Ухвала суду № 138679442, 03.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про процесуальне правонаступництво

м. Київ

03.08.2026Справа № 910/1944/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Капцової Т.П., за участю секретаря судового засідання Баринової О.І., розглянувши у судовому засіданні

заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

про заміну сторони правонаступником

у справі № 910/1944/25

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго»

до Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України»

про стягнення 3 701 601,42 грн

За участі представників:

позивача (заявника): не з`явився;

відповідача: не з`явився;

від заінтересованої особи: Карачій П.П.;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» про стягнення 3 701 601,42 грн, з яких 2 054 263,58 грн заборгованості, 778 291,22 грн інфляційних втрат та 869 046,62 грн 15% річних.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.06.2025 у справі № 910/1944/25, частково зміненим постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026, позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в розмірі 1 043 721,58 грн, інфляційні втрати в розмірі 412 062,62 грн, 15% річних в розмірі 89 505,21 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 22 839,72 грн.

Також постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.05.2026 стягнуто з відповідача на користь позивача витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 1 611,09 грн та з позивача на користь відповідача витрати за подачу апеляційної скарги в сумі 30 914,42 грн.

25.06.2026 на виконання зазначених судових рішень Господарським судом міста Києва було видано відповідні накази.

22.07.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшла заява про заміну сторони правонаступником, відповідно до якої позивач просить суд замінити Державну установу «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» на її правонаступника - Державну установу «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України», а також видати наказ про примусове виконання рішення.

Вимоги заяви обґрунтовані тим, що відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1050-р, постанови Бюро Президії Національної академії медичних наук України від 25.10.2025 № 10/1, відбулася реорганізація Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» та Державної установи «Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України» і як наслідок утворення правонаступника - Державної установи «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України», до якого переходять права та обов`язки відповідача у справі № 910/1944/25.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.07.2026 розгляд заяви Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про заміну сторони правонаступником у справі № 910/1944/25 призначено на 03.08.2026 та встановлено сторонам строк для надання письмових пояснень щодо пред`явлення до примусового виконання наказів, виданих 25.06.2026 Господарським судом міста Києва у справі № 910/1944/25, та відкриття виконавчих проваджень.

30.07.2026 від Державної установи «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» надійшли заперечення на заяву про заміну сторони правонаступником в частині видачі наказу про примусове виконання рішення.

В обґрунтування заперечень зазначено, що рішення про стягнення коштів з державної установи не може бути виконано органом примусового виконання, оскільки виконується органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, а тому вимога щодо видачу наказу про примусове виконання рішення правонаступником відповідача є безпідставною та неправомірною.

03.08.2026 від Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» надійшло клопотання про проведення судового засідання без участі його представника. Також у цьому клопотанні повідомлено про те, що накази, видані 25.06.2026 Господарським судом міста Києва у цій справі не пред`явлені до примусового виконання.

У судове засідання 03.08.2026 з`явився представник заінтересованої особи, представники сторін не з`явились, їх неявка відповідно до частини 3 статті 334 Господарського процесуального кодексу України не є перешкодою для розгляду заяви.

Розглянувши заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про заміну сторони у цій справі правонаступником, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Враховуючи ту обставину, що виконання рішення суду є невід`ємною стадією процесу правосуддя, то і заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України «Про виконавче провадження», який регулює умови і порядок виконання рішень судів, що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Питання процесуального правонаступництва врегульовані частиною 1 статті 52 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі частин 1 - 3, 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України, якими визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 52 Господарського процесуального кодексу України, - це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.08.2020 у справі № 917/1339/16.

Водночас відповідно до статті 52 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає загальні положення процесуального правонаступництва, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного терміну), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу (висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2022 у справі № 34/425).

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії виконавчого провадження стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни боржника внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акту цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Відповідно до статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

У постанові від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, дійшла висновку про те, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підстав, визначених статтею 52 цього Кодексу. У такому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою. Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено в частині 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

Для процесуального правонаступництва юридичної особи, яка є стороною чи третьою особою у судовому процесі, необхідне встановлення або правонаступника такої юридичної особи внаслідок її припинення шляхом реорганізації, або правонаступника окремих її прав чи обов`язків внаслідок заміни сторони у відповідному зобов`язанні. В обох випадках для встановлення процесуального правонаступництва юридичної особи суд має визначити підстави такого правонаступництва, а також обсяг прав та обов`язків, який перейшов до правонаступника у спірних правовідносинах (висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 264/5957/17).

Відповідно до частини 1 статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов`язки переходять до правонаступників.

Статтею 106 Цивільного кодексу України передбачено, що злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади. Законом може бути передбачено одержання згоди відповідних органів державної влади на припинення юридичної особи шляхом злиття або приєднання.

Порядок припинення юридичної особи шляхом злиття, приєднання, поділу та перетворення регламентовано статтею 107 Цивільного кодексу України, за приписами якої кредитор може вимагати від юридичної особи, що припиняється, виконання зобов`язань якої не забезпечено, припинення або дострокового виконання зобов`язання, або забезпечення виконання зобов`язання, крім випадків, передбачених законом. Після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), який має містити положення про правонаступництво щодо майна, прав та обов`язків юридичної особи, що припиняється шляхом поділу, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов`язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення, крім випадків, встановлених законом. Порушення положень частин другої та третьої цієї статті є підставою для відмови у внесенні до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи та державній реєстрації створюваних юридичних осіб - правонаступників.

Отже, законодавець визначив дві форми припинення юридичної особи - в результаті реорганізації або в результаті ліквідації, а також визначив наслідки припинення юридичної особи в результаті реорганізації, які, на відміну від припинення юридичної особи в результаті ліквідації, полягають, зокрема, у переході майна, прав і обов`язків до правонаступників.

Судом встановлено, що розпорядженням Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1050-р «Деякі питання утворення державної установи «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України»» Уряд погодився з пропозицією Національної академії медичних наук щодо утворення державної установи «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України», реорганізувавши шляхом злиття державну установу «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» та державну установу «Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України» та рекомендував Національній академії медичних наук здійснити в установленому порядку заходи, пов`язані з: утворенням державної установи «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України»; реорганізацією державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» та державної установи «Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України» (пункти 1, 2).

22.10.2025 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено дані про перебування Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» (ідентифікаційний код 05493562) у процесі припинення у зв`язку з внесенням рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи в результаті її реорганізації (запис № 1000731270019001481).

10.02.2026 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис № 1000731340000052245 про проведення державної реєстрації юридичної особи - Державної установи «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» (ідентифікаційний код 45993222), яка, відповідно до даних Реєстру, є правонаступником Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» (ідентифікаційний код 05493562) та Державної установи «Інститут спадкової патології Національної академії медичних наук України» (ідентифікаційний код 02012065).

Суд враховує, що частиною 5 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» визначено, що у разі злиття юридичних осіб здійснюється державна реєстрація новоутвореної юридичної особи та державна реєстрація припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття; злиття вважається завершеним з дати державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14.09.2020 у справі № 296/443/16-ц виклав висновок щодо тлумачення статей 104 та 107 Цивільного кодексу України, згідно з яким у цих статтях не визначається момент переходу прав та обов`язків від юридичної особи, яка припиняється шляхом приєднання. Такий момент не може пов`язуватися із внесення запису до державного реєстру про припинення юридичної особи, яка приєднується.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17, якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. При цьому Велика Палати Верховного Суду в зазначеній постанові визнала помилковим висновок попередніх інстанцій про те, що правонаступництво не відбулось за відсутності в Реєстрі запису про припинення юридичної особи, яка реорганізовувалась шляхом злиття.

Отже, лише при припиненні суб`єкта господарювання шляхом поділу в розподільчому балансі визначається правонаступництво. Внаслідок же злиття, приєднання або перетворення не має значення, чи вказано в передавальному акті про правонаступництво щодо певного майна, прав чи обов`язків, адже правонаступником є лише одна особа і будь-який розподіл прав та обов`язків при таких видах реорганізації неможливий.

Близька за змістом правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/5953/17 та постанові Верховного Суду від 20.01.2022 у справі № 922/347/21.

Відтак, виходячи зі змісту розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.09.2025 № 1050-р «Деякі питання утворення державної установи «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України»», а також враховуючи дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, суд дійшов висновку про те, що Державна установа «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» (ідентифікаційний код 45993222) є правонаступником всього майна, всіх прав та обов`язків Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» (ідентифікаційний код 05493562), що свідчить про наявність підстав для заміни відповідача у справі № 910/1944/25 на його правонаступника.

Оскільки, як повідомив позивач (стягувач) накази, видані 25.06.2026 Господарським судом міста Києва у справі № 910/1944/25, не пред`явлені ним до виконання і виконавчі провадження не відкрито, заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Разом з цим наявні підстави для заміни Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» на її правонаступника - Державну установу «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М. Амосова Національної академії медичних наук України» (ідентифікаційний код 45993222) у наказах, виданих 25.06.2026 Господарським судом міста Києва у справі № 910/1944/25, як боржника і стягувача відповідно, до відкриття виконавчого провадження на підставі частини 5 статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

В контексті вимоги позивача та заперечень відповідача щодо видачі наказу про примусове виконання рішення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

За загальним правилом накази, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» (пункт 1 частини 1 статті 3 цього Закону).

Водночас згідно з частиною 2 статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, рішення про стягнення коштів за час роботи стягувача на посаді помічника-консультанта народного депутата України, у тому числі при звільненні з такої посади, виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 30.01.2013 № 45), у пункті 6 передбачає, що у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб, зокрема: заяву про виконання такого рішення; оригінал виконавчого документа; судове рішення про стягнення коштів (у разі наявності).

За змістом цієї норми судове рішення про стягнення коштів подається за наявності, а оригінал виконавчого документа, якими є оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження» - обов`язково.

Тобто виконання рішення суду постає в залежність від наявності у стягувача виконавчого документа, а тому заперечення відповідача щодо його видачі є безпідставними.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, накази, видані 25.06.2026 Господарським судом міста Києва у справі № 910/1944/25, за якими стягувачем є Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» були вручені останньому 30.06.2026, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № R 06811 779255 6. Повторна видача наказу у зв`язку із заміною стягувача або боржника Господарським процесуальним кодексом України не передбачена, що є підставою для відмови у їх повторній видачі, натомість у такому випадку разом із наказом подається ухвала суду про заміну сторони правонаступником.

Керуючись статтями 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Заяву Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» про заміну сторони правонаступником у справі № 910/1944/25 задовольнити частково.

2. Замінити відповідача у справі № 910/1944/25 - Державну установу «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» (вул.Амосова, буд.6, м.Київ, 03038; ідентифікаційний код 05493562) на його правонаступника - Державну установу «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» (вул.Амосова Миколи, буд.6, м.Київ, 03038; ідентифікаційний код 45993222).

3. У наказі, виданому 25.06.2026 Господарським судом міста Києва у справі № 910/1944/25, про стягнення з Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» (вул.Амосова, буд.6, м.Київ, 03038; ідентифікаційний код 05493562) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул.Кирилівська, буд.85, м.Київ, 04080; ідентифікаційний код 19480600) заборгованості в розмірі 1 043 721,58 грн, інфляційних втрат в розмірі 412 062,62 грн, 15% річних в розмірі 89 505,21 грн та витрат по сплаті судового збору в розмірі 22 839,72 грн, замінити боржника на його правонаступника - Державну установу «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» (вул.Амосова Миколи, буд.6, м.Київ, 03038; ідентифікаційний код 45993222).

4. У наказі, виданому 25.06.2026 Господарським судом міста Києва у справі № 910/1944/25, про стягнення з Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» (вул.Амосова, буд.6, м.Київ, 03038; ідентифікаційний код 05493562) на користь Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул.Кирилівська, буд.85, м.Київ, 04080; ідентифікаційний код 19480600) витрат за подачу апеляційної скарги в сумі 1 611,09 грн, замінити боржника на його правонаступника - Державну установу «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» (вул.Амосова Миколи, буд.6, м.Київ, 03038; ідентифікаційний код 45993222).

5. У наказі, виданому 25.06.2026 Господарським судом міста Києва у справі № 910/1944/25, про стягнення з Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (вул.Кирилівська, буд.85, м.Київ, 04080; ідентифікаційний код 19480600) на користь Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» (вул.Амосова, буд.6, м.Київ, 03038; ідентифікаційний код 05493562) витрат за подачу апеляційної скарги в сумі 30 914,42 грн, замінити стягувача на його правонаступника - Державну установу «Національний науковий центр серцево-судинної хірургії та спадкової патології імені М.М.Амосова Національної академії медичних наук України» (вул.Амосова Миколи, буд.6, м.Київ, 03038; ідентифікаційний код 45993222).

6. Відмовити Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» у повторній видачі наказів.

Ухвала набирає законної сили після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 03.08.2026.

Суддя Т.П. Капцова