Вирок № 138672854, 03.08.2026, Франківський районний суд м. Львова

465/4804/26

1-кп/465/1048/26

Вирок

Іменем України

03.08.2026 м. Львів

Франківський районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань Франківського районного суду м.Львова кримінальне провадження № 12025140000001121 від 10.10.2025 року про обвинувачення

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, із зареєстрованим та фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця Львівської область, Яворівського району, м. Новояворівськ, українця, громадянина України, із фактичним місцем проживання за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України,

за участі сторін кримінального провадження:

прокурора: ОСОБА_5 ,

обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ,

захисників: адвокатів ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,

в с т а н о в и в:

Згідно із змісту обвинувального акта та укладених між між прокурором відділу Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченими ОСОБА_3 , за участі його захисника ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_8 , на початку вересня 2025 року в ОСОБА_4 виник умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через держаний кордон України.

Реалізовуючи спільний злочинний умисел на організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, з корисливого мотиву, ОСОБА_4 з 28 жовтня 2025 року по 6 лютого 2026 року неодноразово особисто спілкувався з ОСОБА_9 як за допомогою мобільного зв`язку так і при особистих зустрічах. В ході розмов пропонував ОСОБА_9 різні варіанти перетину кордону, повідомивши при цьому, що його послуги щодо організації незаконного перетину державного кордону України та сприяння у цьому будуть коштувати не менше 8000 доларів США, які необхідно буде заплатити перед перетином кордону. Однак остаточно сума буде відома в час, коли ОСОБА_9 буде перетинати державний кордон, оскільки вартість постійно змінюється.

У подальшому, в невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.02.2026 ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, з корисливого мотиву, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступив у злочинну змову із ОСОБА_3 , який б забезпечив незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, а саме його перевезення в транспортному засобі через державний кордон України з приховуванням від прикордонного контролю.

9 лютого 2026 року близько 13:20 год. у АДРЕСА_3 ОСОБА_4 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_3 зустрілись з ОСОБА_9 . Під час зустрічі ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 повідомили ОСОБА_9 про те, що їхні послуги щодо організації незаконного перетину державного кордону України та сприяння у цьому будуть коштувати 18000 доларів США, які необхідно буде заплатити за 1-3 місяці до перетину кордону. Крім цього, ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 керуючи діями ОСОБА_9 , повідомили йому, щоб той підготував речі, документи та гроші, з якими хоче покинути Україну у невеликій сумці, яку візьме з собою та заборонили брати із собою мобільний телефон під час перетину державного кордону України. Також пояснили процедуру перетину, а саме ОСОБА_9 необхідно буде передати ОСОБА_4 з ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 18000 доларів США, а також надати копію свого паспорта громадянина України для виїзду за кордон та витяг з додатку «Резерв+». Після цього приблизно за 1-3 місяці ОСОБА_4 чи ОСОБА_3 повідомить ОСОБА_9 про необхідність виїзду за межі України за 1-2 дня до цього та доставлять останнього до вантажного транспортного засобу, де заховають його. У подальшому на цьому транспортному засобі його буде перевезено через державний кордон України з приховуванням від прикордонного контролю на одному з пунктів пропуску в Львівській області. Проїхавши цей пункт пропуску йому необхідно буде надати свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон працівникам прикордонної служби Польщі для реєстрації його в`їзду. Перебуваючи на території Польщі ОСОБА_9 буде зобов`язаний поселитися в готель на кілька годин та виконувати подальші вказівки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які вони йому надаватимуть.

12 лютого 2026 року близько 17:15 год. ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, зустрівся з ним за адресою АДРЕСА_4 , після чого на автомобілі «Volkswagen», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_1 доставив його за адресою м. Львів, вул. Наукова, 35а, де їх очікував ОСОБА_3 . У подальшому ОСОБА_4 з ОСОБА_9 сіли в автомобіль «Toyota», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , в якому перебував ОСОБА_3 . Перебуваючи у вказаному автомобілі висловив вимогу ОСОБА_9 передати йому грошові кошти з документами, які він мав підготувати, а також повідомив, що йому з отриманими коштами необхідно поїхати до певних осіб і тоді в період часу 1-3 місяці ОСОБА_9 буде переправлено через державний кордон України.

ОСОБА_4 спільно з ОСОБА_3 , реалізуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України отримали від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 18000 доларів США, як незаконну винагороду за вчинені ним вищезазначені незаконні дії.

В подальшому, протиправна діяльність ОСОБА_4 та ОСОБА_3 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 18000 доларів США, як незаконна винагорода вилучена.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_4 вчинив організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню шляхом надання порад, вказівок, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.

ОСОБА_4 у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 06.02.2026 реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на організацію незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, з корисливого мотиву, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вступив у злочинну змову із ОСОБА_3 , щодо забезпечення незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, а саме його перевезення в транспортному засобі через державний кордон України з приховуванням від прикордонного контролю.

9 лютого 2026 року близько 13:20 год. у АДРЕСА_3 ОСОБА_3 діючи за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_4 зустрілись з ОСОБА_9 . Під час зустрічі ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 повідомили ОСОБА_9 про те, що їхні послуги щодо організації незаконного перетину державного кордону України та сприяння у цьому будуть коштувати 18000 доларів США, які необхідно буде заплатити за 1-3 місяці перед перетином кордону. Крім цього, ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 керуючи діями ОСОБА_9 , повідомили йому, щоб той підготував речі, документи та гроші, з якими хоче покинути України у невеликій сумці, яку візьме з собою та заборонили брати із собою мобільний телефон під час перетину державного кордону України. Також пояснили процедуру перетину, а саме ОСОБА_9 необхідно буде передати ОСОБА_3 з ОСОБА_4 грошові кошти в сумі 18000 доларів США, а також надати копію свого паспорта громадянина України для виїзду за кордон та витяг з додатку «Резерв+». Після цього приблизно за 1-3 місяці ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 повідомить ОСОБА_9 про необхідність виїзду за межі України за 1-2 дня до цього та доставлять останнього до вантажного транспортного засобу, де заховають його. У подальшому на цьому транспортному засобі його буде перевезено через державний кордон України з приховуванням від прикордонного контролю на одному з пунктів пропуску в Львівській області. Проїхавши цей пункт пропуску йому необхідно буде надати свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон працівникам прикордонної служби Польщі для реєстрації його в`їзду. Перебуваючи на території Польщі ОСОБА_9 буде зобов`язаний поселитися в готель на кілька годин та виконувати подальші вказівки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які вони йому надаватимуть.

12 лютого 2026 року близько 17:15 год. ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію спільного злочинного умислу на незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, зустрівся з ним за адресою АДРЕСА_4 , після чого на автомобілі «Volkswagen», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_1 доставив його за адресою м. Львів, вул. Наукова, 35а, де їх очікував ОСОБА_3 . У подальшому ОСОБА_4 з ОСОБА_9 сіли в автомобіль «Toyota», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , в якому перебував ОСОБА_3 . Перебуваючи у вказаному автомобілі ОСОБА_3 висловив вимогу ОСОБА_9 передати йому грошові кошти з документами, які він мав підготувати, а також повідомив, що йому з отриманими коштами необхідно поїхати до певних осіб і тоді в період часу 1-3 місяці ОСОБА_9 буде переправлено через державний кордон України.

ОСОБА_3 спільно з ОСОБА_4 , реалізуючи спільний злочинний умисел на незаконне переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України отримали від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 18000 доларів США, як незаконну винагороду за вчинені ним вищезазначені незаконні дії.

В подальшому, протиправна діяльність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була припинена правоохоронними органами, а грошові кошти в сумі 18000 доларів США, як незаконна винагорода вилучена.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_3 вчинив організацію незаконного переправлення особи через державний кордон України, керівництво такими діями та сприяння їх вчиненню шляхом надання порад, вказівок, за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурором надано угоди про визнання винуватості, укладені 03.08.2026, на підставі ст.468-470,472 КПК України, між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченими ОСОБА_3 , за участі його захисника ОСОБА_7 та ОСОБА_4 , за участі його захисника ОСОБА_8 .

У відповідності до умов вказаних угод, прокурор та обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі їх захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинувачених за ч. 3 ст. 332 КК України.

Зі змісту угод про визнання винуватості вбачається, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у повному обсязі беззастережно визнали свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України, щиро розкаялися, вказали про надання в суді за потреби правдивих викривальних показань.

Також, сторонами угоди ураховано, що ОСОБА_3 31.07.2026 перерахував 233 760,00 грн та надалі зобов`язується перерахувати ще 266 240,00 грн та ще 400 доларів США для потреб військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, що в сукупності з особою обвинуваченого істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 злочину.

Також, сторонами угоди ураховано, що ОСОБА_4 31.07.2026 перерахував 300 320,00 грн та надалі зобов`язується перерахувати ще 199 680,00 грн та ще 52 985,00 грн для потреб військової частини НОМЕР_4 , що в сукупності з особою обвинуваченого істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_4 злочину.

Умовами угод визначено узгоджене сторонами покарання, яке обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повинні понести за вчинене ними кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю у сфері туризму, надання інформаційних та посередницьких послуг у відкритті віз, переправленні осіб через державний кордон України, їх працевлаштуванні та легалізації перебування за кордоном на строк 2 (два) роки, із застосуванням до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 положень ст.75 КК України, щодо їх звільнення від відбування покарання з випробуванням, шляхом встановлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 іспитового строку та покладення на них відповідних обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Наслідки укладення та затвердження угод про визнання винуватості обвинуваченим ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та прокурору відомі та зрозумілі.

Прокурор просив затвердити угоди про визнання винуватості, укладені між ним та обвинуваченими ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на визначених у них умовах, у яких дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоди затвердити і призначити обвинуваченим узгоджене угодами покарання.

Обвинувачені зазначили про повне визнання своєї винуватість у вчиненні інкримінованого їм кримінального правопорушення, ініціювали укладені угоди та підтримують їх у суді. При цьому, обвинувачені запевнили, що розуміють характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими. Наслідки укладення, невиконання угоди про визнання винуватості усвідомлюють. Підтвердили, що укладення угоди було їх добровільним рішенням, прийнятим без будь-якого стороннього впливу. Вони також розуміють та погоджуються на призначення покарання у обсязі, передбаченому угодами про визнання винуватості. Підтвердили можливість внесення грошових коштів у сумі, визначеній умовами угоди, на допомогу Збройним Силам України.

Обвинувачені повідомили, що вони у повному обсязі розуміють, що мають право на повний судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні яких вони обвинувачуються, і вони, при цьому, мають право мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення, право допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на їх користь.

Захисники обвинувачених підтримали затвердження угоди про визнання винуватості та долучили оригінали квитанцій про добровільну сплату коштів на потреби Збройних Сил України. Також, для підтвердження можливості виконання угод надано нотаріально засвідчені заяви заставодавців на перерахунок внесеної ними застави та потреби Збройних Сил України. Вважають, що за таких умов затвердження угоди відповідатиме інтересам не лише обвинувачених, але й суспільства.

Суд, заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши угоду про визнання винуватості, дійшов таких висновків.

Керуючись ч.5 ст. 9 КПК України, суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який під час вирішення кримінально-правових конфліктів зобов`язує національні суди дотримуватись балансу між приватними і публічними інтересами.

Угода про визнання вини являє собою ключовий інструмент узгодження інтересів учасників кримінально-правового конфлікту та забезпечення їх балансу. Адже сторони шляхом компромісних і взаємовигідних рішень між собою адаптують норму права про визнання вини щодо конкретного випадку, чим задовольняють свої інтереси, а в результаті і суспільні (публічні) інтереси.

Учасники конфлікту індивідуально приймають рішення щодо укладення угоди про визнання винуватості, тобто керуються власним волевиявленням, що обмежується нормами кримінального процесуального закону, яке передбачає можливість укладення угоди про визнання винуватості тільки за окремими категоріями злочинів. При цьому норми кримінально-процесуального закону вимагають узгоджених рішень сторін угоди та суду, який перевіряє угоду про визнання винуватості на предмет відповідності вимогам кримінального та кримінально-процесуального законів.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути затверджена судом у підготовчому судовому засіданні.

Відповідно до статей 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим.

Згідно зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 332 КК України відносяться до тяжких злочинів, оскільки санкція передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від семи до дев`яти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років з конфіскацією майна, що дає можливість підписання даної угоди.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Суд, шляхом заслуховування пояснень сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним.

Суд з`ясував, що обвинувачені ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повністю усвідомлюють зміст укладених з прокурором угод, характер обвинувачення, щодо якого визнають себе винуватими. Крім цього, обвинуваченим роз`яснено та ними усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є їх відмова від здійснення прав, передбачених пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а саме: права на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов`язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого їх обвинувачують, також усвідомлено, що наслідком укладення та затвердження угоди є обмеження права обвинувачених на оскарження вироку згідно з положеннями статей 394 та 424 КПК України, а саме можливість оскарження вироку лише з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без їх згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою шостою статті 474 КПК України, в тому числі не роз`яснення їм наслідків укладення угоди. Наслідки невиконання угоди передбачені ст. 476 КПК України обвинуваченим зрозумілі. Після таких роз`яснень обвинувачені не заперечили проти затвердження угоди.

З урахуванням зазначеного судом встановлено, що угода укладена з додержанням порядку укладення угоди. Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам статті 472 КПК України.

Судом не встановлено підстав для відмови в затвердженні угоди, визначених в ч. 7 ст. 474 КПК України, дії обвинувачених вірно кваліфіковані за ч. 3 ст. 332 КК України, кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості, умови угоди не суперечать інтересам суспільства та не порушують прав, свобод та інтересів інших осіб, відсутні будь-які підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, обвинувачені спроможні виконати взяті на себе за угодою зобов`язання.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Майнової шкоди кримінальним правопорушенням не завдано, потерпілі відсутні. Обвинувачені раніше до кримінальної відповідальності не притягались, однак вчинили злочин з використанням умов воєнного стану.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 , є визнання вини, щире каяття, наявність на утриманні малолітньої доньки ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , здійснення догляду за батьком ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який є особою з інвалідністю ІІ групи, факт сприяння ОСОБА_3 обороноздатності держави, шляхом перерахування грошових коштів у сумі 233 760,00 грн. на відповідний рахунок військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, що підтверджується оригіналом квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №17 від 31.07.2026 та зобов`язання ще перерахувати добровільний внесок на її користь в сумі 266 240,00 грн та ще 400 доларів США, а також з врахуванням обставин вчинення злочину, відсутності тяжких наслідків злочину та потерпілого, критичного відношення винного до вчиненого, позиції сторони обвинувачення, який згідно з умовами угоди пропонує призначити ОСОБА_3 покарання із застосуванням ст. 69 КК України та те, що згідно із ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 статтю 69 КК України та перейти до більш м`якого покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст. 332 КК України за цей злочин, у виді позбавлення волі на строк 5 років.

При цьому, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненому визнав, раніше не судимий, розкаявся у вчиненому, добровільно сплатив кошти на підтримку ЗСУ, та зобов`язався, ще сплатити добровільний внесок на користь ЗСУ, що сприятиме обороноздатності держави, суд дійшов висновку, що виправлення можливе без відбування ним покарання, призначеного за даним вироком, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 77 КК України, що передбачають вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна сторонами угоди не застосовано.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у вигляді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

В свою чергу заставу у розмірі 266 240,00 грн., внесену заставодавцем ОСОБА_11 за обвинуваченого ОСОБА_3 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі № 461/1164/26 (провадження № 1-кс/461/827/26), за згодою заставодавця слід перерахувати на користь військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ 45120935 на рахунок НОМЕР_5 , - після набрання вироком законної сили.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є визнання вини, щире каяття, врахування даних про особу обвинуваченого, який також є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства (інвалідність опорно-рухового апарату), факт сприяння ОСОБА_4 обороноздатності держави, шляхом перерахування грошових коштів в сумі 300 320,00 грн на відповідний рахунок військової частини НОМЕР_4 , що підтверджується квитанцією до платіжної інструкції на переказ готівки №32 від 31.07.2026 та зобов`язання ще перерахувати добровільний внесок на її користь в сумі 199 680,00 грн та ще 52 985,00 грн, а також з врахуванням обставин вчинення злочину, відсутності тяжких наслідків злочину та потерпілого, критичного відношення винного до вчиненого, позиції сторони обвинувачення, який згідно з умовами угоди пропонує призначити ОСОБА_4 покарання із застосуванням ст. 69 КК України та те, що згідно із ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення обвинуваченого, суд вважає можливим застосувати до обвинуваченого ОСОБА_4 статтю 69 КК України та перейти до більш м`якого покарання, передбаченого санкцією ч.3 ст. 332 КК України за цей злочин, у виді позбавлення волі на строк 5 років.

При цьому, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненому визнав, раніше не судимий, розкаявся у вчиненому, добровільно сплатив кошти на підтримку ЗСУ, та зобов`язався, ще сплатити добровільний внесок на користь ЗСУ, що сприятиме обороноздатності держави, суд дійшов висновку, що виправлення можливе без відбування ним покарання, призначеного за даним вироком, із звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням, з покладенням на нього обов`язків, передбачених п. 1, 2 ч. 1, п.2 ч. 3 ст. 76 КК України.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 77 КК України, що передбачають вичерпний перелік додаткових покарань, що можуть бути призначені у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням, додаткове покарання у виді конфіскації майна сторонами угоди не застосовано.

Таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Запобіжний захід відносно обвинуваченого ОСОБА_4 у вигляді застави до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.

В свою чергу заставу у розмірі 199 680,00 грн., внесену заставодавцями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за обвинуваченого ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі № 461/1164/26 (провадження № 1-кс/461/828/26), за згодою заставодавця слід перерахувати на користь військової частини НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 на рахунок НОМЕР_7 , - після набрання вироком законної сили.

Відповідно ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування.

За умовами ч. 1 ст. 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Долю речових доказів по кримінальному провадженню необхідно вирішити в порядку визначеному ст. 100 КПК України.

Витрати на залучення експерта під час досудового розслідування відсутні.

Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні. Викривачі у кримінальному провадженні відсутні та винагорода таким не пропонувалась.

Керуючись п. 1 ч. 3 ст. 314, ч. 2 ст. 373, статтями 374, 474 475 КПК України, суд

у х в а л и в:

1. Затвердити угоду про визнання винуватості від 03.08.2026, укладену у кримінальному провадженні № 12025140000001121 від 10.10.2025, за ч. 3 ст. 332 КК України, між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_3 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_7 .

2. ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання з урахуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю у сфері туризму, надання інформаційних та посередницьких послуг у відкритті віз, переправленні осіб через державний кордон України, їх працевлаштуванні та легалізації перебування за кордоном на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна.

3. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

4. На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

5. Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

6. Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_11 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі № 461/1164/26 (провадження № 1-кс/461/827/26), залишити чинним до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді застави скасувати, грошові кошти в сумі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, внесені заставодавцем ОСОБА_11 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі № 461/1164/26 (провадження № 1-кс/461/827/26), на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України у Львівській області, - перерахувати для потреб військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України, код ЄДРПОУ НОМЕР_8 на рахунок НОМЕР_5 , за згодою заставодавця ОСОБА_11 , посвідченою Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_14 29.07.2026, за реєстровим номером 1938.

Покласти на ОСОБА_11 обов`язок перерахувати добровільний внесок (допомога ЗСУ) на користь військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України код ЄДРПОУ НОМЕР_8 в сумі 400 (чотириста) доларів США протягом 30 днів з дня набрання законної сили вироком суду, яким затверджена дана угода.

7. Затвердити угоду про визнання винуватості від 03.08.2026, укладену у кримінальному провадженні № 12025140000001121 від 10.10.2025, за ч. 3 ст. 332 КК України, між прокурором першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Львівської обласної прокуратури ОСОБА_5 та обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 , за участю захисника - адвоката ОСОБА_8 .

8. ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 332 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості покарання з урахуванням вимог ч. 1 ст. 69 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 (п`ять) років, з позбавленням права обіймати посади та займатися діяльністю у сфері туризму, надання інформаційних та посередницьких послуг у відкритті віз, переправленні осіб через державний кордон України, їх працевлаштуванні та легалізації перебування за кордоном на строк 2 (два) роки, без конфіскації майна.

9. На підставі ч. 2 ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

10. На підставі п. 1, 2 ч. 1 та п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 обов`язки:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

11. Початок іспитового строку відраховувати з дня ухвалення вироку суду.

12. Запобіжний захід у вигляді застави, застосований до ОСОБА_4 на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі № 461/1164/26 (провадження № 1-кс/461/828/26), залишити чинним до набрання вироком законної сили.

Після набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді застави скасувати, грошові кошти в сумі 199 680 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, внесені заставодавцями ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , на підставі ухвали слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 13.02.2026 у справі № 461/1164/26 (провадження № 1-кс/461/828/26), - перерахувати для потреб Збройних Сил України для військової частини НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 на рахунок НОМЕР_7 , за згодою заставодавців ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , посвідченою Приватним нотаріусом Яворівського районного нотаріального округу ОСОБА_15 30.07.2026, за реєстровими номерами 1494, 1495.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язок перерахувати добровільний внесок (допомога ЗСУ) на користь військової частини НОМЕР_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 на рахунок НОМЕР_7 в сумі 52 985 (п`ятдесят дві тисячі дев`ятсот вісімдесят п`ять) гривень 00 копійок протягом 30 днів з дня набрання законної сили вироком суду, яким затверджена дана угода.

13. Скасувати арешт, накладений:

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.02.2026 у справі № 461/1164/26 (провадження №1-кс/461/846/26) на автомобіль «Lexus», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_9 , належний на праві власності ОСОБА_3 .

ухвалою слідчого судді Галицького районного суду м. Львова від 16.02.2026 у справі № 461/1164/26 (провадження №1-кс/461/847/26) на майно, вилучене 12.02.2026 в ході обшуку автомобіля марки «Toyota», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , який знаходився за адресою м. Львів, вул. Наукова, 35а, а саме:

- мобільний телефон «Redmi», ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 з сім картами НОМЕР_12 , НОМЕР_13 ;

- 52985 гривень;

- 2 мобільні телефони Айфон, які заблоковані;

- несправжні (імітаційні) засоби у вигляді куп`юр номіналом по 100 доларів США з серією та номером QJ71195486A в кількості 180 штук на суму 18000 доларів США;

- 400 доларів США;

- копія паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_16 на 1 аркуші;

- копія тимчасового посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_16 на 1 аркуші;

- копія ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_16 на 1 аркуші;

- копія витягу з Резерв+ на ім`я ОСОБА_9 на 1 аркуші;

- копія паспорта громадянина України (з Дія) на ім`я ОСОБА_9 на 1 аркуші;

- копія паспорта громадянина України для виїзду за кордон (з Дія) на ім`я ОСОБА_9 на 1 аркуші;

- автомобіль Toyota, реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , ключ до нього та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_14 .

14. Речові докази:

- автомобіль «Toyota», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 , належний на праві власності ОСОБА_17 , переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_17 , - залишити власнику, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- ключ від замка запалювання транспортного засобу «Toyota», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію вказаного транспортного засобу НОМЕР_14 , - залишити власнику, ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;

- автомобіль «Lexus», реєстраційний номерний знак транспортного засобу НОМЕР_9 , належний на праві власності ОСОБА_3 , - залишити власнику ОСОБА_3 ;

- мобільний телефон «Redmi», ІМЕІ1: НОМЕР_10 , ІМЕІ2: НОМЕР_11 , із сім картами НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_4 ;

- два заблоковані мобільні телефони Айфон, - після набрання вироком законної сили повернути власнику ОСОБА_3 ;

- копії: паспорта громадянина України на ім`я ОСОБА_16 на 1 аркуші; тимчасового посвідчення військовозобов`язаного на ім`я ОСОБА_16 на 1 аркуші; ідентифікаційного коду на ім`я ОСОБА_16 на 1 аркуші; витягу з Резерв+ на ім`я ОСОБА_9 на 1 аркуші; паспорта громадянина України (з Дія) на ім`я ОСОБА_9 на 1 аркуші; паспорта громадянина України для виїзду за кордон (з Дія) на ім`я ОСОБА_9 на 1 аркуші, - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання;

- несправжні (імітаційні) засоби у вигляді куп`юр номіналом по 100 доларів США з серією та номером QJ71195486A в кількості 180 штук на суму 18000 доларів США, - знищити після набрання вироком законної сили;

- грошові кошти у сумі 52 985,00 грн., - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_4 , з метою їх подальшої передачі ОСОБА_4 для потреб сил оборони України;

- грошові кошти у сумі 400 доларів США, - після набрання вироком законної сили повернути ОСОБА_3 , з метою їх подальшої передачі ОСОБА_3 для потреб сил оборони України;

15. Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, та з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 473 КПК України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду через Франківський районний суд м. Львова.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Роз`яснити учасникам провадження, що згідно із ст. 476 КПК України у разі невиконання угоди про визнання винуватості прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Роз`яснити, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності за ст. 389-1 КК України.

Суддя: ОСОБА_1