Рішення № 138675922, 21.07.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/12434/25

№ провадження 2-о/646/30/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді Благої І.С.,

з участю секретаря судового засідання Левченко В.О.,

представниці заявниці ОСОБА_1 ,

заявниці ОСОБА_2

представниці заінтересованої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, про встановлення факту батьківства,-

В С Т А Н О В И В:

Обставини справи

ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою, в якій просила встановити факт що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Афганістан, місто Кабул є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження Україна, Харківська область, м. Харків.

Крім того, заявниця просила внести зміни до актового запису № 647 від 02 серпня 2012 року про народження ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), а саме: - в графі «Батько» записати: прізвище - « ОСОБА_6 », ім`я « ОСОБА_7 », по-батькові - « ОСОБА_8 », громадянство - «громадянин України»; - змінити прізвище ОСОБА_2 з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_6 » В іншій частині актовий запис залишити без змін.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 у заявниці та ОСОБА_5 народилася донька ОСОБА_10 . Оскільки на момент народження дитини вони не перебували у зареєстрованому шлюбі, а ОСОБА_5 був зареєстрований шлюб з іншою жінкою, відомості про батька дитини у актовому записі про її народження були внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України. Протягом усього життя дитини ОСОБА_5 фактично виконував обов`язки батька, виховував доньку, матеріально її забезпечував, брав участь у її розвитку, і походження дитини від нього ніколи не ставив під сумнів. У червні 2025 році заявниця та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб. У серпні 2025 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом про визнання свого батьківства щодо доньки ОСОБА_10 , але у жовтні того ж року помер, у зв`язку з чим провадження було закрито. Тому після смерті чоловіка заявниця звернулася до суду із цією заявою з метою завершення розпочатої ним процедури оформлення походження їхньої доньки.

Позиція учасників справи та їх участь у судовому засіданні

Під час судового розгляду справи заявниця та її представниця підтримали заяву та доводи, які в ній викладені.

Представник заінтересованої особи Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судового засідання, до суду не прибув, подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Представник іншої заінтересованої особи - органу опіки та піклування приймала участь у судовому засіданні під час з`ясування судом думки дитини, підтримала заяву ОСОБА_2 та просила її задовольнити.

Обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження

У судовому засіданні була допитана в якості свідка з її згоди заявниця ОСОБА_2 , яка пояснила, що познайомилася з ОСОБА_5 у 2005 році, коли вона вже знаходилася в процесі розірвання шлюбу з іншим чоловіком. Між нею та ОСОБА_5 зав`язалися близькі стосунки. Вона розірвала шлюб з іншим чоловіком у 2008 році. У фактичних шлюбних відносинах вона та ОСОБА_5 перебували з 2011 року. Коли заявниця завагітніла від ОСОБА_5 , був одружений з іншою жінкою. ОСОБА_5 забирав заявницю з пологового будинку разом з їх дитиною ОСОБА_10 , ніколи не ставив під сумнів своє батьківство та весь час допомагав ростити та виховувати доньку, утримував її фінансово. Ще до розлучення з іншою жінкою, яке сталося у 2013 році, ОСОБА_5 та заявниця разом з їхньою донькою ОСОБА_10 почали проживати у квартирі на АДРЕСА_1 , яку ОСОБА_5 купив для них як для сім`ї. 25.06.2025 заявниця та ОСОБА_5 зареєстрували шлюб. Після цього чоловік звернувся з позовом до суду з метою визнання його батьківства щодо доньки ОСОБА_10 , але невдовзі помер. У чоловіка є старші доньки від двох попередніх шлюбів. За його життя вони спілкувалися з двома з них, але коли ОСОБА_5 помер, спілкування припинилося.

Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , яке повторно видане 10.11.2017 Комінтернівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, підтверджується факт народження ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 у місті Харкові (актовий запис №647 від 02.08.2012).

Витяг №00014344829 від 20.08.2014 з Державного реєстру актів цивільного стану громадян підтверджує, що відомості про батька у актовий запис №647 від 02.08.2012 про народження дитини - ОСОБА_2 були внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України.

У вищевказаних документах матір`ю дитини зазначено ОСОБА_2 , а батьком ОСОБА_11 .

На момент народження доньки заявниця не перебувала у зареєстрованому шлюбі ані з ОСОБА_5 , ані з іншим чоловіком.

В свою чергу, ОСОБА_5 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_12 з 02.11.1999 по 30.12.2013, про що свідчать :

-Копія виданого 23.11.2012 Київським РВ у м.Харкові ГУ ДМС України в Харківській області паспорту (серія НОМЕР_2 ) громадянина України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м.Кабул, Афганістан, - з відповідним штампом про реєстрацію шлюбу 02.11.1999 з ОСОБА_12 та про розірвання цього шлюбу на підставі рішення суду від 17.12.2013;

-Копія рішення Київського районного суду м.Харкова від 17.12.2013 у справі №640/16188/13-ц, яке набрало законної сили 30.12.2013 та яким було розірвано шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 , що був зареєстрований 02.11.1999.

Під час судового розгляду було досліджено фотографії сімейного архіву та відеозапис виписки заявниці з новонародженою донькою з пологового будинку №5 м.Харкова. На відеозаписі ОСОБА_5 представляється батьком дитини, бере новонароджену дитину на руки, а представники закладу охорони здоров`я та родичі ОСОБА_2 вітають його та заявницю з народженням доньки.

06 червня 2025 року між заявницею та ОСОБА_5 було зареєстровано шлюб, що підтверджено свідоцтвом про реєстрацію шлюбу серії НОМЕР_3 , яке видане Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (актовий запис №245 від 06.06.2025).

Судом також досліджено матеріали цивільної справи №646/8612/25 за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання його батьком дитини ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_5 , та про зобов`язання органу державної реєстрації актів цивільного стану внести відповідні зміни до актового запису №647 від 02.08.2012 про народження дитини, а саме в частині відомостей щодо її батька, зазначивши, що батьком є громадянин України ОСОБА_5 , а також в частині відомостей про прізвище дитини, зазначивши « ОСОБА_6 » замість « ОСОБА_9 ».

В матеріалах вищевказаної цивільної справи містяться, зокрема, копії вищевказаних паспорту громадянина України ОСОБА_5 , паспорту ОСОБА_2 (заявниці у справі, що розглядається), повторно виданого свідоцтва про народження ОСОБА_2 , витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження з зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, рішення суду про розірвання шлюбу між ОСОБА_12 та ОСОБА_5 .

Крім того, в матеріалах справи №646/8612/25 наявні ті самі фотографії, які надані заявницею у справі, що розглядаються, та які були досліджені під час її судового розгляду.

Ухвалою Основ`янського районного суду м.Харкова від 13.11.2025 провадження у справі №646/8612/25 було закрито у зв`язку зі смертю ОСОБА_5 .

Згідно з копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 , виданого 13.10.2025 Четвертим відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженець м.Кабул, Афганістан, помер ІНФОРМАЦІЯ_6 у віці 63 років у місті Харкові (актовий запис №1626 від 13.10.2025).

Під час судового розгляду судом було з`ясовано думку дитини ОСОБА_2 , яка підтвердила, що скільки вона себе пам`ятає, знає, що її батьком є ОСОБА_5 . Вони разом з нею та її мамою проживали однією сім`єю спочатку у квартирі на ОСОБА_13 у м.Харкові, адресу якої вона не пам`ятає, потім у будинку, який батько купив у сел.Циркуни Харківського району. Він виховував її, матеріально забезпечував, допомагав у навчанні, підтримував її розвиток. Після початку повномасштабного РФ на територію України вони втрьох були змушені виїхати з м.Харкова до Німеччини, де проживали разом півтора роки, а потім повернулися до України. У жовтні 2025 року батько поїхав до лікарні, де йому зробили коронографію та госпіталізували. У зв`язку з різким погіршенням стану здоров`я він знаходився у реабілітації, а ІНФОРМАЦІЯ_6 помер. У тата є ще чотири доньки від попередніх шлюбів. Коли тато був жив, вона та її батьки час від часу спілкувалися з двома з них, а коли батько а помер, будь-яке спілкування з ними перервалося.

Свідок ОСОБА_14 пояснила, що заявниця є донькою її чоловіка від іншого шлюбу, але у них дуже близькі стосунки, і вони одна одну вважають рідними. ОСОБА_5 свідок знала років 20, їх познайомила заявниця, коли вони починали особисті стосунки. Через деякий час заявниця та ОСОБА_5 почали проживати онією сім`єю як дружина та чоловік, а одружилися у 2025 році. Заявниця та ОСОБА_5 мають доньку ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . У ОСОБА_5 та ОСОБА_10 були дуже добрі та близькі стосунки. Він її дуже любив та турбувався про неї, повністю дитину забезпечував.

Крім того, в судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_15 , яка пояснила, що заявниця є її сестрою, у них спільний батько. Вона знала чоловіка сестри ОСОБА_5 більше 15 років, відколи вони почали особисті стосунки, а потім проживали як чоловік та дружина. У них є спільна донька ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Свідок була присутня на виписці сестри (заявниці в цій справі) з новонародженою Веронікою з пологового будинку №5 у м.Харкові. Також там були їх родичі та батько дитини ОСОБА_5 . Він та ОСОБА_10 були дуже близькі як батько та дитина, ОСОБА_10 важко переживала смерть батька у 2025 році.

Релевантне законодавство та релевантна практика Європейського суду з прав людини та Верховного Суду

Положення частини першої статті 76 ЦПК України надають визнання доказів як є будь-яких даних, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимоги щодо належності, достовірності та достатності доказиів встановлені статтями 77, 79 та 80 ЦПК України відповідно.

Так, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Згідно з ч.1 ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Щодо встановлення факту батьківства

Положеннями частини першої статті 135 Сімейного кодексу України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до статті 130 Сімейного кодексу України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду, якщо запис про батька дитини вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що передумовою застосування статті 130 Сімейного кодексу України є саме поєднання двох юридичних фактів: внесення запису про батька відповідно до частини першої статті 135 СК України та смерть чоловіка, батьківство якого встановлюється. При цьому сама по собі обставина, що питання визнання батьківства не було вирішене за життя цієї особи, не перешкоджає встановленню факту батьківства після її смерті. Такий правовий висновок викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 17.02.2021 у справі № 373/2257/18, від 15.04.2021 у справі № 361/2653/15-ц.

У справі «Калачова проти Росії», яка стосувалася встановлення батьківства щодо дитини, яка народжена поза шлюбом, Європейський Суд з прав людини повторив, що «приватне життя» це широкий термін, який охоплює, серед іншого , аспекти фізичної та соціальної ідентичності особи, включаючи право на особисту автономію, особистісний розвиток та встановлення й розвиток стосунків з іншими людьми та зовнішнім світом. Встановлення батьківства доньки заявниці є питанням, пов`язаним з «приватним життям» заявниці, яка несе повну відповідальність за свою неповнолітню дитину. Визнання біологічного батька, окрім фінансових та емоційних цілей, також може бути важливим з точки зору соціального іміджу заявниці, історії хвороби її сім`ї та переплетених прав та обов`язків між біологічною матір`ю, біологічним батьком та відповідною дитиною.

Отже, на переконання Суду, стаття 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, яка гарантує право на повагу до приватного життя, застосовується у справах про встановлення батьківства щодо народженої поза шлюбом дитини.

Крім того, у справі «Яггі проти Швейцарії» (Jaggi v. Switzerland) ( в якій заявник був дитиною, народженою поза шлюбом, і через суд прагнув встановити особу свого біологічного батька, проте не міг провести тест ДНК померлої особи, щоб з`ясувати, чи є ця особа його біологічним батьком) ЄСПЛ вкотре наголосив на тому, що провадження щодо встановлення батьківства підпадають під дію статті 8.

ЄСПЛ повторив, що вибір засобів, розрахованих на забезпечення дотримання статті 8 Конвенції у сфері відносин між особами, є в принципі питанням, яке належить до меж розсуду Договірних Держав.

При цьому Європейський суд з прав людини у своїй практиці постійно звертає увагу на тому, що вирішуючи питання про батьківство, національні суди повинні були керуватися насамперед пріоритетним принципом забезпечення інтересів дитини (наприклад, у справі «Мікулич проти Хорватії» Mikulic v. Croatia)).

У вищевказаній справі Європейський суд з прав людини у вкотре підкреслив, що у справах, які стосуються цивільного стану та дієздатності, потрібна особлива ретельність. Суд зазначив, що компетентні національні органи влади зобов`язані діяти з особливою ретельністю для забезпечення ходу провадження, з огляду на те, що було поставлено на карту для заявниці, яка є народженою поза шлюбом дитиною та яка прагне встановити своє походження в частині батьківства, і, таким чином, усунути її невизначеність щодо особи її біологічного батька,

При цьому ЄСПЛ висловився щодо ситуації, коли правову систему, яка не має засобів для зобов`язання ймовірного батька виконати судове рішення про проведення тестів ДНК, в принципі можна вважати сумісною із зобов`язаннями, що випливають зі статті 8, враховуючи межі розсуду держави. Отже, за такою системою інтереси особи, яка прагне встановити батьківство, повинні бути забезпечені, коли батьківство не може бути встановлено за допомогою тестування ДНК. Відсутність будь-якого процесуального заходу для зобов`язання ймовірного батька виконати судове рішення відповідає принципу пропорційності лише тоді, коли вона передбачає альтернативні засоби, що дозволяють незалежному органу швидко вирішити справу про батьківство.

Звертаючись до національної судової практики, слід зазначити, що Верховний Суд сформулював правовий висновок, згідно з яким національне законодавство не містить вичерпного переліку доказів, якими може підтверджуватися походження дитини від певної особи. Підставою для встановлення факту батьківства можуть бути будь-які належні, допустимі та достовірні докази, оцінені судом у їх сукупності. Саме сукупність доказів, а не окремий доказ, має підтверджувати походження дитини від певної особи.

Так, зокрема, у постанові від 09.04.2025 у справі №939/335/23 Верховний Суд зазначив, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 89 ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Верховний Суд ще раз підкреслив, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

Крім того, у постанові від 10.09.2025 у справі № 753/23080/23 Верховний Суд, посилаючись, у тому числі, на рішення ЄСПЛ у справі «MOLDOVAN v. UKRAINE», підкреслив, що:

-встановлення батьківства складає «приватне життя». Позивач може мати як майновий інтерес в отриманні спадщини, так і для нього це може бути важливо з моральної точки зору, оскільки він хоче зберегти пам`ять про свого батька на все життя;

-встановлення батьківства, на підставі статті 53 КпШС з урахуванням «філософії» Європейського суду з прав людини, може відбуватися на підставі будь-яких доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство. Тобто як на підставі «соціальних» доказів (спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, чи спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства), так і за допомогою результатів ДНК-експертизи.

Отже, за висновками Верховного Суду, встановлення батьківства, на підставі статті 53 КпШС, з урахуванням «філософії» Європейського суду з прав людини, може відбуватися на підставі будь-яких доказів, які можуть бути взяті судом до уваги, що з достовірністю підтверджують батьківство. Тобто як на підставі «соціальних» доказів (спільне проживання та ведення спільного господарства матір`ю дитини і відповідачем до народження дитини, чи спільне виховання чи утримання ними дитини, або докази, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства), так і за допомогою результатів ДНК-експертизи; до доказів, що з достовірністю підтверджують визнання відповідачем батьківства можуть відноситися, зокрема, листи стверджуваного батька, написана ним книга.

Щодо вимоги про внесення змін до актового запису про народження

Відповідно до частини першої статті 134 Сімейного кодексу України на підставі заяв осіб, зазначених у статті 126 цього Кодексу, або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове Свідоцтво про народження.

Частиною першою статті 22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

Верховний Суд неодноразово зазначав, що резолютивна частина рішення про встановлення факту батьківства повинна містити всі необхідні відомості для проведення державної реєстрації батьківства та внесення змін до актового запису про народження, оскільки саме таке рішення є достатньою правовою підставою для вчинення відповідних реєстраційних дій органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Зокрема, у постанові від 09.04.2025 у справі №939/335/23 Верховний Суд вказав, що рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Мотиви суду

Щодо встановлення факту батьківства

У справі, що розглядається, спір про право відсутній, оскільки предметом судового розгляду є не вирішення спору між сторонами щодо суб`єктивного права, а встановлення юридичного факту батьківства померлого чоловіка, який є необхідним для подальшої реалізації прав дитини.

Суд враховує, що походження дитини ОСОБА_2 , від ОСОБА_5 підтверджується не окремим доказом, а сукупністю взаємопов`язаних доказів: фактичним даними, які свідчать про тривале спільне проживання заявниці ОСОБА_5 та дитини, про те, що заявниця та ОСОБА_5 вели спільний побут, спільно виховували дитину. Ці фактичні дані містяться у вищевказаних доказах, у тому числі, показаннях свідків, письмових доказах, сімейних фотографіях, відеозаписі виписки з пологового будинку, поясненнях самої дитини, матеріалах цивільної справи №646/8612/25 за позовом ОСОБА_5 про визнання батьківства щодо дитини ОСОБА_2 .

Суд звертає уваги, що на відеозаписі виписки заявниці з пологового будинку зафіксовано, що ОСОБА_5 відкрито представляється батьком новонародженої дитини, отримує її на руки, а родичі вітають саме його та заявницю з народженням доньки. Сімейні фотографії, які відображають багаторічні сімейні відносини між заявницею, ОСОБА_5 та дитиною ОСОБА_2 , також підтверджують постійну участь ОСОБА_5 у житті дитини.

Ці докази узгоджуються з показаннями заявниці, наданими нею як свідком, поясненнями самої дитини та показаннями свідків.

При цьому сам факт звернення ОСОБА_5 до суду з позовом про визнання батьківства щодо дитини ОСОБА_2 - свідчить про його безумовне усвідомлення себе батьком дитини та намір юридично оформити існуючі сімейні відносини.

Сукупність вищевказаних доказів не суперечать один одному та взаємно підтверджують один одного.

Будь-яких доказів, які б свідчили про наявність спору щодо біологічного походження дитини, матеріали справи не містять.

Суд також враховує думку дитини, яка досягла достатнього віку для її висловлення, та бере до уваги, що встановлення факту батьківства відповідає її найкращим інтересам, забезпечує право на достовірне визначення походження, сімейну ідентичність, особисті немайнові та майнові права.

Оскільки на момент народження дитини відомості про батька були внесені відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, а біологічний батько помер до вирішення спору за його позовом, суд дійшов висновку, що наявні правові підстави для встановлення факту його батьківства в судовому порядку та внесення відповідних змін до актового запису про народження.

Відмова у встановленні факту батьківства за наявності достатніх та переконливих доказів суперечила б позитивному обов`язку держави забезпечити ефективне здійснення права дитини на повагу до її приватного та сімейного життя.

Суд також враховує, що встановлення факту батьківства у цій справі повністю відповідає найкращим інтересам дитини, оскільки забезпечує реалізацію її права знати своє походження, права на сімейну ідентичність, а також особистих немайнових і майнових прав, пов`язаних із походженням від батька.

Щодо вимоги про внесення змін до актового запису про народження

Оскільки судом встановлено походження дитини ОСОБА_2 від ОСОБА_5 , відомості про батька, внесені до актового запису про народження дитини та свідоцтво про її народження відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України, підлягають зміні.

Висновки суду

З огляду на встановлені обставини та досліджені докази суд приходить до переконання, що заява ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Сукупність досліджених доказів підтверджує, що ОСОБА_5 є біологічним батьком ОСОБА_2 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 у місті Харкові.

Встановлення зазначеного юридичного факту забезпечить реалізацію особистих немайнових прав дитини, відповідатиме її найкращим інтересам та усуне невідповідність між фактичними сімейними відносинами і відомостями державної реєстрації актів цивільного стану.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2, 4, 5, 10, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Задовольнити заяву ОСОБА_2 .

Встановити факт, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець міста Кабул, Афганістан є батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Харків, Харківська область, Україна.

Внести зміни до актового запису № 647 від 02 серпня 2012 року про народження ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Харків, Харківська область, Україна ), а саме:

- в графі «Батько» записати: прізвище - « ОСОБА_6 », ім`я « ОСОБА_7 », по-батькові - « ОСОБА_8 », громадянство - «громадянин України»;

- змінити прізвище ОСОБА_2 з « ОСОБА_9 » на « ОСОБА_6 ».

В іншій частині актовий запис залишити без змін.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених участині другійстатті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 .

Заінтересована особа - Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, місцезнаходження: 61001, м. Харків, вул. Георгія Тарасенка, 11, код ЄДРПОУ 41403982.

Заінтересована особа - Служба у справах дітей по Основ`янському району Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради, 61001, м.Харків, вул.Богдана Хмельницького, 8, ЄДРПОУ 26489300.

Заінтересована особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, 61002, м.Харків, вул.Чернишевська, 55, ЄДРПОУ 26489104.

Суддя І.С. Блага