Ухвала суду № 138679144, 29.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

29.07.2026Справа № 917/868/26

розглянувши справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХНАЛАДКА" (адреса: 36000, м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 1, код ЄДРПОУ: 25155206)

до Державного некомерційного товариства "Об`єднання "РАДОН" (адреса: 03083, м. Київ, вул. Пирогівський шлях, буд. 50, код ЄДРПОУ: 43068161)

про зобов`язання вчинити певні дії,

у складі суду судді Погрібної С.В.

за участю секретаря судового засідання Левчук В.С.

представники сторін згідно протоколу судового засідання.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Полтавської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХНАКЛАДКА" (далі - позивач) до Державного некомерційного товариства "Об`єднання "РАДОН" (далі - відповідач) про зобов`язання відповідача вчинити певні дії шляхом внесення змін (коригування) проєктно-кошторисної документації по Договору за проєктом: «Капітальний ремонт станції дезактивації (літера «А») по вул. Пирогівський шлях, 50 в Голосіївському районі міста Києва. Коригування» № 237/11-24 від 22.11.2024.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 06.05.2026 передано справу за підсудністю до Господарського суду міста Києва для розгляду.

Ухвалою суду від 05.06.2026 вказану позовну заяву залишено без руху, надано позивачу час на усунення недоліків.

12.06.2026 позивачем подано до суду заяву про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.06.2026 позовну заяву було залишено без руху, надано позивачу час для усунення недоліків.

24.06.2026 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків, яка прийнята судом.

Ухвалою суду від 26.06.2026 судом прийнято позовну заяву до розгляду і відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 29.07.2026 о 11:30 год.

14.07.2026 відповідач подав до суду відзив на позовну заяву (вх. № 07-11/57448/26).

17.07.2026 позивач подав до суду відповідь на відзив (вх. № 07-11/58774/26).

17.07.2026 позивач подав до суду клопотання про призначення будівельно-технічної експертизи (вх. № 07-10/11390/26).

21.07.2026 відповідач подав до суду заперечення на клопотання позивача про призначення експертизи (вх. № 07-11/59753/26).

22.07.2026 позивач подав до суду додаткові пояснення до клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи (вх. № 07-11/60012/26).

Представник позивача підтримав клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи та просив його задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.

Заслухавши доводи учасників процесу, розглянувши клопотання позивача про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи, суд зазначає наступне.

В обґрунтування клопотання позивачем про призначення судової будівельно-технічної експертизи зазначено, що між сторонами укладено Договір підряду від 22.11.2024 № 237/11-24 на виконання робіт з капітального ремонту, які здійснювалися на підставі затвердженої проєктно-кошторисної документації.

Під час виконання договірних зобов`язань, у процесі та після здійснення демонтажу існуючих будівельних конструкцій, Підрядником (позивачем) було виявлено, що фактичний технічний стан об`єкта та його конструктивних елементів істотно не відповідає даним, передбаченим проєктно-кошторисною документацією, а саме: реальний ступінь фізичного зносу конструкцій є значно вищим, ніж це було відображено у проєктно-кошторисній документації; частина пошкоджень та дефектів конструкцій мала прихований характер і не могла бути виявлена без їх розкриття та демонтажу; передбачені проєктно-кошторисною документацією проєктні рішення не відповідали фактичному стану конструкцій і не могли бути реалізовані без коригування обсягів і складу робіт.

Виявлені під час демонтажу дефекти та невідповідності мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки безпосередньо впливають на правомірність відступів Підрядника (позивача) від первісної проєктно-кошторисної документації (при можливому виконанні наступних робіт); обґрунтованість виконання додаткових (непередбачених проєктно-кошторисною документацією) робіт; визначення фактичних обсягів і вартості виконаних робіт; з`ясування причин виникнення необхідності коригування технічних рішень.

При цьому встановлення фактичного технічного стану конструкцій після демонтажу; можливості або неможливості виявлення дефектів без розкриття конструкцій; відповідності проєктно-кошторисної документації реальному стану об`єкта на момент початку робіт вимагає спеціальних знань у галузі будівництва та кошторисної справи, якими суд не володіє.

Сторони у справі займають протилежні позиції щодо відповідності проєктно-кошторисної документації фактичному стану об`єкта; причин виникнення додаткових робіт; можливості виявлення дефектів без демонтажу конструкцій.

Усталена практика Верховного Суду виходить з того, що у спорах, пов`язаних з виконанням договорів підряду та якістю/обсягами будівельних робіт, суд не може покладатися виключно на пояснення сторін або односторонні акти, а за наявності технічного спору зобов`язаний використовувати спеціальні знання шляхом призначення судової експертизи.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення клопотання про призначення судової експертизи у цій справі зазначив, що жодна із зазначених обставин, про які позивач зазначає у клопотанні про призначення експертизи, сама по собі не є предметом судового розгляду у даній справі.

Позивач просить провести комплексне технічне дослідження об`єкта будівництва та проєктно-кошторисної документації, хоча предметом розгляду є правовідносини сторін, що виникли з укладеного договору, а також оцінка належності виконання сторонами своїх договірних обов`язків.

При цьому, суд повинен встановити не технічні характеристики об`єкта будівництва, а юридично значимі обставини, зокрема: які саме обов`язки були покладені на кожну зі сторін відповідно до умов Договору; чи виконувалися сторонами передбачені Договором дії у порядку та строки, визначені договором; чи повідомляв Підрядник Замовника про виявлені обставини, які, на його думку, перешкоджали виконанню робіт; чи звертався Підрядник із вимогами щодо коригування проєктної документації у порядку, визначеному договором та чинним законодавством; які правові наслідки має поведінка кожної зі сторін

Питання, запропоновані позивачем для вирішення експертом, спрямовані на дослідження технічних аспектів будівництва, які самі по собі не підтверджують та не спростовують факту належного чи неналежного виконання сторонами своїх договірних зобов`язань.

Аналіз змісту клопотання та запропонованих позивачем питань свідчить, що їх метою є не встановлення окремих технічних фактів, без яких неможливо вирішити спір, а отримання доказів на підтвердження власної правової позиції щодо обґрунтованості заявлених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Приписами ч. 1 ст. 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до частин 1 - 3 ст. 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Частиною 1 ст. 100 ГПК України передбачено, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до ст. 106 ГПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставленого на вирішення експертизи питання (питань). У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 105 цього Кодексу.

Пунктом 1.2.13 пункту 1.2 розділу І Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 №53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5; далі - Інструкція), передбачено, що згідно з процесуальним законодавством України експертами виконуються первинні, додаткові, повторні, комісійні та комплексні експертизи.

Відповідно до п. 5.1. пункту 5 розділу ІІ Інструкції основними завданнями будівельно-технічної експертизи є, зокрема, визначення відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва.

Відповідно до 5.1.2 пункту 5 розділу ІІ Інструкції питання відповідності розробленої проектно-технічної та кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а також питання визначення відповідності виконаних будівельних робіт та побудованих об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд тощо) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва можуть бути вирішені за наявності у експерта (експертів) відповідних фахових знань, в тому числі з вузько направлених питань, з проектування, будівництва та експлуатації об`єктів будівництва з урахуванням об`ємності матеріалів і складності об`єкта та інших його особливостей.

Відповідно до 5.1.3 пункту 5 розділу ІІ Інструкції для вирішення питань: про відповідність розробленої проектно-кошторисної документації вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо); відповідність фактично виконаних будівельних робіт проектній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва; визначення переліку та об`ємів фактично виконаних робіт з будівництва (ремонту, реконструкції) об`єктів; визначення вартості фактично виконаних робіт з будівництва об`єктів; визначення відповідності обсягів та вартості фактично виконаних будівельних робіт обсягам та вартості, визначеним проектно-кошторисною або первинною звітною документацією; відповідності первинної звітної документації з будівництва за порядком складання і наведеними розрахунками вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва - експерту необхідно надати договірну документацію (договори підряду та додатки до них, додаткові угоди тощо), а також проектно-кошторисну та первинну звітну і виробничу документацію (форми КБ-2в, КБ-3, відомості списання матеріалів, журнал виконання робіт, акти огляду прихованих робіт, акти випробувань тощо) на виконання будівельних робіт.

Відповідно до 5.1.4 пункту 5 розділу ІІ Інструкції для вирішення питань: про відповідність об`єктів нерухомого майна проектно-технічній документації на їх будівництво (ремонт, реконструкцію) та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо); відповідність виконаних будівельних робіт (окремих елементів об`єктів, конструкцій, виробів, матеріалів) проектно-технічній документації та вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП, стандартам, технічним умовам тощо) - експерту необхідно надати проектну та первинну звітну та виробничу документацію на будівництво об`єкта, документ про приймання в експлуатацію об`єкта будівництва, матеріали технічної інвентаризації на об`єкт, стандарти та технічні умови на виготовлення конструкцій, виробів та матеріалів тощо.

Відповідно до ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до принципу всебічності, повноти та об`єктивності розгляду справи, суд зобов`язаний сприяти учасникам справи у реалізації їхніх процесуальних прав, у тому числі щодо доказування обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що позивач звернувся до суду з позовною заявою про зобов`язання відповідача вчинити певні дії шляхом внесення змін (коригування) проєктно-кошторисної документації по Договору за проєктом: «Капітальний ремонт станції дезактивації (літера «А») по вул. Пирогівський шлях, 50 в Голосіївському районі міста Києва. Коригування» № 237/11-24 від 22.11.2024.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем укладено Договір про закупівлю № 237/11-24 від 22.11.2024 на виконання будівельних робіт з капітального ремонту за проєктом: «Капітльний ремонт станції дезактивації (літера «А») по вул. Пирогівський шлях, 50 в Голосіївському районі міста Києва. Коригування».

Згідно акту приймання-передачі затвердженої проектної документації по об`єкту від 04.02.2025 Підрядник отримав один екземпляр робочого проекту, розробленого ТОВ «ЄВРОПРОЕКТБУДСЕРВІС», шифр проекту 28.06.2023-108/06-23, м. Київ, 2024.

Відповідно до ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» із Змінами № 1 та № 2, розділ 8, робочий проект є інтегруючою стадією проектування і складається з двох частин - затверджувальної частини та робочої документації. Для виконання будівельних робіт видається робоча документація у повному обсязі.

При цьому, обсяг та деталізація робочих креслень, матеріалів, робіт мають бути доведені до кількості та рівня, достатніх для виконання будівництва.

Робочий проект по вищезазначеному об`єкту будівництва розроблений на рівні основних рішень із прийнятої конструктивної схеми, принципових рішень із внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання, принципових рішень основних вузлів спряження конструктивних елементів, деталей огороджувальних конструкцій, принципових схем технологічних процесів, що є недостатнім рівнем деталізації для виконання будівельних робіт.

При цьому, відповідач вважає, що технічна документація є достатньою для виконання передбачених Договором робіт та такою, що розроблена у повній відповідності з будівельними нормами.

Отже, з урахуванням наданих представниками позивача та відповідача пояснень, предмету спору, наданих сторонами доказів та пояснень, з метою всебічного, повного та об`єктивного розгляду справи, враховуючи, що для встановлення обставин у цій справі необхідні спеціальні знання, якими суд не володіє, суд доходить до висновку про необхідність задоволення клопотання позивача та призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

При цьому, суд відхиляє заперечення відповідача проти задоволення зазначеного клопотання з огляду на їх беззмістовність.

Відповідно до ч.4-5 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги перелік питань, поставлених позивачем у клопотанні про проведення у справі судової експертизи, з урахуванням орієнтовного переліку питань, визначених у Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, суд вважає за необхідне поставити на вирішення експертизи питання, запропоновані позивачем.

Частиною 3 статті 99 ГПК України визначено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно.

Позивач просив доручити проведення судової експертизи Національному науковому центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" (Полтавське відділення). При цьому, відповідачем у письмових запереченнях проти задоволення зазначеного клопотання жодних заперечень щодо зазначеної експертної установи не висловлено.

Таким чином, суд вважає за необхідне доручити проведення судової будівельно-технічної експертизи експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" (Полтавське відділення) (адреса: 36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47).

Відповідно до статті 13 Закону України «Про судову експертизу» незалежно від виду судочинства судовий експерт має право: подавати клопотання про надання додаткових матеріалів, якщо експертиза призначена судом або органом досудового розслідування або ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета судової експертизи; вказувати у висновку експерта на виявлені в ході проведення судової експертизи факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання.

У ч. 2 ст. 125 ГПК України передбачено, що суд може зобов`язати учасника справи, який заявив клопотання про виклик свідка, призначення експертизи, залучення спеціаліста, перекладача, забезпечення, витребування або огляд доказів за їх місцезнаходженням, попередньо (авансом) оплатити витрати, пов`язані з відповідною процесуальною дією. Якщо клопотання заявили декілька учасників справи, необхідну грошову суму авансом в рівних частках сплачують відповідні учасники справи, а у випадках, коли відповідна процесуальна дія здійснюється з ініціативи суду, - сторони в рівних частках.

Приймаючи до уваги, що саме позивач ініціює питання про призначення у справі судової експертизи, суд покладає обов`язок зі сплати послуг проведення експертизи на Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХНАКЛАДКА".

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи.

Відповідно до статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 2 частини 1 статті 228 цього Кодексу - на час проведення експертизи.

Зважаючи на те, що виконання судового рішення про призначення судової експертизи вимагає певного проміжку часу, а також для забезпечення дотримання прав та інтересів учасників справи, суд вважає за належне зупинити провадження у справі до фактичного проведення судової будівельно-технічної експертизи і закінчення експертних досліджень та повернення матеріалів господарської справи до суду.

Керуючись статтями 99, 100, 177, 228, 233 - 235 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХНАЛАДКА" про призначення судової будівельно-технічної експертизи від 17.07.2026 задовольнити.

2. Призначити у справі № 917/868/26 судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання:

- Чи відповідає розроблена проектно-кошторисна документація до Договору за проєктом: «Капітальний ремонт станції дезактивації (літера «А») по вул. Пирогівський шлях, 50 в Голосіївському районі міста Києва. Коригування» № 237/11-24 від 22.11.2024 вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (ДБН, СНиП тощо) ? Якщо не відповідає, то в чому полягають невідповідності?

- Чи відповідає стан об`єкту за проєктом: «Капітальний ремонт станції дезактивації (літера «А») по вул. Пирогівський шлях, 50 в Голосіївському районі міста Києва. Коригування» можливості проведення капітального ремонту за проектно-кошторисною документацією до Договору № 237/11-24 від 22.11.2024?

- Чи було можливим продовження капітального ремонту об`єкту за проєктом: «Капітальний ремонт станції дезактивації (літера «А») по вул. Пирогівський шлях, 50 в Голосіївському районі міста Києва. Коригування» після демонтажу за проектно-кошторисною документацією до Договору № 237/11-24 від 22.11.2024? Якщо не можливе, то в чому полягає причина ?

- Чи потребувала коригування проектно-кошторисна документація по об`єкту за проєктом: «Капітальний ремонт станції дезактивації (літера «А») по вул. Пирогівський шлях, 50 в Голосіївському районі міста Києва. Коригування», зважаючи на стан зазначеного об`єкта після демонтажу для продовження робіт по капітальному ремонту ?

3. Проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" (Полтавське відділення) (адреса: 36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47).

4. Витрати по проведенню експертизи покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХНАЛАДКА" (адреса: 36000, м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 1, код ЄДРПОУ: 25155206).

5. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "РЕМТЕХНАЛАДКА" (адреса: 36000, м. Полтава, вул. Кириченко Раїси, буд. 1, код ЄДРПОУ: 25155206) провести оплату експертизи у десятиденний строк з дня виставлення експертом відповідного рахунку.

6. Матеріали справи № 917/868/26 надати в розпорядження експертів Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" (Полтавське відділення) за їх клопотанням.

7. Сторонам у справі надати на вимогу експерта копії та/або оригінали всіх необхідних для проведення експертизи документів, доказів.

8. Попередити експерта про кримінальну відповідальність, передбачену статтями 384 і 385 Кримінального кодексу України, за дачу завідомо неправдивого висновку та за відмову від дачі висновку.

9. Зобов`язати судового експерта повідомити та узгодити порядок, а також строки проведення судової експертизи.

10. Зупинити провадження у справі № 917/868/26 до отримання висновку судової експертизи.

11 Ухвалу направити до Національного наукового центру "Інститут судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса" (Полтавське відділення) (адреса: 36007, м. Полтава, вул. Решетилівська, 47).

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст.ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено 31.07.2026.

Суддя Світлана ПОГРІБНА