Ухвала суду № 138678020, 20.07.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

ГОРОДИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 691/1079/26

провадження № 2-о/691/67/26

УХВАЛА

20 липня 2026 року м. Городище

Суддя Городищенського районного суду Черкаської області Савенко О.М., вивчивши матеріали заяви з додатками заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Городищенської міської ради про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна,-

встановив :

Заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Городищенської міської ради звернувся в Городищенський районний суд Черкаської області з заявою про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна.

При вирішенні питання про відкриття провадження в цивільній справі, було встановлено, що заявником заступником керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави не було виконано вимоги ст.ст.175-177 ЦПК України при подачі заяви до суду і відповідно постановлено ухвалу суду про залишення заяви без руху.

Ухвала Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року, направлена заявнику рекомендованим повідомленням 06 липня 2026 року. Відповідно до поштового трекінгу №067224089047 від 14 липня 2026 року, поштове відправлення отримане заявником. Станом на 20 липня 2026 року минуло два дні, які надавалися заявнику для усунення недоліків, без врахування вихідних днів, і при цьому ухвала суду залишилася не виконаною, і тому суд зобов`язаний прийняти рішення згідно до ч.3 ст.185 ЦПК України.

10 липня 2026 року заступник керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах державинадіслав заяву за вхідним № 4457/26 щодо усунення недоліків, проте зазначені недоліки в ухвалі Городищенського районного суду Черкаської області від 06 липня 2026 року, усунуті не були.

При прийнятті рішення суд орієнтований і на судову практику Європейського Суду з прав людини, який у своїх рішеннях вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, згідно п. 41 рішення Європейського Суду з прав людини «Пономарьов проти України» заява № 3236/03 від 03 квітня 2008 року, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (mutatis mutandis, п.27 рішення «Олександр Шевченко проти України» заява № 8371/02 від 26 квітня 2007 року, та «Трух проти України» заява №50966/99 від 14 жовтня 2003 року).

Опрацювавши матеріали за заявою заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура, приходжу до наступного рішення.

Згідно ч.3 ст.185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Частинами 5 та 6 ст.185 ЦПК України встановлено, що суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Копія позовної заяви залишається в суді. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.

Практика Європейського Суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони чи обмеження, зміст яких є не допустити судовий процес у безладний рух та зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. З рішення Європейського Суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року, вбачається, що право на суд не є абсолютним та воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Як вбачається з матеріалів цивільної справи, для усунення недоліків судом був встановлений термін два дні з дня вручення копії ухвали про залишення заяви без руху. Копія ухвали про залишення заяви без руху направлена заявнику і представнику заявника кур`єрським повідомленнями про вручення поштових відправлень. Станом на 20 липня 2026 року, у цивільній справі, минуло два дні, заявник ухвалу суду не виконав та наступили підстави для визнання заяви не поданою.

За змістом ст.4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і за ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 1 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» високі Договірні сторони гарантують кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією права і свободи, визначенні в розділі І «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Положенням ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського Суду з прав людини в справі Жоффер де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року зазначено, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Разом з тим, Європейський Суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що реалізуючи пункт 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступу до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух. Таким чином, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із заявою повинен як дотримуватися норм процесуального законодавства, так і очікувати, що ці норми застосовуються. Крім того, необхідно в даному випадку також зазначити, що залишення позовної заяви без руху не є порушенням права на справедливий судовий захист та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки не перешкоджає позивачу усунути недоліки, які стали підставою залишення позовної заяви без руху.

Судом було створено умови заявнику для усунення недоліків при подачі заяви до суду, проте сторона не скористалася своїм правом в частині наданої можливості виконати наступні дії:

- відповідно до ч.4 ст.294 ЦПК України визначити склад сторін у справі, а саме заінтересованих осіб, зазначити повні дані про сторони у справі з можливістю формування судової кореспонденції;

- відповідно до ст.175, ст..294 ЦПК України вказати інформацію про заінтересованих осіб;

- визначити предмет і зміст вимог за заявою;

- надати належним чином завірені копії документів у додатках до заяви;

- надати до суду повні, читабельні, ксерокопії документів в додатку до заяви на виконання вимог ст. 177 ЦПК України відповідно до кількості заінтересованих осіб і надіслати їм в електронній формі через електронний кабінет копію заяви з додатками, надавши до суду докази надсилання таких, з урахуванням положень ст.43 ЦПК України;

- сформувати та подати нову заяву в новій редакції із визначеним складом сторін та надіслати сторонам у справі.

Також, прокурором, не обгрунтовано та не підтверджено суду підстави для звернення із заявою в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування, що є його обов`язком згідно Закону України «Про прокуратуру».

Повернення заяви у відповідності до ст.185 ЦПК України не є порушенням права на справедливий суд та не може вважатися обмеженням права доступу до суду, оскільки, відповідно до ч.7 ст.185 ЦПК України, повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Керуючись ст.ст. 184,185,260 ЦПК України,-

постановив :

заяву заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування Городищенської міської ради про передачу у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна- визнати не поданою та повернути заявнику на підставі п.13 ст.185 ЦПК України.

Роз`яснити заявнику заступника керівника Смілянської окружної прокуратури Коломієць Івана Петровича Смілянська окружна прокуратура в інтересах держави, що повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Копію ухвали надіслати заявнику, для відому.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів.

Суддя О.М.Савенко