Рішення № 138673336, 01.04.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/1071/25

Провадження №2/512/238/26

"01" квітня 2026 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2026 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бростовської Н.О.,

секретаря Пустовіт С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 29.07.2024р. між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №147969, за умовами якого Позичальнику надається кредит в розмірі 22892,00грн. строком на 126 днів з фіксованою процентною ставкою у 330,00% річних. Вказаний договір укладено в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію». Право вимоги за вказаним кредитним договором позивач отримав на підставі договору факторингу №06022025 від 06.02.2025р., укладеного між ним та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС». Згідно витягу з додатку №1 до вказаного договору факторингу від 06.02.2025р. до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №147969 від 29.07.2024р. на загальну суму 33491,27грн., у тому числі: 19692,04грн. заборгованість за тілом кредиту, 12999,23грн. заборгованість по відсоткам та 800,00грн. заборгованість по комісії. Вказану заборгованість, сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2422,40грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн. позивач просив стягнути з відповідачки на його користь.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідачка в судове засідання також не з`явилася, подала до суду заяву, в якій вказала, що позовні вимоги не визнає, справу просить розглянути без її участі, а до заяви додала докази того, що вона є дружиною військовослужбовця (а.с.78).

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.

29.07.2024р. між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №147969, за умовами якого Позичальнику надається кредит в розмірі 22892,00грн. строком на 126 днів з фіксованою процентною ставкою у 330,00% річних. Вказаний договір укладено в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію» (а.с.45-зворот 48).

Право вимоги за вказаним кредитним договором позивач отримав на підставі договору факторингу №06022025 від 06.02.2025р., укладеного між ним та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (а.с.7-9).

Згідно витягу з додатку №1 до вказаного договору факторингу від 06.02.2025р. до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №147969 від 29.07.2024р. на загальну суму 33491,27грн., у тому числі: 19692,04грн. заборгованість за тілом кредиту, 12999,23грн. заборгованість по відсоткам та 800,00грн. заборгованість по комісії (а.с.63).

Вказана сума заборгованості також підтверджується наданою позивачем випискою з особового рахунку за кредитним договором №147969 від 29.07.2024р. (а.с.59).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

30.09.2015р. набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», яким встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 4 цієї статті визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Разом з цим, відповідно до ч.6 цієї статті відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, ч.12 цієї статті визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст.12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021р. у справі №234/7159/20.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Відповідачка не надала суду доказів, які б спростовували її заборгованість перед позивачем за кредитним договором №147969 від 29.07.2024р., право вимоги за яким він набув на підставі договору факторингу.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що задоволенню підлягають позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №147969 від 29.07.2024р. в розмірі 20492,04грн., у тому числі: 19692,04грн. заборгованість за тілом кредиту та 800,00грн. заборгованість за комісією.

Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідачки заборгованості по відсоткам в розмірі 12999,23грн. суд дійшов такого висновку.

Відповідно до абз.11 ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Указом Президента України від 24.02.2022р. №64/2022 в Україні введено воєнний стан та почав діяти особливий період, який триває по теперішній час.

Частиною 15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (жилого будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Судом встановлено, що відповідачка є дружиною військовослужбовця, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого повторно 30.08.2025р. Київським відділом ДРАЦС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), про те, що 19.05.2023р. між нею та ОСОБА_2 було зареєстровано шлюб (а.с.79), копією військового квитка серії НОМЕР_2 , в якому містяться записи про проходження ОСОБА_2 військової служби у період з липня 2023 року по теперішній час (а.с.80-81), копією посвідчення ветерана війни-учасника бойових дій серії НОМЕР_3 від 29.05.2024р. (а.с.82), а тому, з огляду на положення ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», проценти за користування кредитом відповідачці нараховуватися не повинні, у зв`язку з чим вимоги щодо стягнення з відповідачки заборгованості по відсоткам не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, серед інших витрат, належать витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, при зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №33543 від 26.12.2025р. (а.с.1), який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн. суд, враховуючи положення ч.4 ст.137 ЦПК України та ч.3 ст.509 ЦК України дійшов висновку про зменшення вказаних витрат до 4000,00грн., що буде співмірним із складністю справи, виконаною адвокатом роботою та ціною позову, які підлягають стягненню з відповідачки на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», ст.526, ч.1 ст.610, ч.1 ст.611, ст.ст.626, 628, ч.1 ст.638, ч.1 ст.1054 ЦК України, ч.3 ст.12, ч.1 ст.81, ч.4 ст.137, ч.1 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м.Київ, бульв.Лесі Українки, буд.34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №147969 від 29.07.2024р., укладеним між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 , в розмірі 20492,04грн. (двадцять тисяч чотириста дев`яносто дві грн. чотири коп.), у тому числі: 19692,04грн. заборгованість за тілом кредиту та 800,00грн. заборгованість за комісією (станом на 29.12.2025р.), а також судовий збір в розмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. сорок коп.) та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн. (чотири тисячі грн.), а всього 26914,44грн. (двадцять шість тисяч дев`ятсот чотирнадцять грн. сорок чотири коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч.1, 2 ст.273 ЦПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.1 ст.354, ч.1 ст.355 ЦПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.