Ухвала суду № 138673393, 13.07.2026, Пересипський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Суворовський районний суд м. Одеси)

Справа № 523/5462/26

Провадження №2/523/4554/26

У Х В А Л А

"13" липня 2026 р. м. Одеса

Пересипський районний суд м. Одеси у складі

головуючого судді - Далеко К.О.,

за участю секретаря судового засідання Дяченко Т.С.,

представника позивача ОСОБА_1 адвоката Колесникової А.Є.,

представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Одеської обласної клінічної лікарні» Одеської обласної ради адвоката Кушнерова С.О.,

розглянувши у відкритому судового засіданні, в залі суду №17 м. Одеси, клопотання представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Одеської обласної клінічної лікарні» Одеської обласної ради адвокат Кушнерова С.О. про витребування доказів, подане по цивільній справі № 523/5462/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеської обласної клінічної лікарні» Одеської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Пересипського районного суду м. Одеси перебуває цивільна справа за позовною ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеської обласної клінічної лікарні» Одеської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

03.07.2026 року представник відповідача Комунального некомерційного підприємства «Одеської обласної клінічної лікарні» Одеської обласної ради адвокат Кушнерова С.О. подав до суду клопотання про витребування доказів, яким просить:

Витребувати у Комунального некомерційного підприємства «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради»:

- інформацію щодо перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах із КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради» (включно з філіями, відокремленими підрозділами, тощо);

- належним чином засвідчену копію наказу про його прийняття на роботу;

- належним чином засвідчену копію наказу про призначення (переведення) на посаду завідувача гінекологічного відділення (за наявності);

- інформацію про дату початку роботи;

- інформацію про займану посаду (посади);

- належним чином засвідчену копію трудового договору (контракту), якщо такий укладався;

- довідку про всі нараховані та виплачені доходи ОСОБА_1 з моменту прийняття його на роботу до дня виконання ухвали суду;

- довідку про перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах станом на день виконання ухвали;

- у разі припинення трудових відносин копію наказу про звільнення та інформацію про дату припинення трудових відносин.

Обґрунтовано клопотання тим, що однією із позовних вимог позивача є поновлення позивача на посаді завідувача гінекологічного відділення КНП «Одеська обласна клінічна лікарня» Одеської обласної ради» (далі КНП «ООКЛ`ООР»), а також стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу . При цьому, у позовній заяві позивач зазначає, що після звільнення він фактично позбавлений засобів до існування, не має доходів та вимушений шукати роботу. Разом із тим, відповідачу стало відомо, що після звільнення з КНП «ООКЛ`ООР», позивач перебуває у трудових відносинах із КНП «Міська клінічна лікарня №11» Одеської міської ради» та працює на посаді завідувача гінекологічного відділення. Відомості, які просить витребувати відповідач, мають істотне значення для правильного вирішення спору. Зокрема, вони мають значення для встановлення: фактичного працевлаштування позивача після звільнення; періоду перебування позивача у трудових відносинах з іншим роботодавцем; отримання ним заробітної плати; обґрунтованості тверджень позивача про відсутність доходів; обґрунтованості вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу; оцінки добросовісності процесуальної поведінки позивача; повного та всебічного встановлення фактичних обставин справи.

У судовому засіданні представник Комунального некомерційного підприємства «Одеської обласної клінічної лікарні» Одеської обласної ради адвокат Кушнеров С.О. підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити. Надав пояснення аналогічні викладеним у клопотанні.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 адвокат Колесникова А.Є. заперечувала про задоволення клопотання про витребування доказів, подала до суду письмові заперечення на клопотання. Зазначила, що заявлені до витребування докази, не стосуються предмета даного позову. Працевлаштування незаконного звільненого працівника на новій роботі не впливає на визначення розміру його середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у разі поновлення на раніше займаній посаді. Просила застосувати при вирішенні клопотання правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2018 року у справі № 826/808/16, у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі № 754/13157/19.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч.2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог ст. 84 ЦПК України, в разі, якщо що учасник справи не має можливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Надаючи правову оцінку заявленому представником відповідача клопотанню про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Предметом заявленого позову ОСОБА_1 є вимоги про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижче оплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

У постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 зроблено правовий висновок, що «виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено будь-яких підстав для зменшення його розміру за певних обставин. Посилання апеляційного суду при зменшенні розміру компенсації за час вимушеного прогулу на пункт 32 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» є помилковим, оскільки викладені в ньому роз`яснення були зроблені з урахуванням вимог закону, зокрема частини третьої статті 117 КЗпП, яку виключено на підставі Закону України №3248-15 від 20 грудня 2005 року».

Такий висновок також підтверджений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 826/808/16 (провадження № 11-134ас18), яка не вбачала підстав для відступлення від правового висновку, викладеного у постанові Верховного Суду України від 25 травня 2016 року (у справі № 6-511цс16).

Стаття 236 КЗпП України, так само як і стаття 235 КЗпП України, не передбачають підстав, на основі яких сума середнього заробітку за час затримки виконання судового рішення може бути зменшена. Доводи про те, що працівник, якого було незаконно звільнено й поновлено на роботі, протягом періоду вимушеного прогулу та / або невиконання рішення про поновлення на роботі був працевлаштований та отримував заробітну плату могли б бути слушними за іншого законодавчого регулювання, яке передбачало б таку умову / підставу для зменшення суми середнього заробітку за час невиконання рішення про поновлення на посаді чи за час вимушеного прогулу.

Аналогічні за змістом висновки про те, що отримання особою іншого доходу, у тому числі за новим місцем роботи, не має значення для цілей обчислення розміру середнього заробітку за правилами статті 236 КЗпП України (не є підставою для його зменшення) викладено також у постанові Верховного Суду від 21.01.2022 у справі № 640/22054/18, у постанові Верховного Суду від 04.07.2023 року у справі № 754/13157/19, у постанові від 30.05.2024 року у справі №340/1334/22.

З огляду на викладене, суд констатує, що заявлені стороною відповідача до витребування докази не стосуються предмета даного позову, та не впливають на правильність вирішення судом спору, іншого стороною відповідача не доведено, а тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про витребування доказів.

Керуючись ст.ст. 84, 91, 116, 117, 260, 261, 263 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Комунального некомерційного підприємства «Одеської обласної клінічної лікарні» Одеської обласної ради адвокат Кушнерова С.О. про витребування доказів, поданого по цивільній справі №523/5462/26 за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства «Одеської обласної клінічної лікарні» Одеської обласної ради, про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, може бути включено до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: К.О. Далеко