Ухвала суду № 138677724, 27.07.2026, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 27.07.2026Справа № 554/16008/25 Провадження № 1-кп/554/584/2026

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

«27» липня 2026 року Шевченківський районний суд міста Полтави у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава в режимі відео конференції кримінальне провадження №12025175420000420 від 21.08.2025 за клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Полтави, громадянки України, з середньою освітою, незаміжньої, маючої на утриманні малолітню дитину, непрацюючої, інваліда ІІ групи, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої в силу 89 КК України,

за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

потерпілої ОСОБА_5 ,

особи, відносно якої ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 ,

законного представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6 ,

захисника адвоката ОСОБА_7 ,

В С Т А Н О В И В:

20 серпня 2025 року, близько 16 години 30 хвилин, ОСОБА_3 , перебуваючи поблизу будинку АДРЕСА_2 , на ґрунті раніше виниклих неприязних відносин, маючи умисел на заподіяння тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, раптово вийшла з-за будинку, підійшла ззаду до ОСОБА_5 , яка перебувала біля 1-го під`їзду вказаного будинку, та, перебуваючи у положенні стоячи обличчям до спини потерпілої, взявши дві руки долонями в середину та схрестивши пальці, нанесла один удар в область задньої частини голови, а саме потилицю потерпілої ОСОБА_5 . Після цього, перебуваючи в такому самому положенні, продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, спрямованого на заподіяння тілесних ушкоджень, ОСОБА_3 почала обома руками дряпати шию потерпілої ОСОБА_5 , чим спричинила їй тілесні ушкодження.

У результаті протиправних дій потерпіла ОСОБА_5 , згідно з висновком експерта № 1045 від 04.09.2025 року, отримала тілесні ушкодження у виді: гематоми потиличної ділянки голови, яка кваліфікується як легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я (п.2.3.3 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.); синці з саднами шкіри на поверхні шиї, які кваліфікуються, як легкі тілесні ушкодження (п. 2.3.5 «Правил судово - медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.1995 р.).

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані на досудовому розслідуванні за ч.2 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров?я.

В судовому засіданні прокурор повністю підтримала клопотання та просила суд застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом, зазначивши, що ОСОБА_3 вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, що повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами. Висновком судово-психіатричної експертизи №744 від 04.11.2025 року, встановлено, що ОСОБА_3 у період часу, до якого відноситься інкриміноване їй протиправне діяння, страждала на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу, афективно-параноїдного синдрому, стан загострення. У період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_3 за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними, а отже потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов?язаних з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила задовольнити клопотання прокурора та застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Особа, відносно якої ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначила, що потерпілій ОСОБА_5 жодних тілесних ушкоджень не спричиняла, потерпіла все вигадала, однак навіщо це зробила, не розуміє. Заперечує проти застосування до неї примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Законний представник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 в судовому засіданні підтримала подане клопотання прокурора, вважає, що її донька ОСОБА_3 потребує лікування.

Захисник адвокат ОСОБА_7 заперечував проти задоволення клопотання прокурора.

Суд, вислухавши доводи клопотання, думку потерпілої, думку ОСОБА_3 , її законного представника та захисника, вивчивши матеріали кримінального провадження, приходить до наступних висновків:

Обставини вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, які викладені у клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 підтверджуються показаннями допитаних в судовому засіданні потерпілої та свідків.

Допитана потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_3 є її сусідкою з 1998 року, стосунки в них неприязні, оскільки ОСОБА_3 їй постійно погрожує, веде себе неадекватно, розмалювала всі двері в під?їзді. Зранку 20.08.2025 року ОСОБА_3 їй погрожувала, тому вони з сусідкою поїхали до поліції. Повернувшись, виявили замазані замки на вхідних дверях, які вони не могли відчинити. Вона подзвонила своїй знайомій ОСОБА_8 та попросила про допомогу, оскільки її чоловік дуже майстерний, вміє багато чого ремонтувати. Коли вони приїхали та подивились двері, то не змогли їх відчинити, чоловік ОСОБА_9 сказав, що треба викликати спеціаліста, оскільки щось влили в замок і він не відчинявся. Після того як приїхав майстер, все подивився, то сказав, що в замок влили клей і треба його повністю міняти. Вони разом з ОСОБА_9 вийшли на вулицю, щоб розрахуватися з майстром, стояли біля під`їзду будинку. В цей час ОСОБА_3 вийшла з-за будинку, підійшла ззаду, взяла дві руки долонями в середину, схрестила пальці і вдарила її в потилицю, а потім обома руками подряпала шию. Вона відразу викликала швидку допомогу та поліцію.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що в той день, 20.08.2025 року потерпіла подзвонила їй та попросила її чоловіка допомогти відкрити двері, чоловік взяв інструменти і вони поїхала до ОСОБА_5 . Там чоловік спробував відкрити двері, але вони не відкрилися, тому що в замок щось влили. Чоловік сказав, що треба викликати спеціаліста. Коли приїхав майстер, то сказав, що треба зривати замок, бо в ньому клей. Вона з ОСОБА_5 вийшли на вулицю, стояли біля під?їзду. Там була ще сусідка, мати ОСОБА_5 та майстер. В цей момент з-за будинку вийшла ОСОБА_3 , яка була вся в чорному, мала дуже страшний вигляд, підбігла зненацька до ОСОБА_5 та, схрестивши руки в кулак, замахнулася і вдарила її по потилиці, а потім подряпала їй шию. В цей час з під?їзду вийшов її чоловік, вона закричала, щоб він затримав ОСОБА_3 . Він посадили її на лавку та стояв біля неї. ОСОБА_5 викликала поліцію та швидку допомогу. Поки вони чекали поліцію та швидку допомогу, ОСОБА_3 висловлювалась нецензурною лайкою, погрожувала всім. В цей час інші сусіди розповідали про неадекватну поведінку ОСОБА_3 , розказували як вона їм все трощить в під?їзді, обмальовує двері. Коли приїхала поліція, ОСОБА_3 неадекватно себе поводила, намагалась роздягатись. Пізніше її викликали до поліції, допитували, пред?являли фотографії, на одній з них вона впізнала ОСОБА_3 .

Свідок ОСОБА_10 мати потерпілої в судовому засіданні повідомила, що 20.08.2025 її донька ОСОБА_5 була у відпустці, вона почула крики, ОСОБА_3 на її доньку виражалася нецензурною лайкою, погрожувала, донька плакала. Після чого вони із донькою та сусідкою поїхали до поліції писати заяву на ОСОБА_3 . Коли повернулись, то не змогли відкрити двері, бо замок був чимось заклеяний. Донька зателефонувала подрузі, попросила, щоб її чоловік допоміг відкрити двері. Вони приїхали, чоловік подруги подивився замок, спробував його відчити, але не зміг. Сказав треба викликати майстра. Приїхав майстер, сказав, що в замку клей, відігріти його не вийде, треба зривати замок. Вони втрьох (вона, донька та ОСОБА_9 ) пішли на вулицю, стояли під під`їздом, донька розмовляла з майстром. В цей час позаду підійшла ОСОБА_3 , схрестила руки в кулак, замахнулася та вдарила по потилиці її доньку, а потім подряпала шию. В цей час з під?їзду вийшов чоловік ОСОБА_9 , вона закричала, щоб він затримав ОСОБА_3 . Він посадили її на лавку та стояв біля неї. Донька викликала поліцію та швидку допомогу.

Законний представник особи, відносно якої ставиться питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_6 , яка є матір?ю ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що про все дізналася увечері від сусідів, вважає, що обставини події дійсно мали місце, сусідки не будуть обмовляти доньку. Її донька хвора і потребує лікування.

Згідно актового запису про зміну імені №9 від 15.01.2025 року ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 змінила ім?я на ОСОБА_3 .

Також вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, підтверджуються зібраними по кримінальному провадженню письмовими доказами, які були досліджені під час судового розгляду, а саме:

Протоколом огляду місця події від 22.08.2025 року з фототаблицею до нього, відповідно до якого об?єктом огляду є багатоповерховий будинок за адресою: АДРЕСА_2 , а саме територія поблизу під`їзду №1.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 23.08.2025 року з фототаблицею до нього, який проведений за адресою: АДРЕСА_3 , за участі потерпілої ОСОБА_5 , відповідно до якого встановлено, що 20 серпня 2025 року, близько 17 години 00 хвилин, потерпіла перебувала біля першого під?їзду свого будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . У цей час на вхідних дверях під?їзду проводилися ремонтні роботи, у зв?язку з чим вона разом із кількома сусідами знаходилася поруч, спостерігала за виконанням робіт та спілкувалася з мешканцями. Коли потерпіла стояла обличчям до під?їзду, ззаду до неї непомітно підійшла громадянка ОСОБА_11 , яку вона знає особисто, та раптово, без будь-яких попередніх слів чи конфлікту з боку потерпілої, завдала їй два удари в задню частину голови. При цьому потерпіла не бачила, чим саме були нанесені удари - рукою, предметом чи іншим способом, у зв?язку з чим не може достеменно зазначити знаряддя ударів. Внаслідок отриманих ударів потерпіла відчула різкий біль у потиличній частині голови, запаморочення та загальне погіршення стану здоров?я. У цей момент присутні сусіди одразу втрутилися та відтягнули громадянку ОСОБА_11 від потерпілої, припинивши її протиправні дії. Після інциденту потерпілій стало зле, з?явилась слабкість і головний біль, у зв?язку з чим вона самостійно викликала працівників поліції для фіксації події та швидку медичну допомогу для отримання належного лікування. Потерпіла додатково пояснила, що до цього моменту в той день жодних конфліктів із громадянкою ОСОБА_12 не мала, тому напад був для неї несподіваним. Також в подальшому потерпіла погодилась продемонструвати механізм нанесення тілесних ушкоджень та попрохала статиста стати спиною до неї, продемонструвала механізм нанесення їй тілесних ушкоджень а саме: один удар двома руками в область голови (фото №1) та одне діяння - пошкрябала спину (фото №2).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.10.2025 року з довідкою до нього, який проведений за адресою: АДРЕСА_3 , за участі свідка ОСОБА_13 , відповідно до якого свідок ОСОБА_13 на фотознімку №4 впізнав особу жіночої статі, яка 20.08.2025 року нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_5 .Відповідно до довідки до протоколу на фотознімку №4 зображена ОСОБА_11 ( ОСОБА_3 ).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.10.2025 року з довідкою до нього, який проведений за адресою: АДРЕСА_3 , за участі свідка ОСОБА_10 , відповідно до якого свідок ОСОБА_10 на фотознімку під №1 впізнала особу жіночої статі, яка 20.08.2025 року, близько 17.00 години, за адресою: АДРЕСА_2 , нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_5 .Відповідно до протоколу на фотознімку №1 зображена ОСОБА_11 ( ОСОБА_3 ).

Протоколом пред`явлення особи для впізнання за фотознімками від 07.10.2025 року з довідкою до нього, який проведений за адресою: АДРЕСА_3 , за участі свідка ОСОБА_9 , відповідно до якого, свідок ОСОБА_9 на фотознімку під №2 впізнала особу жіночої статі, яка 20.08.2025 року, близько 17.00 години, за адресою: АДРЕСА_2 , нанесла тілесні ушкодження ОСОБА_5 .Відповідно до протоколу на фотознімку №2 зображена ОСОБА_11 ( ОСОБА_3 ).

Протоколом огляду та перегляду цифрового носія інформації від 27.08.2025 року, відповідно до якого огляд проводився у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , кабінеті № 113, за адресою: АДРЕСА_3 . Безпосередньо предметом огляду являється один оптичний носій інформації DVD-R диск з відповідними написами «20.08.2025 АДРЕСА_4 інші тілесні ушкодження» та інформація, що знаходиться на ньому. Вказаний оптичний носій з інформацією в електронному вигляді надано Департаментом Патрульної поліції управлінням патрульної поліції в Полтавській області.

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 18.10.2025, відповідно до якого, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 13.10.2025 по справі №554/14659/25, надано тимчасовий доступ до оригіналів або завірених належним чином копій документів та проведення їх виїмки у КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 », а саме: оригіналів медичної документації ОСОБА_11 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Протоколом тимчасового доступу до речей і документів від 23.10.2025, відповідно до якого, на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Полтави від 22.10.2025 по справі №554/14659/25, надано тимчасовий доступ до оригіналів або завірених належним чином копій документів та проведення їх виїмки, які знаходяться у володінні КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » відокремлений підрозділ ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме оригінали медичної документації гр. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 .

Висновком експерта №1045, проведеного з 21.08.2025 по 04.09.2025, відповідно до якого на основі даних судово-медичної експертизи ОСОБА_5 з урахуванням медичної документації, виявлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості можливо розділити на декілька груп:

- до першої групи відноситься: гематома потиличної ділянки голови, яка кваліфікується, як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров?я (п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.);

- до другої групи відносяться: синець з саднами шкіри на поверхні шиї, який кваліфікується, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 p.).

Тілесні ушкодження обох груп могли утворитись не менш ніж від 2-5-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк та за обставин вказаних вище. Вищевказані тілесні ушкодження знаходяться в анатомічних ділянках досяжних для самоспричинення. Гематома потиличної ділянки голови могла утворитись і при падінні тіла на площину.

Висновком експерта (Додатковий №1144), проведеного з 10.09.2025 по 03.10.2025, відповідно до якого проведенням судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_5 з урахуванням медичної документації, виявлені тілесні ушкодження, які по ступеню тяжкості можливо розділити на декілька груп:

- до першої групи відноситься: гематома потиличної ділянки голови, яка кваліфікується, як ЛЕГКЕ тілесне ушкодження, що СПРИЧИНИЛО короткочасний розлад здоров`я (п.2.3.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95 р.);

- до другої групи відносяться: синець з саднами шкіри на поверхні шиї, який кваліфікуються, як ЛЕГКІ тілесні ушкодження (п.2.3.5 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6 МОЗ України від 17.01.95p.).

Тілесні ушкодження обох груп могли утворитись не менш ніж від 2-5-ти кратної дії тупих обмежених предметів, якими могли бути пальці рук стиснуті в кулак, нога людини у взутті або інші предмети з подібними характеристиками, можливо в строк та за обставин вказаних вище. Покази потерпілої гр. ОСОБА_5 , дані нею 23.08.2025 р., в ході проведення слідчого експерименту за її участю, не протирічать об?єктивним даним судово-медичної експертизи гр. ОСОБА_5 .

Висновком судово-психіатричної експертизи №744 від 04.11.2025 року, відповідно до якого, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу, до якого відноситься інкриміноване їй протиправне діяння, страждала на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу, афективно-параноїдного синдрому, стан загострення. У період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_3 за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 у даний час страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу, афективно-параноїдного синдрому і за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов?язаних з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги. ОСОБА_3 у даний час на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає.

Постановою про визнання та прилучення до справи речових доказів від 27.08.2025 р., визнано речовими доказами по даному кримінальному оптичний DVD HP 16x4.7 GB 120min video з відповідним написом «20.08.2025 АДРЕСА_4 інші тілесні ушкодження».

Копією карти виїзду швидкої медичної допомоги №589 А20082025 за адресою: АДРЕСА_2 , до ОСОБА_5 , попередній діагноз ЗЧМТ ? струс головного мозку.

Копією журналу реєстрації амбулаторних хворих по травмпункту відділення екстреної (невідкладної) медичної допомоги на гр. ОСОБА_5 , яка звернулася за допомогою 20.08.2025 року.

Листом заступника начальника ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_14 від 27.08.2025 року №11368/41/26/03-2025 з диском DVD-R до нього, відповідно до якого 20.08.2025 року першочергове опрацювання виклику «Інші тілесні ушкодження» за адресою: АДРЕСА_4 , здійснював екіпаж А-152 у складі командира взводу №1 роти №1 батальйону ІНФОРМАЦІЯ_7 старшого лейтенанта поліції ОСОБА_15 та інспектора взводу №2 роти №1 батальйону ІНФОРМАЦІЯ_7 лейтенанта поліції ОСОБА_16 та надано відеозаписи від 20.08.2025 року з портативних відео реєстраторів, закріплених за посадовими особами ІНФОРМАЦІЯ_7 щодо опрацювання вказаного виклику.

Дослідивши у судовому засіданні зібрані у кримінальному провадженні докази, суд вважає, що вони повністю узгоджуються між собою і поза розумним сумнівом доводять вчинення ОСОБА_3 суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 своїми діями, які виразились в умисному нанесенні легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров`я, вчинила суспільно-небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 125 КК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 раніше не судима в силу ст. 89 КК України, має постійне проживання, має на утриманні малолітню дитину.

Відповідно до довідки КП « ІНФОРМАЦІЯ_8 » від 27.08.2025 року, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала на стаціонарному лікуванні в даному закладі в період з 11.10.2024 року по 18.10.2024 року з діагнозом: «Параноїдальна шизофренія».

Згідно з довідкою з КП « ІНФОРМАЦІЯ_9 » від 29.08.2025 року, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебувала під диспансерним наглядом з приводу психічних і поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, зі шкідливими наслідками для здоров`я з 2005 року. В 2006 році була знята з нагляду як не оглянута лікарем більше року.

Довідкою з КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 22.08.2025 року підтверджується, що ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звертається за медичною допомогою з 2011 року, з діагнозом «Шизоафективний розлад параноїчний тип».

Згідно з довідки МОЗ від 26.08.2024, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 має ІІІ групу інвалідності, загальне захворювання.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №744 від 04.11.2025 року, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період часу, до якого відноситься інкриміноване їй протиправне діяння, страждала на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу, афективно-параноїдного синдрому, стан загострення. У період часу, що відноситься до інкримінованого протиправного діяння, ОСОБА_3 за своїм психічним станом не могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 у даний час страждає на хронічне психічне захворювання у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу, афективно-параноїдного синдрому і за своїм психічним станом не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_3 потребує застосування примусових заходів медичного характеру, пов`язаних з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги. ОСОБА_3 у даний час на розлади психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин не страждає.

Згідно листа інспектора СМ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 15.10.2025 №178304, в період часу з 24.02.2022 року по теперішній час ОСОБА_11 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаюча за адресою: АДРЕСА_1 , зверталась на спецлінію 71 раз.

Відповідно до листа заступника начальника Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 03.09.2025 №154955-2025, ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_1 притягувалась до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП та ч.1 ст. 182 КУпАП. Призначені штрафи не сплачено.

Копією рішення ІНФОРМАЦІЯ_10 від 09.10.2025 року, відповідно до якого госпіталізовано в примусовому порядку на лікування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 до КП « ІНФОРМАЦІЯ_3 ».

Відповідно до ст. 18 КК України суб?єктом кримінального правопорушення є фізична осудна особа.

Згідно з ч.1 ст. 19 КК України осудною визнається особа, яка під час вчинення кримінального правопорушення могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними.

З вимог ч. 2 ст. 19 КК України вбачається, що не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов?язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь (ст. 92 КК України).

Відповідно до ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб: 1) які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння; 2) які вчинили у стані обмеженої осудності кримінальні правопорушення; 3) які вчинили кримінальне правопорушення у стані осудності, але захворіли на психічну хворобу до постановлення вироку або під час відбування покарання.

Згідно зі ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: 1) надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; 2) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом; 3) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом; 4) госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом.

Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров?я не потребує госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги (ч.2 ст. 94 КПК України).

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку (ч.3 ст. 94 КК України).

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги з посиленим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, не пов`язане з посяганням на життя інших осіб, і за своїм психічним станом не становить загрози для суспільства, але потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах посиленого нагляду (ч.4 ст. 94 КК України).

Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов`язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду (ч.5 ст. 94 КК України).

Відповідно до ч.1 ст. 513 КПК України, під час постановлення ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру суд з`ясовує такі питання: 1) чи мало місце суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення; 2) чи вчинено це суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення особою; 3) чи вчинила ця особа суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення у стані неосудності; 4) чи не захворіла ця особа після вчинення кримінального правопорушення на психічну хворобу, яка виключає застосування покарання; 5) чи слід застосовувати до цієї особи примусові заходи медичного характеру і якщо слід, то які.

Визнавши доведеним, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру. Встановивши, що суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення не було вчинено або вчинено іншою особою, а також якщо не доведено, що ця особа вчинила суспільно небезпечне діяння, кримінальне правопорушення, суд постановляє ухвалу про відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру та закриває кримінальне провадження. Якщо буде встановлено, що суспільно небезпечне діяння особа вчинила у стані неосудності, а на момент судового розгляду видужала або внаслідок змін у стані її здоров`я відпала потреба в застосуванні примусових заходів медичного характеру, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру. Кримінальне провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру може бути закрито судом, якщо неосудність особи на момент вчинення суспільно небезпечного діяння не була встановлена, а так само в разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу. У такому разі після закриття судом кримінального провадження щодо застосування примусових заходів медичного характеру прокурор повинен розпочати кримінальне провадження в загальному порядку (ч.ч. 2-5 ст. 513 КПК України).

Таким чином, судом встановлено, що мало місце суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, вказане суспільно-небезпечне діяння вчинене саме ОСОБА_3 , яка страждає хронічним психічним захворюванням у вигляді шизоафективного розладу, змішаного типу, афективно-параноїдного синдрому, стан загострення, і за своїм психічним станом на час вчинення інкримінованого кримінального правопорушення не була здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними і позбавлена такої здатності по теперішній час.

Визначаючи вид примусових заходів медичного характеру, у відповідності до вимог ч.1 ст. 94 КК України, суд враховує характер та тяжкість захворювання ОСОБА_3 , тяжкість вчиненого діяння, яке є кримінальним проступком, її психічний стан, ступінь небезпечності для себе та інших осіб, висновок судово-психіатричного експерти № 744 від 04.11.2025 року, а також вимоги ч.3 ст. 94 КПК України, відповідно до яких, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку.

Враховуючи все вищевикладене, суд вважає, що клопотання прокурора про застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_3 підлягає задоволенню, оскільки остання за своїм психічним станом та характером вчиненого суспільно-небезпечного діяння не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, вчинила суспільно небезпечне діяння, передбачене ч.2 ст. 125 КК України, у стані неосудності, а отже потребує застосування до неї примусових заходів медичного характеру пов?язаних з госпіталізацією до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 не обирався, підстав для його обрання немає.

Процесуальні витрати на проведення експертиз в кримінальному провадженні відсутні.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України,

Керуючись ст. ст. 370, 372, 376, 503-513 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора про застосування відносно ОСОБА_3 примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні № 12025175420000420 від 21.08.2025 за ознаками суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст. 125 КК України - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги зі звичайним наглядом.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Шевченківський районний суд міста Полтави протягом 30 /тридцяти/ днів з моменту її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя Шевченківського районного суду

міста Полтави: ОСОБА_17