Ухвала суду № 138672651, 30.07.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/1726/26

1-кс/441/433/2026

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу

30.07.2026 слідчий суддя Городоцького районного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , т.в.о. заступника начальника відділення поліції начальника слідчого відділення ВнП № 1 Львівського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції у Львівській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши в режимі відеоконференції клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Березець, Городоцького району, Львівської області, українцю, громадянину України, проживаючому та зареєстрованому на АДРЕСА_1 , військовослужбовцю військової служби за призовом по мобілізації на особливий період, розвіднику-далекомірнику відділення управління командира батареї 1 мінометної батареї 1 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «матрос», раніше несудимому,

в с т а н о в и л а :

у провадженні СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21.08.2025 за №62025080200001893, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

30.07.2026 т.в.о. заступника начальника відділення поліції начальник СВ ВнП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Львівської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_3 , звернувся з клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_5 , без визначення розміру застави.

Клопотання мотивує тим, що розвідник-далекомірник відділення управління командира батареї 1 мінометної батареї 1 батальйону берегової оборони військової частини НОМЕР_1 матрос ОСОБА_5 , в порушення вимог вищевказаного законодавства, діючи умисно, не маючи наміру на завжди ухилитися від проходження військової служби та проводити час на власний розсуд, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов`язків, 11.06.2025 не пізніше 14:37 години, точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, під час переміщення військовослужбовців між тимчасовим місцем дислокації населеного пункту Лиманець, Херсонської області до тимчасового перебування підрозділу мінометної батареї населеного пункту Новоселиця, Сумської області, не отримавши дозволу відповідного командира, самовільно залишив місце служби тимчасове розташування військової частини НОМЕР_1 , тривалістю понад три доби, в умовах воєнного стану та перебував поза межами розташування військової частини до 30.07.2026, тобто до моменту запрошення до органу досудового розслідування ВнП №1 ЛРУП №2 ГУ НП у Львівській області, що знаходиться за адресою: майдан Гайдамаків, 9, м.Городок, Львівської області, де останній припинив вчиняти вказане кримінальне правопорушення. Відтак, з 11.06.2025 по 30.07.2026 матрос ОСОБА_5 проводив час на власний розсуд, обов`язки військової служби не виконував, свою належність до Збройних Сил України, а також той факт, що він незаконно перебуває за межами місця служби приховував, чим вчинив нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.5 ст.407 КК України.

30.07.2026 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Таким чином ОСОБА_5 підозрюється у самовільному залишенні військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Прокурор просить про обрання ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на шістдесят днів, без визначення розміру застави.

Начальник СВ просить задовольнити подане клопотання з мотивів, наведених у ньому.

Підозрюваний ОСОБА_5 визнав свою вину, просить про застосування мінімального розміру застави. Бажає повернутись на службу.

Захисник просить про обрання підозрюваному ОСОБА_5 запобіжного заходу не пов`язаного із триманням під вартою або мінімальний розмір застави.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, вивчивши та перевіривши надані матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів клопотання, 21.08.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості за №62025080200001893 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Частиною 1 ст.194 КПК України визначено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що доведеність наявності обґрунтованої підозри у вчиненні злочину на момент вирішення питання про взяття під варту має відповідати стандарту «розумна підозра». Наявність обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які могли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин (справа «Фокс, Кемпбел і Харлей проти Об`єднаного Королівства», рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ердагоз проти Туреччини», 1997 рік). Хоча факти на момент вирішення питання про утримання під вартою і не повинні бути переконливими настільки, щоб можна було визначити винуватість особи у вчиненні злочину, суд повинен оцінити докази, надані сторонами, на предмет їхньої допустимості, достовірності та належності і відкинути ті з них, що не відповідають цим критеріям. При цьому суд має обґрунтовувати своє рішення на підставі дослідження у суді обґрунтованої підозри, а не на основі даних, поданих стороною обвинувачення.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 , окрім повного визнання ним вини у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням військової частини НОМЕР_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 407 КК України; матеріалами службового розслідування за фактом самовільного залишення військової частини НОМЕР_1 матросом ОСОБА_5 ; протоколом затримання підозрюваного ОСОБА_5 в порядку п. 6, ч. 1, ст. 615 КПК України; допитом підозрюваного ОСОБА_5 ; іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Згідно з п.4 ч.2 ст.183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Положеннями ст.183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України, з врахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини.

В п.36 Рішення від 20.05.2010, яке ухвалено у справі «Москаленко проти України» (заява № 37466/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Згідно з матеріалами клопотання, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Підозрюваний не проходить військову службу, не працевлаштований, тобто не має постійного джерела доходу, відтак, з урахуванням тяжкості покарання, підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, залишити місце свого проживання, виїхати в іншу область або за межі України, де буде переховуватись від суду, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, може вчинити інші злочини.

Наведені вище обставини в їх сукупності виключають можливість обрання підозрюваному менш суворого запобіжного заходу.

Строк тримання під вартою ОСОБА_5 слід рахувати з моменту його фактичного затримання 30.07.2026.

Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

При цьому Конституційний Суд України у своєму рішенні № 4-р(ІІ)/2026 вказав, що безальтернативне тримання під вартою військовослужбовців, яких підозрюють чи обвинувачують у вчиненні окремих військових кримінальних правопорушень, є несумісним з Конституцією України.

З огляду на викладене, враховуючи обставини справи слідчий суддя вважає можливим визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу як альтернативний запобіжний захід в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн., що буде пропорційним, необхідним та достатнім для забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків та досягненню завдань кримінального правопорушення.

Керуючись ст. 177, 178, 182-184, 186, 194 КПК України, слідчий суддя, -

у х в а л и л а:

клопотання задовольнити частково.

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на шістдесят днів до 27 вересня 2026 року, включно.

На підставі ч.4 ст. 183 КПК України визначити підозрюваному заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 66 560 грн., яку підозрюваний або заставодавець мають право внести у будь-який момент на р/р: одержувач: Територіальне управління державної судової адміністрації України в Львівській області, депозитний рахунок (IBAN) UA918201720355299001500000757, банк одержувача: Державна казначейська служба України, м. Київ, ЄДРПОУ: 26306742, призначення платежу: застава за (П.І.П. підозрюваного, обвинуваченого), ОСОБА_7 платника, МФО: 820172, протягом строку дії зазначеної ухвали.

В порядку ст. 194 КПК України, у разі внесення підозрюваним чи іншою особою застави, зобов`язати ОСОБА_5 , прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та/або суду і покласти на нього процесуальні обов`язки, зокрема:

- не відлучатись з місця проходження військової служби, без дозволу командира військової частини, слідчого, прокурора або суду;

- прибувати за першим викликом до слідчого, прокурора та суду;

- у разі звільнення з військової служби, не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає (с. Березець, Львівський район, Львівська область), без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи місця проходження військової служби;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_5 , що згідно з положеннями ч. 6 і ч. 7 ст. 182 КПК України, він або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у вищевизначеному розмірі, та що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього обов`язки, застава звертається в дохід держави.

В іншій частині клопотання відмовити.

Контроль за виконанням ухвали покласти на т.в.о. заступника начальника відділення поліції начальника СВ відділення поліції №1 Львівського районного управління поліції №2 ГУ НП у Львівській області ОСОБА_4 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1