Ухвала суду № 138672527, 03.08.2026, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 304/1138/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 серпня 2026 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В. розглянувши матеріали ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про повернення дітей, відібраних без позбавлення батьківських прав,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Перечинського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до відповідача Служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про повернення дітей, відібраних без позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Перечинського районного суду Закарпатської області від 22 червня 2026 року, матеріали цивільної справи за вказаним позовом передано на розгляд до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області.

Зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху оскільки подана з порушенням вимог ст. ст.175, 177 ЦПК України.

Відповідно до п.5 ч.3ст.175 ЦПК України в позовній заяві повинен бути зазначений виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Так, у позовній заяві вказано на те, що рішенням Перечиського районного суду Закарпатської області від позивачів відібрано їх неповнолітніх дітей без позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

04.06.2026, позивачі звернулися до органу опіки - відповідача по справі з метою повернення дітей за адресою їх проживання, у зв`язку з можливістю звернення до суду з відповідною заявою, їм було відмовлено. При цьому позивачі стверджують, що змінилися умови проживання, не вживають алкогольні напої, покращився матеріальний стан.

Разом з тим, позивачі викладаючи у позові обставини в обґрунтування позовних вимог, не додають до позову докази, що підтверджують вказані обставини.

Так, до позову додано виключно характеристику за місцем проживання ОСОБА_1 .

Частина 1 ст. 170 СК України врегульовує випадки, в яких суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків, не позбавляючи їх батьківських прав, а згідно із ч. 3 цієї статті, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд може постановити рішення про повернення їм дитини.

Для цього батьки повинні довести, що причини, які стали підставою для відібрання дитини, відпали, а судам необхідно перевіряти доводи сторін щодо наявності інших підстав, передбачених ст. 170 СК України, для відібрання дитини, які можуть свідчити про існування перешкод для повернення дитини її батькам. У протилежному випадку створюватимуться умови для безпідставної передачі дитини її батькам та наступного вирішення питання про повторне її відібрання, що порушуватиме справедливу рівновагу між інтересами батьків та дітей.

Згідноч.4 ст. 169 СК України, суд перевіряє, наскільки змінилася поведінка особи, позбавленої батьківських прав, та обставини, що були підставою для позбавлення батьківських прав, і постановляє рішення відповідно до інтересів дитини.

У позовній заяві не вказано підстави які стали підставою для відібрання дітей від батьків, а також не вказано що такі обставини та підстави перестали існувати на даний час .

Так, позивачами не наведено належного обґрунтування заявлених вимог про повернення дітей. Зокрема, у позовній заяві не зазначено конкретних підстав, з яких було здійснено відібрання дітей без позбавлення батьківських прав; не наведено обставин, які свідчать про усунення причин, що стали підставою для такого відібрання; не конкретизовано, яким чином позивачі змінили свою поведінку та спосіб життя з урахуванням вимог сімейного законодавства України; не розмежовано обставини щодо кожної із підстав відібрання дітей та не зазначено, які саме дії вчинено позивачами для їх усунення; не зазначено доказів на підтвердження викладених обставин.

Таким чином, позовна заява не містить належного викладу фактичних обставин, які б могли свідчити про наявність правових підстав для повернення дітей відповідно до вимог Сімейного кодексу України.

Відповідно до ч.4,5 ст.19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

У позовній заяві не зазначено, чи зверталися позивачі до відповідного органу опіки та піклування з метою досудового врегулювання спору, чи наявний висновок органу опіки та піклування про повернення дітей позивачці. Висновок органу опіки та піклування до позову не додано.

Крім того, зі змісту відповіді органу опіки та піклування, діти після відібрання були передані на вихованні у відповідні заклади освіти, тобто вони виконують функції опікуна чи піклувальника залежно від віку дітей.

Разом з тим, у поданій позовній заяві позивачі не зазначають таких осіб (установу/заклад) як учасників справи. Зокрема, позивачі не визначають процесуальний статус відповідного закладу (як третьої особи чи відповідача); не зазначає його найменування та місцезнаходження; не обґрунтовує, яким чином рішення у справі може вплинути на права та обов`язки такої особи.

Водночас, враховуючи, що зазначений заклад фактично здійснює функції опікуна (піклувальника) дітей, рішення у справі про їх повернення безпосередньо впливатиме на його права та обов`язки, що свідчить про необхідність його участі у справі.

За таких обставин, позивачам необхідно уточнити коло учасників справи, зокрема визначити процесуальний статус відповідного закладу (як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, або як відповідача), зазначити його найменування та місцезнаходження, а також навести відповідні обґрунтування.

Згідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 177 ЦПК України, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Окрім того, відповідно о вимог ч.4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.

До позовної заяви на підтвердження сплати судового збору позивачем ОСОБА_1 додано: квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1331,20 грн.

Разом із тим, згідно абз.2 ч. 7 ст. 6 ЗУ «Про судовий збір» разі коли позов немайнового характеру подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом у розмірах, установлених статтею 4 цього Закону за подання позову немайнового характеру.

З огляду на вказане, оскільки в даній справі є два позивачі: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно кожен із них має сплатити судовий збір у сумі відповідно до ст.. 4 ЗУ «Про судовий збір» як за вимогу немайнового характеру.

Таким чином за звернення із даним позовом до суду позивачем ОСОБА_2 слід доплатити судовий збір у розмірі 1 331,20 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору в гривнях: Отримувач коштів ГУК у Зак обл/Ужгородська тг/22030101; Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.); Рахунок отримувача UA308999980313141206000007493; Код класифікації доходів бюджету 22030101; Призначення платежу 101 _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).

Дослідивши матеріали справи приходжу до переконання, що без зазначення наведених вище обставин, вирішити питання про відкриття провадження у справі неможливо, вважаю за необхідне позовну заяву залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви з урахуванням характеру недоліків які слід усунути.

Згідно з вимогами ч.ч. 1,3 ст. 185 ЦПК суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, внесе у визначених законом випадках на депозитний рахунок суду грошову суму у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У ст. 129 Конституції України однією із засад суд судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на чому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, « .... де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Враховуючи наведене вважаю, що провадження у справі неможливо відкрити до усунення вказаних недоліків, а тому позовну заяву слід залишити без руху, а позивачу надати строк для їх усунення.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 185, 260 ЦПК, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Служби у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про повернення дітей, відібраних без позбавлення батьківських прав,- залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху. Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В.Фазикош