Рішення № 138670666, 28.07.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28.07.2026 Справа №607/12298/26 Провадження №2/607/5763/2026

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі головуючого судді Позняка В.М.,

за участю секретаря судового засідання Козак О.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Тернополі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовом ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 010/0692/82/0608018 від 03.11.2017 у розмірі 40089.74 грн.

Позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» обґрунтовує тим, що 03.11.2017 між АТ «Райффайзен Банк» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №010/0692/82/0608018. Відповідно до умов договору позичальнику надано грошові кошти в сумі 20 000 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк до 03.11.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 45%.

20.09.2019 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/2/19-F, відповідно до умов якого до останнього перейшло право вимоги, зокрема, за кредитним договором №010/0692/82/0608018 від 03.11.2017.

У свою чергу, ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників позивачу ТОВ «Коллект Центр» відповідно до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023, в тому числі за вищевказаним договором.

Отже, позивач набув права вимоги до відповідача ОСОБА_1 за вищевказаним кредитним договором.

Враховуючи викладене, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором №010/0692/82/0608018 від 03.11.2017 у розмірі 40 089,74 гривень; судові витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 662, 40 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16 000,00 грн.

Ухвалою судді від 24.06.2026 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного провадження із викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує та просить задовольнити їх в повному обсязі. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відзиву на позов не подав, про поважність причин неможливості прибуття його в судове засідання не повідомив. Тому, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд постановив проводити заочний розгляд справи.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши справу, судом досліджено такі докази та встановлено такі обставини.

03.11.2017 між АТ «Райффайзен банк» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання банківських послуг та послуг у сфері страхування №010/0692/82/0608018, відповідно до умов якого, Банк відкрив Позичальнику картковий рахунок № НОМЕР_1 , з кредитним лімітом в розмірі 20 000 грн, а Позичальник зобов`язувався повернути використану суму в строк до 03.11.2021 та сплатити проценти за користування кредитними коштами у розмірі 45,0 % річних (п.1.3-1.6 Договору).

З Виписки по рахунку № НОМЕР_2 ОСОБА_1 за період з 03.11.2017 по 17.02.2020 встановлено, що відповідач користувався наданим кредитним лімітом, отримав кредит в сумі 28 810,53 грн та частково погашав його.

Згідно розрахунку заборгованості АТ «Райффайзен Банк» за кредитним договором №010/0692/82/0608018 від 03.11.2017 загальна заборгованість позичальника ОСОБА_1 станом на 25.05.2026 становить 40 089,74 грн та складається з заборгованості за відсотками 21 692,51 грн, заборгованості за відсотками - 17 248,53 грн, 3% річних 201,47 грн, інфляційних збитків - 947,47 грн.

20.09.2019 між АТ «Райффайзен банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір №114/2-19-F, відповідно до умов якого Первісний кредитор передає (відступає) Новому кредиторові за плату належні йому Права Вимоги, а Новий кредитор приймає належні Первісному кредитору Права Вимоги до боржників, вказаному у Реєстрах Боржників.

Відповідно до платіжного доручення №1 від 14.02.2020 ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало кошти АТ «Раффайзен Банк» в сумі 1 698 522,49 грн з призначенням платежу: оплата портфелю згідно договору №114/2-19-F від 20.09.2019.

Відповідно до платіжного доручення №2 від 20.09.2019 ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало кошти АТ «Раффайзен Банк» в сумі 1 265 820 грн з призначенням платежу: оплата портфелю згідно договору №114/2-19-F від 20.09.2019.

Згідно Витягу з реєстру боржників від 17.02.2020 до договору відступлення прав вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 ТОВ «Вердикт Капітал» відступив право вимоги до ОСОБА_1 за Договором №010/0692/82/0608018 від 03.11.2017, на загальну суму 22 225,93 грн, з яких: 21 692,51 грн заборгованість за тілом кредиту, 533,42 грн заборгованість за відсотками.

Відповідно до договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, укладеного між ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор), первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи право вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати зобов`язання боржників за договорами позики з урахуванням усіх змін доповнень і додатків до них.

Права вимоги вважаються відступленими Первісним кредитором та набутими Новим кредитором в день належного підписання сторонами Акту приймання-передачі Реєстру Боржників в друкованому вигляді (Додаток 4) (п. 5.2.)

Згідно копії Акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» зарахували зустрічні однорідні вимоги за зобов`язаннями, зокрема, за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023.

10.01.2023 представники ТОВ «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та ТОВ «Коллект Центр» (новий кредитор) підписали Акт прийому-передачі Реєстру Боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за Договором № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023.

Згідно реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 за № 21787 значиться ОСОБА_1 , номер договору №010/0692/82/0608018, загальна сума заборгованості становить 40089,74 грн., з яких 21692,51 заборгованість по основній сумі кредиту; 17248,53 грн. - заборгованість за відсотками; 1148,70 грн відповідальність за порушення грошового зобов`язання, передбачена статтею 625 ЦК України.

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» станом на 10.01.2023, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 40 089,74 грн, з яких 21 692,51 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 17 248,53 грн заборгованість за відсотками; 201,47 грн 3% річних (період нарахування 03.11.2021 по 23.02.2022); 947,23 грн. інфляційні збитки (період нарахування з 11.2021 по 02.2022).

Як вбачається із вказаного розрахунку, відсотки за користування кредитними коштами, за відсотковою ставкою 45% річних, нараховувались на строк дії кредитного договору, тобто до 03.11.2021.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Коллект Центр» станом на 25.05.2026, заборгованість ОСОБА_1 за договором №010/0692/82/0608018, становить 40 089,74 грн, з яких 21 692,51 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 17 248,53 грн заборгованість за відсотками; 201,47 грн 3% річних; 947,23 грн. інфляційні збитки. Загальна сума погашень за договором: 0,00.

Дослідивши докази, суд доходить висновку, що позов підлягає до задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі статтями 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Згідно із частиною другою статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Згідно із частиною першою статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Як встановлено судом ОСОБА_1 уклав кредитний договір шляхом підписання заяви про надання Кредиту, відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відкрив поточний рахунок у гривні на його ім`я із встановленням кредитного ліміту на суму 20 000 грн.

На підтвердження існування у відповідача заборгованості за кредитним договором, представником позивача було надано до суду розрахунок заборгованості та виписку про рух коштів по картці, яка містить інформацію про здійснені відповідачем операції по картці.

Як вбачається з вказаної виписки про рух коштів по рахунку, відповідач активно користувався рахунком, здійснював зняття готівки, що на переконання судді свідчить про те, що відповідач безсумнівно розумів зміст та характер надаваних йому банківських послуг, бо тривалий час користувався наданим йому кредитним лімітом, здійснюючи використання наданих кредитних коштів для задоволення власних потреб.

Отже, встановлені обставини справи щодо руху коштів по картці відповідача свідчать про те, що останній був обізнаний про списання відсотків, оскільки зазначені відомості є у її вільному електронному доступі.

У свою чергу, доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п. 5, 30, 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБУ від 04.07.2018 № 75, бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації. Банк самостійно визначає систему організації операційної діяльності залежно від його структури, обсягів та видів банківських операцій, кількості працюючих, розвитку інформаційних технологій. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп`ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту, а виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

У постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 554/4300/16 зазначено, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто, виписки за картковими рахунками можуть бути належними доказами існування заборгованості за кредитним договором.

Отже, надані банком виписка про рух коштів по картці відповідача та розрахунок заборгованості є належними доказами, які підтверджують розмір заборгованості за кредитним договором, оскільки містять детальний розпис нарахованої заборгованості за кредитним договором, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом, дати нарахування складових загальної заборгованості за кредитом.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 516 ЦК України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

У частині першій статті 517 ЦК України визначено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) (частина перша статті 1077 ЦК України).

Встановлено, що право вимоги за кредитним договором № 010/0692/82/0608018 від 03.11.2017 до відповідача перейшло до позивача на підставі договорів відступлення права вимоги №114/2-19-F від 20.09.2019 та № 10-01/2023 від 10.01.2023, що підтверджується змістом договорів, реєстрами боржників до договорів про відступлення прав вимоги, актами прийому-передачі реєстру боржників, реєстрами боржників та платіжними інструкціями.

Відповідно до статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 користувався наданими йому позивачем кредитними коштами та частково сплачував заборгованість, однак належним чином не виконував взятих на себе зобов`язань, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором від 03.11.2017.

Станом на 25.05.2026 заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем за становить 40 089,74 грн, з яких 21 692,51 грн заборгованість по основній сумі кредиту; 17 248,53 грн заборгованість за відсотками; 201,47 грн 3% річних; 947,23 грн. інфляційні збитки, що вбачається з розрахунку заборгованості.

Відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження іншої суми заборгованості або ж її відсутності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, суд доходить висновку, що мають місце порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення з ОСОБА_1 в користь банку заборгованості по кредитному договору на загальну суму 40 089,74 грн.

Щодо розподілу судових витрат між сторонами.

Позивачем понесені судові витрати у розмірі 2662,40 грн зі сплати судового збору.

Крім того, позивач просить відшкодувати витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 грн, що підтверджуються договором про надання правничої допомоги із АО «Лігал ассістанс» від 01.07.2024, заявкою про надання юридичної допомоги № 2273 від 01.04.2026 та витягом із акту № 21 про надання юридичної допомоги на суму 16000 гривень (а.с. 60-65).

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися. При цьому суд має оцінювати щодо відповідності зазначеним критеріям поведінку/ дії/бездіяльність обох сторін.

Згідно додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 по справі №755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, керуючись частинами третьою п`ятою, дев`ятою статті 141 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно, не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. (відповідна правова позиція викладена у Постановах ВС від 18.03.2021 у справі № 910/15621/19 та від 28.04.2021 у справі № 910/12591/18).

Суд дійшов висновку, що розмір заявленої позивачем суми витрат на правничу допомогу є неспівмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, ціною позову.

При цьому, суд виходить з того, що розглянута судом справа не має значної складності, є типовою, розглядалась у порядку спрощеного позовного провадження.

Суд вважає, що такі послуги, які зазначені у переліку (заявці), як надання усної консультації з вивченням документів складання 2 години на суму 4000 грн (п.1.2) не підтверджені матеріалами справи, не відповідають критеріям обґрунтованості та розумної необхідності, не доведено, що вказані послуги стосуються розгляду цієї справи, а не інших, є необхідними та неминучими для цієї справи, при цьому, на думку суду вказані послуги охоплюється послугою написання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду.

Заявлена до відшкодування сума та витрачений час на складання позовної заяви 4 годин очевидно не відповідає критеріям обґрунтованості та розумної необхідності.

На підставі наведеного, суд доходить висновку що необхідними і розумними витратами на правову допомогу є витрати на суму 6000 грн.

Загалом судові витрати будуть становити 8662,40 (2662,40+6000) грн.

Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280, 282-284, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» 40 089 (сорок тисяч вісімдесят дев`ять) гривень 74 копійки заборгованості за Договором про надання кредиту № 010/0692/82/0608018 від 03.11.2017 та 8662,40 гривень судових витрат.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, шляхом подання апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Тернопільського апеляційного суду у 30-денний строк з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 28.07.2026.

Реквізити сторін:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходженн: м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, код ЄДРПОУ: 44276926.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Головуючий суддя В. М. Позняк