Рішення № 138676824, 03.08.2026, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

ПУЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 292/556/26

Провадження № 2/292/478/26

ЗАОЧНЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року с-ще Пулини

Пулинського районного суду Житомирської області

Головуюча суддя Гуц О.В.

секретар судового засідання Риданова Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в с-щі Пулини цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У С Т А Н О В И В :

У червні 2026 року позивач ТОВ "Фінансова Компанія "Фінтраст Капітал" звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1 , мотивуючи його тим, що 26 березня 2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та відповідачкою укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5412288, відповідно до умов якого ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" зобов"язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 зобов"язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов"язки, передбачені договором.

Відповідно до умов даного кредитного договору тип кредиту - кредит, сума кредиту - 6000 грн, строк кредиту - 360 днів, з 26.03.2025 по 21.03.2026. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. На підставі погоджених умов ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок фізичної особи за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) НОМЕР_1 , яку відповідачкою вказано особисто під час укладання договору. Відповідно до умов договору ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" свої зобов"язання перед ОСОБА_1 виконало та надало їй кредит в сумі 6000 грн шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 . Кредитний договір укладений сторонами в електронному вигляді з використанням електронного підпису, відповідає вимогам ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію", при укладенні цього договору сторони досягли згоди щодо всіх істотних умов та у сторін, відповідно до приписів ст. 11 ЦК України, виникли права та обов"язки, які витікають з кредитного договору. Відповідачка у період з 26.03.2025 по 30.12.2025 здійснила на рахунок первісного кредитора оплату тіла кредиту в розмірі 0,01 грн та оплату процентів за користування грошовими коштами в сумі 16,20 грн, що є підтвердженням її волевиявлення на добровільне виконання умов договору. 30 грудня 2025 року між ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" та ТОВ "Лінеура Україна" було укладено договір факторингу №30/12/2025, відповідно до умов якого до ТОВ " ФК "Фінтраст Капітал" перейшло право грошової вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за договором № 5412288 від 26 березня 2025 року, укладеним з ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості склала 23249,29 грн., з якої: заборгованість за тілом кредиту - 5999,99 грн., заборгованість за процентами -14249,3 грн., штрафні санкції - 3000 грн..

Враховуючи, що на момент укладення договору факторингу від №30/12/2025 від 30.12.2025 між ТОВ "Лінеура Україна та ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал", строк дії договору № 5412288 від 26 березня 2025 року не закінчився, позивач здійснив нарахування процентів за користування грошовими коштами за 81 календарних днів, в сумі 4617 грн..

Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов`язання за кредитним договором, після набуття ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал" права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ "ФК "Фінтраст Капітал", ні на рахунки попереднього кредитора.

Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнутиз ОСОБА_1 на його користь суму заборгованості в розмірі 24866,29 грн., з яких сума кредиту 5999,99 грн., сума процентів за користування кредитом 14249,3 грн., нараховані позивачем процентів за 81 календарних днів 4617 грн., сплачений судовий збір 2662,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн..

Ухвалою судді від 29.06.2026 відкрито провадження у справі, розгляд її призначено у порядку спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін.

У судове засідання представник позивача не з"явився, у поданій позовній заяві позивачем зазначено про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі. Проти винесення заочного рішення не заперечують.

Відповідачка у судове засідання, призначене на 03.08.2026, не з"явилася, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомила. Будь-яких заяв від неї, а також відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність доказів кожного окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, суд дійшов наступного висновку.

За положеннями ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Частина друга статті 129 Конституції України визначає основні засади судочинства, однією з яких згідно з пунктом 3 вказаної частини є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і в доведенні перед судом їх переконливості.

Судом встановлено, що 26березня 2025 року між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та ОСОБА_1 було укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5412288, згідно якого укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через вебсайт або мобільний додаток "Credit7". Електронна ідентифікація клієнта здійснюється при вході клієнта в особистий кабінет в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію", в тому числі шляхом перевірки товариством правильності введення коду, направленого товариством на номер мобільного телефону клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення пароля входу до особистого кабінету. При цьому клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до вебсайту/ІТС товариства. На умовах, встановлених договором, товариство зобов"язується надати клієнту грошові кошти в гривні на умовах строковості, зворотності, платності, а клієнт зобов"язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші обов"язки, передбачені договором. Тип кредиту - кредит. Сума кредиту (загальний розмір) складає 6000 грн. Строк кредиту 360 днів. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Згідно п. 1.4. договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5412288 від 26.03.2025 тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти. Стандартна процентна ставка становить 0,95 % в день та застосовується в межах всього строку кредиту, вказаного в п. 1.3 цього договору.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає за стандартною ставкою за весь строк кредиту 2064,7000 % річних. Пунктом 2.1 вказаного договору передбачено, що товариство надає кредит у безготівковій формі шляхом перерахування коштів кредиту на банківський рахунок клієнта за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 .

Вказаний договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5412288 від 26.03.2025 підписаний відповідачкою ОСОБА_1 електронним підписом 89038. Додатками до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту №5412288 від 26.03.2025 є таблиця обчислення вартості кредиту для клієнта (споживача) та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит та паспорт споживчого кредиту, які підписані ОСОБА_1 26.03.2025 електронним підписом 89038.

Згідно копії договору про переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019 за цим договором ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" за дорученням ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" на підставі окремо укладеного кредитного договору між ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" та споживачем (отримувачем) за допомогою сервісу ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" здійснює переказ коштів в національній валюті України з метою видачі кредитів від ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" на картки отримувачів .

На виконання умов укладеного договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5412288 від 26.03.2025 ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" на підставі договору про переказ коштів №ФК-П-19/03-01 від 12.03.2019, 26.03.2025 10:50:17 було перераховано кошти на платіжну картку клієнта від ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" на суму 6000 грн, номер транзакції в системі іРаy.ua - 691434233, призначення платежу: зарахування 6000 грн на картку НОМЕР_1 , що підтверджується копією листа ТОВ "Універсальні Платіжні Рішення" № 1-3012 від 30.12.2025.

30 грудня 2025 року між ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" (далі - фактор) та ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" (далі - клієнт) укладено договір факторингу № 30/12/2025, згідно якого фактор зобов"язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов"язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов"язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов"язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку № 1 та є невід"ємною частиною договору.

Згідно копій актів прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу №30/12/2025 від 30.12.2025 ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" передало, а ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" прийняло реєстр боржників кількістю 2660. Після виконання фактором вимог п. 1.2 договору факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей. Загальна сума заборгованості складає 39 166 904, 36 грн.

Зкопії витягу з реєстру боржників від 30.12.2025, копій актів прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 30/12/2025 від 30.12.2025 та копії платіжної інструкції № 9427 від 30.12.2025, вбачається, що ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 5412288 на загальну суму 23249 грн 29 коп, в тому числі: сума заборгованості за основною сумою боргу - 5999 грн 99 коп, сума заборгованості за відсотками - 14249 грн 30 коп., та сума заборгованості за пенею, штрафами - 3000 грн 00 коп.

31.12.2025 о 10:10 ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" на зазначену в анкеті боржника ОСОБА_1 електронну адресу було відправлено текстове повідомлення такого змісту): "30.12.2025 права вимоги за Вашим договором відступлено та Ваші персональні дані передано ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ", ЄДРПОУ 40966896, Email: fintrastletter@ukr.net. Повідомляємо, що з 30.12.2025 Ви зобов"язані погашати заборгованість за Вашим договором ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ". Як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості за договором №5412288 від 26.03.2025 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, складеного ТОВ "ЛІНЕУРА УКРАЇНА", станом на 30.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 за вказаним договором складає 23265 грн 50 коп. Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "ФК "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" за договором №5412288 про надання споживчого кредиту від 26.03.2025 за 81 календарний день (31.12.2025-21.03.2026) сума нарахованих ОСОБА_1 процентів за користування грошовими коштами становить 4617 грн 00 коп.

На виконання ухвали суду від 29.06.2026, надійшло повідомлення АТ КБ "Приватбанк" №20.1.0.0.0/7-260706/113682-БТ від 07.07.2026, на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ) на яку 26.03.2025 зарахування кошти в сумі 6000 грн., призначення: CREDIT7_VYDACHA, Kyiv.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов"язання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов"язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

З положень частини першої та другої ст. 1056-1 ЦК України вбачається, що процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов"язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст.610 ЦК України порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч.1 ст.1048 ЦК України).

Згідно із ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Згідно ст.638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Частина 3 статті 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Згідно досліджених матеріалів, договір між сторонами укладений в електронній формі, підписаний електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.1 ст.5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно частин 1, 2 статті 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов`язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб`єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

У ч.1 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ч. 3 ст.11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.5 ст.11 Закону).

Згідно з ч.6 ст.11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч.8 ст.11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст.12 Закону України "Про електронну комерцію").

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду у справі №524/5556/19 від 12.01.2021 дійшов висновку, що "Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Оспорюваний договір про надання фінансового кредиту підписаний відповідачкою за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами".

Під час розгляду справи належними та допустимими доказами позивачем доведено про укладення кредитного договору з відповідачем в електронному вигляді шляхом підписанням договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором, що відповідає нормам Закону України "Про електронну комерцію".

ТОВ "Лінеура Україна" свої зобов"язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме - відповідачці надано кредит в розмірі 6000 грн., який 26.03.2025 перерахований на картковий рахунок відповідачки.

У той же час, відповідачка не виконала взяті на себе зобов`язання за кредитним договором та кошти не повернула, проценти не сплатила, внаслідок чого згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість ОСОБА_1 становить 24866,29 грн., яка складається із основного зобов`язання (за тілом кредииту) - 6000 грн.; заборгованості за процентами, нарахованими первісним кредитором - 14249,30 грн., та заборгованості за процентами, нарахованими позивачем за 81 календарний день - 4617,00 грн.

Беручи до уваги, що ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та не сплатила заборгованість в добровільному порядку, а тому суд вважає стягнути з неї на користь позивача примусово заборгованість в сумі 24866,29 грн..

Щодо стягнення з відповідачки на користь позивача понесених по справі судових витрат, то суд виходить із наступного.

Як зазначено в ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьої вказаної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання правової (правничої) допомоги №10/12-2024 від 10.12.2024, заявку №200632 від 14.05.2026 на виконання доручення до договору №10/12-2024 від 10 грудня 2024 року, акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №20632 від 12.06.2026 згідно договору №10/12-2024 від 10.12.2024, рахунок на оплату по замовленню №20632-12/06-2026 від 12 червня 2026 року в розмірі 10000,00 грн..

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (частина четвертастатті 137 ЦПК України).

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ятастатті 137 ЦПК України).

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до п. 48 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України 17.10.2014 № 10 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Однак, відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані представником позивача документи та доводи на обґрунтування суми заявлених витрат, пов`язаних із розглядом справи, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у справі, обсяг та обґрунтованість підготовлених та поданих до суду адвокатом документів, їх значення для спору (справи), суд дійшов висновку про те, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн. не є цілком співмірним зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Суд враховує, що справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, адвокат як представник позивача не приймав участь в судовому засіданні.

Отже, з врахуванням складності справи, що віднесена до категорії малозначних справ, обсягу виконаних адвокатом робіт, часу витраченого адвокатом на виконання таких робіт, враховуючи принципи розумності та справедливості, суд дійшов висновку про наявність підстав для стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00грн.

Ураховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір в розмірі 2662 грн 40 коп.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 76, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючого по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтраст капітал" (місцезнаходження: вул.Набережно-Корчуватська,27, приміщення 2, м.Київ, 03045, код ЄДРПОУ 44559822) заборгованість в сумі 24866 (двадцять чотири тисячі вісімсот шістдесят шість) грн. 29 (двадцять дев"ять) коп., судовий збір в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 (сорок) коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 3000 (три тисячі) грн.

В іншій частині позову відмовити

Відповідачу, який не з`явився в судове засідання, направляється копія заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Заочне рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О. В. Гуц