Ухвала суду № 138674959, 10.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8038/26

Номер провадження 1-кс/404/3012/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі:

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

прокурора - ОСОБА_3 ,

слідчої - ОСОБА_4 ,

адвоката - ОСОБА_5 ,

підозрюваної - ОСОБА_6 ,

розглянувши клопотання слідчого СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 , погодженого прокурором Кропивницької окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_3 , у кримінальному провадженні № 12026121010001480., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Києва, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,

- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчої судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

На обґрунтування ініціатор клопотання зазначив, що у провадженні СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026121010001480, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, маючи на меті незаконне заволодіння чужим майном шляхом обману, реалізуючи спільний злочинний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 - 07.07.2026 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час, забезпечила виконання відведеної їй ролі.

Так, 07.07.2026 року невстановлена досудовим розслідуванням особа, діючи спільно та узгоджено з ОСОБА_6 , у невстановлений в ході досудового розслідуванням час, здійснила телефонний дзвінок з номеру телефону НОМЕР_1 на номер мобільного телефону НОМЕР_2 який належить потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та, зловживаючи її довірою, повідомила завідомо неправдиві відомості про те, що її син ОСОБА_8 нібито потрапив у дорожньо-транспортну пригоду та потребує проведення термінового оперативного втручання, для чого необхідні значні грошові кошти.

Продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу, невстановлена особа повідомила потерпілій, що за грошовими коштами прибуде працівник прокуратури, якому необхідно їх передати для подальшого вирішення питання щодо лікування її сина.

У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приблизно о 17.00 годині, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, виконуючи відведену їй роль у спільному злочинному плані, прибула за місцем проживання потерпілої ОСОБА_7 , а саме: АДРЕСА_2 , де, представилась працівником органів прокуратури та підтримуючи створену співучасниками хибну уяву про необхідність передачі коштів для проведення термінової операції її сину, шляхом обману заволоділа грошовими коштами потерпілої у сумі 56 000 гривень та 3600 доларів США що в еквіваленті на українську гривню складає 161 532 гривень, після чого з місця вчинення кримінального правопорушення зникла, розпорядившись викраденими коштами на власний розсуд.

Внаслідок вказаних умисних дій потерпілій ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 217 532 гривень.

Дії ОСОБА_6 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 3 ст. 190 КК України.

09.07.2026 о 19 год. 00 хв., ОСОБА_6 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

09.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

В обґрунтування доводів щодо застосування стосовно підозрюваного запобіжного заходу слідчий посилається на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в ньому.

Підозрювана заперечила щодо задоволення клопотання, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний час.

Щодо себе підозрювана вказала, що зареєстрована та проживає в АДРЕСА_1 , даний об`єкт нерухомості належить її сім`ї, підозрювана має частку у власності, проживає разом з матір`ю та донькою, має на утриманні неповнолітню доньку, зі слів одружена, зареєструвала шлюб 01.07.2026, не працює, хвороб та інвалідностей не має, заощадження відсутні. Обставини підозри визнає. Вказала, що є судимою, але ніколи не переховувалась від суду та органів досудового розслідування, завжди співпрацювала з правоохоронними органами.

Захисник в судовому засіданні заперечила проти задоволення клопотання, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту в нічний період доби, щоб підозрювана мала змогу працювати та відшкодувати потерпілій завдану матеріальну шкоду.

ІІІ. Кримінально-процесуальне законодавство.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

За правилами ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

ІV. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчою суддею встановлено, що у провадженні СВ Кропивницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12026121010001480 відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09.07.2026 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

09.07.2026 о 19 год. 00 хв., ОСОБА_6 , на підставі ст.208 КПК України затримано за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

09.07.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини розумна підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Harav. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідча суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_6 могла вчинити інкриміноване їй правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчої судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколом прийняття заяви; протоколом огляду місця події; протоколом допиту потерпілої; протоколом проведення впізнання за фотознімками за участю потерпілої; протоколом допиту свідка; протоколом проведення впізнання за фотознімками за участю свідка; протоколами оглядів предметів (відеозаписів) та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.

Слідча суддя зазначає, що на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Згідно ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

Так, відповідно до ст.12 КК України злочин, передбачений ч. 3 ст. 190 КК України, є тяжким, санкція даної частини статті передбачає штраф від чотирьох тисяч до восьми тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк від трьох до п`яти років..

При цьому, ОСОБА_6 , зі слів одружена, на утриманні має неповнолітню доньку, має постійне місце реєстрації та проживання, осіб похилого віку на утриманні не має, заощаджень не має, офіційно не пацевлаштована. Відтак соціальні зв`язки є слабкими.

Крім того, підозрювана повідомила, що на даний час не працює, джерел доходу немає, раніше притягалася до кримінальної відповідальності.

Тому, з урахуванням встановленого, слідча суддя вважає, що прокурором доведено наявність ризиків, що підозрювана може переховуватися від органу досудового розслідування та вчинити інше кримінальне правопорушення.

При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати встановлену Кримінальним процесуальним кодексом України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України.

З огляду на зазначені положення закону, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

В той же час, слідча суддя вважає, що ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, зазначений в клопотанні, є неконкретизованим, будь-які обґрунтування існування вказаних обставин відсутні, що на думку слідчої судді носить лише формальний характер.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

На даному етапі кримінального провадження застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На виконання вимог ст. 194 КПК України слідчим суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Слідча суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід ніж тримання під вартою, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження.

Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання чи особистої поруки для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрювану обов`язків буде залежати виключно від волі самої підозрюваної та їх порушення не матиме для неї очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Крім того, відсутні особи, які б висловили готовність надати письмове зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються за необхідності доставити її до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу. Застава не може бути застосована з огляду на те, що сторона захисту не надала слідчій судді докази, що вона може бути внесена у розмірі в межах, визначених процесуальним законом, підозрюваним та не буде надмірним тягарем для останньої.

Не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваної. Крім того, місце проживання підозрюваної є віддаленим від місця розташування органу досудового розслідування, що додатково може утруднити досягнення завдань кримінального провадження.

За наведених в сукупності обставин, слідча суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання нею процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідча суддя дійшла обґрунтованого висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Крім того, слідча суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи обставини провадження, слідча суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваної під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 19 год. 00 хв. 09.07.2026 до 19 год. 00 хв. 06.09.2026.

З огляду на характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , враховуючи вимоги ч. 4 ст. 183 КПК України, беручи до уваги особу підозрюваної, її матеріальний стан, слідча суддя вважає за необхідне визначити заставу в розмірі 66 560 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, у разі її внесення, згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 19 год. 00 хв. 09.07.2026 до 19 год. 00 хв. 06.09.2026.

Визначити розмір застави в сумі 66 560 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 .

З моменту звільнення підозрюваної ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави остання вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрювану ОСОБА_6 до 06.09.2026. виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками та потерпілою у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрювану ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на неї обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

В задоволенні решти вимог - відмовити.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваною, яка тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1