразове стягнення всієї суми заборгованості може негативно вплинути на поточну діяльність відповідача, створити ризик ускладнення розрахунків із працівниками та бюджетом, а також погіршити можливість стабільного виконання підприємством своїх господарських зобов`язань.

Відповідач просить суд при вирішенні питання про розподіл судових витрат врахувати, що позовні вимоги визнаються відповідачем до початку розгляду справи по суті, та застосувати положення ст. 130 ГПК України.

Відповідно до ст. 191 ГПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову або визнанням позову відповідачем суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши викладену у відзиві заяву відповідача про визнання позову, суд встановив, що заява не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, у зв`язку з чим приймає визнання позову відповідачем.

03.06.2026 через систему «Електронний суд» представник позивача подала відповідь на відзив, в якій заперечує проти клопотання відповідача про розстрочення виконання рішення суду, які викладені в окремій заяві. З огляду на визнання позову відповідачем, позивач просить суд врахувати, що позовні вимоги відповідачем визнаються до початку розгляду справи по суті, а тому просить застосувати положення ч.1 ст.130 ГПК України та повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Заперечуючи проти клопотання відповідача про розстрочення рішення суду, позивач вважає таке клопотання необґрунтованим та безпідставним.

На переконання позивача, розстрочення виконання рішення суду фактично призведе до порушення балансу інтересів сторін та поваги до власності. Відповідачем до клопотання не додано жодного документу, який би свідчив про наявність виключних обставин щодо скрутного фінансового становища підприємства, яке слугувало би підставою для розстрочення виконання рішення суду.

Також, 03.06.2026 позивач подав заяву про закриття провадження в частині позовних вимог у справі №911/1475/26, в якій позивач просить суд, у зв`язку з частковою оплатою відповідачем заявленого до стягнення у даній справі боргу, закрити провадження у справі №911/1475/26 в частині стягнення з ТОВ «Грантех Інжиніринг» боргу в сумі 5000,00 грн. у зв`язку з відсутністю в цій частині предмету спору та продовжити розгляд справи щодо стягнення з Відповідача 110 681,94 грн., з яких: 102 210,08 грн. сума основного боргу, 604,45 грн. 3% річних, пені 6044,47 грн. та 1822,94 грн. інфляційних витрат.

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи у порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч. ч. 1-2 ст. 252 ГПК України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 ГПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши позов ТОВ «Твій Газ» до ТОВ «Грантех Інжиніринг» про стягнення 115 681,94 грн., всебічно та повно вивчивши наявні у матеріалах справи докази та оцінивши їх в сукупності, господарський суд

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Твій Газ» є ліцензованим постачальником природного газу відповідно до постанови НКРЕКП від 10.04.2024 №655.

Відповідно до пункту 3 Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (далі Правила) постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до вимог цих Правил, та після включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі Оператора ГТС у відповідному розрахунковому періоді в порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи.

21.08.2025 між ТОВ «Твій Газ» (постачальник) та ТОВ «Грантех Інжиніринг» (покупець) був укладений договір №41АР300-14374-25 постачання природного газу для потреб непобутових споживачів (далі Договір), за умовами якого:

- постачальник зобов`язується передати у власність споживачу у 2025 році природний газ, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені договором (п.1.1);

- річний плановий обсяг постачання газу 4555 куб.м. (п.1.2);

- за підсумками розрахункового періоду Споживач до 05 числа місяця, наступного за розрахунковим, зобов`язаний надати Постачальнику копію відповідного акта про фактичний об`єм (обсяг) розподіленого (протранспортованого) природного газу Споживачу за розрахунковий період, що складений між Оператором ГРМ та Споживачем, відповідно до вимог Кодексу ГРМ. Якщо Споживачем не було надано копії такого акту, фактичний об`єм (обсяг) природного газу розраховується Постачальником відповідно даних Оператора ГТС, отриманих з 09 числа місяця наступного за розрахунковим (п.2.5.1);

- розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць (п.4.1);

- оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється Споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки. У разі збільшення в установленому порядку підтвердженого обсягу газу протягом розрахункового періоду Споживач здійснює оплату вартості додатково заявлених обсягів газу в п`ятиденний строк після збільшення цього обсягу (п.4.2-4.3);

- у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу (п.6.2.1);

- цей Договір набуває чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та скріплення їх підписів печатками Сторін (за наявності) і діє в частині постачання газу з газової доби, з якої Споживач включений до реєстру Споживачів в інформаційній платформі оператора ГТС до « 31» грудня 2025 року, а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п.10.1);

- договір вважається продовженим (пролонгованим) на наступний календарний рік на тих же самих умовах, якщо за 30 календарних днів до закінчення строку дії Договору жодною зі Сторін не буде заявлено про припинення його дії. Кількість пролонгацій необмежена. При цьому, плановими обсягами постачання природного газу по місяцях на кожен наступний календарний рік, визнаватимуться обсяги, погоджені Сторонами у Додатку 1 до Договору, з урахуванням їх коригування на підставі заявки Споживача.

Додатком 1 до договору сторони погодили планові обсяги постачання природного газу по місяцях на 2025 рік, зокрема у жовтні 5 м.куб, у листопаді 550, у грудні 4000.

Додатком 2 до договору сторони визначили ЕІС-код точки комерційного обліку 56XO00013NAL300H, що знаходиться за адресою 08654, Київська обл., Білоцерківський район, селище Дослідницьке, вул. Зоряна, будинок 1-Б, а також газотранспортну організацію: ТОВ «Оператор ГТС України».

31.10.2025 сторони уклали додаткову угоду №ДУ-1/41АР300-14374-25, якою змінили ціну на природний газ, а також порядок оплати, виклавши п.4.2 Договору в новій редакції, зокрема: оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Крім того, сторони виклали п.6.2.1 в новій редакції, а саме: у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу, а у разі порушення Споживачем графіку оплати, визначеного п. 4.2. цього Договору, більше ніж на 3 банківські дні, Споживач додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 10% від суми простроченого платежу.

28.11.2025 сторони уклали додаткову угоду №ДУ-2/41АР300-14374-25, яку погодили нову ціну кубічного метра природного газу та зазначили, що оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% здійснюється Споживачем до 28 числа місяця, що передує місяцю поставки.

18.12.2025 відповідач звернувся по позивача із заявою про збільшення обсягу газу, плановий обсяг споживання становить 9000 м.куб., зокрема у січні 2026 року 3300 м.куб., у лютому 2026 року 4300 м.куб., у березні 2026 року 1000 м.куб.

25.12.2025 сторони уклали додаткову угоду №ДУ-3/41АР300-14374-25, яку погодили нову ціну кубічного метра природного газу.

26.01.2026 сторони уклали додаткову угоду №ДУ-4/41АР300-14374-25, якою погодили нову ціну кубічного метра природного газу та змінили порядок оплати, зокрема оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку: оплата в розмірі 100% за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

29.01.2026 сторони уклали додаткову угоду №ДУ-5/41АР300-14374-25, якою погодили нову ціну кубічного метра природного газу.

26.02.2026 сторони уклали додаткову угоду №ДУ-6/41АР300-14374-25, якою погодили нову ціну кубічного метра природного газу.

На виконання договору позивач поставив відповідачу природний газ у лютому-березні 2026 року на загальну суму 130 210,08 грн., зокрема

у лютому 2026 року в обсязі 3209,67 м.куб. на суму 104 836,16 грн., про що складено та долучено до матеріалів справи підписаний обома сторонами акт приймання-передачі природного газу №ТГ860027684 від 28.02.2026.

у березні 2026 року в обсязі 827,52 м.куб. на суму 25 373,92 грн., про що підписано акт приймання-передачі природного газу №ТГ860041374 від 31.03.2026.

Відповідно до п. 12 Правил розрахунки споживача за поставлений природний газ здійснюються за розрахунковий період відповідно до умов договору постачання природного газу. У випадку недоплати вартості природного газу за розрахунковий період споживач проводить остаточний розрахунок відповідно до умов договору постачання природного газу. Датою оплати рахунка (здійснення розрахунку) є дата, на яку були зараховані кошти на рахунок постачальника.

Відповідно до пункту 4.2 Договору в редакції додаткової угоди №ДУ-6/41АР300-14374-25 від 26.02.2026 оплата газу за Договором здійснюється Споживачем виключно грошовими коштами у національній валюті України - гривні в наступному порядку оплата в розмірі 100% (сто відсотків) за фактично переданий Постачальником газ здійснюється Споживачем до 10-го числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Таким чином, відповідач мав обов`язок сплатити поставлений природний газ у лютому 2026 року до 10.03.2026, а у березні 2026 року до 10.04.2026, чого не було виконано відповідачем.

Однак, сторони визнають, що відповідач періодично оплачував поставлений природний газ у спірному періоді, а саме

на суму 8000,00 грн. за платіжною інструкцією №5760 від 30.04.2026

на суму 5000,00 грн. за платіжною інструкцією №5795 від 04.05.2026

на суму 5000,00 грн. за платіжною інструкцією №5833 від 08.05.2026

на суму 5000,00 грн. за платіжною інструкцією №5839 від 11.05.2026

Таким чином сума поставленого позивачем та неоплаченого відповідачем природного газу станом на дату подання позову становила 107 210,08 грн., що визнається відповідачем.

Разом з тим, 25.05.2026 (після відкриття провадження) відповідач, за платіжною інструкцією №5929, частково оплатив поставлений природний газ на суму 5000,00 грн.. Позивач підтверджує, що від відповідача надійшли вказані кошти, у зв`язку з чим заборгованість за поставлений природний газ за Договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР300-14374-25 від 21.08.2025 становить 102 210,08 грн.

За приписами пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв`язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 232, пункту 1 частини 5 статті 238 ГПК України розгляд справи по суті судом першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду. У резолютивній частині рішення зазначаються висновок суду про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково щодо кожної із заявлених вимог.

Отже, Господарський процесуальний кодекс України не передбачає можливість включення до резолютивної частини рішення висновків з питань, не пов`язаних з вирішенням справи по суті, зокрема щодо закриття провадження щодо частини позовних вимог. Крім того, у частині 4 статті 231 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі №911/1475/26 у частині стягнення 5000,00 грн. основного боргу належить закрити відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України за відсутністю предмету спору шляхом постановлення відповідної ухвали. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №903/181/19.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений природний газ за договором постачання природного газу для потреб непобутових споживачів №41АР300-14374-25 від 21.08.2025 у сумі 102 210,08 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, визнається відповідачем, відтак належить до задоволення.

У зв`язку з простроченням грошового зобов`язання з оплати поставленого природного газу позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 6044,47 грн. пені, нарахованої за період з 11.04.2026 по 19.05.2026,

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.6.2.1 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати, передбачених розділом 4 Договору, Споживач сплачує Постачальнику, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу, за кожен день прострочення платежу.

З огляду на вимоги частин 1 та 2 статті 2, частини 5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має з`ясовувати обставини, пов`язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв`язку з порушенням грошового зобов`язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов`язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань.

Відповідач визнає здійснений позивачем розрахунок.

Суд перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені встановив, що останній здійснено арифметично вірно, у зв`язку з чим вказана вимога має бути задоволена повністю у заявленому розмірі.

Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України, позивач нараховує та просить суд стягнути з відповідача 604,45 грн. 3% річних, нарахованих за період з 17.03.2026 по 19.05.2026 та 1822,94 грн. інфляційних втрат, нарахованих за квітень 2026 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Формулювання статті 625 Цивільного кодексу України, коли нарахування процентів тісно пов`язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому проценти річних не є неустойкою у розумінні положень ст. 549 Цивільного кодексу України.

Інфляційні нарахування на суму боргу не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов`язання.

Відповідач визнає здійснений позивачем розрахунок.

Суд перевіривши здійснений позивачем розрахунок процентів річних та інфляційних втрат встановив, що останній здійснено арифметично вірно, у зв`язку з чим заявлені вимоги мають бути задоволені повністю.

За таких обставин, повно та ґрунтовно дослідивши матеріали справи, перевіривши на відповідність закону та дійсним обставинам справи розрахунки заборгованості, суд задовольняє позов ТОВ «Твій Газ» ухвалює рішення про стягнення з ТОВ «Грантех Інжиніринг» 102 210,08 грн. основного боргу, 6044,47 грн. пені, 604,45 грн. процентів річних та 1822,94 грн. інфляційних втрат.

Звертаючись до суду з позовом, позивач за платіжною інструкцією №2583 від 18.05.2026 сплатив судовий збір у розмірі 3328,00 грн. (1,5% від ціни позову).

Разом із тим, враховуючи, що позовна заява була подана через систему «Електронний суд», судовий збір мав розраховуватись із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8 згідно з ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» та за відповідною ставкою прожиткового мінімуму встановленого законом на 1 січня календарного року і підлягав оплаті у мінімально встановленому розмірі 2662,40 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

У зв`язку визнанням позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд покладає на відповідача відшкодування позивачу 50% належного до стягнення судового збору, а саме у розмірі 1331,20 грн.

Суд звертає увагу, що позивач не позбавлений права вирішити питання повернення надміру сплаченого судового збору в сумі 665,60 грн. у спосіб звернення до суду з відповідним клопотанням відповідно до п.1 ч.1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Щодо заявленого відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.1 ст. 239 ГПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до п.2. ч.6 статті 238 ГПК України у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про надання відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Відповідно до ч.3,4 ст. 331 ГПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Винятковість обставин, які повинні бути встановлені судом щодо розстрочення виконання судового рішення, повинна бути підтверджені відповідними доказами.

Суд зазначає, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 року № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19.03.1997 року, пункт 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-II); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

У рішенні ЄСПЛ у справі «Савіцький проти України» від 26.07.2012 зазначено, що право на суд, захищене п. 1 ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок.

У зв`язку з тим, що розстрочка/відстрочка подовжує період відновлення порушеного права позивача, при її наданні суди в цілях вирішення питання про можливість її надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати інтереси як заявника, так і позивача.

Суд критично ставиться до доводів відповідача про те, що одноразове стягнення всієї суми заборгованості може негативно вплинути на його поточну господарську діяльність, ускладнити розрахунки із працівниками та бюджетом, а також негативно позначитися на стабільності виконання підприємством своїх господарських зобов`язань. Наведені відповідачем обставини щодо наявності тимчасового фінансового навантаження, необхідності забезпечення безперервної господарської діяльності підприємства, виплати заробітної плати працівникам, сплати податків, зборів, єдиного соціального внеску та інших обов`язкових платежів не підтверджені жодними доказами.

Відповідно до приписів ст.ст. 74, 76-79 ГПК України саме на заявника покладається обов`язок доведення існування наявності обставин, що об`єктивно існують незалежно від волі боржника та ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення господарського суду у даній справі.

Розстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав (схожа за змістом правова позиція викладена в постанові КГС ВС від 28.05.2024 у справі №906/1035/23).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заявлене відповідачем клопотання про розстрочення виконання судового рішення не містить доведених, обґрунтованих обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, у зв`язку з чим, суд відмовляє у розстроченні виконання такого судового рішення.

Керуючись статтями 4, 12, 73-92, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газ» задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грантех Інжиніринг» (08654, Київська область, Білоцерківський район, селище Дослідницьке, вул. Зоряна, буд. 1-Б, ідентифікаційний код 39838759)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Твій Газ» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36, літ. Д, оф. 22а, ідентифікаційний код 45589926; поточний рахунок НОМЕР_1 в АТ «А-БАНК» МФО 307770)

102 210,08 грн. (сто дві тисячі двісті десять гривень вісім копійок) основного боргу,

6044,47 грн. (шість тисяч чотириста сорок чотири гривні сорок сім копійок) пені,

604,45 грн. (шістсот чотири гривні сорок п`ять копійок) процентів річних,

1822,94 грн. (одну тисячу вісімсот двадцять дві гривні дев`яносто чотири копійки) інфляційних втрат,

1331,20 грн. (одну тисячу триста тридцять одну гривню двадцять копійок) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Конюх