Рішення № 138673055, 03.08.2026, Теофіпольський районний суд Хмельницької області

Справа № 685/736/26

Провадження № 2/685/681/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року селище Теофіполь

Теофіпольський районний суд Хмельницької області

в складі головуючої судді Бурлак Г.І.

з участю секретаря Ковальчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Теофіполь

справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості

встановив:

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, мотивуючи його тим, що 21.10.2019 року між акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК»та ОСОБА_1 було укладено договір №491013164 (далі кредитний договір), відповідно до умов якого їй було надано кредит у сумі 14773,35 грн до 22.10.2024 зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 29,90%. Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, а позичальник зобов`язаний у встановлений договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором. Однак, відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені договором. Відповідно до Протоколу №2/2022 від 18.08.2022 Позачергових загальних зборів акціонерів АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФАБАНК», відповідно до умов яких, змінено найменування Банку з АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «АЛЬФА-БАНК» на наступне: Повне найменування Банку українською мовою: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «СЕНС БАНК»; скорочене найменування Банку - АТ «СЕНС БАНК». 17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до умов якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491013164. 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491013164. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491013164. Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до відповідача за договором № 491013164. Загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором №491013164 від 21.10.2019 складає 37825,58 грн, з яких: 14507,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 14790,33 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги, 7736,46 грн заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 791,60 грн заборгованість за пенею/штрафами.Просив позов задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача 37825,58 грн заборгованості за кредитом, судовий збір у розмірі 2662,40 грн та 13000 грн витрат на правову допомогу.

Позивач про дату, час та місце розгляду справи повідомлений, в суд не з`явився, подав клопотання про підтримання позовних вимог та розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідачка про дату, час та місце розгляду справи повідомлена, в судове засіданні не з`явилася, подала заяву у якій зазначила, що позовні вимоги визнає частково, просить стягнути тіло кредиту, а у стягнення відсотків та штрафу відмовити, бо вона є матір`ю військовослужбовця. Також, просила зменшити розмір витрат на правову допомогу, оскільки вони не співмірні зі складністю справи та суперечать принципу розумності, просила розгляд справи просила проводити у її відсутності.

Суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності сторін.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. За змістом статей 626, 628, ч.1 ст.638 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054, 1049 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

В судовому засіданні встановлено, що 21.10.2019 року між акціонерним товариством «АЛЬФА-БАНК» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання споживчого кредиту №491013164, відповідно до умов якого відповідачці надано кредит у сумі 14773,35 грн, строком на 60 місяців (дата повернення кредиту 22.10.2024), зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами у розмірі 29,90%, тип ставки фіксована, кредит надано для повернення заборгованості за кредитним договором №630608378 від 12.04.2017 шляхом переказу коштів на рахунок № НОМЕР_1 відкритий в АТ «Альфа-Банк», що підтверджується власноруч підписаними відповідачкою анкетою-заявою, офертою на укладення угоди про надання кредиту, паспортом споживчого кредиту, додатку №1 до договору (Графік платежів). Відповідач зобов`язана сплачувати 22 числа кожного календарного місяця ануїтетним платежем суму відповідно до Графіка. 17.05.2021 було укладено договір №2 відповідно до умов якого АТ "АЛЬФА-БАНК" відступило на користь ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491013164. 18.05.2021 було укладено договір № 18-05/21 відповідно до якого ТОВ "ФК "ФЛЕКСІС" відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491013164. 10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 491013164, що підтверджується змістом договорів факторингу №2 від 17.05.2021 та №18-05/21 від 18.05.2021, актів прийому-передачі Реєстру боржників до договорів факторингу, витягами з Реєстрів боржників, платіжних доручень, договору відступлення права вимоги від №10-01/2023 від 10.01.2023, витягу з Реєстру боржників, акта зарахування зустрічних однорідних вимог, акта прийому-передачі Реєстру боржників. На підтвердження наявності заборгованості відповідача перед позивачем, позивач подав розрахунок заборгованості, відповідно до якого заборгованість за кредитним договором №491013164 від 21.10.2019 складає 37825,58 грн, з яких: 14507,19 грн заборгованість за тілом кредиту, 14790,33 грн - заборгованість за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги, 7736,46 грн заборгованість за нарахованими відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості, 791,60 грн заборгованість за пенею/штрафами. Станом на день розгляду справи відповідачем заборгованість не погашена.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи, що відповідачка визнала частково позовні вимоги та підтвердила, що вона отримала кредитні кошти згідно договору від 21.10.2019 року №491013164, однак свого обов`язку щодо повернення кредитних коштів не виконала, суд дійшов висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути 14507,19 грн (тіло кредиту).

Щодо вимоги позивача про стягнення 14790,33 грн заборгованості за відсотками нарахованими на дату відступлення права вимоги та 7736,46 грн заборгованості за нарахованими відсотками з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості,суд зазначає наступне:

Відповідно до розрахунків заборгованості, наданих позивачем в якості доказу, заборгованість по відсотках відповідачці нараховувалася з 22.02.2020 по 21.10.2024.

Разом з тим, суд зазначає, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю п`ятьох синів, її син, ОСОБА_2 проходить військову службу у ЗСУ з 07.12.2018 року і по день розгляду справи (що підтверджується військовим квитком довідкою Ф-5, свідоцтвом про народження та довідкою про склад сім`ї відповідачки).

Враховуючи, що сума нарахованих відсотків значно перевищує суму заборгованості за тілом кредиту, відповідачка є багатодітною матір`ю та матір`ю військовослужбовця ( що потребує значних витрат на придбання речей, необхідних для проходження військової служби, що є загальновідомим у зв`язку із безліччю оголошень в мережі інтернет про оголошення зборів на придбання різних товарів для наших захисників у зв`язку із війною росії з Україною) , суд вважає за справедливе та доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача відсотки, нараховані по 24.02.2022, а саме 11046,83 грн ( 7636,18 грн заборгованості на 18.05.2021 рік +3410,65 грн заборгованості , починаючи з 18.05.2021 по 24.02.2022)

Що стосується позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 791,60 грн, то суд зазначає наступне:

Відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX в Україні введений воєнний стан, тому в частині стягнення 791,60 грн пені, необхідно відмовити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача на його користь судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений ст. 141 ЦПК України, у відповідності до ч. ч. 1, 2 якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Судом встановлено, що відповідно до платіжної інструкції від 30.06.2026 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн. На підтвердження понесених витрат у розмірі 13000 грн на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 01.07.2024, заявку на надання юридичної допомоги №2771 від 01.05.2026, витяг з акта №22 про надання юридичної допомоги.

Враховуючи викладене вище, приймаючи до уваги, що позов задоволено на 67,56 %, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 1798,72 грн судового збору .

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Враховуючи, що справа є малозначною та розглядається у спрощеному порядку, виходячи із критерію реальності та розумності розміру адвокатських витрат, суд вважає за доцільне стягнути з відповідачки на користь позивача 5000 грн витрат на правову допомогу.

Керуючись ст. 526, 638, 1048, 1054 ЦК України, ст.12, 81, 89, 137, 263-265 ЦПК України, районний суд

ухвалив:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, 3, офіс 306) 25554,02 грн заборгованості за кредитним договором №491013164 від 21.10.2019, а саме : 14507,19 грн тіла кредиту та 11046,83 грн заборгованості за процентами, а також 1798,72 грн судового збору та 5000 грн витрат на правничу допомогу.

Відмовити в задоволенні позовних вимог в частині стягнення 11479,96 грн заборгованості за процентами та 791,60 грн пені.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч.2 статті 358 цього Кодексу.

Головуюча