Ухвала суду № 138674954, 21.07.2026, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/8439/26

Номер провадження 1-кс/404/3134/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2026 року місто Кропивницький

Фортечний районний суд міста Кропивницького у складі

слідчої судді - ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

слідчої ОСОБА_3 ,

прокурора ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенанта поліції ОСОБА_7 , погодженого прокурором Кропивницької окружної прокуратури в Кіровоградській області ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні № 12026121010001580, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда, Кіровоградської області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

-у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

1.Суть клопотання.

Слідчий Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області лейтенант поліції ОСОБА_7 , за погодженням з прокурором Кропивницької окружної прокуратури в Кіровоградській області ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді із клопотанням у даному кримінальному провадженні про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 , 20.11.2006 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на строк шістдесят діб.

В обґрунтування клопотання прокурор посилалась на те, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України. Під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, а саме, що підозрюваний може: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

ІІ. Позиції сторін.

Прокурор клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Підозрюваний заперечив щодо задоволення клопотання просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Щодо себе вказав, що народився м. Кіровограді, Кіровоградської області, зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 , даний об`єкт нерухомості належить його бабусі, проживає разом з бабусею та батьком, має середню базову освіту, неодружений, на утриманні неповнолітніх та осіб похилого віку не має, не працює, заощадження відсутні, у власності рухомого та нерухомого майна не має. Вину визнає. Зазначив, що зберігав наркотичні засоби задля власного збагачення. Вказує, що не міг знайти роботи тому для заробітку, та для закриття своїх мінімальних потреб почав займатись злочинною діяльністю. Наразі бажає укласти контракт для проходження військової служби.

Захисник частково заперечив проти задоволення клопотання, просив обрати запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту або розглянути можливість визначення мінімального розміру застави. Зазначив, що підозрюваний має вік 19 років, вину визнає, бажає укласти контракт для проходження служби в ЗСУ.

ІІІ. Обставини, встановлені слідчим суддею, їх оцінка, мотиви та висновки слідчого судді.

Слідчою суддею встановлено, що у провадженні СВ Кропивницького РУП Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області лейтенант поліції перебуває кримінальне провадження № 12026121010001580, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.07.2026 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

За твердженням органу досудового розслідування що ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання, зберігання особливо небезпечної психотропної речовини з метою збуту, в порушення вимог Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» №60/95-ВР від 15.02.1995 та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» №62/95-ВР від 15.02.1995, у невстановленому місці та час незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, яка була розфасована по окремим згорткам, обклеєним фрагментами полімерної липкої стрічки білого, червоного та зеленого кольорів у загальній кількості 99 (дев`яносто дев`ять) штук, які залишив зберігати при собі з метою збуту.

В подальшому, 19.07.2026 о 16:22 год. у лісосмузі за гуртожитком «КНТУ» по просп. Університетському в м. Кропивницькому (географічні координати 48.508752,32.209466) працівниками поліції зупинено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , якого затримано в порядку ст. 208 КПК України, та в період часу з 19:46 год. по 20:38 год. за вищевказаною адресою проведено його особистий обшук, у ході якого, в лівій та правій кишені кофти останнього виявлено та вилучено 99 (дев`яносто дев`ять) згортків обклеєних фрагментами полімерної липкої стрічки білого, червоного та зеленого кольорів, у 10 (десяти) з яких перебувало по 1 (одному) прозорому, безбарвному полімерному пакету на зіпзастібці з кристалічною речовиною білого кольору, яка, відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-26/9411-НЗПРАП від 20.07.2026, містить особливо небезпечну психотропну речовину - PVP, загальна маса якої, в наданих на дослідження речовинах, становить 6,747 грама, яку ОСОБА_6 незаконно придбав та зберігав при собі з метою збуту.

Дії ОСОБА_6 органом досудового розслідування кваліфіковано за ч. 2 ст. 307 КПК України- незаконне придбання, зберігання психотропної речовини з метою збуту, вчинене повторно.

19 липня 2026 року о 17.20 год. ОСОБА_6 був затриманий в порядку ст. 208 КПК України.

20 липня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.

Дослідивши докази, надані в обґрунтування поданого клопотання, слідчий суддя вважає їх достатніми для висновку, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, у об`ємі як того вимагає закон, на момент вирішення питання про застосування запобіжного заходу, виходячи з критеріїв "розумної підозри", тобто наявності фактів та іншої інформації, яка могла б переконати неупередженого спостерігача в тому, що ОСОБА_6 міг вчинити інкриміноване йому правопорушення.

Наявність обґрунтованої підозри на ранній стадії досудового розслідування на переконання слідчої судді підтверджується на підставі досліджених копій документів, які долучені до клопотання, зокрема: протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 19.07.2026; протоколом особистого обшуку затриманого чи взятого під варту та огляду речей, що знаходяться при ньому від 19.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 19.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 19.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 19.07.2026; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 19.07.2026; висновком судової експертизи матеріалів, речовин і виробів №СЕ-19/112-26/9411-НЗПРАП від 20.07.2026 року та іншими матеріалами кримінального провадження в своїй сукупності, долученими до матеріалів клопотання.

На цьому етапі провадження слідча суддя не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та встановлених обставин достатньою для виправдання подальшого розслідування та застосування заходів забезпечення кримінального провадження з ціллю висунення обвинувачення або спростування підозри.

Аналіз представлених доказів об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і неможливо стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення обвинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та на які посилається прокурор в клопотанні, слідча суддя зазначає таке.

Обгрунтовуючи наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та суду слідчий посилається на тяжкість кримінального правопорушення та можливість підозрюваного ухилятись від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та/або суду.

Відповідно до ст.12 ККУкраїни злочин, передбачений ч. 2 ст.307 КК України, є тяжким, санкцією даної частини статті передбачено позбавленням волі на строк від 6 до 10 років, з конфіскацією майна.

Тяжкість покарання сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. При цьому ризик втечі повинен оцінюватися у світлі таких факторів, як характер людини, її моральні принципи, місце проживання, робота, засоби до існування, сімейні зв`язки, а також будь-які інші зв`язки з країною, в якій особу притягнуто до кримінальної відповідальності (рішення у справі «Becciev v. Moldova», п. 58). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню («Бекчиєв проти Молдови» (Becciev v. Moldova), 2005, § 58).

Врахування тяжкості злочинів має свій раціональний зміст, оскільки воно свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності його поведінку, беручи до уваги, що ймовірне майбутнє покарання за відповідний злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від органу досудового розслідування/суду з метою порушення розумних строків досудового розслідування/судового розгляду.

Згідно ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вік та стан здоров`я підозрюваного; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей.

ОСОБА_6 підозрюється у вчинені незаконного придбання, зберігання психотропної речовини з метою збуту, вчинене повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, має вік 19 років, має постійне місце реєстрації та проживання, не працюючий, не одружений, відсутні заощадження, у власності рухомого та нерухомого майна не має, неповнолітніх та осіб похилого віку на утриманні не має, відтак міцні соціальні зв`язки відсутні.

З урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , та суворості покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, відсутності міцних соціальних зв`язків,слідча суддя вважає, що ризик передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України наявний.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.23, ст.224, ч.4 ст.95 КПК України ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. Тобто, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, визначеного п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу та, за версією сторони обвинувачення, імовірно займається злочинною діяльністю з метою незаконного збагачення. З огляду на наведене існує ризик вчинення ним нових умисних кримінальних правопорушень.

Відтак, у кримінальному провадженні наявні обставини, з якими закон пов`язує можливість обрання особі одного із запобіжних заходів, передбачених ст. 176 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

На виконання вимог ст.194КПК України слідчою суддею вивчалась можливість застосування стосовно підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначеним ризикам.

Слідча суддя вважає, що менш суворий запобіжний захід, може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування (в тому числі шляхом неналежного виконання підозрюваним своїх процесуальних обов`язків) і русі кримінального провадження. Застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання для запобігання вказаним ризикам буде недостатнім, оскільки виконання покладених на підозрюваного обов`язків буде залежати виключно від волі самого підозрюваного та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків. Застава не може бути застосована з огляду на те, що сторона захисту не надала слідчому судді докази, що вона може бути внесена у розмірі в межах, визначених процесуальним законом, підозрюваним та не буде надмірним тягарем для останнього.

Не може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, про який просить сторона захисту, оскільки його обрання не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не є достатнім для запобігання встановленим ризикам.

Слідча суддя враховує, що досудове розслідування перебуває на початковому етапі, під час якого встановлюються всі обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема джерело походження наркотичних засобів, канали їх придбання та можливого збуту, а також інші особи, які можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення.

За таких обставин перебування підозрюваного під домашнім арештом не виключає можливості використання ним засобів мобільного зв`язку та мережі Інтернет для спілкування з іншими особами, що може створити умови для узгодження позицій, приховування або знищення доказів, впливу на інших учасників кримінального провадження чи іншого перешкоджання досудовому розслідуванню. З огляду на викладене, застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не забезпечить досягнення мети запобіжного заходу, визначеної ст. 177 КПК України.

З огляду на зазначене, слідча суддя вважає, що перебуваючи на волі підозрюваний може продовжити злочинну діяльність, або вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому з метою припинення його злочинної діяльності потребує ізоляції від суспільства шляхом застосування до нього такого запобіжного заходу як тримання під вартою.

Доводи сторін у справі та їх позиція не надали підстав для можливості застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки обрання такого запобіжного заходу не забезпечить в повній мірі дотримання належної процесуальної поведінки підозрюваного.

За наведених обставин в сукупності слідча суддя вважає, що застосування відносно ОСОБА_6 менш суворого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, є неможливим, оскільки не зможе забезпечити виконання ним процесуальних обов`язків та запобігти встановленим ризикам на цій стадії досудового розслідування, а тому слідчий суддя дійшов висновку про задоволення клопотання і вважає за необхідне застосувати до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Крім того, слідчий суддя зазначає, що сама по собі тяжкість вчиненого злочину, не є підставою для задоволення клопотання, проте у сукупності з іншими обставинами є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 17 год. 20 хв. 19.07.2026 до 17 год. 20 хв. 16.09.2026.

Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ході судового розгляду не встановлені обставини, визначені ч. 4 ст. 183 КПК України, тому з врахування обставин та суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи особу підозрюваного, його молодий вік, матеріальний стан, слідча суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вважає за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Зважаючи на викладене, слідча суддя вважає за необхідне в рамках даного кримінального провадження визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 66 560 гривень, що відповідає 20 прожитковим мінімумам для працездатних осіб та узгоджується зі змістом ст. 182 КПК України.

При визначенні суми застави, слідчою суддею враховується, що застава для особи не має бути надмірним тягарем і призвести до скрутного матеріального становища її та її родини - це не покарання. Застава лише має забезпечити виконання особою (підозрюваним) процесуальних обов`язків на час досудового розслідування чи судового розгляду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.131, 132, 176-178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369-372, 376 КПК України, слідча суддя

ПОСТАНОВИЛА:

Клопотання про застосування запобіжного заходу - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування.

Строк дії ухвали та тримання під вартою ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначити з 17 год. 20 хв. 19.07.2026 до 17 год. 20 хв. 16.09.2026.

Визначити розмір застави в сумі 66 560 гривень, яка може бути внесена: рахунок отримувача №UA458201720355279001000002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код банку отримувача МФО 820172, призначення платежу: застава за ОСОБА_6 .

З моменту звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у разі внесення застави останній вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення суми застави, зобов`язати підозрюваного ОСОБА_6 до 16.09.2026 виконувати наступні обов`язки:

- прибувати за викликом до слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утриматись від спілкування із свідками у даному кримінальному проваджені або будь-якою особою визначеною слідчим, за винятком їх участі в процесуальних діях;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Попередити підозрюваного ОСОБА_6 , що в разі невиконання покладених на нього обов`язків внесена застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України з одночасним вирішенням питання, передбаченого ч.10 ст.182 КПК України.

Контроль за виконанням даної ухвали покласти на прокурора Кропивницької окружної прокуратури ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним, який тримається під вартою, у цей же строк з моменту отримання копії ухвали.

Слідча суддя Фортечного районного суду

міста Кропивницького ОСОБА_1