Ухвала суду № 138672063, 23.07.2026, Ренійський районний суд Одеської області

Справа № 510/1259/25

Провадження № 1-кп/510/302/26

УХВАЛА

Ренійський районний суд Одеської області

23 липня 2026 року

У складі: головуючого судді - ОСОБА_1

секретаря судового засідання- ОСОБА_2

За участю: прокурора- ОСОБА_3

обвинуваченого- ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката - ОСОБА_5

представника власника майна- ОСОБА_6

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання представника ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 72025161000000026 від 08.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4, ч.1 ст.204 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 р., головуючому судді розподіллено обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4, ч.1 ст.204 КК України.

13 липня 2026 року представник власників майна, адвоката- ОСОБА_6 подала до суду клопотання про скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2025 року, накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №72025161000000026 від 08.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, на майно, а саме на мобільний телефон iPhone 13 PRO MAX 128 gb серійний номер НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_7 та був вилучений 10.04.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном власниками та іншими особами до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

У поданому клопотанні про скасування арешту зазначив, що на даний час відпала потреба у застосуванні вказаного заходу забезпечення кримінального провадження, так як досудове розслідування завершено, обвинувальний акт перебуває на розгляді суду, власник майна не є підозрюваним чи обвинуваченим, а будь-які процесуальні дії щодо арештованого майна більше не проводяться.

У підготовчому засіданні представник ОСОБА_6 підтримав клопотання, просила його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Адвокат ОСОБА_5 та обвинувачений ОСОБА_4 , не заперечували проти задоволення клопотання.

Прокурор не заперечував проти поданого клопотання.

Суд, вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання в їх сукупності, зазначає наступне.

Встановлено, що ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 21 квітня 2025 року, накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №72025161000000026 від 08.04.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-4 КК України, на майно, а саме мобільний телефон iPhone 13 PRO MAX 128 gb серійний номер НОМЕР_1 ., що належить ОСОБА_7 та був вилучений 10.04.2025 року в ході проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном власниками та іншими особами до скасування арешту у порядку встановленому КПК України.

Відповідно до частини 3 статті 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Чинною редакцією частини 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

В силу пункту 1 частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.

Відповідно до частини 1 статті 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому у застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як вбачається зі змісту ухвали слідчого судді від 21.04.2025 року метою накладення арешту на вилучений мобільний телефон iPhone 13 PRO MAX 128 gb серійний номер НОМЕР_1 є забезпечення збереження речового доказу у кримінальному провадженні. Крім того, суд зазначив, що незастосування арешту може перешкодити досудовому розслідуванню.

Відповідно до частини 1 статті 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Суд зазначає, що арешт майна як захід забезпечення кримінального провадження не обмежується лише стадією досудового розслідування.

Відповідно до статті 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.

Однак, надання оцінки речовим доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності та достатності не є завданням підготовчого судового засідання.

При цьому суд зазначає, що відповідно до статті 357 КПК України, однією зі стадій судового засідання є огляд речових доказів.

Відповідно до статті 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам.

Крім того, відповідно до частини 3 статті 333 КПК України у разі, якщо під час судового розгляду виникне необхідність у встановленні обставин або перевірці обставин, які мають істотне значення для кримінального провадження, і вони не можуть бути встановлені або перевірені іншим шляхом, суд за клопотанням сторони кримінального провадження має право доручити органу досудового розслідування провести певні слідчі (розшукові) дії.

Відповідно до частини 4 статті 174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Крім того, як встановлено пунктом 12 частини 1 статті 368 КПК України, ухвалюючи вирок, суд вирішує питання про те, що належить вчинити з майном, на яке накладено арешт, речовими доказами і документами.

З огляду на викладене, суд зауважує, що законом передбачено вирішення питання про скасування накладеного арешту майна як на стадії підготовчого провадження в порядку частини 3 статті 315 КПК України, так і під час ухвалення вироку по справі відповідно до вимог частини 4 статті 174, пункту 12 частини 1 статті 368 КПК України.

Реалізація повноважень, наданих частиною 3 статті 315 КПК України, в рамках підготовчого судового засідання, не є безумовним обов`язком суду, а здійснюється судом з урахуванням конкретних особливостей руху відповідного кримінального провадження.

Отже, скасування арешту майна може унеможливити проведення вказаних вище процесуальних дій та експертиз на стадії судового провадження, в разі встановлення судом необхідності їх призначення, та, відповідно, унеможливить виконання завдань кримінального провадження, яке відповідно до статті 2 КПК України полягає, серед іншого, в забезпеченні повного судового розгляду.

Враховуючи, що наразі триває підготовче судове засідання, розгляд кримінального провадження по суті не розпочато, суд вважає, що потреба в застосуванні арешту майна не відпала, у зв`язку з чим суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання та скасування арешту майна.

Керуючись статтями 174, 314, 315, 369-372 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_6 про скасування арешту майна тимчасово вилученого по кримінальному провадженню за № 72025161000000026 від 08.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.2 ст.201-4, ч.1 ст.204 КК України- відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1