Ухвала суду № 138671407, 24.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/5086/26

Провадження №: 1-кп/755/1124/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" липня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

при секретарі: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_3 , та ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100040000162 від 20 січня 2026 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника адвоката ОСОБА_6 ,

перекладача ОСОБА_7 ,

обвинувачених ОСОБА_4 ,

ОСОБА_3 ,

ВСТАНОВИВ:

в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва, на стадії судового розгляду, перебуває кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12026100040000162 від 20 січня 2026 року за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 185 КК України.

Ухвалою суду від 02 червня 2026 року обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 продовжено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, на строк, що не може перевищувати 60 днів, тобто до 31 липня 2026 року включно, з визначенням розміру застави.

Відповідно до частини третьої статті 331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Враховуючи те, що до суду надійшли письмові клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (окремо щодо кожного) запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в даному судовому засіданні суд поставив на обговорення учасників судового провадження вказані клопотання прокурора.

Прокурор в судовому засіданні подані ним клопотання про продовження запобіжного заходу обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (окремо щодо кожного) підтримав, оскільки вважає, що останні обґрунтовано обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за вчинення якого передбачене покарання до восьми років позбавлення волі, на теперішній час ризики, передбачені пунктами 1- 5 частини першої статті 177 КПК України, є наявними, будь-які дані про їх зменшення відсутні, обставини, які слугували підставою для обрання зазначеного запобіжного заходу на даний час не відпали та продовжують існувати.

Зокрема, на думку прокурора, обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 перебуваючи на свободі та будучи обізнаними з санкцією статті, яка їм інкримінується, можуть переховуватись від суду; мають реальну можливість здійснювати психологічний, фізичний чи інший протиправний тиск на потерпілих та свідків з метою примушування їх до зміни показань, відмови від дачі показань або надання завідомо неправдивих відомостей під час судового розгляду; перебуваючи на свободі можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з`являтися за викликами до суду без поважних причини з метою затягування часу проведення судового розгляду. Статус іноземців та відсутність постійного офіційного місця проживання та роботи чи законних джеред доходу в Україні створюють додаткові труднощі для їх належного сповіщення, контролю за їх переміщенням та забезпечення їх участі в процесуальних діях, що в свою чергу може повпливати на строки проведення останнього, а також, перебуваючи на свободі можуть вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки непрацевлаштовані та немають постійного доходу; можуть знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

На переконання прокурора, зазначені обставини свідчать про необхідність продовження стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, і інші, більш м?які запобіжні заходи не зможуть забезпечити їх належну процесуальну поведінку.

Враховуючи наведене, просив суд задовольнити клопотання, та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на 60 днів, та залишити визначений судом розмір застави без змін.

Захисник обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_6 щодо клопотання прокрурора про продовження строку тримання під вартою стосовно обвинувачених зазначив, що ризики наведені прокурором не обгрунтовані та не доведені, вважає, що клопотання підлягає частковому задоволенню, тому просив продовжуючи запобіжний захід обвинуваченим у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір визначеної судом застави до 40 прожиткових мінімумів доходів громадян, та покласти на обвинувачених відповідні обов`язки, зокрема носити засіб електронного контролю. При цьому, пославшись на позицію Конституційного суду, вважає, що визначений судом у попередній ухвалі розмір застави, є явно непомірним для обвинувачених та не відповідає їхньому майновому стану. Крім того, визначена судом сума застави перевищує граничний розмір, передбачений положеннями кримінального процесуального законодавства.

Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримували думку свого захисника.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши письмові клопотання прокурора, суд дійшов наступного.

За змістом частини першої статті 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до частини другої статті 331 КПК України вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

За змістом положень глави 18 КПК України у взаємозв`язку з вимогами статті 331 КПК України підставами для продовження строку тримання під вартою є наявність раніше заявлених ризиків, які не зменшилися, або нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, та неможливість завершення судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Згідно частини першої статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

У частині другій статті 177 КПК України визначено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до вимог статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

За правилами частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ як джерело права.

Частиною п`ятою статті 9 КПК України визначено, що кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та заявлених клопотань, суд також враховує положення статті 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику ЄСПЛ, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Продовження тримання особи під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).

При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься і в положеннях статтей 177, 178, 183 КПК України та враховано судом при вирішенні клопотань.

Вислухавши думки учасників судового провадження, вивчивши подані клопотання прокурора та матеріали кримінального провадження, суд доходить висновку про доцільність продовження тримання обвинувачених під вартою, враховуючи наступне.

Згідно з положеннями частини другої статті 177, статті 197 КПК України, підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частою першою статті 177 КПК України.

Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа може вдатись до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

При вирішенні питання про продовження обвинуваченим запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, крім іншого, тяжкість покарання, що загрожує їм у разі визнання винними у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких вони обвинувачуються, вік та стан здоров`я, майновий стан, міцність соціальних зв`язків, репутацію обвинувачених, розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , ризик повторення чи продовження ними протиправної поведінки.

Так, суд враховує, що обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_3 обвинувачуються у вчиненні тяжкого злочину проти власності, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до восьми років, раніше не судимі, не одружені, офіційно непрацевлаштовані, місця реєстрації та постійного місця проживання на території України не мають, що сідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків.

Не вирішуючи питання на даному етапі кримінального провадження про оцінку доказів з точки зору їх допустимості і достатності для визнання обвинувачених винуватими чи невинуватими у вчиненні кримінальних правопорушень, суд доходить висновку, що вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпека кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , дають підстави для висновку, що з боку обвинувачених існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Щодо ризику втечі обвинувачених, суд зазначає, що відповідно до практики ЄСПЛ такий ризик не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку, водночас суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику переховування.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у статті 178 КПК України, а також доведеність прокурором під час розгляду клопотань, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою статті 176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотань ризикам, тому клопотання прокурора необхідно задовольнити та продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 запобіжний захід - у вигляді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком, що не може перевищувати 60 днів, тобто до 21 вересня 2026 року включно.

Також суд зазначає, що наведені стороною захисту доводи щодо необхідності зменшення розміру застави не спростовують висновків суду про обґрунтованість її розміру, оскільки при його визначенні суд врахував характер та тяжкість інкримінованих ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , кримінальних правопорушень, розмір завданої шкоди, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, сімейний стан та матеріальне становище обвинувачених, а також необхідність забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених. При цьому ризики, які стали підставою для застосування запобіжного заходу, не зменшилися та не відпали. За таких обставин суд не вбачає підстав для зменшення розміру застави, визначеної ухвалою суду від 14 квітня 2026 року у розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Керуючись статтями 3, 7, 9, 27,176-178, 181-183, 194, 314-315, 369-376 КПК України, суд,-ПОСТАНОВИВ:

клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком, що не може перевищувати 60 днів, тобто до 21 вересня 2026 року включно.

Визначену в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року заставу обвинуваченому ОСОБА_3 у розмірі 170 (сто сімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 565 760 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок та покладені на обвинуваченого ОСОБА_3 обов`язки у випадку внесення визначеної судом застави, залишити без змін.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою в ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України, строком, що не може перевищувати 60 днів, тобто до 21 вересня 2026 року включно.

Визначену в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 14 квітня 2026 року заставу обвинуваченому ОСОБА_4 у розмірі 170 (сто сімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 565 760 (п`ятсот шістдесят п`ять тисяч сімсот шістдесят) гривень 00 копійок та покладені на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки у випадку внесення визначеної судом застави, залишити без змін.

Ухвала діє 60 (шістдесят) днів та підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Виконання ухвали доручити начальнику ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити присутнім учасникам судового провадження та направити для виконання до ДУ «Київський слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.

Повний текст ухвали оголосити учасникам судового провадження у судовому засіданні о 17-30 годині 28 липня 2026 року.

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва ОСОБА_1