Ухвала суду № 138677790, 01.08.2026, Гощанський районний суд Рівненської області

Провадження № 1-кс/557/96/2026

Справа № 557/1063/26

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу

01 серпня 2026 року селище Гоща

Гощанський районний суд Рівненської області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2

за участю прокурора ОСОБА_3

слідчої ОСОБА_4

підозрюваного ОСОБА_5

захисника адвоката ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Гоща в режимі відеоконференції клопотання заступника начальника СВ ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 , погодженого із прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62024140120000979 від 27.09.2024 щодо:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Корець Рівненської області, громадянина України, українця, одруженого, із базовою середньою освітою, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації на особливий період Збройних Сил України, зовнішнього пілота безпілотних літальних апаратів відділення взводу стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдата, раніше не судимого в силу дії ст. 89 КК України,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України КК України,

ВСТАНОВИВ:

01.08.2026 до суду надійшло клопотання заступника начальника СВ ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області ОСОБА_4 (далі слідчий), погоджене із прокурором Рівненської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 62024140120000979 від 27.09.2024, щодо ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

В обґрунтування клопотання слідчий зазначає: досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 10.07.2024 призваний до лав Збройних Сил України ІНФОРМАЦІЯ_2 під час загальної мобілізації.

Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 13.07.2024 № 195 солдат ОСОБА_5 , який проходить військову службу за призовом під час загальної мобілізації, вважається таким, що прибув та приступив до виконання службових обов`язків за посадою зовнішнього пілота безпілотних літальних апаратів 1 відділення ударних безпілотних літальних апаратів 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів НОМЕР_2 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24 лютого 2022 року, який затверджений Законом України №2102-ІХ від 24 лютого 2022 року із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє безперервно по цей час.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Солдат ОСОБА_5 , у порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 11, 16, 128, 129 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 3, 4, 6 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ч.1 ст.1, ст. 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», будучи військовослужбовцем Збройних Сил України за призовом під час мобілізації на особливий період, проходячи військову службу на посаді зовнішнього пілота (оператора) безпілотних літальних апаратів 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів взводу безпілотних авіаційних комплексів 1 стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 , діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, за відсутності поважних причин близько 07 години 40 хвилин 24 липня 2024 року (точніше досудовим розслідуванням не встановлено, однак саме в цей час виявлено його відсутність на військовій службі) самовільно залишив місце несення служби у стрілецькому батальйоні військової частини НОМЕР_1 , що розташовувалась у АДРЕСА_2 , після чого перебуваючи поза межами вказаної військової частини, почав проводити службовий час на власний розсуд, не пов`язаний із проходженням військової служби, припинивши тим самим виконувати свій конституційний обов`язок щодо захисту суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності України.

Правова кваліфікація кримінального правопорушення- ч. 5 ст. 407 Кримінального кодексу України самовільне залишення військової частини з метою ухилитися від військової служби, вчинене в умовах воєнного стану.

30.07.2026 у вказаному кримінальному провадженню ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Під час проведення досудового розслідування встановлено фактичні дані та здобуто достатні докази, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні даного кримінального правопорушення.

Слідчий у поданому клопотанні вказує, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і санкція передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до десяти років, що у відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України є підставою для застосування такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

У своєму клопотанні слідчий звертає увагу на наявність обґрунтованої підозри та ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який, передбачено безальтернативне покарання у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 10 років, у зв`язку із чим розуміючи тяжкість понесення покарання у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, останній може переховуватись від суду з метою уникнення понесення покарання. Крім цього ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування, до військової частини не повернувся, що свідчить не лише про наявність, а й фактичну реалізацію вказаного ризику. А також ОСОБА_5 раніше судимий, зокрема 08.08.2023 Гощанським районним судом Рівненської області за ст.336 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, на підставі ст.75, ч.1 ст.76 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням строком на 1 рік, а також відносно якого у Гощанському районному суді на розгляді знаходиться кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 336 КК України та якого ухвалою Гощанського районного суду Рівненської області від 26.12.2024 оголошено в розшук.

Ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які разом з ним проходили військову службу в одній військовій частині, що фактично створить умови для здійснення впливу на безпосередніх свідків, у тому числі шляхом залякування та здійснення стосовно останніх насильницьких дій. Даний ризик залишається актуальним з огляду на встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме усно шляхом допиту особи в судовому засіданні відповідно до положень ст. 23 КПК України. Таким чином, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Підозрюваний як особисто, такі і через інших осіб, будучи обізнаним із колом осіб, котрим відомо або може бути відомо згадані обставини, шляхом умовлянь, вчинення тиску, погрозами та/або будь-яким іншим чином може вплинути на цих осіб з метою серед іншого зміни показань про обставини провадження, або взагалі відмови від них під час судового розгляду;

Ризик передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 перебуваючи на волі, розуміючи тяжкість вчинення кримінального правопорушення, з метою ухилитись від кримінальної відповідальності за вчинений злочин, в якому обвинувачується, як військовослужбовець може умисно вчинити самокалічення або симулювати хвороби, підробивши для цього відповідні документи, оформлювати документи щодо набуття ним інвалідності або опікунства над непрацездатними особами, щоб не перебувати в умовах ізоляції від суспільства;

Ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, обгрунтовано тим, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України та продовжував його вчиняти, оскільки до військової частини не повернувся, до виконання обов`язків військової служби не приступив. Крім цього, існує великий ризик вчинення інших кримінальних правопорушень останнім, оскільки у зв`язку із самовільним залишенням військової частини йому припинено виплату грошового забезпечення та він офіційно не працевлаштований, а відтак у нього відсутня можливість отримання будь якого доходу із законних джерел.

Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість та особу підозрюваного, який після самовільного залишення місця служби непрацевлаштований, доходу не має, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_5 , а також враховуючи, що згідно ч. 8 ст. 176 КПК України визначено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402 405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої статті 176 КПК України, тобто тримання під вартою, тому слідчий вважає, що застосування щодо підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, не пов`язаного з позбавленням волі, у тому числі домашнього арешту, не зможе забезпечити уникнення ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, виконання покладених на підозрюваного обов`язків та його належної поведінки.

В судовому засіданні прокурор і слідча клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважали за необхідне обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком в межах строку досудового розслідування, без визначення розміру застави.

Підозрюваний та захисник фактично не заперечували щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, однак просили визначити заставу у мінімально можливому розмірі.

Вислухавши підозрюваного, доводи прокурора, ознайомившись з матеріалами клопотання і кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.

Клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відповідає вимогам КПК України, його копію підозрюваний та його захисник отримали завчасно.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відповідно до змісту ч. 3 ст. 176 КПК України такий запобіжний захід як тримання під вартою є найбільш суворим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів передбачених частиною першою цієї статі не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.

Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі Клоот проти Бельгії (Cloot v. Belgium, § 40) серйозність обвинувачення може служити для суду підставою для постановлення рішення про поміщення та утримання підозрюваного під вартою з метою запобігання спробі вчинення подальших порушень. Однак необхідно, щоб небезпека була явною, а запобіжний захід необхідний в світлі обставин справи і, зокрема, біографії та характеристики особи, про яку йдеться.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Також, Європейський суд з прав людини у справі «Фокс, Кембел і Гартлі проти Сполученого Королівства» зазначив, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При розгляді клопотання встановлено, що слідчим відділу поліції проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140120000979 від 27 липня 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407КК України.

30.07.2026 ОСОБА_5 в порядку ст. 278 КПК України вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України.

Підозра ОСОБА_5 та його причетність до вчинення злочину обґрунтовується зібраними під час досудового розслідування матеріалами та доказами, а саме: - повідомленням про кримінальне правопорушення від 29.07.2024; доповіддю №1994 від 25.07.2024; актом службового розслідування від 11.08.2024; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 10.10.2024; медичною характеристикою від 13.07.2024; іншими матеріалами кримінального провадження.

Слідчий суддя переконався, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.407 КК України, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Досліджені додані до клопотання матеріали вказують на наявність вагомих фактів, які стали причиною виникнення підозри ОСОБА_5 в інкримінованому йому кримінального правопорушення, що підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Не вдаючись в оцінку даних доказів, та інших, зібраних на досудовому слідстві, слідчий суддя в той же час враховує об`єктивний характер встановлених фактів і приходить до висновку, що підозра підтверджується доказами, які є достатніми на даному етапі досудового розслідування.

При розгляді клопотання про взяття під варту слідчий суддя не вправі досліджувати докази, давати їм оцінку, в інший спосіб перевіряти доведеність вини підозрюваного, розглядати і вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінальної справи по суті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад 5 років. Санкція ч. 5 ст. 407 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено, а в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У відповідності до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного,ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справі «Феррарі - Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим лише тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки це є завданням органів досудового розслідування (попереднього слідства).

У справі «Ілійков проти Болгарії» Європейський суд з прав людини закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Слідчий суддя також бере до уваги ст. 3 Конституції України, відповідно до якої, людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

З огляду на встановлені у судовому засіданні обставини та наведені норми КПК України, вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, слідчий суддя враховує: тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, його вік, задовільний стан здоров`я, особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, вагомість наведених доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення та приходить до висновку про те, що у сукупності є всі підстави вважати, що застосування підозрюваному більш м`якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме, переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, також, зважаючи на доведеність прокурором та слідчим наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, а тому, слідчий суддя вважає за необхідне клопотання слідчого про застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити, так як за наведених вище обставин інший, більш м`який запобіжний захід застосований бути не може. Саме такий запобіжний захід сприятиме забезпеченню виконанню підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків. Потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали суду, про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Прокурор просить визначити строк тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, що не перевищує максимального строку тримання під вартою, визначеного законом.

Слідчим суддею враховано, що підозрюваного ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України 30.07.2026 о 13 год. 47 хв.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України при обранні міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою одночасно визначається розмір застави та покладаються обов`язки у разі її внесення, згідно ч.5 ст.194 КПК України.

Згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Станом на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3328 грн

Таким чином, суд, з урахуванням ч. 4 ст. 182 КПК України, в якій зазначено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу та приймаючи до уваги, те що розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього вважає за можливе визначити обвинуваченому заставу в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 133120 грн.

Відповідно до статті 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 176, 177, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити частково.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто, до 13 год. 47 хв. 27 вересня 2026 року.

Підозрюваного ОСОБА_5 взяти під варту із залу суду.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати у Державній установі «Рівненський слідчий ізолятор».

Визначити заставу в розмірі сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 133120 (сто тридцять три тисячі сто двадцять) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26259988; Банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО) 820172; рахунок отримувача UA048201720355229002000010559, у разі внесення якої звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з-під варти.

Роз`яснити підозрюваному, що він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, вказаному в ухвалі.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного, обов`язки, передбачені ст.194 ч.5 КПК України, а саме:

1) прибувати на виклик до слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

3) повідомляти слідчог, прокурорао або суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні;

5) носити електронний засіб контролю.

Термін дії ухвали та обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 13 год. 47 хв. 27.09.2026.

Копію ухвали направити для виконання начальнику ВП № 5 Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області та начальнику ДУ «Рівненський слідчий ізолятор».

Контроль за виконанням ухвали слідчого судді покласти на слідчого та прокурора у кримінальному провадженні.

Ухвала про застосування запобіжного заходу - взяття під варту оголошена підозрюваному ОСОБА_5 .

Копію ухвали вручити підозрюваному негайно після її оголошення під розписку.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Зобов`язати орган досудового розслідування негайно повідомити родичів ОСОБА_5 про взяття його під варту.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали виготовлено 01.08.2026 об 13 год. 00 хв.

Слідчий суддя ОСОБА_1