Рішення № 138675147, 30.07.2026, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/644/26 Провадження № 2/395/489/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2026 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.,

при секретарі Романенко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді в порядку позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання нікчемним пункту кредитного договору №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року,-

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року у розмірі 68273,63 грн., та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 24.02.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 24.02.2025-100002553.

Відповідно до умов кредитного договору № 24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 24/02/2025; 2. Сума Кредиту: 28000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 13.07.2025.

Відповідно до Договору від 24.02.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 28000 грн., ОСОБА_1 24.02.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 28000 грн.

Отже, Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 68273.63 грн., що складається з: тіла кредиту 27977,70 грн., процентів 31335,93 грн., неустойки - 8960 грн.

01.06.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просила суд позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 10897,70 грн., що складається з тіла кредиту, в задоволенні інших вимог відмовити, розгляд справи здійснювати без участі Відповідача та його представника.

Також 01.06.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла зустрічна позовна заява, у якій вона просила суд зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року з огляду на нікчемність пункту 7 Кредитного договору, зарахувати сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 4200,00 грн., що були зараховані банком як погашення комісії за видачу кредиту, на погашення тіла кредиту за кредитним договором №24.02.2025- 100002553 від 24.02.2025 року, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року зарахувати сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 7560,00 грн., що були зараховані банком на погашення відсотків, на погашення тіла кредиту за кредитним договором №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року, зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» здійснити перерахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року зарахувати сплачені ОСОБА_1 кошти у розмірі 4760,00 грн., що були зараховані банком на погашення неустойки, на погашення тіла кредиту за кредитним договором №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року.

09.06.2026 року до суду від представника ТОВ «Споживчий центр» надійшла відповідь на відзив, в якій він зазначає що ОСОБА_1 не довів наявність у нього права на пільгу, як військовослужбовця, доказів протилежного не надав, у зв`язку з чим представник ТОВ «Споживчий центр» просить суд позовні вимоги задовольнити; розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

23.06.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява, у якій вона просила суд розгляд справи 395/644/26, що призначений на 07.07.2026, та всі подальші засідання по справі, здійснювати без участі відповідача та його представника, обставини та вимоги, викладені у відзиві та зустрічній позовній заяві відповідач підтримує. Проти закриття підготовчого провадження не заперечує.

24.06.2026 року до суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про стягнення судових витрат, у якому вона просила суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.

29.06.2026 року до суду від представника ТОВ «Споживчий центр» надійшло клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, в якому він просив суд прийняти заяву до розгляду та долучити до матеріалів справи; зменшити розмір витрат на правничу допомогу відповідача до 3000 грн.

08.07.2026 року до суду від представника ТОВ «Споживчий центр» надійшов відзив на позовну заяву, у якому він просив суд відмовити в задоволені зустрічної позовної заяви.

Представник ТОВ «Споживчий центр» в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив суд розгляд справи проводити без участі представника позивача, позов підтримав та просив задовольнити, не заперечував проти винесення заочного рішення у справі.

ОСОБА_1 , належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у встановленому законом порядку, в судове засідання не з`явився.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін за наявними матеріалами справи.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню за такими обставинами.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 24.02.2025 року уклали Кредитний договір (оферти) № 24.02.2025-100002553.

Відповідно до умов Договору Позичальнику надано кредит у розмірі 28000 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 24.02.2025, на строк, вказаний в заявці.

Відповідно до умов Договору заявка є невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), з якою Позичальник ознайомився під час укладення кредитного договору.

Відповідно до умов кредитного договору № 24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року Позичальнику надається Кредит на наступних умовах: 1. Дата надання/видачі кредиту - 24/02/2025; 2. Сума Кредиту: 28000 грн. 00 коп. 3. Строк, на який надається Кредит - 140 днів з дати його надання 4. Дата повернення (виплати) кредиту - 13.07.2025.

Відповідно до п. 3.1 Договору За цим Договором Кредитодавець зобов`язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію(ї) (якщо комісія (ї) встановлена(і) договором).

Згідно з п. 4.1 Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 5355-28XXXXXX-4121.

Відповідно до Договору від 24.02.2025 та квитанції про перерахунок коштів Кредитором надано Позичальнику кредит у розмірі 28000 грн., ОСОБА_1 24.02.2025 отримав кредитні кошти у розмірі 28000 грн.

Отже, Товариство з Обмеженою Відповідальністю «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало належним чином та в повному обсязі.

В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилась заборгованість у розмірі 68273.63 грн., що складається з: тіла кредиту 27977,70 грн., процентів 31335,93 грн., неустойки - 8960 грн.

Відповідачем у справі були здійснені заходи, спрямовані на визнання боргу, а саме: проведена часткова сплата по вищезазначеному кредитному договору на суму 17102,30 грн. від 27.03.2025 року.

Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Ст. 527 ЦК України передбачає обов`язок боржника виконати зобов`язання особисто.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 625 ЦК України визначає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, суд критично оцінює розмір заборгованості, які позивач просить стягнути з відповідача за кредитним договором № 24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року в частині нарахованих відсотків за користування кредитом.

Як вбачається з копії військового квитка серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 військову присягу прийняв 30.06.2026 року у військовій частині НОМЕР_2 , відповідно до копії Довідки (форми 5) виданої Т.в.о. начальника відділення кадрової роботи секції персоналу штабу старшим лейтенантом ОСОБА_2 за Вих.№4527 від 08.07.2026 року, ОСОБА_1 дійсно перебуває на військовій службі у військовій частині НОМЕР_2 Оперативно тактичного з`єднання 2 корпусу Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » з 29.06.2023 року по теперішній час.

Частиною 15 статтi 14 Закону України «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослvжбовцiв та членів їх сімей» військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля, а також крім кредитних договорів щодо придбання та встановлення фотоелектричних модулів та/або вітрових електроустановок разом із гібридними інверторами та установками зберігання енергії, проценти за якими можуть бути погашені чи компенсовані за рахунок третіх осіб або держави.

Таким чином, на ОСОБА_1 , як на вiйськовослужбовця, який перебуває на вiйськовiй службi в особливий перiод, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статтi 14 Закону України «Про соцiальний i правовий захист вiйськовослvжбовцiв та членів їх сімей».

Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду, викладеною у постановi вiд 14.05.2021 у справi № 502/1438/18.

У постанові вiд 18 сiчня 2023 року у справi № 642/548/21 Верховний Суд зазначив, що за наявностi позову про стягнення боргу за кредитним договором «суди повиннi самостiйно здiйснювати перерахунок кредитного заборгованостi з огляду на поширення на позичальника пiльг, передбачених пунктом 15 статтi 14 Закону України "Про соцiальний i правовий захист вiйськовослужбовцiв та членiв їx сiмей" (зменшити визначений банком обсяг заборгованостi за тiлом кредиту на суми зарахованих платежiв на погашения штрафних санкцій, пенi та процентiв за користування кредигом)».

З огляду на вище викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків за кредитним договором не підлягають до задоволення.

Нарахування позивачем відсотків за користування кредитом та штрафних санкцій за не своєчасне виконання зобов`язання Відповідачу, порушує ч. 15 ст. 14 Закону України № 2011-ХІІ та Конституцію України, Військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, Суд враховує правову позицію Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 р. у справі № 444/9519/12 згідно якої після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти та пеню за кредитом припиняється.

Умовами п.7 кредитного договору (оферти) №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року передбачено сплату позичальником комісії, пов`язаної з наданням кредиту в сумі 4200 грн.

Відповідно до ч.2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання кредиту.

Однак відповідно до норм ч.ч.1,2,3,4 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування», перед укладенням договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту, яка повинна містити наявні та можливі схеми кредитування у кредитодавця та розміщується на офіційному веб-сайті кредитодавця. Також безоплатно надає інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. При цьому така включає в себе: 1)найменування та місцезнаходження кредитодавця та його структурного підрозділу, через який надається споживчий кредит, реквізити ліцензії та/або свідоцтва про внесення кредитодавця до Державного реєстру банків чи Державного реєстру фінансових установ; 2)тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо); 3) суму кредиту, строк кредитування, мету отримання та спосіб надання кредиту; 4) тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, а також індекси, що застосовуються для розрахунку змінюваної процентної ставки; 5)види забезпечення за кредитом, необхідність проведення оцінки предмета забезпечення за кредитом та про те, за чий рахунок така оцінка проводиться; 6)орієнтовну реальну річну процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача на дату надання інформації виходячи з обраних споживачем умов кредитування; 7) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, які є обов`язковими для отримання кредиту, перелік осіб, яких кредитодавець визначив для надання відповідних послуг (за наявності), а також орієнтовна вартість таких послуг ;8)порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 9) попередження про наслідки прострочення виконання зобов`язань із сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, що застосовуються чи стягуються у разі невиконання зобов`язань за договором про споживчий кредит, а також про право кредитодавця та/або нового кредитора залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію. Попередження про право кредитодавця залучати до врегулювання простроченої заборгованості колекторську компанію обов`язково має включати інформацію про встановлені законодавством вимоги щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимоги щодо етичної поведінки), про право споживача на звернення до Національного банку України щодо недотримання зазначених вимог кредитодавцем та/або новим кредитором, та/або колекторською компанією, а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості, та інформацію про кримінальну відповідальність, передбачену статтею 182 Кримінального кодексу Україниза незаконне збирання, зберігання, використання, поширення конфіденційної інформації про третіх осіб; 10) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 11)порядок дострокового повернення кредиту; 12) у разі укладення договору про споживчий кредит у формі кредитування рахунку - відомості про те, що від споживача може вимагатися повне повернення суми кредиту в будь-який час, строк попередження про таку вимогу.

Інформація про платежі, що надається споживачу кредитодавцем відповідно до частин другої та третьої статті 9 вказаного Закону, обов`язково має включати базу розрахунку платежів (суму, на підставі якої робиться відповідний розрахунок, зокрема суму наданого кредиту, суму непогашеного кредиту тощо).

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Натомість позивач не зазначив та не надав доказів того, які саме послуги банку визначають комісію, пов`язану з наданням кредиту на суму 4200 грн. Перелік таких послуг не наведений і в самому договорі кредиту та додатках до нього.

Крім того, надання кредитних коштів позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором є обов`язком кредитодавця і не має обумовлюватися будь-якою оплатою, оскільки це суперечить ст.1054 ЦК України.

Як вказано у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першоїстатті 1054ЦК Україниє обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає сплаті позичальником.

Оскільки надання фінансового інструменту у зв`язку із наданням кредиту відповідає економічним потребам лише самого банку, то такі дії не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі №677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

Враховуючи зазначене вище, стягнення плати за комісію у розмірі 4200 грн. за кредитним договором між сторонами не відповідає вимогам Закону.

Що стосується вимоги щодо стягнення заборгованості по неустойці, то позивач нарахував відповідачу заборгованість по неустойці у розмірі 8960,00 грн., по кредитному договору № 24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан з 05:00 год 24 лютого 2022 року, який триває донині.

З огляду на вказані обставини, позичальник (відповідач) звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця, позивача) неустойки у період дії в Україні воєнного стану, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості по неустойці у розмірі 8960,00 грн., не підлягають задоволення, так як кредитний договір № 24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року укладено у період дії в Україні воєнного стану (24 лютого 2025 року) і неустойка нарахована за цим договором у період дії в Україні воєнного стану.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, та з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року в розмірі 27977,70 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 27977,70 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволених вимог, а тому оскільки позов задоволено на 40,98 % (27977,70 х 100 / 68273,63), судовий збір слід стягнути в розмірі 1091,05 грн. (2662,40 х 40,98 % : 100).

Оскільки вирішення первісного позову повністю виключає задоволення зустрічного позову, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання нікчемним пункту кредитного договору №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року за вищезазначених підстав.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код за ЄДРПОУ: 37356833, заборгованість за кредитним договором № 24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року у розмірі 27977 (двадцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят сім) гривень 70 копійок, судовий збір у розмірі 1091 (одна тисяча дев`яносто одна) гривня 05 копійок, а всього стягнути 29068 (двадцять дев`ять тисяч шістдесят вісім) гривень 75 копійок.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» про визнання нікчемним пункту кредитного договору №24.02.2025-100002553 від 24.02.2025 року - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 03 серпня 2026 року.