Рішення № 138674885, 21.07.2026, Добровеличківський районний суд Кіровоградської області

ЄУН 387/1452/25

Номер провадження по справі 2/387/65/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2026 року селище Добровеличківка

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, в складі

головуючого судді Солоненко Т. В.

із секретарем судового засідання Перепелицею В.Д.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Добровеличківського районного суду Кіровоградської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором

ВСТАНОВИВ:

І. Описова частина

Стислий виклад позиції позивача та відповідача

До Добровеличківського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява, в якій позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 24806,25 грн за договором кредитної лінії №703259734 від 08.06.2024.

Свій позов ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" обґрунтовує тим, що 08.06.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та відповідачем укладено договір кредитної лінії №703259734. Відповідно до умов зазначеного кредитного договору первісний кредитор надав відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти у розмірі 6800,00 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. Між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога " та ТОВ "Таліон Плюс" 28.11.2018 укладено Договір факторингу №28/1118-01, відповідно до якого ТОВ "Таліон Плюс" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. 27.02.2025 між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено Договір факторингу №27/0225-01, відповідно до якого ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" перейшло право грошової вимоги за вказаним кредитним договором. Однак відповідач не виконує взятих на себе зобов`язань по поверненню кредиту та сплаті відсотків, тому має заборгованість перед позивачем на загальну суму 24806,25 грн, яку в добровільному порядку сплатити не бажає, що спонукало позивача звернутися до суду з відповідним позовом.

29.09.2025 від представника відповідача Галайчук Г.С., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшов відзив на позовну заву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову та стягнути з позивача на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати. Суть заперечень зводиться до того, що у матеріалах справи відсутні докази переказу коштів, оскільки з доказів, наданих позивачем, у суду немає можливості встановити наявність чи відсутність заборгованості у відповідача, а також встановити розмір заборгованості відповідача перед позивачем. Окрім того представник зауважує на тому, що відступлення права вимоги відбулося раніше укладення кредитного договору, і під час воєнного стану позичальники звільняються від відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання, включаючи сплатуштрафних санкцій.

02.10.2026 від представника позивача Гончарук Д.Р., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшла відповідь на відзив, за змістом якої,кредитний договір був укладений з позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 через особистий кабінет на веб-сайті позикодавця подав заявку на отримання позики за умовами, які вважав зручними для себе, та підтвердив умови отримання позики, після чого позикодавець надіслав відповідачу за допомогою засобів зв`язку на вказаний ним номер телефону одноразовий ідентифікатор у вигляді смс-коду, який відповідач використав для підтвердження підписання договорів. Без здійснення вказаних дій відповідачем зазначений договір не був би укладений між сторонами. Відповідачем не заперечується факт укладення вищевказаного кредитного договору належними доказами. При цьому, ТОВ «ФК «ЄАПБ» не володіє та не може володіти інформацією, відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» про виписки з банківського рахунку відповідача або первісних кредиторів. Доступ до даних документів мають право отримати безпосередньо первісні кредитори. Позивачем було надано до суду всі наявні документи по кредитній справі, які були передані первісними кредиторами до ТОВ «ФК ЄАПБ» в рамках укладених Договорів Факторингу. Жодних заперечень з приводу того, що відповідач не погодився з умовами та правилами надання кредиту під час укладення та підписання договору чи про зарахування та розподілення сплачених коштів відповідачем висловлено не було. Крім того, якщо відповідач не згодний з розрахунком заборгованості, наданим позивачем чи ставить під сумнів правильність розрахунку заборгованості, він має право замовити спеціальну експертизу для отримання відповідного висновку з метою подальшої подачі його на розгляд суду. Відповідач розрахунок заборгованості належними та допустимими доказами не спростував, не надав власний розрахунок наявної заборгованості, в цілому заперечивши позовні вимоги. Клопотання про проведення експертизи з метою визначення механізму і розміру нарахованих сум, що склали заборгованість, відповідач суду не заявив. Доказів про повернення кредитних коштів на умовах і в порядку, визначеними кредитним договором, ані перед первісними, ані перед новим кредитором відповідач також суду не надав. Договори факторингу укладені між Первісними кредиторами та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладені у відповідності до вимог чинного законодавства України, яке діяло на момент укладання цього договору та ніяким чином не порушує права та законні інтереси відповідача. У законодавстві України не передбачено обов`язку нового кредитора мати письмове підтвердження відправлення чи отримання боржником повідомлення про відступлення права вимоги. Тому, всі наведені твердження представника відповідача як і сам відзив в цілому являються викладенням суб`єктивних міркувань сторони відповідача щодо даної цивільної справи та намаганням уникнути відповідачем виконання взятих на себе зобов`язань.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У позовній заяві просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника позивача, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач повторно в судове засідання не з`явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений вчасно та належним чином. 17.07.2026 на адресу суду повернулися рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень R 067227007793 та R 067227008676, відповідно до якого відповідач ОСОБА_1 14.07.2026 отримав повістку про виклик до суду в судове засідання призначене на 21.07.2026.

Процесуальні дії суду, заяви, клопотання сторін

Добровеличківський районний суд Кіровоградської області, ухвалою від 24.09.2025, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначив на 13.11.2025.

02.10.2026 від представника позивача Гончарук Д.Р., через підсистему ЄСІТС «Електронний суд», надійшло клопотання про витребування доказів.

06.10.2025 від представника відповідача ОСОБА_2 ,через систему «Електронний суд», надійшли заперечення на клопотання про витребування доказів.

Ухвалою суду від 13.11.2026 розгляд справи відкладено на 14.01.2026, у задоволенні клопотання представника позивача Гончарук Д.Р. про витребування доказів відмовлено. Одночасно судом зобов`язано позивача надати: докази виконання положень п. 9.1.1.7 договору кредитної лінії №703259734 укладеного 08.06.2024; обґрунтований розрахунок позовних вимог окремо за тілом, процентами та неустойкою станом на день подання позову.

Судове засідання у визначену судом дату (14.01.2026) не відбулося у зв`язку із перебування судді у нарадчій кімнаті по кримінальному провадженню. Розгляд справи призначено на 04.03.2026.

За наслідками судового засідання 04.03.2026 розгляд справи відкладено на 03.04.2026, про що постановлено відповідну ухвалу, якою, серед іншого, зобов`язано позивача виконати вимоги ухвали суду від 13.11.2025.

02.04.2026, через систему "Електронний суд", від представника позивача ОСОБА_3 надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 04.03.2026.

За наслідками судового засідання 03.04.2026 розгляд справи відкладено на 13.05.2026.

07.05.2026 від представника позивача ОСОБА_4 , через систему «Електронний суд», надійшло клопотання про поновлення строку для подання клопотання про витребування доказів з клопотанням про витребування доказів.

За наслідками судового засідання 13.05.2026 розгляд справи відкладено на 12.06.2026, про що постановлено відповідну ухвалу, якою, серед іншого, поновлено представнику позивача ОСОБА_4 строк для подання клопотання про витребування доказів. Клопотання представника позивача ОСОБА_4 про витребування доказів задоволено та витребовано інформацію у АТ КБ "ПриватБанк".

За наслідками судового засідання 12.06.2026 розгляд справи відкладено на 21.07.2026.

З врахуванням вимогч.2ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІІ. Мотивувальна частина

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 624024 від 12.01.2010, ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" 05.12.2007 зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців ( а.с.36).

Зі змісту свідоцтва про реєстрацію фінансової установи від 28.02.2012 та додатку до свідоцтва встановлено, що ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" має право здійснювати фінансову компанію без отримання ліцензії та /або дозволів відповідно до законодавства: факторинг ( а.с. 37).

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію фінансової установи від 08.04.2021, ТОВ "Маніфою" зареєстровано як фінансову установу 07.05.2019 №803 ( а.с.33).

Судом встановлено, що 08.06.2024 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії №703259734 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. Відповідно до пункту 2.1 -2.2 якого кредитодавець зобов`язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в сумі кредитного ліміту у розмірі 6800,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі. В пункті п.5.1 договору зазначено, що кожен окремий транш за цим договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця, на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки НОМЕР_1 . Відповідно до п. 7.1. договору рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 08.07.2024, а саме протягом 30 (тридцять) днів від дати отримання першого траншу позичальником. У разі пролонгації чи поновлення Дисконтного періоду рекомендована (не обов`язкова) дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту зміщується на відповідну дату закінчення Дисконтного періоду, визначену за правилами цього Договору. Згідно п.8.3 договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним. Відповідно до 12.3 договору за порушення будь-якого з платежів передбачених цим договором на 14 і більше календарних днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5000% від суми невиконання або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, одержаної споживачем за цим договором. Відповідно до п. 12.4. договору сторони догодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України. ОСОБА_1 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором GKUA (а. с. 8-19).

До договору надано паспорт споживчого кредиту продукту «Смарт» до договору №703259734 від 08.06.2024 (а.с. 6).

На підтвердження виконання умов договору №703259734 від 08.06.2024 ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" надано: платіжне доручення № с131be56-53c6-4f44-a66d-13c85b5081df від 08.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 1700,00 грн; платіжне доручення № 2026cb92-18c8-44f0-bf62-e3a86d2f3a0a від 15.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 900,00 грн; платіжне доручення № 2e08fc25-ebe3-4dbe-b8bb-0c8357502210 від 15.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 450,00 грн; платіжне доручення № 280da99e-5108-4f88-8fd2-93d6ec2796b6 від 16.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 400,00 грн; платіжне доручення № 3aae431c-1ba8-4e74-a584-396bfe5e327b від 16.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 600,00 грн; платіжне доручення № cc4227b2-eedd-4b10-9ba5-6be79ad5e2d8 від 16.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 550,00 грн; платіжне доручення № 53016494-147d-4cdc-bd6e-f29c8573b8fd від 16.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 500,00 грн; платіжне доручення № b1740fc9-7b72-4717-921a-55cea856d70c від 16.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 500,00 грн; платіжне доручення № 6d3e87a8-b6be-4bdc-a73e-252b754b7900 від 16.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 350,00 грн; платіжне доручення № 0b8171d6-9554-4ac3-b1bb-a96ab110efa6 від 16.06.2024 призначення платежу переказ коштів згідно договору №703259734 від 08.06.2024, ОСОБА_1 для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , сума 850,00 грн (а.с.20-24).

Згідно інформації наданою АТ КБ «ПриватБанк» від 03.06.2026 №20.1.0.0.0/7-260526/11947-БТ та виписки про рух коштів за період з 08.06.2024-08.07.2024 та 15.06.2024-16.07.2024, встановлено, що на ОСОБА_5 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 та яку 08.06.2024 було зараховано кошти на суму 1700,00 грн., 15.06.2024 було зараховано кошти на суму 450,00 грн.,16.06.2024 було зараховано кошти на суму 400,00 грн., 16.06.2024 було зараховано кошти на суму 600,00 грн., 16.06.2024 було зараховано кошти на суму 550,00 грн., 19.06.2024 було зараховано кошти на суму 500,00 грн., 19.06.2024 було зараховано кошти на суму 500,00 грн., 16.06.2024 було зараховано кошти на суму 350,00 грн., 16.06.2024 було зараховано кошти на суму 850,00 грн., 15.06.2024 було зараховано кошти на суму 900,00 грн.

З розрахунку заборгованості ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" за кредитним договором 703259734 за ОСОБА_1 станом на 13.08.2024 рахується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6800,00 грн, за відсотками у розмірі 6140,25 грн., неустойка 3400,00 грн (а.с. 25).

28.11.2018 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" уклали договір факторингу №28/1118-01, за умовами якого клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.1.3, право вимоги означає всі права клієнта за кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора в день підписання сторонами реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.

31.12.2020, між ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" укладено додаткова угода №26 до договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 .

Згідно витягу з Реєстру права вимоги №297 від 13.08.2024 до договору факторингу №28/1118-01, клієнт ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" відступив факторові ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги заборгованості в сумі 16340,25 грн згідно кредитного договору №703259734 до боржника ОСОБА_1 .

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ "Таліон Плюс" за кредитним договором 703259734 за ОСОБА_1 станом на 13.08.2024 рахується заборгованість за тілом кредиту у розмірі 6800,00 грн, за відсотками у розмірі 14606,25 грн., неустойка 3400,00 грн. (а.с. 26).

27.02.2025 ТОВ "Таліон Плюс" та ТОВ "Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів " уклали договір факторингу №27/0225-01 на строк до 31.12.2025, за яким клієнт зобов`язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором. Згідно із п.4.1 договору, право вимоги переходить від клієнта до фактора з моменту підписання сторонами відповідного реєстру прав вимог, по формі, встановленій у відповідному додатку.

Відповідно до платіжної інструкції №22464 від 03.03.2025 ТОВ «Талоін Плюс» оплатив ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» згідно договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 суму, реєстр прав вимоги №1 від 27.02.2025 у розмірі 5027254,67 грн. (а.с.34).

Згідно витягу з Реєстру права вимоги №1 від 27.02.2025 до договору факторингу №27/0225-01 від 27.05.2025 ТОВ "ФК"Європейська агенція з повернення боргів", клієнт ТОВ «Талоін Плюс» відступив факторові ТОВ "Таліон Плюс" право вимоги заборгованості в сумі 24806,25 грн згідно кредитного договору №703259734 до боржника ОСОБА_1 .

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 1ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно з ч. 1-2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ч. ч. 3, 4, 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) або електронний договір повинні містити інформацію щодо можливості отримання стороною такої пропозиції або договору у формі, що унеможливлює зміну змісту. Якщо покупець (споживач, замовник) укладає електронний договір шляхом розміщення замовлення за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, продавець (виконавець, постачальник) зобов`язаний оперативно підтвердити отримання такого замовлення. Замовлення або підтвердження розміщення замовлення вважається отриманим у момент, коли сторона електронного договору отримала доступ до нього.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 530 ЦК України передбачає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.1046 вказаного Кодексу за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно до ч.2 ст.1050 цього Кодексу якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно дост.1048 ЦК України.

За вимогами ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язуються надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що між відповідачем та ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» укладено кредитний договір в якому погоджено умови надання кредиту, строк та порядок його повернення, даний договір підписано відповідачем за допомогою електронного підпису.

Разом з тим, заперечуючи факт отримання коштів за договором кредитної лінії №356067253, відповідачка такий договір у судовому порядку не оспорювала, про його неукладеність не заявляла, а також у відповідному судовому провадженні не стверджувала про відсутність зобов`язань за таким договором. Докази протилежного в матеріалах справи відсутні, стороною відповідачки до суду не надані.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово згадував про категорію стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц, від 03 серпня 2022 року у справі № 910/11027/18.

Судом враховано, що представник відповідача не спростував того, що ОСОБА_1 отримав кошти за договором кредитної лінії №703259734 , а лише послалася на недоведеність таких фактів позивачем.

У контексті викладеного, суд звертає увагу також на те, що до предмета доказування належить сукупність юридичних фактів матеріально-правового характеру, з якими закон пов`язує виникнення, зміну й припинення правовідносин між сторонами та на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Таким чином, у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов`язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини.

Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права в зобов`язальних правовідносинах, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов`язку та зміст цього обов`язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини.

У свою чергу процесуальні обов`язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача як кредитора у зобов`язанні. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов`язок доведення обставин, за які відповідає боржник.

Суд зважує на те, що відповідач не надав жодного доказу, який би спростовував доводи позивача про те, що він отримав кошти за кредитним договором. Доводи відзиву грунтуються виключно на недоведеності позивачем отримання відповідачем кредитних коштів.

Поряд з цим, з наданої АТ КБ "ПриватБанк" інформації від 03.06.2026 №20.1.0.0.0/7-260526/11947-БТ та виписки про рух коштів за період з 08.06.2024-08.07.2024 та 15.06.2024-16.07.2024, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано картку № НОМЕР_2 та яку 08.06.2024 було зараховано кошти на суму 1700,00 грн., 15.06.2024 було зараховано кошти на суму 450,00 грн.,16.06.2024 було зараховано кошти на суму 400,00 грн., 16.06.2024 було зараховано кошти на суму 600,00 грн., 16.06.2024 було зараховано кошти на суму 550,00 грн., 19.06.2024 було зараховано кошти на суму 500,00 грн., 19.06.2024 було зараховано кошти на суму 500,00 грн., 16.06.2024 було зараховано кошти на суму 350,00 грн., 16.06.2024 було зараховано кошти на суму 850,00 грн., 15.06.2024 було зараховано кошти на суму 900,00 грн.

Тому суд відхиляє доводи представника відповідача ОСОБА_2 про недоведеність факту виконання позивачем своїх зобов`язань за договором кредитної лінії №703259734 від 08.06.2024 щодо надання позичальнику кредиту та факту отримання кредитних коштів відповідачкою.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, відповідачем було порушено право позикодавця на повернення йому грошових коштів, наданих позичальнику у кредит та на отримання процентів за користування кредитом.

Перевіряючи розрахунок заборгованості за відсотками, суд не може погодитися з розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами в сумі 14606,25 грн, виходячи з наступного.

При укладенні кредитного договору, сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа №444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Відповідно до норми ст.1050 ЦК України, в контексті положення ст.1054 ч.2 ЦК України, якщо кредитним договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитор має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилась зі сплатою процентів. Аналогічне положення містить ст.16 Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Частиною 1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому за змістом ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Нормою ст.625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняться від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В той же час, п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 04 травня 2026 року на 90 днів.

За умовами договору кредитної лінії №703259734 від 08.06.2024 рекомендована дата дострокового повного повернення всієї суми Кредиту за всіма наданими Траншами є дата закінчення Дисконтного періоду кредитування - 08.07.2024, а саме протягом 30 днів від дати отримання першого траншу позичальником (п.7.1). На момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним (п.8.3). Відповідно до п. 12.4. договору сторони догодили, що за користування грошовими коштами після закінчення строку дії договору чи його дострокового розірвання позичальник зобов`язаний сплачувати на користь кредитодавця проценти за користування чужими грошовими коштами за ставкою 1087,70 % річних. Сторони погоджуються, що проценти, нараховані після закінчення строку дії цього договору, є процентами за користування грошовими коштами в розумінні ч.2 ст. 625 ЦК України.

Таким чином, розмір відсотків відповідно до умов договору кредитної лінії №703259734 від 08.06.2021 становить 3060,00 грн (6800х1,5%х30днів=3060,00 грн).

Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов`язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.

Відтак, подані позивачем витяг з реєстру боржників до договору факторингу №27/0225-01 від 27.02.2025 , не можуть вважатися належними доказами наявності такої заборгованості.

Щодо вимоги про стягнення штрафних санкцій, суд зазначає наступне.

Умовами договору кредитної лінії №703259734 від 08.06.2024 передбачена відповідальність за порушення будь-якого з платежів передбачених цим договором на 14 і більше календарних днів, позичальник зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5000% від суми невиконання або неналежно виконаного грошового зобов`язання, але не більше половини суми кредиту, одержаної споживачем за цим договором (п.12.3).

Відповідно дост.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє до 02.08.2026.

Відтак, нарахування неустойки в період дії воєнного стану в Україні суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.

Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки у розмірі 3400,00 грн. є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

З огляду на викладене, враховуючи, що відповідачка порушила умови вказаного договору, не повернула отримані в борг грошові кошти та не сплатила проценти за користування кредитом, суд дійшов висновку, що позивач правомірно звернувся до суду за захистом порушеного права, а отже і наявність підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідачки на користь позивача тіла кредиту в розмірі 6800,00 грн. та заборгованість за відсотками у розмірі 3060,00 грн.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України у разі часткового задоволення позову, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 1203,57 грн.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст.11,207, 526, 549, 629, 634, 638, 1054, 1077, 1080, 1082ЦК України, керуючись ст.ст.12,13,81,141,263-265 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики №703259734 укладеного 08.06.2024 у розмірі 9860 гривень 00 копійок (дев`ять тисяч вісімсот шістдесят гривень 00 копійок), з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 6800,00 грн; заборгованість за відсотками -3060,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" витрати зі сплати судового збору у розмірі 1203 гривні 57 копійок (одна тисяча двісті три гривні 57 копійок).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються такі реквізити сторін та інших учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" ( 07400, місто Бровари Київської області вулиця Лісова, 2, ЄДРПОУ 35625014);

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , житель АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення ( виклику ) учасників справи.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО