Ухвала суду № 138679481, 03.08.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

"03" серпня 2026 р. Справа № 911/2265/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї документи

Приватного акціонерного товариства «Броварський меблевий комбінат» (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Олега Онікієнка, буд. 61)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» (02100, м. Київ, вул. Будівельників, 30)

про стягнення 6152753,96 грн

встановив:

Приватне акціонерне товариство «Броварський меблевий комбінат» 28.07.2026 року звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою через підсистему «Електронний суд» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кам-Трейд» про стягнення 6152753,96 грн неустойки за прострочення повернення об`єкта оренди в строк, визначений Договором оренди нежитлового приміщення № 1БМК0250011 від 18.05.2025.

Дослідивши зміст позовної заяви та доданих до неї документів, суд встановив наявність підстав для залишення позовної заяви без руху, виходячи з такого.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 164 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) до позовної заяви додаються документи, зокрема, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Так, в тексті позовної заяви (арк.11), позивач вказує, що розмір судового збору із застосуванням понижуючого коефіцієнту 0,8, що сплачується позивачем складає 45380,73 грн.

Разом з тим, до позовної заяви від 28.07.2026 взагалі не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини другої статті 123 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України Про судовий збір.

Приписами статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до статті 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2026 рік, прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328,00 грн.

Згідно із частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже розмір судового збору, що підлягає до сплати за подання цієї позовної заяви до господарського суду становить 73833,05 грн ((6152753,96 грн х 1,5%) х 0,8). Отже позивачу необхідно сплатити 73833,05 грн судового збору.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) позовна заява повинна містити, зокрема: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Згідно із частиною другою статті 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, у тому числі письмовими, речовими і електронними доказами.

Частиною 4 ст. 74 ГПК визначено, що суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до статті 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

У відповідності до ч. 4 статті 80 ГПК України, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

Судом встановлено, що підставою звернення із відповідною позовною заявою позивач зазначає неналежне виконання відповідачем умов Договору оренди нежитлового приміщення № 1БМК0250011 від 18.05.2025, зокрема щодо несвоєчасного повернення об`єкту оренди. Відповідач вказує, що на підтвердження факту нарахування та наявності заборгованості позивачем було виставлено відповідачу:

- рахунок-фактуру № 01/01/2026 від 01.04.2026 - неустойка за користування приміщенням за період з 01 по 30 квітня 2026 року у розмірі 1 527 146,30 грн.;

- рахунок-фактуру №01/01/2026 від 01.05.2026 неустойка за користування приміщенням за період з 01 по 31 травня 2026 року у розмірі 1 528 728,48 грн.;

- рахунок-фактуру №01/01/2026 від 01.06.2026 неустойка за користування приміщенням за період з 01 по 30 червня 2026 року у розмірі 1 539 334,26 грн.;

- рахунок-фактуру №01/01/2026 від 01.07.2026 неустойка за користування приміщенням за період з 01 по 31 липня 2026 року у розмірі 1 557 544,92 грн.

Проте всупереч положенням Господарського процесуального кодексу України позивачем не було подано разом із позовною заявою та долученими до неї документами вищезазначених рахунків-фактур.

Відповідно до частини першої статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Способами усунення недоліків позовної заяви Приватного акціонерного товариства «Броварський меблевий комбінат» визначається подання до суду:

- доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому законом порядку в розмірі 73833,05 грн;

- рахунку-фактури № 01/01/2026 від 01.04.2026; рахунку-фактури №01/01/2026 від 01.05.2026; рахунку-фактури №01/01/2026 від 01.06.2026; рахунку-фактури №01/01/2026 від 01.07.2026;

- доказів відправлення іншим учасникам справи пояснень та документів, складених на усунення недоліків позовної заяви.

Керуючись статтями 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Залишити без руху позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Броварський меблевий комбінат».

2. Встановити Приватного акціонерного товариства «Броварський меблевий комбінат» строк для усунення вказаних в ухвалі недоліків до десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Щоткін