Рішення № 138676646, 01.07.2026, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/2551/26

2/296/2725/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

"01" липня 2026 р. м.Житомир

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Адамовича О.Й.,

за участю секретаря судового засідання Світко Т.І.,

розглянувши y відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення заборгованості із заробітної плати та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Корольовського районного суду м. Житомира з позовом та з урахуванням зменшених позовних вимог просить стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь ОСОБА_1 невиплачену заробітну плату, компенсацію за невикористану відпустку в сумі 31983,52 грн.; стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку з 07 липня 2025 року по день ухвалення рішення; стягнути з Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 21.11.2023 він працював в Державному підприємстві «Житомирський лікеро-горілчаний завод на посаді заступника начальника відділу збуту та маркетингу. Наказом від 07.07.2025 №46/б-тр його було звільнено з роботи 07.07.2025 за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України. В день звільнення відповідачем не було проведено розрахунку при звільненні, а саме не виплачено заробітну плату за період з березня 2025 року по липень 2025 року та компенсацію за невикористану відпустку. У зв`язку з тим, що відповідач в добровільному порядку не провів розрахунок при звільнені, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі та компенсацію за невикористану відпустку в розмірі 31983,52 грн і середній заробіток за час затримки розрахунку з 07 липня 2025 року по день ухвалення рішення.

Ухвалою від 10.03.2026 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач подав до суду заяву в якій просить справу розглядати без його участі, заявлені позовні вимоги підтримує та просить задовольнити, а також не заперечує щодо ухвалення заочного рішення суду (а.с.34).

Відповідач Державне підприємство Житомирський лікеро-горілчаний завод відзиву на позовну заяву не подавало. Позовна заява з доданими до неї матеріалами, направлялися на адресу відповідача за його місцезнаходженням, у відповідності до приписів ЦПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.23).

Окрім того, відповідач отримав судову повістку, ухвалу про відкриття провадження у справі та доступ до матеріалів позовної заяви, що підтверджується довідками про доставку електронного документу до електронного кабінету (а.с.22,33).

У призначені судові засідання відповідач не з`явився, причини неявки суду не відомі.

Враховуючи вищевикладене, у суду є підстави вважати, що відповідач належним чином повідомлений про порядок розгляду справи.

Згідно з ч.1 ст.174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

Як встановлено, ч. 8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст.ст.211, 280 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторони.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що наказом генерального директора Державного підприємства Житомирський лікеро - горілчаний завод №191/б-тр від 20.11.2023, ОСОБА_1 прийнято з 21.11.2023 на посаду заступника начальника відділу збуту та маркетингу (а.с.9).

Наказом генерального директора Державного підприємства Житомирський лікеро - горілчаний завод №46/б-тр від 07.07.2025, ОСОБА_1 з 07.07.2025 звільнено з роботи за власним бажанням на підставі ст.38 КЗпП України (а.с.10).

Пунктом 2 вищевказаного наказу №46/б-тр передбачено виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористану щорічну відпустку в кількості 3 календарні дні, право на які виникло до 31.12.2023 року та 46 календарних днів, право на які виникло з 01.01.2024 року.

Оскільки відповідачем не було здійснено розрахунок з позивачем на момент його звільнення в повному обсязі, останній звернувся до суду із цим позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, стягнення заборгованості по заробітній платі.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно ч.3 ст.38 КЗпП України , працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.

При припиненні трудового договору внаслідок порушення роботодавцем законодавства про працю, колективного чи трудового договору, вчинення мобінгу (цькування) стосовно працівника або невжиття заходів щодо його припинення (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку (ст.44 КЗпП України).

Відповідно до статті 21 Закону України "Про оплату праці" працівник має право на оплату своєї праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Відповідно до частини першої статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

За змістом статті 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про суми, нараховані та виплачені працівникові при звільненні, із зазначенням окремо кожного виду виплати (основна та додаткова заробітна плата, заохочувальні та компенсаційні виплати, інші виплати, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до законодавства, у тому числі при звільненні) роботодавець повинен письмово повідомити працівника в день їх виплати.

У разі спору про розмір сум, нарахованих працівникові при звільненні, роботодавець у будь-якому разі повинен у визначений цією статтею строк виплатити не оспорювану ним суму.

Частиною першою та другою статті 117 КЗпП України передбачено, що в у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, але не більш як за шість місяців.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору, але не більш як за період, встановлений частиною першою цієї статті.

Згідно довідки Державного підприємства Житомирський лікеро - горілчаний завод №14 від 17.12.2025, заборгованість ОСОБА_1 по заробітній платі на момент звільнення складала 89166,54 грн. (а.с.11).

Відповідно до виписки із банківського рахунку, позивачу Державним підприємством Житомирський лікеро-горілчаний завод частково виплачено заборгованість по заробітній платі в сумі 57183,52 грн. за період з січня по червень 2025 року (а.с.20).

Отже, з Державного підприємства «Житомирський лікеро-горілчаний завод» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню заборгованість в сумі 31983,52 грн (з утриманими сумами податків та зборів), а саме за липень місяць 2025 року (згідно довідки), а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, суд зазначає наступне.

Середній заробіток для виплати працівникові компенсації за час затримки розрахунку при звільненні визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Згідно п.5 розділу 4 Порядку №100, нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Відповідно до п.8 розділу 4 Порядку №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком.

Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

У відповідності до наявної в матеріалах справи довідки про доходи №04/342 від 30.12.2025 року вбачається, що позивачем в травні 2025 року відпрацьовано 22 дні, за які нараховано заробітної плати в сумі 23503,50 грн; в червні 2025 року позивачем відпрацьовано 6 днів, за які нараховано заробітної плати в сумі 6715,29 грн.

Отже, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 1079,24 грн ((23503,50 грн. +6715,29 грн.)/28днів)).

Час затримки належних звільненому працівникові сум виплат за шість місяців з 07.07.2025 (дата звільнення) по 07.01.2026 складає 185 дні, у зв`язку з чим середній заробіток для виплати позивачу компенсації за час затримки розрахунку при звільненні становить 199659,40 грн без утримання сум податків та зборів (1079,24 грн х 185 днів).

Отже, стягненню з Державного підприємства Житомирський лікеро-горілчаний завод на користь позивача підлягає середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні без урахування утриманих податків та зборів, в розмірі 199659,40 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст.263-265, 268, 273, 280, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства Житомирський лікеро - горілчаний завод на користь ОСОБА_1 заборгованість із заробітної плати (в т. ч. компенсацію за невикористану відпустку) в розмірі 31983,52 грн.

Стягнути з Державного підприємства Житомирський лікеро - горілчаний завод на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 199659,40 грн без урахування утриманих податків та інших обов`язкових платежів.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного підприємства Житомирський лікеро - горілчаний завод на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 1331,20 грн.

Заочне рішення може бути оскаржено відповідачем шляхом подання до Корольовського районного суду м.Житомира заяви про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Корольовський районний суд м.Житомира протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод", адреса: м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, буд.38, ЄДРПОУ 00375504.

Головуючий суддя О. Й. Адамович

Дата складання повного тексту рішення: 07.07.2026