Постанова № 138675484, 03.08.2026, Новобаварський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Харкова)

Справа № 639/6209/26

Провадження № 3/639/1129/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Харків

Суддя Новобаварського районного суду міста Харкова Курило В. О., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженця м. Ізюм Харківської області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 ,

за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП,

в с т а н о в и в:

06 липня 2026 року о 19 годині 51 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 24, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом «Corso Kraft», з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України (далі ПДР України), за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Крім того, 06 липня 2026 року о 20 годині 14 хвилин за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 25, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом електровелосипедом «Corso Kraft», з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці очей, які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів, 18-А, водій ОСОБА_1 відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою судді Новобаварського районного суду міста Харкова Курила В. О. від 17.07.2026 об`єднано в одне провадження адміністративні матеріали справу №639/6209/26 (провадження №3/639/1129/26) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та справу №639/6214/26 (провадження №3/639/1130/26) стосовно ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , у призначене судове засідання з`явився, на адресу суду надав письмову заяву про те, що вину у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, визнав у повному обсязі, фактичні обставини вчинення адміністративних правопорушень не оспорює.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, перевіривши та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог закону, суддя дійшов таких висновків.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (за протоколом серії ЕПР1 № 712434 від 06.07.2026), підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:

- фактичними даними, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712434 від 06.07.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень;

- направленням від 06.07.2026, яким підтверджується, що 06.07.2026 о 20:00 водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, однак такий огляд в закладі охорони здоров`я не проводився, у зв`язку з відмовою;

- рапортом поліцейського взводу 1 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП сержанта поліції Албінця Ю. від 06.07.2026, яким підтверджується, що під час патрулювання Новобаварського району м. Харкова за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 24, екіпажем №3202 на підставі п. 3, 5 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб електровелосипед «Corso Kraft», під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» водій ОСОБА_1 відмовився. Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водія відсторонено від керування транспортним засобом;

- відеозаписом з реєстратора службового автомобіля патрульної поліції від 06.07.2026, на якому 06.07.2026 о 19:51:48 зафіксовано момент руху транспортного засобу електровелосипеда «Corso Kraft», під керуванням водія ОСОБА_1 , який приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна, а також зафіксовано момент зупинки поліцейськими цього транспортного засобу.

З досліджених відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції (ID реєстраторів №472937, №471777) від 06.07.2026 встановлені такі обставини:

- о 19:52:43 поліцейські підійшли до електровелосипеда «Corso Kraft», під керуванням водія ОСОБА_1 ;

- о 19:53:13 поліцейські встановили особу водія ОСОБА_1 за допомогою паспорта громадянина України у мобільному застосунку «Дія»;

- о 19:54:03 водій ОСОБА_1 повідомив поліцейським, що раніше вживав та продовжує вживати метадон;

- о 19:52:32 поліцейський роз`яснив водія ОСОБА_1 процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;

- о 19:58:43 поліцейський запропонував водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я;

- о 19:58:47 водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, після чого поліцейський попередив його, що стосовно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП;

- о 20:11:50 поліцейський склав стосовно водія ОСОБА_1 протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та ознайомив з його змістом.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (за протоколом серії ЕПР1 № 712450 від 06.07.2026), підтверджується сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, досліджених у судовому засіданні, а саме:

- фактичними даними, які відображені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712450 від 06.07.2026, який складено стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України. Протокол про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 підписав без зауважень та заперечень;

- направленням від 06.07.2026, яким підтверджується, що 06.07.2026 о 20:18 водій ОСОБА_1 направлявся до КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, у зв`язку з виявленими ознаками сп`яніння, а саме: неприродна блідість шкіри обличчя, зіниці очей, що не реагують світло, поведінка, що не відповідає обстановці, виражене тремтіння пальців рук, однак такий огляд в закладі охорони здоров`я не проводився, у зв`язку з відмовою;

- рапортом інспектора взводу 1 роти 3 батальйону 3 УПП в Харківській області ДПП капітана поліції Атльотова Д. від 06.07.2026, яким підтверджується, що 06.07.2026 приблизно о 20:14 за адресою: м. Харків, вул. Ярославська, 25, екіпажем Купол №3102 ( ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ) на підставі п. 3, 5 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» було зупинено транспортний засіб електровелосипед «Corso Kraft», під керуванням водія ОСОБА_1 . Під час спілкування з водієм ОСОБА_1 у нього були виявлені ознаки наркотичного сп`яніння, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» водій ОСОБА_1 відмовився. Стосовно водія ОСОБА_1 було складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП, відсторонено від керування транспортним засобом, автомобіль залишено не місці зупинки без порушень ПДР України.

З дослідженого відеозапису з нагрудної камери працівника поліції (ID реєстратор №474420) від 06.07.2026 встановлені такі обставини:

- о 20:15:27 поліцейські підійшли до електровелосипеда «Corso Kraft», під керуванням водія ОСОБА_1 ;

- о 20:15:44 поліцейські встановили особу водія ОСОБА_1 за допомогою паспорта громадянина України у мобільному застосунку «Дія»;

- о 20:17:10 водій ОСОБА_1 підтвердив факт керування транспортним засобом;

- о 20:18:18 поліцейський встановив у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у лікаря-нарколога в закладі охорони здоров`я;

- о 20:18:34 водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, після чого поліцейський попередив його, що стосовно нього буде складено протокол за ст. 130 КУпАП;

- о 20:18:55 поліцейський роз`яснив водія ОСОБА_1 процесуальні права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП;

- о 20:34:30 поліцейський склав стосовно водія ОСОБА_1 протокол за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та ознайомив з його змістом, а також попередив ОСОБА_1 про заборону подальшого руху.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Вищевказані докази є належними та допустимими доказами по справі про адміністративне правопорушення, на підставі яких суддя встановлює наявність події адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Суддя вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та визнання її винуватості.

При вирішенні питання про те, чи є електровелосипед транспортним засобом, суд виходить з таких обставин.

Відповідно до Закону України «Про деякі питання використання транспортних засобів, оснащених електричними двигунами, та внесення змін до деяких законів України щодо подолання паливної залежності і розвитку електрозарядної інфраструктури та електричних транспортних засобів» № 2956-ІХ від 24.02.2023, який набрав чинності 23.03.2023, електричний колісний транспортний засіб це дво- і більше колісний транспортний засіб, оснащений виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) та системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка має технічні можливості заряджатися від зовнішнього джерела електричної енергії.

Отже, електроскутери, електросамокати, електровелосипеди та інша подібна техніка офіційно визнаються транспортними засобами. Їх фактично поділили на дві категорії, а саме:

- легкий персональний електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома) із потужністю у діапазоні до 1000 Вт, системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, з одним, двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість у діапазоні до 25 кілометрів на годину;

- низькошвидкісний легкий електричний транспортний засіб це колісний транспортний засіб, який оснащений та приводиться в рух виключно електричними тяговими двигунами (одним чи декількома), системою акумулювання електричної енергії (акумуляторною батареєю), яка здатна заряджатися шляхом підключення до зовнішнього джерела електричної енергії, із двома, трьома або чотирма колесами, який має максимальну конструктивну швидкість, що є меншою або дорівнює 50 кілометрів на годину та більшою за 10 кілометрів на годину, та споряджену масу не більше ніж 600 кілограмів.

Постановою Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 15.03.2023 у справі № 127/5920/22 визначено, що використання електросамоката чи іншого подібного засобу (моноколеса, сеґвея тощо) для переміщення особи як учасника дорожнього руху є джерелом підвищеної небезпеки в розумінні статті 1187 ЦК України, якщо в конкретному випадку такий засіб приводився в рух за допомогою встановленого на ньому електричного двигуна.

За змістом наведених норм законодавства України електровелосипеди та інша подібна техніка цим Законом офіційно визнаються транспортними засобами, а особа, яка керує електричним колісним транспортним засобом, є водієм транспортного засобу у розумінні положень п. 1.10 Правил дорожнього руху.

Отже, коли електровелосипед служить для перевезення осіб, зокрема і самого водія чи його вантажу, він є повноправним учасником дорожнього руху та вважається транспортним засобом, а тому на водія розповсюджується дія Правил дорожнього руху, в тому числі вимоги пункту 2.9 а) Правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами статті 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Приписами статті 266 КУпАП визначено, що особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Огляд особи, яка керувала транспортним засобом на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.

Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Згідно з пунктом 1.9 ПДР України, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отже, проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов`язком водія, а не його правом.

Згідно з положеннями п. 2, п. 4 розділу 1 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 № 1452/735 (далі за текстом Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (тобто, відповідно до п. 3 цієї Інструкції, порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІ Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Приписами пункту 12 розділу ІІ Інструкції визначено, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Крім того, відповідно до пункту 6 розділу ІХ «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Вказані положення кореспондуються з пунктом 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103 (зі змінами).

З досліджених відеозаписів та письмових доказів достовірно встановлено, що на законну вимогу поліцейського пройти огляд для встановлення стану наркотичного сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна психіатрична лікарня №3» водій ОСОБА_1 двічі відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР України.

Причини, з яких водій ОСОБА_1 відмовився виконати вимогу поліцейського про проходження ним огляду на стан наркотичного сп`яніння, правового значення для розгляду цієї справи не мають.

Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Таким чином, суддя дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

При вирішення питання щодо накладення адміністративного стягнення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд враховує такі обставини.

Довідкою інспектора ВАП УПП в Харківській області ДПП старшого лейтенанта поліції Бикової К. підтверджується, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно облікових даних ІПНП, не отримував посвідчення водія.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самою особою, що притягується до адміністративної відповідальності, так і іншими особами.

Санкцією частини першої статті 130 КУпАП передбачено безальтернативне адміністративне стягнення, яке накладається на водіїв, у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Отже, суддя дійшов висновку, що передбачене в санкції частини першої статті 130 КУпАП позбавлення права керування транспортними засобами є обов`язковим додатковим стягненням.

При цьому, адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, зокрема попередження спричинення такою особою шкоди здоров`ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.

Суд також звертає увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.

Підхід щодо неможливості застосування адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами до особи, яка не отримувала посвідчення водія на право керування транспортними засобами, не відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також нівелює попереджувальну мету адміністративного стягнення.

Відповідно до інформаційного листа Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду №718/0/158-25 від 04.12.2025, під час розгляду справ про адміністративні правопорушення в ході вирішення питання про накладення адміністративного стягнення у виді позбавлення права керування транспортним засобом в тих випадках, коли особа такого права не мала або була його позбавлена, є підстави, з урахуванням статті 30 КУпАП, для застосування підходу аналогічного тому, що був сформований у постанові Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 04.09.2023 у справі №702/301/20.

Оскільки вчинені адміністративні правопорушення охоплюються єдиною кваліфікацією за ч. 1 ст. 130 КУпАП, тому суд накладає одне адміністративне стягнення за їх вчинення.

Таким чином, суддя вважає можливим накласти на порушника ОСОБА_1 адміністративне стягнення за санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу на користь держави в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, що є необхідним та достатнім стягненням для запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до вимог ст. 40-1 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з правопорушника на користь держави підлягає стягненню судовий збір 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 1 січня 2026 року 3 328 грн), що складає 665,60 грн.

Керуючись статтями 245, 251, 252, 268, 283, 284, 285, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130 КУпАП (за протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712434 від 06.07.2026 та протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 712450 від 06.07.2026), та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1 000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) (отримувач коштів: ГУК Харківськ обл/Харків обл/21081300, код отримувача (код ЄДРПОУ) 37874947, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету 21081300, призначення платежу адміністративне стягнення у сфері забезпечення дорожнього руху), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави (отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 665,60 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Роз`яснити, що штраф повинен бути сплаченийправопорушником не пізніше як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення строку, передбаченого частиною першою статті 307 КУпАП, надсилається правопорушником до органу (посадовій особі), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати правопорушником штрафу у визначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини другої статті 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:

- подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про стягнення штрафу, що складає 34 000 (тридцять чотири тисячі) гривень;

- витрати на облік зазначених правопорушень.

Строк пред`явлення постанови до виконання три місяці.

В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Новобаварський районний суд міста Харкова протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.

Суддя В. О. Курило