Рішення № 138678559, 03.08.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/5857/26

Провадження №2/333/4691/26

рішення

Іменем України

03 серпня 2026 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя у складі:

судді Варнавської Л.О.

за участю секретаря судового засідання Яблуновської А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

29 травня 2026 року позивач через свого представника звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому послався на таке.

Починаючи з 29 липня 2020 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №121376-ЗП1-001 у електронній формі шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Укладення договору відбулося шляхом направлення позивачем пропозиції (оферти) на укладення кредитного договору, яку відповідач прийняла (акцептувала) через інформаційно-телекомунікаційну систему кредитодавця. Згідно з умовами зазначеного договору позивач надав відповідачу строковий кредит у розмірі 10 000,00 грн на умовах строковості, поворотності та платності. Грошові кошти були перераховані на банківську картку відповідача, реквізити якої були зазначені нею під час заповнення анкети в особистому кабінеті на веб-сайті кредитодавця. Відповідно до умов договору, за користування кредитними коштами встановлено фіксовану процентну ставку у розмірі 1,166347% за кожний день користування кредитом, яка нараховується на залишок заборгованості за кредитом за фактичний період користування коштами. При цьому сторони погодили графік платежів, відповідно до якого відповідач зобов`язувався здійснювати своєчасне погашення основної суми кредиту, процентів та інших платежів, передбачених умовами договору. Однак відповідач належним чином свої зобов`язання за кредитним договором не виконав. У зв`язку з неналежним виконанням умов договору станом на 07.04.2026 року утворилася заборгованість у загальному розмірі 23 179,19 грн, яка складається з 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 179,19 грн.

У зв`язку з цим позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача зазначеної заборгованості за кредитним договором.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.05.2026 року справу передано судді Комунарського районного суду м.Запоріжжя Варнавській Л.О.

Ухвалою суду від 02.06.2026 року призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження без виклику учасників справи; роз`яснено відповідача право на подання відзиву на позовну заяву.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, у судове засідання не з`явилась. В позовній заяві просить розглянути справу у відсутність представника позивача на підставі наявних доказів та матеріалів, не заперечуючи проти винесення заочного рішення.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач про день, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином шляхом направлення ухвали рекомендованим листом з повідомленням за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , який повернуто з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідно до положень пунктів 3, 4 ч.8 ст.128 ЦПК та правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постановах: від 09 серпня 2019 року у справі № 906/142/18, провадження № 12-109гс19; від 12 грудня 2018 року у справі №752/11896/17, провадження № 14-507цс18, судова повістка вважається врученою в день проставлення у поштовому повідомленні відповідної відмітки, і особа вважається повідомленою. У встановлений судом строк відзив на позовну заяву із зазначенням заперечень та доказів, що підтверджують її відзив не надала, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої не надходило.

Також дані РНОКПП відповідача внесені у обліково-статистичну картку в програмі документообігу загальних судів «Д-3», що забезпечує його можливість отримувати всі процесуальні документи в застосунку «Дія».

Судом здійснено підписку відповідача на отримання процесуальних документів на електронну адресу зазначену в позовній заяву та кредитному договорі про, що в матеріалах справи міститься довідка про доставку електронного листа.

Відзиву, будь-яких заяв та клопотань щодо процесуальних питань до суду не подавав.

Відповідно до ч.3 ст.211 та ст.223 ЦПК України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, на підставі наявних у справі доказів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №361/8331/18 від 01.10.2020, відповідно до якої відкладення розгляду справи залежить не від факту неявки сторін, а від неможливості вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно з ч.4 ст.263 ЦПК України, суд при застосуванні норм права враховує висновки Верховного Суду.

Крім того, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005, обов`язок забезпечення розумних строків розгляду справи покладається на суд, а сторони повинні добросовісно користуватися своїми процесуальними правами та цікавитися перебігом провадження.

З огляду на письмову згоду представника позивача на заочний розгляд справи та відповідно до ст.280, 281 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи та ухвалити рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі розгляду справи за відсутності учасників фіксування судового процесу технічними засобами не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов до таких висновків.

Відповідач ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Бізнес Позика» з метою отримання кредиту, у зв`язку з чим зареєструвався на сайті вказаного Товариства, на якому в особистому кабінеті зазначив такі особисті дані: свої ПІБ, дату народження, РНОКПП, фінансовий номер, номер банківської картки для перерахунку коштів, що підтверджується даними відповідної анкети клієнта за допомогою яких його було ідентифіковано в ІТС та які відповідають його особистим документам.

29.07.2020 року ОСОБА_1 ознайомився з інформацією про умови кредитування у ТОВ «Бізнес Позика», орієнтованою загальною вартістю кредиту, виходячи з обраних умов кредитування, а також які наслідки можуть настати в разі невиконання ним своїх зобов`язань, підтвердженням чого слугує паспорт споживчого кредиту, який він підписав.

Після перевірки статусу клієнта та ознайомлення його з умовами кредитування ТОВ «Бізнес Позика» запропонувало ОСОБА_1 укласти договір про надання кредиту з використанням інформаційно-телекомунаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", на визначених у пропозиції умовах, що підтверджується пропозицією (офертою) укласти договір №121376-ЗП1-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма) від 29.07.2020 року.

З умовами вказаної пропозиції ОСОБА_1 ознайомився, повністю і безумовно прийняв її та акцептував, про що свідчить прийняття (акцепту) пропозиції (оферти) укласти договір №121376-ЗП1-001 про надання кредиту.

Акцептувавши пропозицію ТОВ «Бізнес Позика», ОСОБА_1 (позичальник) з використанням інформаціно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі уклав із указаним Товариством (кредитодавцем) договір №121376-ЗП1-001 про надання кредиту від 29.07.2020, відповідно до якого кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 10000,00 гривень на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором та Правилами надання споживчих кредитів. Строк, на який надається кредит - 16 тижні (п.1). Процентна ставка: в день 1,16634700, фіксована. Загальний розмір наданого Кредиту: 10 000,00 грн. Термін дії Договору: до 18.11.2020 р. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 18 800,00 грн. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: 425,71665500 процентів. У договорі відображено графік платежів. Договір про надання кредиту ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором G3179. У договорі вказано ідентифікуючі дані останнього, мобільний номер НОМЕР_1 , номер електронного платіжного засобу НОМЕР_2 , РНОКПП НОМЕР_3 та реквізити паспорту.

Позивач також долучив візуальну форму послідовності дій клієнта ОСОБА_1 щодо укладення електронного договору про надання кредиту №121376-ЗП1-001 від 29.07.2020 в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства на сайті https://my.bizpozyka.com.

Як доказ факту перерахування ОСОБА_1 на його рахунок НОМЕР_2 кредитних коштів у сумі 10000,00 грн позивач надав підтвердження щодо здійснення переказу грошових коштів, у якому вказано про перерахунок зазначеної суми, призначення платежу: перерахунок коштів ОСОБА_3 , за кредитним договором №121376-ЗП1-001 від 29.07.2020 року.

У повідомленні АТ КБ «Приватбанк» вказало, що на ім`я ОСОБА_1 , 29.07.2020 року було зараховано 10000,00 грн.

Згідно із розрахунком заборгованості за договором №121376-ЗП1-001 від 29.07.2020, у ОСОБА_1 станом на 07.07.2026 наявна заборгованість у розмірі 23 179,19 грн, яка складається з 10 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 13 179,19 грн.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов договору про надання кредиту, непогашення відповідачкою заборгованості за цим договором, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статей 76-81, 89 ЦПК України, суд приходить до висновку, що позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, а згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін та погоджені ними.

За приписами статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди щодо всіх істотних умов договору.

Частиною другою статті 639 ЦК України встановлено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, такий договір вважається укладеним у письмовій формі.

Правові засади укладення електронних договорів визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) іншою стороною. Такий договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію, відповіді про її прийняття.

Згідно зі статтею 12 зазначеного Закону електронний правочин може бути підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Судом встановлено, що відповідач пройшов процедуру реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, зазначив свої персональні дані, номер мобільного телефону, реєстраційний номер облікової картки платника податків, реквізити банківської картки, після чого отримав пропозицію укласти кредитний договір та акцептував її шляхом введення одноразового ідентифікатора G3179, який був направлений на належний відповідачу фінансовий номер телефону.

Укладений сторонами договір містить усі істотні умови кредитного договору, зокрема суму кредиту, строк кредитування, процентну ставку, порядок повернення кредиту, графік платежів, права та обов`язки сторін, а також підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Зазначений спосіб укладення договору повністю відповідає вимогам чинного законодавства та узгоджується з усталеною практикою Верховного Суду, відповідно до якої кредитний договір, укладений шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи та підписаний одноразовим ідентифікатором, є належною письмовою формою правочину і породжує для його сторін цивільні права та обов`язки.

Крім факту укладення договору, позивачем належними та допустимими доказами підтверджено виконання свого основного обов`язку щодо надання кредитних коштів.

Так, матеріали справи містять підтвердження здійснення переказу кредитних коштів на банківську картку відповідача, а також відповідь АТ КБ «ПриватБанк», відповідно до якої 29 липня 2020 року на ім`я ОСОБА_1 було зараховано грошові кошти у сумі 10 000,00 грн. Вказані докази є взаємоузгодженими, не містять суперечностей та підтверджують факт отримання відповідачем кредитних коштів.

Отже, судом встановлено, що позивач свої договірні зобов`язання виконав у повному обсязі.

Водночас відповідач, всупереч вимогам статей 525, 526, 530, 610, 612, 629 ЦК України, належним чином взяті на себе зобов`язання не виконав, кредитні кошти у встановлений договором строк не повернув, проценти за користування кредитом не сплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість.

На підтвердження розміру заявлених вимог позивачем подано детальний розрахунок заборгованості, який судом перевірено.

Із зазначеного розрахунку вбачається, що заборгованість сформована протягом строку кредитування відповідно до погоджених сторонами умов договору. При цьому після закінчення строку дії кредитного договору її розмір не змінювався, а проценти після закінчення строку кредитування не нараховувалися, що узгоджується як із самим розрахунком, так і з поясненнями позивача.

Доводи позивача про те, що подальші календарні дати у розрахунку відображають лише технічне перенесення вже сформованої суми боргу без подальшого нарахування процентів, повністю підтверджуються матеріалами справи. Судом встановлено, що після закінчення строку кредитування сума процентів залишалася незмінною, а вимоги про стягнення процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, або інших штрафних санкцій позивачем не заявлялися.

Таким чином, позивачем дотримано правову позицію Великої Палати Верховного Суду, відповідно до яких після закінчення строку кредитування договірні проценти не підлягають подальшому нарахуванню, якщо інше прямо не передбачено законом.

Будь-яких доказів, які б свідчили про неправильність здійсненого позивачем розрахунку, погашення відповідачем кредитної заборгованості, сплату процентів чи існування інших обставин, що впливають на визначення розміру боргу, матеріали справи не містять.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про розгляд справи, своїм правом на подання відзиву не скористався, доказів на спростування позовних вимог не подав, власного контррозрахунку суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України саме сторона, яка заперечує проти позову, повинна довести обставини, на які вона посилається. Ненадання відповідачем будь-яких доказів не звільняє суд від оцінки доказів позивача, однак у цій справі надані позивачем документи є належними, допустимими, достовірними та достатніми для встановлення всіх юридично значимих обставин.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «Бізнес Позика» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 121376-ЗП1-001 від 29.07.2020 у розмірі 23 179 грн 19 коп., з яких 10 000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 13 179 грн 19 коп. - заборгованість за процентами, є законними, доведеними належними і допустимими доказами та підлягають задоволенню в повному обсязі.

З огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі. Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., сплачений при подачі позову.

Керуючись ст.ст.4, 10, 13, 7689, 258, 263265, 272, 273, 354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ-41084239, Місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором №121376-ЗП1-001 про надання кредиту від 29.07.2020 року, що становить 23 179 (двадцять три тисячі сто сімдесят дев`ять) гривень 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ; АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (код ЄДРПОУ-41084239, Місцезнаходження: м.Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) судовий збір у розмірі 2662,40 гривні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складене 03.08.2026 року.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Л.О. Варнавська