Рішення № 138678824, 21.07.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.07.2026м. ДніпроСправа № 904/6630/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Таун Девелопмент", м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця Шиліна Олександра Анатолійовича, м. Дніпро

про повернення передоплати у розмірі 770 000 грн.

Суддя Ніколенко М.О.

При секретарі судового засідання Дайнеці А.В.

Представники:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача: не з`явився

РУХ СПРАВИ.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Рівер Таун Девелопмент" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Шиліна Олександра Анатолійовича про повернення передоплати у розмірі 770 000 грн.

Ухвалою суду від 28.11.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/6630/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 01.06.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця Шиліна Олександра Анатолійовича про перехід до розгляду справи № 904/6630/25 за правилами загального позовного провадження. Справу № 904/6630/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до розгляду в засіданні на 24.06.2026.

Судове засідання, призначене на 24.06.2026, не відбулось у зв`язку перебуванням судді Ніколенка М.О. у щорічній відпустці.

Ухвалою суду від 19.06.2026 призначено судове засідання з розгляду справи по суті на 21.07.2026.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.

Позивач вказав, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівер Таун Девелопмент" (надалі замовник) та Фізичною особою-підприємцем Шиліном Олександром Анатолійовичем (надалі - виконавець) було укладено договір на виконання робіт з благоустрою № 18/6 від 18.06.2024 (надалі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи з благоустрою ділянки на об`єкті замовника, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 7, відповідно до вимог чинного законодавства України, державних будівельних норм, а також умов, викладених в цьому договорі (надалі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна сума цього договору становить 901 193 грн. без ПДВ. Загальна сума договору визначена на підставі договірної ціни, яка визначена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється в безготівковій формі, в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок виконавця: 70% сума 630 835,10 грн. без ПДВ, до початку проведення робіт; решта суми оплачується протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Позивач вказав, що виконав умови договору, платіжними інструкціями № 1512972 від 20.06.2024 на суму 300 000 грн., № 1512985 від 27.06.2024 на суму 300 000 грн., № 1513010 від 04.07.2024 на суму 50 000 грн., № 1513102 від 08.08.2024 на суму 50 000 грн., № 1513157 від 05.09.2024 на суму 300 000 грн., № 1513225 від 26.09.2024 на суму 40 000 грн. позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату у загальному розмірі 770 000 грн.

При цьому, позивач зауважив, що повна сума передоплати - 630 835,10 грн., що передбачена пунктом 3.1 договору, була сплачена замовником 04.07.2024.

Пунктом 7.1 договору визначено термін виконання робіт за цим договором:

- початок робіт: з моменту перерахування коштів на рахунок виконавця;

- завершення робіт: 120 днів з моменту перерахування коштів на рахунок виконавця.

За розрахунком позивача, з урахуванням п. 7.1 договору, виконавець мав виконати роботи у строк до 02.11.2024.

Однак, виконавець, за твердженням позивача, порушив свої зобов`язання за договором та не виконав роботи у встановлені строки.

Позивач зазначив, що, 11.07.2025 ним була направлена виконавцю претензія № 09/06-1 від 09.07.2025 щодо невиконання останнім робіт. У цій претензії замовник вимагав у 10-ти денний термін вжити заходів щодо виконання робіт, обумовлених договором, та передати виконані в повному обсязі роботи замовнику.

Позивач вказав, що листом № 30/09-01 від 30.09.2025 замовник повідомив виконавця про відмову від договору № 18/6 від 18.06.2024 у зв`язку з невиконанням останнім робіт у встановлені строки та вимагав повернути сплачену частину авансу у розмірі 770 000 грн.

Позивач наполягає на тому, що відмова замовника від договору підряду на підставі ч. 2 ст. 849 ЦК України є підставою для виникнення у останнього права вимоги про повернення отриманої відповідачем передплати за роботи відповідно до вимог ст. 1212 ЦК України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.

Відповідач у відзиві заперечив проти задоволення позовних вимог за таких обставин.

Відповідач підтвердив факти укладення між сторонами договору № 18/6 від 18.06.2024 та отримання від замовника за таким договором передоплати у розмірі 770 000 грн.

Однак, за твердженням відповідача, станом на 01.07.2025 виконавець виконав роботи на загальну суму 706 443,00 грн., опис, обсяг та вартість робіт зазначено у Переліку виконаних робіт від 01.07.2025 (додається).

Відповідач зауважив що договором не було передбачено чітких строків виконання робіт, та поетапної здачі виконаних робіт.

Відповідач зазначив, що листом від 09.07.2025 позивач вимагав від відповідач вжити заходів, щодо виконання робіт та попередив про намір розірвати договір у випадку невиконання робіт, але грошових коштів окрім сплачених раніше, перераховано не було.

Разом з цим, відповідач, за його твердженням, на момент подачі відзиву може документально підтвердити понесені ним витрати по договору № 18/06 від 18.06.2025 на загальну суму 199 526,50 грн.

На підтвердження витрат відповідач долучив до матеріалів справи такі документи:

- видаткову накладну № 04073 від 04.07.2024 на суму 39 300,00 грн.;

- видаткову накладну № 05072 від 05.07.2024 на суму 24 866,50 грн.;

- видаткову накладну № 15084 від 15.08.2024 на суму 70 270,00 грн.;

- видаткову накладну № 20094 від 20.09.2024 на суму 45 090,00 грн.;

- платіжну інструкцію № 896 від 04.07.2025 по оплаті послуг ландшафтного дизайну

на суму 20 000,00 грн.

Відповідач підтвердив, що 06.08.2025 дійсно відбулась нарада, на якій був присутній відповідач, та на якій вирішувались питання виробничого характеру, строків виконання робіт, запуску системи поливу, строків оплати та інші. Відповідач дійсно зобов`язався виконати роботи з поливу до 12.08.2025, з облаштування газоном до 18.08.2025, про що на вимогу позивача надав листи від 06.08.2025 (додані позивачем до позовної заяви). Проте останній платіж в рамках договору позивачем здійснено лише 26.09.2024, що підтверджується самим позивачем.

Відповідач вказав, що, як вбачається з матеріалів справи, позивачем жодного разу не ставилось питання про неприйняття вже виконаних робіт на суму 706 443,00 грн., або про їх якість, чи невідповідність умовам договору чи вимогам позивача.

Відповідач наполягає на тому, що положення Цивільного кодексу України не передбачають права замовника на повернення сплачених коштів у якості попередньої оплати за договором підряду у випадку не виконання робіт, а передбачають саме право замовника відмовитися від договору та вимагати від виконавця відшкодування збитків (ч. 2 ст. 849 ЦК України) або якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника (ч. 3 ст. 849 ЦК України), або право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору (ч. 4 ст. 849 ЦК України).

Відповідач зазначив, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження відмови виконавця від виконання робіт або на підтвердження факту понесення збитків пов`язаних з невиконанням або неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань.

Отже, за твердженням відповідача, сплачена попередня оплата (аванс) підлягає зарахуванню в оплату фактичного обсягу виконаних робіт, а не поверненню в повному обсязі.

Також відповідач вказав, що позивач помилково намагається застосувати до спірних правовідносин положення ст. 1212 ЦК України. Якщо між сторонами існував укладений договір, і роботи виконувалися на його виконання, вартість не може вважатися безпідставно набутою навіть після розірвання договору, якщо вони покривають вартість фактично виконаних робіт.

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про повернення передоплати за договором на виконання робіт з благоустрою № 18/6 від 18.06.2024 у розмірі 770 000 грн.

Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов`язки виникли між сторонами (чи було здійснено позивачем авансування робіт; у якому розмірі; у які строки відповідач мав виконати роботи), чи мало місце порушення будь-яких зобов`язань (чи було виконано відповідачем роботи у встановлені строки), які саме зобов`язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов`язань боржником (чи наявні правові підстави для повернення замовнику авансового платежу).

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.

НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Рівер Таун Девелопмент" (надалі замовник) та Фізичною особою-підприємцем Шиліном Олександром Анатолійовичем (надалі - виконавець) було укладено договір на виконання робіт з благоустрою № 18/6 від 18.06.2024 (надалі - договір).

Аналіз змісту умов договору свідчить, що за своєю правовою природою він фактично є договором підряду.

Відносини, що виникли між сторонами у справі на підставі цього договору, є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно зі ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст.193 ГК України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до п. 12.8 договору, цей договір набирає чинності з дати цього підписання уповноваженими представниками сторін і діє до 18.06.2025, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Пунктом 1.1 договору передбачено, що виконавець зобов`язується за завданням замовника виконати роботи з благоустрою ділянки на об`єкті замовника, розташованого за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 7, відповідно до вимог чинного законодавства України, державних будівельних норм, а також умов, викладених в цьому договорі (надалі - роботи), а замовник зобов`язується прийняти належним чином виконані роботи та оплатити їх вартість в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Пунктом 2.1 договору визначено, що загальна сума цього договору становить 901 193 грн. без ПДВ. Загальна сума договору визначена на підставі договірної ціни, яка визначена у додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього договору.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється в безготівковій формі, в національній валюті України - гривні, шляхом перерахування коштів на поточний розрахунковий рахунок виконавця: 70% сума 630 835,10 грн. без ПДВ, до початку проведення робіт; решта суми оплачується протягом трьох банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 202 Господарського кодексу України та статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Позивач виконав умови договору, платіжними інструкціями № 1512972 від 20.06.2024 на суму 300 000 грн., № 1512985 від 27.06.2024 на суму 300 000 грн., № 1513010 від 04.07.2024 на суму 50 000 грн., № 1513102 від 08.08.2024 на суму 50 000 грн., № 1513157 від 05.09.2024 на суму 300 000 грн., № 1513225 від 26.09.2024 на суму 40 000 грн. позивачем було перераховано відповідачу попередню оплату у загальному розмірі 770 000 грн.

Тобто, повна сума передоплати - 630 835,10 грн., що передбачена пунктом 3.1 договору, була сплачена замовником 04.07.2024.

Пунктом 7.1 договору визначено термін виконання робіт за цим договором:

- початок робіт: з моменту перерахування коштів на рахунок виконавця;

- завершення робіт: 120 днів з моменту перерахування коштів на рахунок виконавця.

З урахуванням п. 7.1 договору, виконавець мав виконати роботи у строк до 01.11.2024 включно.

Однак, виконавець порушив свої зобов`язання за договором та не виконав роботи у встановлені строки.

Згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідачем під час розгляду цієї справи не доведено належними та допустимими доказами вчинення ним будь-яких дій, направлених на виконання спірного договору.

Так, видаткові накладні № 04073 від 04.07.2024, № 05072 від 05.07.2024, № 15084 від 15.08.2024, № 20094 від 20.09.2024; платіжна інструкція № 896 від 04.07.2024 про закупівлю відповідачем у суб`єктів господарювання будівельних матеріалів та устаткування не містять будь-яких посилань на договір на виконання робіт з благоустрою № 18/6 від 18.06.2024.

Відтак, із сукупності наданих відповідачем доказів неможливо стверджувати, що матеріали за вищевказаними видатковими накладними купувались відповідачем саме з метою виконання спірного договору. Адже неможливо встановити взаємозв`язок між такими матеріалами та спірним договором.

При цьому, судове рішення не може ґрунтуватись на припущеннях.

Перелік виконаних робіт по договору (т. 1 а.с. 72) складений відповідачем в односторонньому порядку, замовником не підписаний.

Також відповідачем не додано до матеріалів справи доказів направлення вказаного переліку виконаних робіт по договору на адресу замовника.

Згідно п. 4.1 договору, акт здачі - приймання виконаних робіт оформляється виконавцем і надається замовникові по завершенню робіт.

Відповідно до п. 4.2 договору, замовник протягом трьох робочих днів після надання виконавцем акту здачі - приймання виконаних робіт зобов`язаний перевірити та прийняти виконані роботи у виконавця, підписавши акт здачі - приймання виконаних робіт, якщо немає зауважень до виконаних робіт або надати мотивовану відмову.

Відповідачем не надано до суду доказів складання ним рахунків та/або актів виконаних робіт за договором та доказів їх вручення/направлення позивачу.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07 грудня 2023 року у cправі № 924/498/23 зазначено про те, що у зобов`язаннях підрядного типу результат виконаних робіт завжди має речову форму. При цьому, на виконавця робіт за договором підряду покладається ризик недосягнення результату.

Так, частиною 1 ст. 837 ЦК України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Матеріали цієї справи не містять належних та допустимих доказів досягнення виконавцем будь-якого (у тому числі, проміжного) результату за договором та використання сплаченого замовником авансу (його частини) та його розміру.

Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, що якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Згідно з п. 12.4 договору, цей договір може бути змінений, розірваний або визнаний недійсним з підстав, передбачених чинним законодавством України або за погодженням сторін. Будь-які зміни і доповнення до цього договору мають юридичну силу лише за умови, якщо вони вчинені в письмовій формі.

Листом № 30/09-01 від 30.09.2025 (вручений нарочно відповідачу 01.10.2025; додатково направлений засобами поштового зв`язку 30.09.2025 поштовим відправленням № 4908700098733) замовник повідомив виконавця про відмову від договору № 18/6 від 18.06.2024 у зв`язку з невиконанням останнім робіт у встановлені строки та вимагав повернути сплачену частину авансу у розмірі 770 000 грн.

У разі коли Законом або умовами договору передбачено право сторони на односторонню відмову від договору, сторони вільні у виборі конкретних підстав такої відмови, в межах встановлених нормами законодавства чи умовами договору. Обрану стороною підставу для односторонньої відмови від договору і слід досліджувати під час розгляду справи судом. Так, у кожному випадку особа, яка бажає відмовитись від договору у односторонньому порядку на тій чи іншій підставі має довести фактичну наявність визначених у обраній підставі обставин для такої односторонньої відмови. З огляду на викладене, судам необхідно в кожному конкретному випадку, виходити з встановлених обставин справи, досліджувати підстави, які стали підґрунтям для односторонньої відмови від договору, та обґрунтованість таких підстав з огляду на встановлені обставини справи. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08 жовтня 2020 року у справі № 910/11397/18.

Факт невиконання виконавцем робіт за спірним договором в обумовлені ним строки встановлений судом під час розгляду цієї справи.

Крім того, варто зауважити, що замовник вживав активних та залежних від нього заходів задля спонукання виконавця до виконання ним його договірних зобов`язань, маючи на меті отримати фактичне виконання робіт.

Так, замовником, 11.07.2025 була направлена виконавцю претензія № 09/06-1 від 09.07.2025 щодо невиконання останнім робіт (поштове відправлення № 4908700071908). У цій претензії замовник вимагав у 10-ти денний термін вжити заходів щодо виконання робіт, обумовлених договором, та передати виконані в повному обсязі роботи замовнику.

Як не заперечується обома сторонами цього спору, 06.08.2025 між ними відбулись перемовини щодо виконання спірного договору. За результатами цих перемовин відповідачем було видано позивачу 2 розписки:

- зі змісту однієї з розписок вбачається, що відповідач зобов`язався завершити виконання робіт у 2 етапи: до 12.08.2025 та 18.08.2025;

- зі змісту іншої з розписок вбачається, що відповідач ознайомлений із наміром та зацікавленістю замовника станом на 06.08.2025 отримати фактичне виконання робіт за договором.

Факт видачі відвідачем цих розписок останнім у відзиві підтверджується.

Протягом строку дії договору виконавцем не направляюсь замовнику жодних листів/повідомлень/відповідей на претензії із повідомленням про неможливість виконання договору з незалежних від нього обставин/заперечень на виставлені претензії.

Щодо клопотання відповідача про витребування доказів (т. 1, а.с. 65 - 66), у якому останній просить суд витребувати у позивача протокол спільної наради від 06.08.2025, а у випадку його відсутності інший документ, який дозволяє встановити зміст та прийняті рішення цією нарадою.

Як було вказано вище, згідно з частинами 1, 2, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Тобто, сторони вільні у визначенні обсягу доказів, які вони подають до суду для підтвердження власних правових позицій.

Приписами ж ст. 81 ГПК України передбачено можливість подання учасником справи клопотання про витребування доказів судом у разі неможливості самостійно надати докази. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу.

У клопотанні про витребування судом доказів повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів);

2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

Так, жодним нормативним актом не передбачено складання протоколів перемовин сторін за господарським договором.

Звертаючись до суду із клопотанням про витребування протоколу спільної наради відповідач вдається до "надмірного формалізму". Відповідачем, всупереч вимогам ст. 81 ГПК України, у поданому клопотанні про витребування доказів не зазначено, зокрема:

- обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати;

- підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа;

- заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу;

- причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.

А отже, у задоволенні поданого відповідачем клопотання про витребування доказів слід відмовити.

З вищевикладеного вбачається, що відмова замовника від договору, вчинена ним у листі № 30/09-01 від 30.09.2025, є правомірною. У даному випадку відсутні будь-які ознаки необґрунтованості чи недобросовісності дій замовника щодо відмови останнього від договору № 18/6 від 18.06.2024.

Згідно зі ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов`язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19, постанова Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 910/12382/17).

Положеннями частин 1, 3 ст. 1212 ЦК визначено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються також до вимог, зокрема, про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Зі змісту цієї норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного цією нормою, є сукупність таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст. 1212 ЦК зазначала також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

Відмова замовника від договору є підставою для задоволення вимоги про повернення невикористаної частини авансу (виконаного однією стороною у припиненому зобов`язанні) відповідно до вимог ст. 1212 ЦК (постанови Верховного Суду від 11.11.2018 у справі № 910/13332/17, від 25.02.2021 у справі № 904/7804/16, від 16.03.2021 у справі № 910/10233/20, від 01.06.2021 у справі № 916/2368/18, від 24.11.2021 у справі № 910/17235/20).

Аналогічна правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 березня 2025 року у cправі № 910/2026/24.

За таких обставин, позовні вимоги позивача про повернення авансу у розмірі 770 000 грн. є обґрунтованими.

ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 18/6 від 18.06.2024 (т. 1 а.с. 9 - 12), кошторисом на обладнання для системи поливу (т. 1 а.с. 13 - 14), платіжними інструкціями (т. 1 а.с. 15 - 20), претензію з доказами направлення (т. 1 а.с. 21 - 22), розписками (т. 1 а.с. 23 - 24), листом № 30/09-01 від 30.09.2025 з доказами направлення (т. 1 а.с. 25 - 27).

Обставини, на які посилається позивач, доводяться видатковими накладними (т. 1 а.с. 67 - 70), платіжною інструкцією (т. 1 а.с. 71), переліком виконаних робіт по договору (т. 1 а.с. 72).

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити у повному обсязі.

РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.

Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати позивача зі сплати судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись положеннями Господарського Кодексу України, Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця Шиліна Олександра Анатолійовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рівер Таун Девелопмент" (місце реєстрації: 49000, м. Дніпро, пр-т Б. Хмельницького, 249; ідентифікаційний код: 40242736) суму попередньої оплати у розмірі 770 000 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 11550 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 31.07.2026.

Суддя М.О. Ніколенко