Рішення № 138672343, 31.07.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/603/26 2/729/670/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

31 липня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді Булиги Н. О.

секретаря Романченко С .С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду в місті Бобровиця цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий Колектор» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідачки на свою користь заборгованість за кредитним договором № 0733-5444 від 25.06.2021 року в розмірі 14 400 гривень.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 26.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором № 0733-5444 від 25.06.2021 року, укладеним із відповідачкою.

Позивач зазначає, що відповідно до умов вказаного договору факторингу право вимоги перейшло до нього з моменту підписання реєстру боржників, до якого включено й заборгованість ОСОБА_1 , у зв`язку з чим позивач є належним кредитором у спірних правовідносинах.

Позивач посилається на те, що 25.06.2021 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та відповідачкою укладено кредитний договір № 0733-5444, відповідно до умов якого останній надано кредит у розмірі 4 800 гривень строком на 99 днів із нарахуванням процентів за користування кредитом.

Позивач зазначає, що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти, що підтверджується відповідними доказами.

У свою чергу відповідач свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, кредитні кошти у встановлений строк не повернула, у зв`язку з чим станом на 02.04.2026 року утворилась заборгованість у загальному розмірі 14 400 гривень, яка складається з: 4800 грн. заборгованість за тілом кредиту та 9 600 грн. заборгованість за відсотками.

У зв`язку з викладеним, позивач просить стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

Ухвалою від 20.04.2026 року було відкрито спрощене позовне провадження у даній справі та прийнято рішення про розгляд справи з повідомленням сторін.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив справу розглядати без його участі. Позовні вимоги підтримує.

Відповідачка ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, через канцелярію суду надіслала заяву, в якій позовні вимоги не визнала, оскільки карту у АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ», на яку, як зазначає позивач, було перераховано кредитні кошти, вона ніколи не отримувала, та ніяких кредитних договорів з ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» не оформляла і будь-яких кредитних коштів від них не отримувала. Просила відмовити у задоволенні позову, а справу розглянути без її участі.

У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши надані позивачем письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, суд дійшов такого висновку.

Судом у судовому засіданні досліджено копію Договору про відкриття кредитної лінії № 0733-5444 від 25.06.2021 року, сторонами якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та ОСОБА_1 . З умов договору вбачається, що кредитодавець зобов`язався відкрити Кредитну лінію для позичальника шляхом надання кредитних коштів. Розмір кредитного ліміту 4800 грн. (а.с. 17).

Згідно з умовами зазначеного договору, кредит надавався на засадах строковості, зворотності та платності, а позичальник зобов`язувався повернути отримані кошти та сплатити проценти за користування кредитом. Тип процентної ставки визначено як фіксований: 2,5 % від непогашеної суми кредиту за кожен день користування, з можливістю застосування зниженої ставки у розмірі 2 % у межах заявленого строку користування кредитом. При цьому орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору не перевищувала 300 % від суми кредиту, що становить 14 400 грн.

Як видно із довідки про перерахування суми кредиту, на карту № НОМЕР_1 було перераховано кошти у сумі 4800 грн. (а.с. 15). При цьому, у матеріалах справи відсутні докази того, що ця карта належить саме відповідачці та що саме вона отримала перераховані кошти. Також відсутні докази ідентифікації позичальника за кредитним договором.

Судом встановлено, що 26.12.2024 року між ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № УКФ-261224-2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу право вимоги до боржників зазначених у відповідних Рреєстрах (а.с.31-34)

Відповідно до п.3.7 Правил відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) /далі-Правил/ визначено, що Договір може бути укладений із Заявником/Позичальником, який відповідає наступним вимогам: має повну цивільну дієздатність та правоздатність; є громадянином та резидентом України; має дійсний паспорт громадянина України; володіє відкритим на власне ім`я банківським (картковим) рахунком (поточним рахунком з використанням платіжної картки) в українському банку, грошовими коштами на якому він розпоряджається; діє від власного імені, за власним інтересам, не отримує Кредит в якості представника, агента, третьої особи і не діє на користь третьої особи (вигодонабувача або бенефіціара).

Відповідно до п.5.5 Правил, Кредитодавець не пізніше 3 (трьох) робочих днів з дати укладення Договору сторонами надає кредит шляхом безготівкового перерахування суми кредиту на поточний (картковий) рахунок з використанням реквізитів платіжної картки Позичальника.

Із аналізу зазначених Правил слідує, що перерахування кредитних коштів здійснюється виключно на рахунок платіжної картки, що належить Позичальнику.

Разом із тим, з відповіді АТ «Райффайзен Банк» № 81-15-9/7463 від 01.05.2026 року, яка надійшла до суду 11.05.2026 року на виконання ухвали Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20.04.2026 року, встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банківської картки № НОМЕР_1 та банківських рахунків у АТ «Райффайзен Банк» не знайдено.

За змістом статті 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті).

Відповідно до законодавчого визначення правочином є перш за все вольова дія суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Здійснення правочину законодавством може пов`язуватися з проведенням певних підготовчих дій учасниками правочину (виготовленням документації, оцінкою майна, інвентаризацією), однак сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі їх суб`єктів).

У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети; породжуючи правовий наслідок, правочин - це завжди дії незалежних та рівноправних суб`єктів цивільного права.

Відповідно до частини третьої статті 203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України, встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис (в тому числі електронний) є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України і відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (частина перша статті 638 ЦК України).

У разі ж якщо сторони такої згоди не досягли, такий договір є неукладеним, тобто таким, що не відбувся, а наведені в ньому умови не є такими, що регулюють спірні відносини.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено.

У випадку оспорювання самого факту укладення правочину, такий факт може бути спростований під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірного договору у мотивувальній частині судового рішення.

Такий правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) та постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі №405/223/17 (провадження №61-18434св20).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. ст. 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України, клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Таким чином, для підтвердження факту укладення кредитного договору та виникнення у відповідачки зобов`язань за ним позивач повинен був надати належні, допустимі, достовірні та достатні докази, які б беззаперечно підтверджували, що саме ОСОБА_1 вчинила дії, спрямовані на укладення кредитного договору, пройшла належну ідентифікацію, використала власний електронний підпис (одноразовий ідентифікатор), а кредитні кошти були фактично перераховані на відкритий на її ім`я банківський (картковий) рахунок. Разом із тим, матеріали справи таких належних та достатніх доказів не містять, а отримана судом відповідь АТ «Райффайзен Банк» свідчить про відсутність у відповідачки банківської картки та рахунків, на які, відповідно до Правил кредитодавця, могли бути перераховані кредитні кошти.

Згідно з ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» не надано належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів, які б підтверджували факт укладення кредитного договору № 0733-5444 від 25.06.2021 року саме із ОСОБА_1 , а також факт перерахування кредитних коштів на відкритий на її ім`я банківський рахунок.

За таких обставин суд доходить висновку, що спірний кредитний договір не може вважатися укладеним між сторонами, а тому правові підстави для покладення на відповідачку обов`язку зі сплати заявленої позивачем заборгованості відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат, то оскільки позовні вимоги ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» задоволенню не підлягають, то понесені судові витрати, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, покладаються на позивача, у відповідності до приписів ст.141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 205, 207, 526, 527, 627, 1054, 1048, 1054, 1056, 1077 ЦК України, ст.ст.10, 12, 43, 49, 76, 79,81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», місцезнаходження 01133, м. Київ вул. Генерала Алмазова,13, код ЄДРПОУ 43170298.

Відповідачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Суддя Бобровицького районного суду Н.О. Булига