Ухвала суду № 13867546, 16.02.2011, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

88000, м.Ужгород, вул.Коцюбинського, 2-а

___________________________

УХВАЛА

16.02.2011 Справа № 2/120

Суддя господарського суду О.Ф. Ремецькі

розглянувши заяву Відділу Державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції від 01.02.2011р. №1494 про роз’яснення рішення господарського суду Закарпатської області від 12.12.2008р. у справі № 2/120 стосовно способу його виконання, а саме: чи можливе звернення стягнення на майно та кошти боржника –ТОВ „Укрторгбудматеріали” з метою примусового виконання даного рішення,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду області від 12.12.2008р. у справі № 2/120 вимоги приватного підприємства „Довбнич-2005”, смт. Вишково-Яблунівка Хустського району до товариства з обмеженою відповідальністю „Укрторгбудматеріали”, м. Хуст про стягнення суми 250946, 02 грн. заборгованості по оплаті витрат на проведення капітального ремонту орендованого приміщення за договором оренди від 12.04.2005р., в тому числі 171269, 00 грн. основного боргу, 12016, 91 грн. трьох відсотків річних та 67660, 11 грн. інфляційних втрат, було задоволено частково.

За результатами розгляду справи судом присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю „Укрторгбудматеріали” (Закарпатська область, м. Хуст, вул. Вокзальна, № 15, код 05469457) на користь приватного підприємства „Довбнич-2005” (вул. Червоноармійська, 21, смт. Вишково-Яблунівка Хустського району, Закарпатська область, код 33454982) суму 171269, 00 грн. основного боргу, а також суму 1758, 63 грн. у відшкодування витрат по сплаті державного мита, 80, 54 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 16500, 00 грн. у відшкодування адвокатських (юридичних) послуг. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

За зверненням позивача судом 21.12.2010р. в даній справі було видано наказ для примусового виконання рішення.

Відділ Державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції звернувся з заявою про роз’яснення рішення суду стосовно способу його виконання. В поданій суду заяві вказує на те, що 15.07.2008р., тобто до винесення судом рішення у справі, на позачергових загальних зборах ТОВ „Укрторгбудматеріали” прийнято рішення про ліквідацію товариства, обрано та погоджено склад ліквідаційної комісії. Станом на день звернення дане товариство ще перебуває у стані ліквідації. Відтак, просить суд роз’яснити, чи можливе примусове виконання рішення суду з огляду на вищенаведене та звернення стягнення на майно та кошти ТОВ „Укрторгбудматеріали”.

У відповідності до вимог статті 89 Господарського процесуального кодексу України, суддя за заявою сторони чи державного виконавця роз'яснює рішення, ухвалу, не змінюючи при цьому їх змісту, а також за заявою сторони або за своєю ініціативою виправляє допущені в рішенні, ухвалі описки чи арифметичні помилки, не зачіпаючи суті рішення. Про роз'яснення рішення, ухвали, а також про

Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 16.02.2011 року по справі №2/120

виправлення описок чи арифметичних помилок виноситься ухвала.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідація суб'єкта господарювання здійснюється ліквідаційною комісією, яка утворюється власником (власниками) майна суб'єкта господарювання чи його (їх) представниками (органами), або іншим органом, визначеним законом, якщо інший порядок її утворення не передбачений цим Кодексом. Ліквідацію суб'єкта господарювання може бути також покладено на орган управління суб'єкта, що ліквідується.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 61 Господарського кодексу України претензії кредиторів до суб'єкта господарювання, що ліквідується, задовольняються з майна цього суб'єкта, якщо інше не передбачено цим Кодексом та іншими законами. Черговість та порядок задоволення вимог кредиторів визначаються відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 Господарського кодексу України ліквідаційна комісія або інший орган, який проводить ліквідацію суб'єкта господарювання, вміщує в друкованих органах відповідно до закону повідомлення про його ліквідацію та про порядок і строки заяви кредиторами претензій, а явних (відомих) кредиторів повідомляє персонально у письмовій формі у встановлені цим Кодексом чи спеціальним законом строки.

Частина 3 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачає, що при направленні виконавчого документа до ліквідаційної комісії чи арбітражного керуючого виконавче провадження підлягає закінченню у порядку, передбаченому цим Законом, із чого слідує, що дана норма регулює порядок направлення виконавчих документів, провадження по виконанню яких уже відкрито.

В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження" у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку.

Згідно з ст. 116 ГПК України та п. 1 ч. 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" наказ господарського суду є виконавчим документом, із чого слідує, що вищевказана норма –ч. 2 ст. 65 Закону України "Про виконавче провадження", розповсюджується і на накази господарських судів, що у даній ситуації свідчить про те, що державний виконавець, отримавши наказ №2/120 господарського суду Закарпатської області, зобов'язаний передати його до голови ліквідаційної комісії ТОВ "Укрторгбудматеріали" в порядку наведеної норми і його примусове виконання відділом ДВС неможливе.

Разом з тим, відділу ДВС для всебічного вирішення такого питання слід встановити всі обставини ліквідації товариства (чи це повна ліквідація, чи реорганізація шляхом злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника - юридичної особи).

Відповідно до п. 7 ст. 37 Закону України „Про виконавче провадження” виконавче провадження підлягає закінченню у випадку передачі виконавчого документа ліквідаційній комісії у разі ліквідації боржника - юридичної особи або арбітражному керуючому у разі визнання боржника банкрутом.

Про закінчення виконавчого провадження державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у 3-денний строк надсилається сторонам та суду або іншому органу (посадовій особі), які видали виконавчий документ (ч. 2 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно ст. 38 Закону України "Про виконавче провадження" у разі закінчення виконавчого провадження згідно із статтею 37 цього Закону, крім направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу державної виконавчої служби; повернення виконавчого документа стягувачу згідно із статтею 40 цього

Продовження ухвали господарського суду Закарпатської області від 16.02.2011 року по справі №2/120

Закону; повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, згідно із статтею 40-1 цього Закону, припиняється чинність арешту майна боржника, скасовуються інші здійснені державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв'язку з завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 86, 89 Господарського процесуального кодексу України,

СУД УХВАЛИВ:

1. Роз’яснити заявнику - Відділу Державної виконавчої служби Хустського районного управління юстиції, що у випадку ліквідації боржника - юридичної особи, в тому числі внаслідок визнання боржника банкрутом, виконавчий документ передається до ліквідаційної комісії або арбітражного керуючого для вирішення питання про подальший порядок виконання рішення у встановленому законодавством порядку. Разом з тим, відділу ДВС для всебічного вирішення такого питання слід встановити всі обставини ліквідації товариства (чи це повна ліквідація, чи реорганізація шляхом злиття, приєднання, розділення, виділення, перетворення) боржника - юридичної особи), оскільки це має важливе значення для правильності прийняття рішення щодо примусового виконання рішення суду у справі №2/120.

Суддя О.Ф. Ремецькі