Рішення № 138677997, 03.08.2026, Рокитнівський районний суд Рівненської області

Справа № 571/1052/26

Провадження № 2/571/519/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року селище Рокитне

Рокитнівський районний суд Рівненської області, в складі судді одноособово Комзюк А.Ф., за участю секретаря судового засідання Гордійчук Т.О., розглянувши за правилами спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» (далі ТОВ «ФК «Позика», позивач) звернулося до суду з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №87995084 від 30.07.2021 в розмірі 9500,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що 30 липня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ірбіс» (далі ТОВ «ФК «Ірбіс») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №87995084, згідно з умовами якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 5 000 гривень, на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором та привилами надання грошових коштів у позику.

Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало Відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору.

01 вересня 2025 року ТОВ «ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика», уклали Договір факторингу №01092025/1.

Згідно Договору, ТОВ «ФК «Позика» набуло статусу нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «ФК «Ірбіс», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №87995084 від 30.07.2021.

Відповідач свої зобов`язання не виконав, у зв`язку із чим утворилася заборгованість, яка становить 9500,00 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн.; заборгованість за процентами 4500,00 грн..

Покликаючись на правові позиції Верховного Суду, норми ЦК України, просили стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №87995084 від 30.07.2021 в розмірі 9500,00 гривень.

Також просить стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 гривні та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5500,00 гривень.

Просили розгляд справи здійснювати у відсутності представника позивача, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.

Ухвалою Рокитнівського районного суду Рівненської області від 01.06.2026 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Судове засідання призначено на 03 серпня 2026 року.

Цією ж ухвалою роз`яснено відповідачу порядок подання відзиву на позовну заяву та заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

22 червня 2026 року представником відповідача адвокатом Ціпаном О.П. подано відзив на позовну заяву, у якому вказується, що відповідач визнає позовні вимоги в частині ціни позову. Просить з урахування вказаного відповідно до ст.142 ЦПК України стягнути з відповідача витрати по сплаті судового збору у розмірі 1331,20 грн (50% від 2662,40 грн), а з державного бюджету повернути позивачеві інші 50%. Разом з тим, відповідач не погоджується із сумою витрат на правничу допомогу посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів понесення позивачем витрат на вказану суму. Вважає, що відсутні обставини для стягнення вказаної позивачем суми на правничу допомогу.

У випадку, якщо суд не погодиться із зазначеною позицією відповідача і прийде до висновку про достатність доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, відповідач просить врахувати, що визначений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5500,00 грн. (що становить майже 60% від ціни позову) невідповідає критеріям реальності, розумності та співмірності зважаючи на таке: справи такої категорії відносяться до справ незначної складності; такі справи розглядаються без виклику (повідомлення) сторін; зазвичай фінансові компанії передають адвокату велику кількість наявних у них справ, а отже адвокат працює над значною кількістю однотипних справ, що значно зменшує витрати часу на одну таку справу.

Окремо підлягає врахуванню і добросовісна поведінка відповідача, який визнав позов та не вчиняв будь-яких дій по затягуванню розгляду справи.

У випадку, якщо суд не погодиться з позицією відповідача та прийде до висновку про достатність доказів на підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу, на переконання відповідача обгрунтованим може вважатися розмір таких витрат в сумі не більше 15% від ціни позову.

Відповідач просить суд врахувати даний відзив при прийнятті рішення у справі.

24 червня 2026 року позивачем подано відповідь на відзив де зазначається, що проаналізувавши ринкову вартість надання юридичними компаніями юридичних послуг встановлено, що ринкова вартість за складання позовної заяви у цивільних справах становить в середньому 5500,00 гривень. Також, до складання позовної заяви у вартість витрат на правничу допомогу адвоката включено ще формування необхідних додатків та перед складанням позову проведення аналізу спірних правовідносин із наданням рекомендацій щодо захисту інтересів позивача. Позивач надав разом із позовом усі необхідні докази отримання професійної правничої допомоги по справі, що підтверджують співмірність та справедливість витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, часом, обсягом та ціною позову, а отже стягнення із відповідача витрат на професійну (правову) допомогу адвоката у розмірі 5500,00 підлягають до задоволення. Просили прийняти відповідь на відзив до позовної заяви. Позовні вимоги задовольнити повністю.

Клопотання учасників провадження до суду про розгляд справи з викликом сторін до судового засідання не надходило.

Відповідно до статті 247 ЦПК України, у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд зазначає наступне.

Встановлено, що 30 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Ірбіс» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №87995084.

Договір підписано з використанням електронного підпису /637967/ (а.с.17-22).

Згідно ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що заправовими наслідками прирівнюється додоговору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Згідно зі ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання перед кредитором щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитом у встановлений договором строк не виконав.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №87995084 від 30.07.2021 року, проведеного ТОВ «ФК «Ірбіс», відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором споживчого кредиту, розмір якої складає 9500,00 гривень, з яких: 5 000,00 гривень прострочене тіло кредиту, 4500,00 гривень прострочені відсотки (а.с.35).

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч.1.ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом встановлено, що ТОВ «ФК «Позика» є юридичною особою та зареєстровано як фінансова установа. Основним видом діяльності ТОВ «ФК «Позика» є інші види кредитування, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та статутом (а.с.10, 38-47).

01 вересня 2025 року між ТОВ « ФК «Ірбіс» та ТОВ «ФК «Позика» було укладено Договір факторингу №01092025/01, згідно з умовами якого ТОВ «ФК «Ірбіс» відступило ТОВ «ФК «Позика» право грошової вимоги за кредитними договорами, у тому числі і кредитним договором укладеним з відповідачем ОСОБА_1 (а.с.23-25).

Відповідно до платіжної інструкції №6054383 від 02.09.2025, ТОВ «ФК «Позика» сплатило ТОВ «ФК «Ірбіс» 3 490 472,17 гривень за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025 (а.с.32).

Таким чином, позивач ТОВ «ФК «Позика» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 на суму заборгованості за договором №87995084 від 30 липня 2021 року в розмірі 9500,00 гривень.

Згідно розрахунку заборгованості за договором №87995084 від 30.07.2021 року та витягу з додатку до договору факторингу №01092025/01 від 01.09.2025, відповідач ОСОБА_1 має заборгованість за договором кредиту, розмір якої складає 9500,00 гривень, з яких: 5 000,00 гривень прострочене тіло кредиту, 4500,00 гривень прострочені відсотки (а.с. 11,35).

Розрахунок заборгованості відповідачем не оспорюється та згідно відзиву, відповідач повістю визнає їх та просить судовий розгляд здійснювати за її відсутності.

Частиною 1 ст.82 ЦПК України визначено, що обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси сторін чи інших осіб.

За вказаних обставин, аналізуючи зібрані у справі докази та правові норми, в їх сукупності, суд дійшов висновку про ухвалення рішення на підставі ч.4 ст.206 ЦПК України.

Також позивач просить стягнути з відповідача судові витрат по сплаті судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.142 ЦПК України, разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Приймаючи до уваги те, що відповідач визнає позовні вимоги, про що повідомлено до початку розгляду справи по суті, тому суд стягує з відповідача на користь позивача 50% судового збору та повертає позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору.

Відповідно до ч.2,ч.8 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесення позивачем витрат на правничу допомогу суду подано: копію договору про надання правової допомоги, укладеного між ФОП ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Позика» №39493634/03 від 02.01.2026, акт наданих послуг на підтвердженняя факту надання правничої допомоги від 08.05.2026, згідно якого вартість виконаних робіт складає 5500,00 гривень, детальний опис наданих послуг до акту за договором про надання правової (правничої) допомоги від 02.01.2026 року, згідно якого усього затрачено 3 год 00 хв., додаткову угоду №87995084 від 08.05.2026 до договору про надання правової допомоги №39493634/03 від 02.01.2026, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, копію посвідчення адвоката на ім`я Горобей Р.Г. (а.с.9,12,14-16, 28,36-37).

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу суд приходячи до переконання про часткове задоволення позивача щодо понесених витрат.

Наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для їхнього відшкодування, адже їхній розмір є необґрунтованим, не відповідає критерію розумної необхідності таких витрат і є непропорційним до складності справи для адвоката і виконаною ним роботою.

Члід зазначити, що даний спір є малозначним і відноситься до правовідносин, що виникають з прав і обов`язків споживчого мікрокредитування та є одним із поширених судових спорів.

У спорах зазначеної категорії за відсутності інших позовних вимог та суперечностей між наявними у справі документами судова практика є усталеною. Спірні правовідносини не зумовлюють необхідності дослідження значної кількості законів чи підзаконних нормативно-правових актів, а матеріали справи не містять обсягу документів, що потребували б від адвоката істотних затрат часу на їх аналіз.

Виходячи з критеріїв обґрунтованості, пропорційності та розумності судових витрат, а також з урахуванням конкретних обставин справи, вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, повинен становити 1 000 гривень.

Керуючись ст.ст.206, 264, 265, 279,354 ЦПК України,суд,

у х в а л и в :

Позов задовольнити .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» заборгованість за кредитним договором №87995084 від 30 липня 2021 року у розмірі 9500,00 (дев`ять тисяч п`ятсот гривень 00 копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» витрати по сплаті судового збору в розмірі 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок), що становить 50 відсотків сплаченого судового збору.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, що складає 1331,20 (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок), сплачений позивачем згідно платіжної інструкції №87995084 від 14.05.2026.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика» 1 000 (одна тисяча) гривень витрат на професійну правничу допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Позика», 04052, м.Київ, вул.Глибочицька, буд.17 Б, ЄДРПОУ 39493634, IBAN № НОМЕР_1 в ПуАТ «КБ «Акорд Банк», МФО 380634.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя А.Ф.Комзюк