Вирок № 138676983, 28.07.2026, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 359/8859/26

Провадження № 1-кп/359/687/2026

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 липня 2026 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без технічної фіксації в спрощеному провадженні та без виклику учасників, кримінальне провадження №12026116100000218, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.07.2026 року, що надійшло до суду 27.07.2026 року з обвинувальним актом та доданими матеріалами, по обвинуваченню

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Термахівка Іванківського району Київської області, громадянина України, військовозобов`язаного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше в силі вимог ст. 89 КК України не судимого, запис в демографічному реєстрі 19811229-10095,

у вчиненні кримінального правопорушення кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 337 КК України,

та вивчивши матеріали кримінального провадження

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 337 КК України, яке виразилося в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центр комплектування та соціальної підтримки, за таких обставин.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, посади в яких комплектуються військовослужбовцями. Військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку. Від виконання військового обов`язку громадяни України звільняються на підставах, визначених Законом. Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, центри надання адміністративних послуг, центри рекрутингу та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки). Громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:

-уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки;

-прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів;

-проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно;

-проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі;

-виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Проходження військової служби здійснюється:

-громадянами України - у добровільному порядку (за контрактом), за направленням або за призовом;

-іноземцями та особами без громадянства - у добровільному порядку (за контрактом) на посадах у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які проходять військову службу, є військовослужбовцями. Порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами. Стратегія залучення, розвитку та утримання людського капіталу в силах оборони України визначається Міністерством оборони України.

Військова служба в Україні організовується з дотриманням конституційної вимоги про відокремлення церкви і релігійних організацій від держави.

Громадяни України, які перебувають на військовому обліку, направляються для підготовки до військової служби, особи, які призиваються, направляються або приймаються на військову службу, приймаються на службу у військовому резерві, та військовозобов`язані, призначені для комплектування посад за відповідними військово-обліковими спеціальностями та іншими спеціальностями в Службі безпеки України під час проведення мобілізації, проходять обов`язковий медичний огляд, крім випадків, передбачених цим Законом. Порядок проведення медичного огляду затверджується відповідно Міністерством оборони України, центральними органами виконавчої влади, які відповідно до закону здійснюють керівництво військовими формуваннями, Службою безпеки України, Службою зовнішньої розвідки України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я. Перелік військово-облікових спеціальностей затверджується Міністерством оборони України, а інших спеціальностей в Службі безпеки України - Головою Служби безпеки України.

Виконання військового обов`язку в особливий період здійснюється з особливостями, визначеними цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до пункту 2 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави. Він полягає у цілеспрямованій діяльності державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій щодо:

-фіксації, накопичення та аналізу наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками;

-здійснення заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку призовниками, військовозобов`язаними та резервістами;

-подання відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Також, в пункті 5 Порядку вказано, що з метою ведення військового обліку в державі створюється система військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - система військового обліку).

Системою військового обліку є сукупність узгоджених за завданнями державних органів, підприємств, установ та організацій, які ведуть військовий облік та забезпечують її функціонування із застосуванням засобів автоматизації процесів та використанням необхідних баз даних (реєстрів), визначених законодавством.

Головною вимогою до системи військового обліку є забезпечення повноти та достовірності даних, що визначають кількісний склад та якісний стан призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Згідно з пунктом 1 та пунктом 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, призовники, військовозобов`язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку, проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров`я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я СБУ, а у розвідувальних органах - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії розвідувальних органів.

Відповідно до пункту 2.8.6 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (Наказ Міністерства оборони України від 14.08.2008 №402) строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 6 днів. За необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження, інші обстеження для отримання повної та об`єктивної інформації про стан її здоров`я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.

Отже, ОСОБА_2 , являючись військовозобов`язаним, 15.05.2026 перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 (далі ІНФОРМАЦІЯ_3 ), що за адресою:

АДРЕСА_2 , був належним чином попереджений про кримінальну відповідальність, передбачену ч. 1 ст. 337 Кримінального кодексу України, де шляхом надання останньому направлення для проходження військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 з озвученням вголос його змісту, про необхідність проходження військово-лікарської комісії в строк до 05.06.2026 з метою визначення придатності чи не придатності за станом здоров`я до проходження служби за призовом під час мобілізації, визначеної Указом Президента України № 65/2022 від 24.02.2022, підписане начальником ІНФОРМАЦІЯ_5 полковником ОСОБА_3 .

Незважаючи на свою обізнаність в обов`язку громадянина України проходити службу в лавах Збройних сил України, ОСОБА_2 , діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний та протиправний характер своїх дій, свідомо ухиляючись від виконання свого військового обов`язку, грубо порушуючи ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», п.п. 2, 5 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, п.п. 1, 4 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, пункту 2.8.6. глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу Збройних Сил України, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, будучи належним чином попередженим про кримінальну відповідальність за ухилення від військового обліку, за відсутності поважних причин, не пройшов в установлений строк до 05.06.2026 військово-лікарську комісію, хоча мав для цього об`єктивну можливість. Про причини свого неприбуття уповноважених осіб ІНФОРМАЦІЯ_5 не повідомив, що свідчить про ухилення від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Таким чином, ОСОБА_2 вчинив умисні дії, що виразились в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, тобто скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 337 КК України.

Указані обставини встановлені органом досудового розслідування та, як встановлено судом, не оспорюються учасниками судового провадження.

З цього приводу в матеріалах кримінального провадження містяться відомості про те, що обвинувачений ОСОБА_2 у присутності захисника адвоката ОСОБА_4 надав письмову заяву, відповідно до якої він беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 337 КК України; згоден із встановленими досудовим розслідуванням обставинами; ознайомлений з обмеженнями права апеляційного оскарження вироку суду, передбаченими ч. 2 ст. 302 КПК України; згоден із розглядом обвинувального акта судом у спрощеному провадженні (а.с. 67-71).

Судом також встановлено, що під час досудового розслідування ОСОБА_2 беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден з розглядом обвинувального акту за його відсутності, а прокурор Бориспільської окружної прокуратури ОСОБА_5 надав клопотання про розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду та виклику учасників судового провадження на підставі ч.1 ст.302 КПК України (а.с. 72-73).

Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України, суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні.

Суд перевіривши матеріали кримінального провадження, вважає, що при проведенні досудового розслідування порушень вимог КПК України вчинено не було, право на захист ОСОБА_2 було роз`яснено та забезпечено, сумнівів у добровільності відповідної заяви ОСОБА_2 у суду не виникло, перешкод для спрощеного провадження судом не встановлено.

Таким чином, ОСОБА_2 , на думку суду, своїми умисними діями, що виразилися в ухиленні військовозобов`язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним керівником територіального центру комплектування та соціальної підтримки, скоїв кримінальне правопорушення (проступок), передбачене ч. 1 ст. 337 КК України. Вчинення ним даного кримінального проступку не оспорюється.

Зважаючи на викладене, суд вважає за необхідне призначити покарання за вчинене ОСОБА_2 кримінальне правопорушення.

При призначенні обвинуваченому покарання за вчинений кримінальний проступок, суд керується вимогами ст.65 КК України та виходить з аналізу даних про особу обвинуваченого, суспільної небезпеки вчиненого ним, його відношення до скоєного, наявності пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, матеріальний та сімейний стан особи тощо.

Аналізуючи дані про особу обвинуваченого, суд встановив, що ОСОБА_2 раніше не судимий, за амбулаторною допомогою до лікарів-нарколога та психіатра не звертався, є військовозобов`язаним, офіційно не працевлаштований.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому судом не встановлено, про них не зазначив і прокурор в обвинувальному акті.

Таким чином, при призначенні обвинуваченому покарання, необхідного та достатнього для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_2 має бути призначене за вчинений кримінальний проступок покарання у виді штрафу в розмірі трьохста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 гривень.

Призначення покарання у виді штрафу, на думку суду, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень, зважаючи на характер вчиненого кримінального проступку, дані про особу обвинуваченого, його ставлення до вчиненого та наявність обставини, що пом`якшує покарання.

Саме таке покарання, на думку суду, має на меті не лише покарання, а і виправлення обвинуваченого, з урахуванням обставин вчиненого ним, його матеріального та сімейного становища тощо.

Долю речових доказів вирішити відповідно ст.100 КПК України.

Процесуальні витрати в справі відсутні. Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 не обирався, підстав для його обрання судом не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст. 50, 53, 65-67, 337 КК України, ст. 368, 370-374, 381-382 КПК України, суд

у х в а л и в :

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.337 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5 100 (п`ять тисяч сто) грн. 00 коп.

Засуджений ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , запис в демографічному реєстрі України №19811229-100925), зобов`язаний сплатити суму штрафу на рахунок Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у Київській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989; банк отримувач: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: UA398999980313010106000010103; код класифікації доходів: 21081100).

Вирок суду може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Бориспільський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили по завершенню строку на його апеляційне оскарження, а у разі оскарження вироку в апеляційному порядку - після постановлення судом апеляційної інстанції рішення за наслідками перегляду такого вироку суду.

Копію вироку надіслати учасникам судового провадження не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення.

Суддя ОСОБА_1