Ухвала суду № 138675952, 03.08.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

ОСНОВ`ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА

Справа № 646/1289/25

№ провадження 1-в/646/232/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 серпня 2026 року місто Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова у складі

судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники кримінального провадження, які приймали участь у судовому засіданні:

прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова ОСОБА_3 ,

засуджений ОСОБА_4 ,

представник Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Харкові в режимі відеоконференції подання начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» про застосування покарання за наявності кількох вироків стосовно

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Харків Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , засудженого:

вироком Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років,

вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років,

ВСТАНОВИВ:

До Основ`янського районного суду міста Харкова звернувся начальник Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» з поданням про застосування покарання за наявності кількох вироків стосовно ОСОБА_4 , засудженого вироком Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року та вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року.

В обгрунтування подання зазначено, що до Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» прибув для подальшого відбування покарання ОСОБА_4 , засуджений вироком Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, та вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, до покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років.

Ураховуючи положення статей 537 та 539 Кримінального процесуального кодексу України начальник Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» просив вирішити питання щодо застосування покарання за наявності кількох вироків Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року та Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року; визначити початок строку відбування покарання та остаточний строк відбування покарання засудженому ОСОБА_4 .

У судовому засіданні 03 серпня 2026 року представник Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» подання підтримав та просив вирішити питання, зазначені у ньому.

Засуджений ОСОБА_4 підтримав подання Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)».

Прокурор Слобідської окружної прокуратури міста Харкова у судовому засіданні підтримав подання Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» та зазначив суду, що подання відповідає вимогам законодавства та підлягає задоволенню; уважав за можливе визначити строк відбування покарання ОСОБА_4 за двома вироками тривалістю вісім років, строк початку відбування покарання засудженому обчислювати з моменту його затримання - з 27 грудня 2024 року.

Суд, дослідивши подання представника установи виконання покарань та додані матеріали, заслухавши думки учасників судового засідання, дослідивши документи особової справи засудженого, дійшов такого висновку.

Згідно із пунктом 11) частини першої статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про застосування покарання за наявності кількох вироків.

Відповідно до пункту 2) частини другої статті 539 Кримінального процесуального кодексу України клопотання (подання) про вирішення питання, пов`язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно із пунктами 10 та 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» № 11 від 21 грудня 1990 року, не підлягають розгляду у порядку, передбаченому статтею 539 Кримінального процесуального кодексу України, питання, які порушують суть вироку і погіршують становище засудженого; звужують або розширюють обсяг обвинувачення; стосуються прогалин і недоліків вироків у частині кваліфікації злочинів, призначення покарання, вирішення цивільного позову.

Зокрема, не можна уточнювати призначене покарання (як основне так і додаткове) щодо його виду та строку й призначити покарання за кожний злочин окремо, якщо суд призначив покарання тільки за сукупністю злочинів, або призначити покарання за сукупністю злочинів, якщо його було призначено за кожний злочин окремо, призначити покарання за сукупністю вироків, коли при винесенні останнього за часом вироку суду було відомо про наявність інших невиконаних вироків, але питання про призначення покарання не було вирішено.

Так, судом встановлено, що вироком Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років. Строк відбуття покарання визначено з 06 квітня 2026 року, тобто з дня ухвалення вироку. Зазначений вирок набрав законної сили 14 травня 2026 року. Запобіжний захід у даному кримінальному провадженні не обирався.

Окрім того, вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 8 років. Початок строку відбування покарання ухвалено обчислювати з 27 грудня 2024 року відповідно до частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України із розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі. Зазначений вирок набрав законної сили 15 червня 2026 року.

Із змісту вироку Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року убачається, що ОСОБА_4 визнаний винним у нез`явленні вчасно на службу без поважних причин, вчиненому військовослужбовцем в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 407 Кримінального кодексу України.

Як установлено вироком, у період з 01 вересня 2023 року до 27 грудня 2024 року ОСОБА_4 в умовах воєнного стану без поважних причин незаконно перебував поза межами військової частини НОМЕР_1 , не пов`язуючи своє перебування з виконанням обов`язків

Згідно із висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 28 квітня 2026 року у справі № 159/140/24, провадження № 51-4657км25, для триваючого кримінального правопорушення характерним є вчинення діяння, яке розтягнуте в часі і безперервно здійснюється за рахунок тривалого невиконання обов`язків або тривалого порушення встановленої заборони.

У цьому провадженні йдеться про ухилення, тобто тривале невиконання обов`язку, яке розпочинається шляхом вчинення діяння у вигляді самовільного залишення військової частини або місця служби або ж нез`явлення вчасно без поважних причин на службу.

Особа у разі вчинення триваючого кримінального правопорушення один раз вчинює дію або бездіяльність, а далі постійно перебуває у злочинному стані. Весь цей період часу у її діянні є склад закінченого кримінального правопорушення. Триваюче кримінальне правопорушення є закінченим, починаючи з моменту його припинення.

Із змісту вироку Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року встановлено, що кримінальне правопорушення, передбачене частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, було вчинене ОСОБА_4 27 грудня 2024 року.

Отже, ОСОБА_4 вчинив кримінальні правопорушення, передбачені частиною п`ятою статті 407 та частиною четвертою статті 186 Кримінального кодексу України, до постановлення як вироку Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року, так і вироку Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року.

Згідно із частиною четвертою статті 70 Кримінального кодексу України за правилами, передбаченими в частинах першій - третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку.

Відповідно до частини першої статті 70 Кримінального кодексу України при сукупності кримінальних правопорушень суд, призначивши покарання (основне і додаткове) за кожне кримінальне правопорушення окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.

Отже, з урахуванням того, що кримінальні правопорушення, за вчинення яких ОСОБА_4 засуджено, були вчинені до постановлення кожного з указаних вироків, питання їх виконання підлягає вирішенню з урахуванням положень статті 70 Кримінального кодексу України.

Водночас сама по собі наявність підстав для застосування частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України не наділяє суд, який діє на стадії виконання вироку, повноваженнями повторно призначати покарання або змінювати зміст вироків, що набрали законної сили.

Відповідно до пункту 11) частини першої статті 537, пункту 2) частини другої статті 539 Кримінального процесуального кодексу України суд під час виконання вироків вирішує питання про застосування покарання за наявності кількох вироків, а не питання про його призначення.

Отже, на цій стадії провадження суд не вправі визначати нове остаточне покарання шляхом поглинення чи складання покарань, оскільки це фактично означало б повторне застосування правил статті 70 Кримінального кодексу України при призначенні покарання та внесення змін до змісту вироків, що виходить за межі наданих йому процесуальним законом повноважень.

За таких обставин положення частини четвертої статті 70 Кримінального кодексу України можуть бути реалізовані лише шляхом застосування покарання, уже призначеного вироками, без зміни їх змісту.

Оскільки більш суворим є покарання, призначене ОСОБА_4 вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року, саме воно підлягає застосуванню як таке, що поглинає менш суворе покарання, призначене вироком Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року.

За змістом частини п`ятої статті 72 Кримінального кодексу України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день або за правилами, передбаченими у частині першій цієї статті.

Судом установлено, що ОСОБА_4 перебував під вартою з 27 грудня 2024 року.

Ураховуючи наведені приписи кримінального закону, строк попереднього ув`язнення підлягає зарахуванню до строку відбування покарання, а тому початок строку відбування покарання належить обчислювати з 27 грудня 2024 року, як зазначено у резолютивній частині вироку Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року.

Керуючись статтями 537 та 539 Кримінального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ:

Подання начальника Державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» про застосування покарання за наявності кількох вироків стосовно ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати покарання, призначені ОСОБА_4 вироком Сумського районного суду Сумської області від 06 квітня 2026 року та вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року, з урахуванням правила поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначивши таким, що підлягає застосуванню, покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, призначене вироком Основ`янського районного суду міста Харкова від 12 травня 2026 року.

Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 у виді позбавлення волі строком 8 (вісім) років рахувати з 27 грудня 2024 року.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги через Основ`янський районний суд міста Харкова до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначеного строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1