Рішення № 138678254, 03.08.2026, Соснівський районний суд м. Черкас

711/11098/25

2/712/1519/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року Соснівський районний суд м. Черкаси у складі:

судді Борєйко О.М.

за участю секретаря судового засідання Чорнуцької І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» звернулось до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування заявлених вимог зазначає, що 02 березня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №1473062 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».

Згідно умов договору №1473062 про надання споживчого кредиту від 02 березня 2024 року, сума кредиту становить 7 000 гривень, строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка 2,50% в день.

ТОВ «Слон Кредит» зобов`язання за договором №1473062 про надання споживчого кредиту від 02 березня 2024 року виконані належним чином, відповідачу надано кредит в сумі 7 000 гривень шляхом зарахування грошових коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 22 липня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260721/59308-БТ та випискою АТ КБ «Приватбанк» за 02 березня 2024 року.

27 червня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит», та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», укладено договір факторингу № 27062025, згідно умов якого право грошової вимоги за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , перейшло до позивача.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги з відповідача ОСОБА_1 за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , в сумі 73 500 гривень 00 копійок, в тому числі 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 63 000 гривень 00 копійок заборгованість за процентами, штраф 3 500 гривень.

Заборгованість за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , відповідачем до цього часу не погашена.

Враховуючи викладене, позивач звернувся до Соснівського районного суду м. Черкаси з вказаною позовною заявою.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 січня 2026 року відкрито провадження в цивільній справі та призначено судове засідання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, звернувся до суду з заявою про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада».

Згідно ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів (ухвалює заочне рішення).

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, в судове засідання без поважних причин повторно не з`явився, відзиву чи заперечень щодо позовної заяви суду не надав.

Враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній даних та доказів і ухвалити за результатами її розгляду заочне рішення.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд справи відбувався за відсутності учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надані учасниками справи докази, дослідивши їх всебічно, повно, об`єктивно, безпосередньо в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши всі обставини справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно п.1 ч.2 ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

02 березня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №1473062 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».

Згідно умов договору №1473062 про надання споживчого кредиту від 02 березня 2024 року, сума кредиту становить 7 000 гривень, строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка 2,50% в день.

Відповідно до п.2.1 договору про надання споживчого кредиту №1473062 від 02 березня 2024 року, кошти кредиту надаються у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 .

ТОВ «Слон Кредит» свої зобов`язання перед відповідачем за договором про надання споживчого кредиту №1473062 від 02 березня 2024 року виконано належним чином; надано відповідачу кредит в розмірі 7 000 гривень шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується листом АТ КБ «Приватбанк» від 22 липня 2026 року №20.1.0.0.0/7-260721/59308-БТ та випискою АТ КБ «Приватбанк» за 02 березня 2024 року.

В зв`язку з невиконання відповідачем договірних зобов`язань у останнього виникла заборгованість перед ТОВ «Слон Кредит» за договором про надання споживчого кредиту №1473062 від 02 березня 2024 року в розмірі 73 500 гривень 00 копійок, в тому числі 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 63 000 гривень 00 копійок заборгованість за процентами, штраф 3 500 гривень.

27 червня 2025 року між ТОВ «Слон Кредит», та ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», укладено договір факторингу № 27062025, згідно умов якого право грошової вимоги за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , перейшло до позивача.

Згідно реєстру боржників до договору факторингу № 27062025 від 27 червня 2025 року, ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» набуло право грошової вимоги з відповідача ОСОБА_1 за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , в сумі 73 500 гривень 00 копійок, в тому числі 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 63 000 гривень 00 копійок заборгованість за процентами, штраф 3 500 гривень.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор (частина 1 статті 510 ЦК України).

Законодавством також передбачені порядок та підстави заміни сторони (боржника чи кредитора) у зобов`язанні.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язанні є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою статті 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Частиною другою статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно правового висновку Верховного Суду України в постанові № 6-979цс15 від 23 вересня 2015 року, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.

Якщо боржник не сплачував заборгованість за кредитним договором ні новому, ні первісному кредитору, внаслідок чого в останнього утворилася заборгованість, правильним є стягнення заборгованості на користь нового кредитора, оскільки неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

Наведені висновки суду узгоджуються з правовою позицією, Верховного Суду в постановах від 06 лютого 2019 року у справі за № 361/2105/16-ц та від 06 лютого 2018 року у справі за № 278/1679/13-ц, від 06 лютого 2019 року у справі за № 667/11010/14-ц.

Відповідно до ч.5 ст. 263 ЦПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.95 ЦПК України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Доказів погашення відповідачем заборгованості за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», укладеним між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 , матеріали позовної заяви не містять і відповідачем суду не надано.

Щодо процентів за користування кредитом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

02 березня 2024 року між ТОВ «Слон Кредит» та ОСОБА_1 укладено електронний договір №1473062 про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний».

Згідно умов договору №1473062 про надання споживчого кредиту від 02 березня 2024 року, сума кредиту становить 7 000 гривень, строк кредиту - 360 днів, стандартна процентна ставка 2,50% в день та застосовується в межах строку кредиту, визначеного п. 1.4 договору.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Враховуючи викладене, з 24 грудня 2023 року денна процентна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року - не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року - не більше 1 %.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Позивач в позовній заяві просить стягнути з відповідача проценти, нараховані первісним кредитором ТОВ «Слон Кредит», за період з березня 2024 року по лютий 2024 року в сумі 63 000 гривень.

Разом з тим, за період з березня 2024 року по лютий 2024 року ТОВ «Слон Кредит» нараховано проценти за користування кредитом за ставкою 2,5% в день, що суперечить вимогам п.5 ст. 8 та п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування».

Враховуючи викладене, відповідно до п.5 ст. 8 та п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», за період з 02 березня 2024 року по 24 лютого 2025 року ТОВ «Слон Кредит» відповідачу підлягають нарахуванню проценти за користування кредитом в сумі 34 860 гривень 00 копійок, виходячи з наступного розрахунку:

З 02 березня 2024 року по 22 квітня 2024 року (7 000 гривень 00 копійок х 2,5% в день х 52 дні = 9 100 гривень 00 копійок);

з 23 квітня 2024 року по 20 серпня 2024 року (7 000 гривень 00 копійок х 1,5% в день х 120 днів = 12 600 гривень 00 копійок);

з 21 серпня 2024 року по 24 лютого 2025 року (7 000 гривень 00 копійок х 1% в день х 188 днів = 13 160 гривень 00 копійок).

Відповідно до п.5 ст. 8 та п.17 Прикінцевих і перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування», за період 02 березня 2024 року по 24 лютого 2025 року ТОВ «Слон Кредит» надлишково нараховано відповідачу проценти в сумі 28 140 гривень 00 копійок (63 000 гривень 12 600 гривень 13 160 гривень 9 100 гривень).

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача процентів підлягають задоволенню частково в розмірі 34 860 гривень 00 копійок (63 000 гривень 00 копійок 28 140 гривень 00 копійок надлишково нараховані проценти за період з 23 квітня 2024 року по 24 лютого 2024 року (в розмірі 2,5% в день).

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 41 860 гривень, 00 копійок, в тому числі: 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 34 860 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

Щодо заявлених позовних вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафними санкціями в розмірі 3 500 гривень 00 копійок за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», суд зазначає наступне.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 №2120-ІХ, серед іншого, внесено зміни до розділу Прикінцеві та перехідні положення ЦК України та доповнено його пунктом 18 наступного змісту: «У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем)».

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) у періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, договір про споживчий кредит, тобто договори, відповідно до яких позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем);

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

Аналогічний правовий висновок щодо аналізу п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі №910/10901/23, який, відповідно до положень ч. 4 ст. 263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення.

Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18.10.2023 в справі №706/68/23, дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і не скасований на час розгляду судом цієї справи.

У п. 75 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі №334/3161/17 зроблено правовий висновок, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Відтак, до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме положення п.18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України, а не п. 6 Розділу IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про споживче кредитування».

З огляду на викладене, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафу в сумі 3 500 гривень 00 копійок за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний», задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 41 860 гривень, 00 копійок, в тому числі: 7 000 гривень 00 копійок - заборгованість за тілом кредиту, 34 860 гривень 00 копійок - заборгованість за процентами.

Відповідач в судове засідання повторно не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України, шляхом направлення судових повісток на останню відому адресу його реєстрації, а також відповідно до вимог ч.10 ст.187 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення на офіційному веб - порталі «Судова влада України».

Згідно ч. 1,3 ст.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч.4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що позовні вимоги «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» підлягають задоволенню частково, відповідно до вимог ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути частину судового збору, сплаченого позивачем при зверненні до суду з вказаною позовною заявою, в сумі, пропорційній розміру задоволених позовних вимог.

Так, 41 860 гривень (вимоги позивача, які підлягають задоволенню) відповідають 59,95% від заявленої ціни позову 73 500 гривень 00 копійок, отже, саме такий відсоток від сплаченого позивачем судового збору необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, що в грошовому еквіваленті становить 1 379 гривень 55 копійок (59,95% від суми 2 422 гривень 40 копійок).

Щодо стягнення понесених витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження розміру фактично понесених витрат на правову допомогу позивачем надано суду наступні документи:

- договір про надання правничої допомоги від 10 грудня 2024 року №10/12-2024;

- акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно договору від 10 грудня 2024 року №10/12-2024;

- заявку №12112 від 21 жовтня 2024 року на виконання доручення до договору від 10 грудня 2024 року №10/12-2024;

- ордер на надання правничої допомоги серії АІ № 2051032.

У ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 19 квітня 2023 року у справі №760/10847/20-ц, «для визначення розміру витрат на правничу допомогу, з метою розподілу судових витрат, учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. (пункт 1 частини другої статті 137, частина восьма статті 141 ЦПК України).

Саме такою є правова позиція Верховного Суду, висловлена Об`єднаною палатою Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, а також постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22).

Зазначена правова позиція є незмінною, вона безпосередньо передбачена положеннями пункту 1 частини другої статті 137, частини восьмої статті 141 ЦПК України».

Відповідачем клопотання про невідповідність понесених витрат, зменшення розміру витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, не заявлялось.

Згідно правового висновку Верховного Суду в постанові від 24 січня 2022 року у справі №757/36628/16-ц, «відповідно до частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19, а також постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25 травня 2021 року у справі № 910/7586/19.

Відповідно п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі часткового задоволення позову витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 5 695 гривень 00 копійок (10 000 гривень х 56,95% (пропорційно розміру задоволених позовних вимог)).

На підставі вищевикладеного, відповідно до ст.ст. 207, 509, 525, 526, 530, 625, 626, 628, 629, 634, 638, 1054, 1055 Цивільного кодексу України, керуючись ст.ст. 13, 76 - 81, 83, 89, 95, 141, 263, 280 283, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, оф. 118/2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822, заборгованість за договором №1473062 від 02 березня 2024 року про надання споживчого кредиту по продукту «Комфортний» в сумі 41 860 (сорок одна тисяча вісімсот шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок, в тому числі: 7 000 (сім тисяч) гривень 00 (нуль) копійок заборгованість за основною сумою боргу, 34 860 (тридцять чотири тисячі вісімсот шістдесят) гривень 00 (нуль) копійок заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, оф. 118/2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822, судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 379 (одна тисяча триста сімдесят дев`ять) гривень 55 (п`ятдесят п`ять) копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 5 695 (п`ять тисяч шістсот дев`яносто п`ять) гривень 00 (нуль) копійок, а всього 7 074 (сім тисяч сімдесят чотири) гривні 55 (п`ятдесят п`ять) копійок.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

В разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», адреса: 03150, м. Київ, вул. Завгородня, буд. 15, оф. 118/2, ідентифікаційний номер юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 44559822;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Суддя О.М. Борєйко