Рішення № 138675551, 03.08.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1699/26

2/621/1765/26

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

03 серпня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.,

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - ОСОБА_2 ,

відповідач - ОСОБА_3 ,

третя особа - Відділ центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області,

представник третьої особи - Пілат О.,

розглянувши за відсутності учасників справи в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право користування житлом, третя особа - Відділ центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області,

у с т а н о в и в:

18.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла позовна заява до ОСОБА_3 з наступними вимогами: визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позовної заяви позивач зазначила, що їй на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого 18.09.2024 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сібільовою С. М., зареєстрованого в реєстрі № 1042, належить на праві приватної власності квартира за адресою: АДРЕСА_1 . На час укладення вказаного договору був зареєстрований ОСОБА_3 (минулий власник).

16.02.2026 вона зареєструвала у власній квартирі місце проживання, а також своїх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

На цей час в належній їй квартирі, окрім неї та її дітей, зареєстрований минулий власник ОСОБА_3 , який з 2022 року не проживає і добровільно виніс власні речі перед продажем житла.

В подальшому, вона звернулась до відділу центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, з метою зняти з реєстрації ОСОБА_3 в її квартирі, однак у вказаній реєстраційній дії, їй було відмовлено.

Зазначені обставини, стали підставою для звернення до суду з цим позовом.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 22.05.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 22.06.2026, а також витребувано від Відділу центр надання адміністративних послуг Слобожанської селищної ради Чугуївського району Харківської області інформацію про усіх осіб, зареєстрованих у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , із зазначенням прізвища, ім`я та по батькові, дати народження, дати реєстрації та інших наявних відомостей щодо кожної особи.

26.05.2026 судом отримано витребувану інформацію.

01.06.2026 представник позивача Гетьман О. М. подала клопотання про долучення доказів.

22.06.2026 у зв`язку з першою неявкою відповідача судовий розгляд відкладено на 03.08.2026.

03.08.2026 належним чином повідомлені учасники справи на судовий розгляд не з`явилися повторно.

Представник позивача ОСОБА_2 подала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності та за відсутності позивача, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Представник третьої особи Пілат О. надіслала заяву, в якій просила проводити судовий розгляд за її відсутності.

Відповідач ОСОБА_3 не повідомив про причини повторної неявки в судове засідання, будь-яких заяв по суті справи чи з процесуальних питань не подавав.

Суд не має відомостей про причину повторної неявки відповідача, який повідомлявся про час і місце розгляду справи у порядку, визначеному Цивільним процесуальним кодексом України, і від якого не надійшли відзив чи заява про судовий розгляд за його відсутності, що дало підстави вирішити справу на підставі наявних у ній даних (постановити заочне рішення) у відповідністю з частиною 4 статті 223, частиною 1 статті 280 Цивільного процесуального кодексу України, проти чого не заперечував представника позивача і, що відповідає передбаченим статтею 2 ЦПК України завданням та основним засадам цивільного судочинства, в тому числі і щодо розумності строків розгляду справи судом.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18).

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Зважаючи на те, що всі належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися, і це не перешкоджає розгляду справи по суті, судовий розгляд справи проведено за відсутності учасників справи на підставі наявних у суду матеріалів. При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування, а також докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

На підставі доказів, досліджених під час судового розгляду, судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Спірним є право користування відповідача ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , житловим приміщенням у вигляді квартири за адресою: АДРЕСА_1 , власником якої є ОСОБА_1 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу, посвідченого 18.09.2024 приватним нотаріусом Чугуївського районного нотаріального округу Харківської області Сібільовою С. М. (а. с. 9, 10, 19).

Згідно копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , витягів з реєстру територіальної громади (Слобожанська територіальна громада) № 2026/002444496 від 16.02.2026, № 2026/002444007 від 16.02.2026, № 2026/002443244 від 16.02.2026, інформації відділу центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області № 01-21/105Р від 26.05.2026, у квартирі АДРЕСА_3 , зареєстровані: з 15.04.2010 відповідач ОСОБА_3 , позивач ОСОБА_1 з 16.02.2026, малолітні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 16.02.2026 (а. с. 7, 12, 13, 24, 25).

Даними довідки голови правління ОСББ "Будинок-103" № б/н від 06.05.2026 підтверджується, що ОСОБА_3 станом на 18.09.2024 був зареєстрований у квартирі АДРЕСА_3 , але не проживав (а. с. 14).

Зі змісту позовної заяви вбачається, що відповідач зареєстрований у житловому приміщенні без згоди власника ОСОБА_1 та фактично за вказаною адресою не проживає.

Статтею 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна.

Частиною 1 статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому, згідно з вимогами статті 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до частини 1 статті 163 Житлового кодексу України у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається займане жиле приміщення у випадках і в межах строків, установлених частиною першою, пунктами 1 і 5 частини третьої і частиною четвертою статті 71 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Відповідно до статті 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 24 Закону України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні", орган реєстрації вносить зміни до реєстру територіальної громади на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Підпунктом 2 пункту 50 Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, передбачено, що зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) здійснюється на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житло або права користування житлом, про виселення, про зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) особи, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою (у такому випадку адміністративний збір не сплачується).

За змістом вказаних норм, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред`явивши водночас вимогу про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Позивачем ОСОБА_1 надані докази того, що відповідач ОСОБА_3 зареєстрований в належній їй квартирі, понад рік у спірному житловому приміщенні не проживає без поважних причин, відсутні будь-які відомості щодо існування домовленості між власником житла та відповідачем щодо збереження за ним права користування цим житловим приміщенням.

Відповідачем не надано доказів на спростування доводів позовної заяви.

За таких обставин, позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Дотримуючись принципу диспозитивності цивільного судочинства, питання щодо розподілу судових витрат суд не вирішував.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 223, частиною 2 статті 247, 259, 263-265, 268, 280-289, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Зміївським районним судом Харківської області за письмовою заявою відповідача, яка може бути ним подана протягом тридцяти днів з дня його складення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач, має право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Відповідач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Третя особа - Відділ центр надання адміністративних послуг Слобожанської міської ради Чугуївського району Харківської області, місцезнаходження: вул. Каштанова, буд. 21, м. Слобожанське, Чугуївський район, Харківська область, 63460, код ЄДРПОУ: 44229656.

Повне рішення складене 03.08.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко